Переломи великого і малого горбків плечової кістки

Найчастіше трапляються ізольовані переломи великого горбка. Механоґенез перелому майже типовий — непряма травма (за типом відривного перелому) або пряма — під час переднього вивиху плеча. Внаслідок надмірного натягу м'язів, прикріплених до великого горбка (надостного, підостного і малого круглого м'язів), останній відривається на рівні своєї верхівки або основи і може зміщуватися вгору внаслідок скорочення цих м'язів. Внаслідок прямої травми дуже рідко буває ізольований перелом великого горбка.

Симптоми і діаґностика. При огляді інколи можна помітити припухлість, хворий тримає плече у вимушеному положенні приведеним. Активні рухи в плечовому суглобі обмежені, а відведення плеча неможливе із-за болю. Пальпаторно визначається місцевий різкий біль. Пасивні рухи обмежені, особливо ротаційні. Бічна ротація обмежена внаслідок рефлекторного скорочення підлопаткового м'яза, який кріпиться до малого горбка, а внутрішня ротація спричинює різкий біль у переломі, що є найбільш характерним клінічним симптомом перелому великого горбка.

Наявність перелому і ступінь зміщення горбка уточнюють рентґенологічно. При переломах без зміщення іноді навіть важко визначити лінію перелому на фасній рентгенограмі, тому роблять ще танґенційну рентґенограму з виведенням великого горбка. Таку проекцію слід застосовувати для диференціації перелому горбка з субдельтовидним калькарозним бурситом (bursitis calcarea).

При відривному переломі горбка, який виникає під час переднього вивиху плеча, спочатку під наркозом вправляють вивих, а після цього тим же методом лікують перелом горбка.

Якщо великий горбок не вправлений і зміщений під надплечовий відросток, то це різко обмежує відведення плеча. Тому при невдачах вправляння слід провести операцію.

Класичним переднім доступом до плечового суглоба з частковим перетином ключичної частини дельтовидного м'яза оголюють горбок, проводять відкриту репозицію і фіксацію його ґвинтом (мал.), кістковим штифтом або спицями Кіршнера черезшкірно попри рану (на 3 тижні). Кінцівку фіксують торакобрахіальною пов'язкою. Далі лікування проходить так, як після закритого вправляння.

Мал. Фіксація великого горбка плечової кістки ґвинтом.

Лікування. При відривному переломі великого горбка, незалежно від зміщення, лікування проводять за допомогою відвідної пов'язки (бажано — торакобрахіальної), яка забезпечує розслаблення м'язів, прикріплених до нього і адаптацію уламків. Відведення плеча повинно бути не менше 90° при бічній ротації його на 50-60°. Щоб створити оптимальні умови для зрощення, плече пригіпсовують циркулярно до шини, залишаючи вільним передпліччя і кисть для ЛФК.

При переломах без зміщення горбка пов'язку знімають через 2-3 тижні, а при його зміщенні — через 6-8 тижнів. Призначають комплексне відновне лікування. Термін непрацездатності відповідно 2,5 і 3-4 місяці.

Переломи малого горбка трапляються рідко, виникають також за типом відривних переломів при вивиху плеча. Клінічна симптоматологія подібна до тієї, що й при переломах великого горбка. Характерною ознакою перелому є локальний біль при пальпації в ділянці малого горбка і різке збільшення болю в момент зовнішньої бічної ротації плеча. Вирішальним у діагностиці є рентґенологічне дослідження.

Лікування проводять на торакобрахіальній шині з відведенням плеча до 80°, але з обов'язковою передньою девіацією 40-45° і внутрішньою ротацією плеча. Термін лікування 1,5-2 місяці. Ознака зрощення — хворий здатний на шині активно відхилити назад і підняти руку.

Відкриту репозицію і фіксацію малого горбка проводять надзвичайно рідко. Після переломів горбків працездатність відновлюється через 2-2,5 місяці.