Філософія російського інтуїтивізму

 

Р осійський філософ М.О. Лоський називає свою теорію пізнання інтуї­тивізмом. Це вчення про те, що пізнаний, об'єкт, якщо навіть він становить час­тину зовнішнього світу, включається безпосередньо свідомістю суб'єкта, який пізнає, в особистість і тому розуміється як існуючий незалежно від акту пізнання. Ставлення суб'єкта до всіх інших сутностей у світі, яке робить інтуїцію можливою, Лоський називає «гносеологічною координацією». Для того, щоб об'єкт не лише був пов'язаний з «Я», але й був ним пізнаний, суб'єкт має направити на об'єкт серію інтенційних (цільових) розумових актів — свідо­мості, уваги, диференціації тощо.

Усе те, що не має ні просторового, ні часового характеру, Лоський називає «ідеальним буттям». Воно містить зміст загальних понять таких відносин, як, наприклад, зв'язок між якістю та її носієм, кількісні форми та відношення (число, єдність, множинність тощо). Все, що дано у формі простору і часу, нази­вається реальним буттям, яке може виникнути й одержати систематичний ха­рактер тільки на основі ідеального буття. Крім того, існує металогічне буття, яке виходить за* межі законів тотожності, суперечності та виключеного тре­тього, наприклад Бога. Ідеальне буття — об'єкт інтелектуальної інтуїції. Воно споглядається безпосередньо, яким воно є, в самому собі; звідси висновок, що

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

дискурсивне мислення не протилежне інтуїції, а є її різновидом. Металогічне буття є об'єктом містичної інтуїції.

Розроблюючи концепцію особистості, Лоський вбачає мету її життя в абсо­лютній повноті буття, яка досягається через любов до абсолютних цінностей відповідно до ієрархії цінностей. Бог — найвища цінність, і тому його необхідно любити понад усе на світі. Потім іде людська особистість, неповторна та незамінима жодною цінністю. Далі ми повинні любити безособові абсолютні цінності, такі, як істина, моральність, свобода, краса, які є скла­довими абсолютного блага повноти життя та підкоряються цінності особис­тостей.

Ідеї Лоського певною мірою розділяє С.Л. Франк (1877-1950 pp.). Вихідним пунктом його вчення слугує факт інтуїції; метою вчення є відкриття онтоло­гічних умов можливості інтуїції як безпосереднього сприйняття реальності, незалежної від наших пізнавальних актів. Можливість інтуїції полягає в тому, що індивідуальне буття знаходиться в абсолюті як «всеєдності», внаслідок чого кожен об'єкт ще до будь-якого його пізнання знаходиться в безпосеред­ньому контакті з нами. Абстрактне логічне пізнання можливе виключно завдяки інтуїції цієї всеосяжної єдності. Логічне пізнання завжди абстрактне та нежиттєве, воно дається через споглядальну інтуїцію. Всі живі істоти, роз­гортаючи себе в часі як безперервне творче становлення, належать до сфери металогічного; воно сприймається через живе пізнання або пізнання як життя, яке досягається в ті моменти, коли наше «Я» не лише споглядає об'єкт (тобто володіє ним надчасово), але ним живе.

У російській філософії прагнення до цілісного пізнання та гостре відчуття реальності тісно поєднується з вірою у всю різноманітність досвіду як чуттє­вого, так і більш витонченого, який дає можливість глибше проникнути в сутність буття. Російські філософи довіряють інтелектуальній інтуїції, мо­ральному й естетичному досвідам, які розкривають найвищі цінності для людини, але насамперед вони довіряють містичному релігійному досвіду, що встановлює зв'язок особистості з Богом та його царством. Усе це дає під­стави вважати, що будь-яка філософська система, яка поставила перед собою великі завдання пізнання глибокої сутності буття, має керуватися прин­ципами християнства.

 

 

Розділ 15 • Філософія Росії

 

навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

«Слов'янофіли», «західники», соборність, православ'я, духовна основа, самозречення, анархізм, народники, теорія «гуманного егоїзму», теорія «розумного егоїзму», революційний радикалізм, нігілізм, всеєдність, кос­мічний розум, боголюдство, ірраціональна свобода, гносеологічна коор­динація, інтуїтивізм, ідеальне буття.

Контрольні запитання і завдання

1. Визначте місце російської філософії щодо української.

2. Які головні теоретичні принципи російського філософствування?

3. Охарактеризуйте передумови та специфіку російського філософського світогляду.

4. Які основні світоглядні позиції «слов'янофілів»?

5. У чому полягає концептуальна спрямованість філософських поглядів «за­хідників»?

6. Що таке «ідея всеєдності» В. Соловйова і як вона інтегрується в розуміння дійсності?

7. Визначте основні положення філософської позиції П. Флоренского.

8. У чому полягає головна спрямованість християнського екзистенціалізму М. Бердяєва?

9. Розкрийте сутність філософських поглядів російського інтуїтивізму.

10. Окресліть роль і значення православного християнства в творчості росій­ських філософів.

Першоджерела

1. Бердяєв Н.А. Философия свободы // Бердяев НА Судьба России. — М.; X., 1998.

2. Булгаков С. Сочинения. — М., 1990.

3. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. — М., 1991.

4. Лосский Н.О. История русской философии. — М., 1991.

5. Соловьев B.C. Сочинения: В 2 т. — М., 1998.

6. Флоренский П.А. Столп и утверждение веры. — М., 1990.

7. Чаадаев П.Я. Философические письма. — М., 1989.

8. Шпет Г.Г. Очерк развития русской философии // Сочинения. — М., 1989.

Рекомендована література

1. Замалеєв А.Ф. Курс истории русской философии. — М., 1996.

2. Канке В А. История философии. Мыслители, концепции, открытия. — М., 2003.

3. Кувакин В.Н. Религиозная философия в России: начало XX в. — М., 1999.

 

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

 

Розділ 16.

 

 

Філософія України

 

16.1. Київська Русь: формування української філософії.

16.2. Полемісти. Братства. Києво-Могилянська академія.

16.3. Григорій Сковорода.

16.4. Українська академічна філософія.

1 6.5. Світогляд українського романтизму.

1 6.6. Розвиток української філософії в ХІХ-ХХ ст.