Чи був Б. Хмельницький історичною особою міжнародного значення.

Жодний із історичних діячів давніх століть українського народу не може зрівнятися з Богданом Хмельницьким за кількістю написаних про нього праць. Важко навіть перелічити види наукових розвідок і творів художньої літератури та мистецтва, в яких описується, досліджується, змальовується, згадується постать Богдана Хмельницького. Коли б хто-небудь спробував зробити карту місць, де виникали всі ці наукові, літературні та мистецькі твори про нього та довелося б включити до неї багато країн світу. Глобальний інтерес до нашого славного предка свідчить про загальноєвропейський характер подій, у центрі яких передував. Відомий французький письменних Проспер Меріне у своїй роботі „Богдан Хмельницький” написав про цього: „обраний проводирем малого народу, оточеного могутніми сусідами, той чоловік присвятив усе своє життя боротьбі за його незалежність. Він спритно сіяв розбрат у стані ворогів, зміцнював єдність керованих ним полків, був безстрашним воїном, глибокодумним політиком, розважним при перемогах, стійким і непохитним при невдачах”. В іншому місці П.Меріме зазначав: „для себе він хотів фактичної влади, для країни – справжньої незалежності. Мало взагалі турбувався зовнішньою видимістю цього питання,, ладен був визнати нормального володаря за умови, що ця васальна залежність обмежуватиметься лише виявами поваги з його боку.”

У визвольній війні 1648-1654 рр. Богдан Хмельницький продовжував основні напрямки стратегії і тактики попередніх козацько-селянських повстань і розвинув головні риси козацького військового мистецтва, поєднавши його західноєвропейським досвідом. З ним він познайомився в період перебування у Франції, в бурхливі роки Тридцятирічної війни.

Закономірним є те, що в середині ХУІІ ст. найбільш прихильне ставлення визвольна війна під проводом Б. Хмельницького знаходила в Англії, охопленій буржуазною революцією під релігійними антикатолицькими гаслами. Про це свідчить відоме послання до Хмельницького, яке 1649р. надійшло з Англії. На жаль, зберігся лише початок цього документа. „Богдан Хмельницький, божою милістю генералісимус, війська і стародавньої грецької релігії та церкви, володар всіх запорозьких козаків, страх і винищувач польської шляхти, завойовник фортець, викорінював римських священників, переслідувач язичників, антихриста й іудеїв... ” усі ці титули, як зазначав історик І.П.Крип’якевич, засвідчують глибоку повагу до нього як до союзника в боротьбі з спільним ворогом.

Як про встановлений факт, можна сказати про те, що лорд протектор Кромвель уважно стежив за діяльністю Б. Хмельницького. В науковій літературі висловлювались думки, що до справи налагодження зв’язків між Кромвелем і Хмельницьким був причетний великий чеський філософ, педагог і письменник Я.А. Каменський. Слід вказати й на таке цікаве явище, як поширеність порівнянь Кромвеля і Хмельницького. Так П. Шевальє заявив у передмові до своєї „історія війни козаків проти Польщі”, що в ній читачі знайдуть „образ мужа, який для того щоб, піднятися над іншими, приводить в рух величезний механізм та наводить жах на королівство, якого всі могутні держави християнського світу, ні навіть могутня імперія турків не змогли похитнути. Однак словом, Кромвеля, який вдруге з’явився на Русі, який був не менш честолюбний, хоробрий та сприятливий, ніж Кровель в Англії ”.

Інша велика європейська держава – Франція теж уважно стежила за провідником визвольної боротьби 1648-1654 рр. „Листи” П’єра де Нуайє, секретаря королеви Марії Луїзи, містять цікаві і цінні відомості про зовнішню політику й дипломатичну діяльність держави Б.Хмельницького.

У двотомній „Історії громадських війн останнього часу” італійського історика М. Бізачччіоні (1654р.) Хмельницький постає як видатний полководець і державний діяч, тонкий дипломат і гнучкий політик, який добре розуміється в людях і вміє підібрати до них ключа, але разом з тим не відзначається перебірливістю у застосуванні засобів досягнення своїх цілей.

Альберто Виміна у книзі „Історія громадських війн у Польщі” розпочав з розповіді про кривду, вчинену Хмельницькому, та про його втечу на Запорожжя, де він знайшов підтримку у козаків, які й забезпечили його успіх.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що Б. Хмельницький був знаним у Європі як видатний політик і державний діяч, якого одним із французьких авторів Жан Лоре назвав „могутнім і знаменитим бунтівником”, а італієць Лоренцо Крассо вважав „Головним винуватцем руйнування Польщі”.

Література до питання:

Г.Л. де Боплан. Опис України. П. Меріме. Українські козаки. Б.Хмельницький. Львів. 1990; Наливайко. Козацька християнська республіка. К., 1992; О.Апанович. Розповіді про запорозьких козаків. К., 1991; Д. Дорошенко. Нарис історії України. К., 1991.Н. Полянська-Василенко. Історія України. Том 2, К., 1992.