Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України

 

Питання захисту інформації та організації державного управління у цій сфері неодноразово ставали предметом широких дискусій. Пев­ною мірою це пов'язано із незадовільним станом забезпечення прав і свобод громадян, захисту персональних даних, захисту конфіденцій­ної і таємної інформації, порушення щодо яких ставали причинами резонансних подій у політичному, правовому та економічному жит­ті України. Тривалий час основні питання державного управління у сфері захисту інформації та забезпечення органів державної влади і місцевого самоврядування спеціальним зв'язком належали до компе­тенції Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захис­ту інформації Служби безпеки України (ДСТСЗІСБУ). Але в 2005 p., Президент України ухвалив Указ, яким передбачалося вжиття ряду за­ходів щодо забезпечення конституційних прав громадян на недотор­канність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграф­ної та іншої кореспонденції, невтручання в особисте і сімейне життя під час проведення оперативно-технічних заходів та відповідно до ч. 2 ст. 102 Конституції України.

Одим із цих заходів було визначено необхідність створення цен­трального органу виконавчої влади із спеціальним статусом основни­ми завданнями якого є: реалізація державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних, забез­печення функціонування державної системи урядового зв'язку, Націо­нальної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного і техніч­ного захисту інформації. Таким органом стала Державна служба спе­ціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку). Правову основу діяльності Держспецзв'язку було створено із при­йняттям Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України".

Згідно зі ст. 2 цього Закону, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захис­ту інформації.

Основними завданнями Держспецзв'язку (ст. 3) є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного і технічного захисту інформації;

- забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Пре­зидента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військово­го управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а та­кож у разі виникнення надзвичайної ситуації;

- забезпечення функціонування, безпеки та розвитку держав­ної системи урядового зв'язку і Національної системи конфі­денційного зв'язку;

- визначення вимог і порядку створення та розвитку систем тех­нічного та криптографічного захисту інформації, яка є влас­ністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимо­га щодо захисту якої встановлена законом;

- здійснення державного контролю за станом криптографічно­го та технічного захисту інформації, яка є власністю держа­ви, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо за­хисту якої встановлена законом, а також за додержанням ви­мог законодавства у сфері надання послуг електронного циф­рового підпису;

- охорона об'єктів, приміщень, систем, мереж, комплексів, за­собів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Держспецзв'язок має специфічне потрійне підпорядкування, яке було створено з метою забезпечення ефективного контролю за її ді­яльністю та запобігання можливим зловживанням у цій сфері.

Так, діяльність Держспецзв'язку спрямовується Кабінетом Міні­стрів України, який здійснює заходи щодо забезпечення її функціо­нування. До компетенції Кабміну віднесено також призначення Голови Адміністрації Держпецзв'язку, який здійснює керівництво цією службою.

Водночас Держспецзв'язок підконтрольний Верховній Раді Укра­їни, а з питань забезпечення національної безпеки України підпоряд­ковується і підконтрольний Президентові України.

Безпосередньо порядок організації діяльності Держспецзв'язку визначається Постановами Кабінету Міністрів України "Питання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" та "Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації".

Кабінет Міністрів України визначає також структуру і штат Держспецзв'язку та її підрозділів. Структура Дежспецзв'язку є такою:

- Адміністрація Держпецзв'язку - центральний орган виконав­чої влади із спеціальним статусом, структурними підрозділами якої є департаменти та управління, відділи й сектори;

- регіональні підрозділи, які забезпечують вирішення покладе­них на Держспецзв'язку завдань в регіонах України;

- територіальні підрозділи, які вирішують завдання забезпечен­ня функціонування системи урядового зв'язку;

- підрозділи забезпечення (навчальні та медичні підрозділи, науково-дослідні та науково-виробничі установи);

- до сфери державні управління Держспецзв'язку також відно­сяться державні підприємства, діяльність яких пов'язана із за­безпеченням виконання покладених на службу завдань.

