Переломи ліктьового та вінцевого відростків, клініка, діагностика, лікування.

Переломи ліктьового відростка відносяться до внутрішньосуглобових, часто викликають стійкі функціональні порушення, які впливають на працездатність хворих.

Переломи ліктьового відростка зі зміщенням часто спостерігаються у дорослих осіб і людей літнього віку, зазвичай, внаслідок прямої травми – частіше при падінні на лікоть або ударі по ньому, рідше – внаслідок різкого скорочення триголового м’яза плеча, який кріпиться до ліктьового відростка.

За даними Богданова Ф.Р. (1968), Трубнікова В.Ф. (1971, 1986), Дуброва Я.Г. (1986), Олекси А.П. (1993) та ін. переломи ліктьового відростка спостерігаються від 0, 85% до 1, 5% по відношенню до всіх пошкоджень скелета.

Переломи ліктьового відростка за локалізацією поділяються на переломи в ділянці верхівки, посередині півмісяцевої вирізки або біля його основи. Площина зламу – поперечна або косопоперечна. Ступінь зміщення відламків і характер перелому залежить від сили удару та ступеня пошкодження внутрішньої бокової зв’язки ліктьового суглоба і фасції з сухожилковим розтягненням триголового м’яза. У більшості випадків, внаслідок прямої травми, зв’язочний аппарат розривається і відламки розходяться між собою. У дітей частіше спостерігаються переломи ліктьового відростка без зміщення. При падінні на витягнуту руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, спостерігаються переломи відростка з переломо-вивихом або вивихом передпліччя. Враховуючи механізм травми, пошкодження зв’язочного апарату, виділяють наступні види пошкоджень ліктьового відростка:

1. Перелом основи ліктьового відростка без пошкодження променево-ліктьового з’єднання.

2. Перелом основи ліктьового відростка з вивихом голівки променевої кістки допереду і зміщення дистального відламка ліктьової кістки допереду (перелом Мальгеня).

3. Перелом ліктьового відростка на рівні півмісяцевої вирізки з розривом апоневроза триголового м’яза або без його пошкодження.

4. Відривні переломи ліктьового відростка в ділянці верхівки із збереженням функції розгинання в суглобі.

При переломах ліктьового відростка без зміщення й у випадках незначного ступеня зміщення відламків застосовують консервативне лікування – накладання задньої гіпсової пов’язки від плечового суглоба до головок п’ясткових кісток кисті під кутом згинання у лікті до 100º і середньому положенні передпліччя між супінацією і пронацією.

При незначному розходженні відламків (до 0,5 см), за умови відсутності розриву апоневрозу триголового м’язу, також накладають гіпсову пов’язку в положенні розгинання у ліктьовому суглобі до кута 140-150º. Іммобілізація триває від 2-х до 4-х тижнів, строки непрацездатності – до 8 тижнів.

Якщо клінічно є розрив зв’язкового апарата і зміщення уламків – показано оперативне лікування. Застосовують такі види оперативних втручань:

1. Остеосинтез відламків серкляжним швом (трансоссально) з поновленням пошкодженого зв’язкового апарата.

2. Інтрамедулярний остеосинтез з поновленням пошкодженого зв’язкового апарата.

3. Видалення ліктьового відростка (багатоскалкові переломи) з поновленням сухожилка триголового м’яза і внутрішньої бокової зв’язки.

4. Інтрамедулярний компресійний відкритий і закритий методи остеосинтезу.

5. Остеосинтез ліктьового відростка трансоссально двома спицями Кіршнера і 8-подібним дротяним швом (по Веберу).

Операцію проводять під загальним знеболенням із застосуванням еластичного джгута. Повздовжнім або дугоподібним розтином оголюється місце перелому, видаляються згустки крові, дрібні кісткові уламки. Після співставлення уламків проводять їх з’єднання і фіксацію одним із вище наведених способів. При багатоскалкових переломах відростка, останній може бути видалений.