Розділ 2. Методичні рекомендації щодо проведення сюжетно-рольових ігор з дітьми старшого дошкільного віку

Використання сюжетно-рольових ігор в практиці роботи з дітьми

Старшого дошкільного віку

А.С.Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має таке саме значення, як для дорослих діяльність, робота, служба. Якою дитина в грі, такою переважно вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча проходить саме в грі».

У педагогічній роботі з дітьми старшого дошкільного віку передбачається організація ігор двох основних груп – творчих ігор, зміст яких вільно розвивається за ініціативою дітей та ігор із фіксованим змістом і заздалегідь визначеними способами ігрових дій, які прийнято називати іграми за готовими правилами. Чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості та обдарування кожної дитини, створити умови для формування її життєвої компетентності.

У сюжетно-рольових іграх старші дошкільники зображають людей, тварин, роботу лікаря, будівельника тощо. Усвідомлюючи, що гра — не справжнє життя, малюки тим часом по-справжньому переживають свої ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки та почуття, сприймають гру як важливу справу. Насичена яскравими емоційними переживаннями, сюжетно-рольова гра залишає в свідомості дитини глибокий слід, який позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, взагалі до життя. До сюжетно-рольових ігор належать також ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності.

Практика показує, що розпочинаючи сюжетно-рольову гру, необхідно дати можливість дітям обрати тему гри. Якщо вони самостійно не можуть цього зробити, тоді я допомагаю їм іі вибрати, розвивавати її сюжет, розподіляти між собою ролі, добираючи потрібні іграшки. Усе це має відбуваєтися в умовах тактовного керівництва, спрямованого на активізацію ініціативи дітей, розвиток їхньої творчої фантазії.

Мій практичний педагогічний досвід свідчить, що ні в якому разі не варто нав'язувати щось дітям, викликаючи тим самим у них спротив, вихід з гри або її припинення. Під час сюжетно-рольових ігор, використовую запитання, поради, рекомендації – важливий і обов’язковий спосіб організації дітей. Наприклад, вони можуть обрати ведучого в грі самі за допомогою лічилки або його призначаю я.

Дуже важливо зрозуміти, що кімнату, в якій грають діти, потрібно віддати повністю в їхнє розпорядження: розташування меблів, іграшок підпорядковується грі. Спрямовуючи дитячу самодіяльність, сама беру участь, ознайомлюю дошкільнят з новою грою.

В своїй педагогічній діяльності я заохочую старших дошкільників під час гри, а саме: під час прояву активності, ініціативи і вигадки дітей. Під час творчих ігор, важливим є приймання участі самого вихователя, я підтримую настрій граючих, спілкуюсь з ними щиро, зацікавлено.

Як показує практика потрібно постійно слідкувати, щоб у груповій кімнаті і на ділянці були створені умови для різноманітної самостійної ігрової діяльності малят. Кожен вид іграшок і посібників варто зберігати у визначеному порядку. Це дозволить дітям знайти потрібний предмет, а після гри забрати його на місце. Важливо продумати, як найбільш раціонально розподілити ігровий матеріал, щоб діти могли зайнятися різноманітною діяльністю, не заважаючи один одному.

Визначаючи компетентність дошкільнят в ігровій діяльності згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, доцільно враховувати такі показники: складність сюжету, його чіткість, наближеність до реального життя, перспективність, логічну завершеність, визначеність ролей, їх узгодженість, типізацію та індивідуалізацію їхніх основних характеристик, адекватність ігрових дій, чітке визначення правил гри, дотримання їх дитиною; збалансоване спілкування з товаришами, оптимістичний настрій.

Організовуючи керівництво іграми, важливим є уважне вивчення ігрових інтересів та рівень розвитку творчих ігор своїх вихованців, тому я раджу складати перспективний план розвитку ігор на місяць, квартал, півріччя, рік, вказавши теми ігор, обсяг та шляхи їхнього розвитку, що набагато полегшує роботу в даному напрямку.

Плануючи проведення творчих ігор, насамперед визначаю розвивально-виховну мету гри, яка спрямовується на розв’язання завдань, визначених програмами навчально-виховної роботи зі старшими дошкільниками.

Практика показує, що якщо гра цілеспрямовано організовується як засіб навчально-виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку, застосовувати опосередковані засоби педагогічного впливу: попереднє читання художньої літератури, перегляд відеофільмів, ілюстрацій, проведення бесід із дітьми, екскурсій, організація ігрового середовища тощо. Важливо налаштувати дітей на гру, розширити їхнє уявлення про ту сферу життя та діяльності дорослих, яку вони будуть імітувати у грі.

Так, організовуючи гру в «Лікаря», розповідаю, які бувають лікарі, які хвороби вони лікують. Свою розповідь, як правило, супроводжую демонстрацією відповідних малюнків. За можливості проводжу цільові прогулянки до аптеки, поліклініки, організувую екскурсію в медичний кабінет дитячого садка, влаштовуючи зустріч з медпрацівниками.

Веселі віршики або пісеньки про лікарську працю, загартовування і фізкультуру теж стають у нагоді. Наприклад, під час сюжетно-рольової гри «Лікарня», пропоную дітям послухати вірш Марії Солтис «Лікар».

Лікар

Моя лялька захворіла.

Болить горло - це ангіна.

Їсти бідна геть не може.