Серед підрозділів і установ, що підпорядковані Держспецзв'язку та забезпечують вирішення окремих завдань, що покладені на цю службу, слід назвати:

- Центр забезпечення урядовим зв 'язком Держспецзв 'язку у м.Києві та Київській області, що забезпечує функціонування дер­жавної системи урядового зв'язку та безпеку інформації в ній безпосередньо у м. Києві;

- Державний науково-дослідний інститут спеціального зв'язку та захисту інформації, основними завданнями якого є підготовка пропозицій щодо загальної стратегії розвитку спеці­альних інформаційно-телекомунікаційних систем, розробка нормативно-правових актів у цій сфері, проектів створення спеціальних інформаційно-телекомунікаційних систем; - Інститут спеціального зв'язку та захисту інформації Націо­нального технічного університету "КІН" для підготовки ви­сококваліфікованих фахівців у галузі спеціального зв'язку та захисту інформації для Держспецзв'язку та інших органів ви­конавчої влади, наукових кадрів, перепідготовки і підвищен­ня кваліфікації інженерних кадрів; Державне підприємство "Державний центр інформаційної безпе­ки " - розробка систем криптографічного захисту інформації для ор­ганів державної влади;

Державний центр випробувань засобів технічного захисту інфор­мації- забезпечення органів державної влади засобами технічного за­хисту інформації, перевіреними на відповідність національним стан­дартам;

Державне підприємство "Українські спеціальні системи " — опе­ратор Національної системи конфіденційного зв'язку, виконує робо­ти в галузі КЗІ та ТЗІ;

Державне підприємство "Укрінформзв'язок " - оператор Держав­ної системи урядового зв'язку, здійснює виробництво та монтаж сис­тем ТЗІ та апаратури спеціального призначення.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Які способи захисту прав на інформацію ви знаєте?

2. Чим відрізняється захист права в адміністративному порядку від захисту у судовому порядку?

3. Які способи цивільно-правового захисту права на доступ до інформації?

4. У яких випадках може наступити кримінальна відповідальність за порушення права на доступ до інформації?

5. Як можна захистити результат інтелектуальної діяльності через інститути інформаційного права?

6. У чому полягає актуальність проблеми захисту здоров'я людини від деструктивного інформаційно-психологічного впливу?

7. Які державні гарантії захисту від шкідливої інформації?

8. Які основні способи захисту прав на комерційну таємницю?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Адміністративне право України. Академічний курс. / За ред. В.Б. Авер'янова. - К., 2004.

2. Адміністративне право України / За ред. С. Ківалова. - Одеса: Юридич-на літ-ра, 2003.

3. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком-інтер, 2006.

4. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти. — Харків: УВС, 2000.

5. Бандурка О.М., Тищенко Н.М. Адміністративний процес. - К., 2001.

6.Баранов О.А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи. - К.: СофтПрес, 2005.

7. Бачило И.Л. Информационное право. Основы практической информатики. -М., 2001.

8. Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. Информационное право. -СПб., 2001.

9. БахрахД. Н. Административное право: Учеб. для вузов. - М.: БЕК, 1999.

10.Бернард Г. Сіган. Створення конституції для народу чи республіки, що здобули свободу. - К.: Ін-т демократії ім. П. Орлика, 1993.

11.Василюк В.Я., Климчик CO. Інформаційна безпека держави: Курс лекцій. - К., 2008.

12.Венгеров А.Б. Право и информация в условиях автоматизации управления. -М., 1978.

13.Винер Н. Кибернетика и управление, их связь в животном и машине. - М.: Иностр. Лит-ра, 1958.

14.Виноградова Г.В. Інформаційне право України: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2006.

15.Гаврилов О.А. Курс правовой информатики. - М.: Изд-во НОРМА, 2000. Гостев И.М. Информационное право в России. // Конфидент. - 2000. - № 1-2.

17.Доступ до інформації та електронне урядування. - К.: Факт, 2004.

18.Європа на шляху до інформаційного суспільства // Матеріали Європей­ської Комісії 1994 - 1995 pp. - К.: Держкомзв'язку та інформатизації України, 2000.

19.Е-майбутнє та інформаційне право / За ред. М. Швеця. - К., 2006.

20.Інформаційна відкритість органів державної влади України / За ред. М. Лациби-К.,2005.

21.Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформа­тизації. Організаційно-правові питання теорії і практики / За ред. P.А. Калюжного та В.О. Шамрая. - К., 2002.

22. Інформаційне законодавство: 36. законодавчих актів: У 6 т. - К.: Юрид.
думка, 2005.

23. Інформація, зв'язок і телекомунікації в Україні: економіка, право, управ­ ління. / За ред. CO. Довгого, Б.І. Холод - К.: Укртелеком, 2001.

24. Информация. Дипломатия. Психология. - М.: Известия, 2002.

25. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура.
Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана- М.: ГУ ВШЭ, 2000.

26.Копылов В.А. Информационное право. - М: Юристь, 1997.

27.Копылов В.А. Информационное право. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристь, 2002.

28. Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004.

29. Кормич Б.А. Інформація як категорія інформаційного права // Актуаль­
ні проблеми держави і права. 36. наук, праць - Вип. 16. - Одеса: Юрид.
літ-ра, 2002. - с 367-374.

30. Кормич Б.А. Організаційно-правові засади політики інформаційної без-

пеки України. - Одеса: Юрид. літ-ра, 2003.

31. Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демокра­
тичних суспільствах. Перспективи конкуренції. - К.: Основи, 2000.

32. Курушин В.Д., Минаев В.А. Компьютерные преступления и информаци­
онная безопасность: Справ. - М.: Новый юрист, 1998.

33. Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., Желіховський В.М.Інформаційна безпе­
ка України в умовах євроінтеграції. - К.: КНТ, 2006.

34. Литвиненко О.В. Інформаційна безпека Європи. - К., 1999.

35. Марущак А.І. Інформаційне право: Доступ до інформації: Навч. посіб­
ник. - К.: КНТ, 2007.

36. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. - М.: Academia,

1999.

37.Огляд практики Європейського суду з прав людини. Норми та стандар­ти Конвенції про захист прав і основних свобод людини. - К.: Мін-во юстиції України, 2002.

38.Основи інформаційного права України. - К.: Знання, 2004.

39.Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом / За ред. В.С Сідака. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006.

40.Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні / За ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа - К.: Юрид. думка, 2006.

41.Рабіпович П.М., Панкевич І.М. Здійснення прав людини: проблеми об­межування (загальнотеоретичні аспекти). - Л., 2001.

42.Рассолов М.М. Информационное право. - М., Юристь, 1999.

43.Северин В.А. Правовое обеспечение информационной безопасности пред­приятия. - М., 2000.

44.Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спіль­ноти: 36. ст. за матер, міжнар. конф. - К.: Сатсанга, 2001.

45.Хрипко С.Л. Інформаційне право: Навч.-метод. посібник. - Донецьк, 2005.

46.Шеннон К.Е. Работы по теории информации и кибернетике. - М., 1963.

47.Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. - М.: Мысль, 1980.

48.Ярочкин В.И. Информационная безопасность. - М.: Междунар. отноше-

ния, 2000.

49. Ярочкин. В.И. Информационная безопасность: Учебник. - М.: Фонд

«Мир», 2003.

50. Annual Information Society Report 2007 А Ешореап Information Society for

Growth and Employment / COM (2007) 146. SEC (2007) 395. - Volumes 1,2,3-March 2007.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

 

Закони України

 

51. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня

1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30 - Ст. 141.

52.Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26 - Ст. 131.

53.Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14 люто­го 1992 р. № 2117-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 21.-Ст. 294.

54.Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від

19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. -1993.-№4.-Ст. 19.

55.Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. № 2887-ХІІ // Відо­мості Верховної Ради України. - 1993. - № 9. - Ст. 62.

56.Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ПІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5- 6. - Ст. 30.

57.Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 7. - ст. 45.

 

58.Про вибори народних депутатів України: Закон України в редакції За­кону № 2777-IV від 7 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради Украї­ни. - 2005. - № 38-39. - Ст. 449.

59.Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. № 318/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 32. - Ст. 206.

60.Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.

61.Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації Укра­їни: Закон України від 23 лютого 2006 p. № 3475-IV // Відомості Верхо­вної Ради України. - 2006. - № 30. - Ст. 258.