Лише лікар допоможе.

Одягну халатик білий,

Лялька вже на карантині.

Візьму ложечку і гляну

Як там горлечко у лялі.

Чай з малиною зроблю,

Ним температуру зб’ю,

Покладу я меду ложку -

Хворій полегшає трошки.

Я укол робить не вмію,

Краще молока нагрію.

Все, пройшла уже ангіна.

Можемо гуляти сміло.

Ми з дітьми створюємо відповідне ігрове середовище: пропоную маленьким «лікарям» одягнути білі халати, скористатися наборами для гри в «Лікаря» або використати якісь звичайні предмети як лікарські інструменти та ліки (це змушує працювати дитячу фантазію та уяву: паличка стає чудовим градусником, а листок – пластиром тощо). Це гарна гра для того, щоб вчити дітей поводитися в різних ситуаціях, поглибити їхні знання і уявлення про людину, розширити дитячий кругозір. Старша дитина «лікує» малюка, допомагає йому запам'ятати назви різних частин тіла і процедур, які здійснює лікар. Якщо в дитини є страх перед лікарями, гра допоможе їх побороти.

Отже, грамотна організація та керівництво педагогом ігровою діяльністю дошкільників сприяє ефективному формуванню моральності та життєвих компетентностей у дітей. Адже під час гри у спілкуванні з однолітками розкривається сутність дитини: моральні уявлення, інтелект, ставлення до навколишньої дійсності. Виявляючи свої знання, вміння,
дитина ділиться ними з ровесниками, тобто відбувається обмін соціальним досвідом. У дітей формуються колективістські навички: вони вчаться налагоджувати спілкування, домовлятися, узгоджувати свої бажання з бажаннями й намірами інших, переконувати у правомірності своїх міркувань, рахуватися з інтересами інших тощо.

Я ставлю перед собою завдання використовувати всі можливості гри для виховання дитини, здатної до активної життєтворчої діяльності, адже, як зазначав В.О.Сухомлинський, «гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік представлень, понять про навколишній світ».

Висновки

Важко знайти іншу форму активності, що з таким бажанням виконувалася б дошкільниками, як гра, і яка була б пов'язана з виконанням спеціальних ролей. При розігруванні спеціальних ролей дитина глибше й швидше опановує тими або іншими навичками, чим коли це підносить у вигляді повчань і наставлянь. Залучений у гру дитина живе активним життям. У необхідному для гри активному процесі дошкільник втілює те або інше поводження дорослого, за допомогою чого він уперше стикається з відносинами, які Існують між людьми. Сюжетно-рольова гра набирає для дошкільника форму співучасті в діяльності дорослих. У процесі гри різні ролі привчають дітей до дисципліни, до узгодження дій, підвищують самосвідомість, розвивають почуття соціальних взаємовідношень, привчають до незалежності.

Дошкільне дитинство - період пізнання миру людських відносин. Дитина моделює їх у сюжетно-рольовій грі, що стає для нього провідною діяльністю, граючи, він учиться спілкуватися з однолітками.

Оскільки дошкільне дитинство - період творчості, дитина творчо освоює мову, у нього з'являється творча уява У дошкільника своя, особлива логіка мислення, що підкоряється динаміці образних подань.

Отже, як показують дослідження саме сюжетно-рольова гра дошкільника визначає формування головних новоутворень цього віку, задає особистісні змісти, що спонукують до діяльності. У грі всі внутрішні процеси дані в зовнішній дії. Особливе значення має гра для становлення мотиваційної сфери й довільності дитини. Дошкільний вік є сенситивним періодом формування мотиваційної сфери, коли виникають особистісні механізми поводження, складається супідрядність мотивів, складаються передумови до самоконтролю й саморегуляції. Найбільше інтенсивно й ефективно становлення мотиваційної сфери й довільності дитини відбувається в сюжетно-рольовій грі. Тому потрібно й надалі звертати увагу на проблему ролі сюжетно-рольової гри на всебічний розвиток дітей дошкільного віку.

Проведена робота дозволила зробити наступні висновки:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, А, П. Усова, Р. І Жуковська, Н. Я. Михаиленко, В. П. Залогін, Р. А. Іванкова) ми зробили висновок, що виховні та розвиваючі можливості сюжетно-рольової гри, в житті дошкільника, надзвичайно великі» і важливо педагог)' вміти реалізувати їх. Для того щоб реалізувати потенціал закладений в сюжетних іграх дошкільнят та здійснювати адекватні педагогічні впливу по відношенню до сюжетної грі дітей, необхідно добре розуміти й специфіку, мати уявлення про її розвиваючому значенні, про те, якою вона має бути на кожному віковому етапі, і найважливіше, вміти грати відповідним чином з дітьми різних дошкільних віків. На кожному віковому етапі педагогічний процес організації гри повинен носити подвійний характер включаючи моменти формування ігрових умінь у спільній грі вихователя з дітьми та створення умов для самостійної дитячої гри. (Н. Я. Михаиленко, Н. А. Короткова)

2. Аналіз стану практики дошкільного виховання показує, що проблема збагачення сюжетно-рольових ігор актуальна для сучасного дитячого садочка.

3. Підвищення педагогічної майстерності педагогів з проблеми збагачення сюжетно-рольових ігор можна реалізовувати на основі будь-яких форм організації методичної роботи.