62.Про державну статистику: Закон України від 17 вересня 1992 р. // Відо­мості Верховної Ради України. - 1992. - № 43. - Ст.608 (В редакції За­кону № 1922-Ш від 13.07.2000 / ВВР, 2000. - № 43. - Ст. 362)

63. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-
XII // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93. (В ре­
дакції Закону № 1079-XIV від 21.09.99).

64. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України
від 16 листопада 1992 р. № 2782-ХІІ // Відомості Верховної Ради Укра­
їни. - 1993.-№ І.-Ст. 1.

65. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: За­
кон України від 31 травня 2005 p. № 2594-IV // Відомості Верховної Ради
України. - 2005. - № 26. - Ст.347.

66. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20 листопада 2003 р. №

1296-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 14. - Ст.192.

67.Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 47. - Ст. 256.

68.Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 лип­ня 2000 р. № 1908-ІП. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 42. - Ст. 348.

69.Про електронні документи та електронний документообіг: Закон Украї­ни від 22 травня 2003 р. № 851-IV // Відомості Верховної Ради України. -2003.-№36.-Ст. 275.

70.Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 р. № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 276.

71.Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ // Відо­мості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

72.Про інформаційні агентства: Закон України від 28 лютого 1995 р. № 74/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 13. - Ст. 83.

73.Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР // Відомості Верховної Ради Украї­ни. - 1998. - № 27-28. - Ст. 182.

74.Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. № 3322-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. -Ст. 345.

75.Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лю­того 1995 р. № 51/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. -№9.-Ст. 56.

76.Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України від 24 грудня 1993 р. № 3814-ХІІ // Відомості Верховної Ради Украї­ни.-1994.-№ 15.-Ст. 86.

77.Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 люто­го 1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 27-28,.-Ст. 18.

78.Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення: За­кон України від 23 вересня 1997 р. № 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 48. - Ст. 296.

79.Про Національну систему конфіденційного зв'язку: Закон України від 10 січня 2002 р. № 2919-Ш // Відомості Верховної Ради України - 2002 - № 15.-Ст. 103.

79.Про інформаційні агентства: Закон України від 28 лютого 1995 р. № 74/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 13. - Ст. 83.

80.Про обов'язковий примірник документів: Закон України від 9 квітня 1999 р. № 595-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 22-23. -Ст. 199.

81.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-ХП. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 22. - ст. 303.

82.Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 p. № 537-V // Відомості Верховної Ради України - 2007. - № 12. - Ст. 102.

 

84.Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 р. № 964 - IV // Офіційний вісник України. - № 29. - с 38. - Ст. 1433.

85.Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23 вересня 1997 р. № 539/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 49. - Ст. 299.

86.Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України: Закон України від 13 вересня 2001 р. № 2681-ІШ/Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 2

87.Про радіочастотний ресурс України: Закон України від 1 червня 2000 р. №

1770-ПІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 298.

88. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5
березня 1998 року № 183/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. -
1998.-№35.-Ст. 237.

89.Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку: Закон України від 15 липня 1994 р. № 116/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 33. - Ст. 306.

90.Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР // Відомос­ті Верховної Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 181.

91.Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. -1992. - № 27. -

Ст. 382.

92.Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 7 червня 2001 року № 2493-ІИ // Відомості Верховної Ради України. -2001.-№33.-Ст. 175.

93.Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України: Закон України від 18 липня 1997 р. № 485/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 45. - Ст. 284.

94. Про страхування: Закон України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Ві­домості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78.

95.Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. № 3759-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

96.Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 р. № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 12. - Ст. 155.

97.Про Центральну виборчу комісію: Закон України від ЗО червня 2004 р. №1932-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 36. - Ст. 448.

98.Цивільний кодекс України № 435-IV від 16 січня 2003 р. // Відомості Вер­
ховної Ради України. - 2003. - №№ 40 - 44. - Ст. 356.

 

Постанови Верховної Ради України

 

99. Про Регламент Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради Укра­
їни від 16 березня 2006 р. № 3547-IV // Відомості Верховної Ради Укра­
їни - 2006. - № 23, № 24-25. - Ст. 202.

100. Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформа­
ційного суспільства в Україні: Постанова Верховної Ради України від 1
грудня 2005 р. № 3175-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006.
-№ 15.-Ст. 131.