Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні принципи і засоби малоінвазивного (біологічного) остеосинтезу
Бурхливий розвиток малоінвазивних технологій в травматології та ортопедії став можливим завдяки впровадженню в практику хірургічного лікування переломів електронно-оптичного перетворювача (ЕОПа). Його застосування дозволяє візуально контролювати процес закритої репозиції відламків, їх взаємного розташування та проходження елементів фіксатора у будь-який момент операції. Це відкрило широкі можливості для розробки нових технологій остеосинтезу, забезпечило суттєве зменшення травматичності оперативних втручань [12, 55, 57, 58, 61, 102, 169, 208, 246, 248]. Для позначення цього напрямку в лікуванні переломів кісток вперше термін “біологічний остеосинтез” був застосований в 1985 році O. Trentz у зв’язку з хірургічним лікуванням багатоосколкових переломів трубчастих кісток за допомогою пластин. Перше написання “біо-логічний” синтез і невдале пояснення нової концепції використання пластин не знайшли підтримки серед широкого кола хірургів-ортопедів [323]. Аналогічним чином, у ході удосконалення інтрамедулярного остеосинтезу осколкових переломів, значно трансформувались принципи АО. В противагу до старих методів точного анатомічного вправлення і міцної внутрішньої фіксації усіх фрагментів техніка біологічного остеосинтезу базується на інших засадах. Основними цілями біологічного остеосинтезу, за O. Trentz, [314, 323, 491, 492] є: · збереження кровопостачання кістки; · захист м’яких тканин; · зменшення системного навантаження шляхом виключення таких антигенних навантажень як біль, стрес, кровотеча, ішемія, руйнування тканин, бактеріальна інфекція. Біологічний остеосинтез повинен відповідати наступним принципам [3, 314, 323, 491, 492]: забезпечення життєздатності тканин та стабільний остеосинтез. Остеосинтез повинен по можливості якнайменше втручатися в процес регенерації, для чого повинні застосовуватися наступні технічні прийоми: · Зона перелому повинна оголюватися настільки мало, щоб положення фіксатора, по можливості, додатково не порушувало кровопостачання м’яких тканин і кісткових відламків. Це означає, що достатньо усунути ротаційне зміщення та відновити довжину сегменту, після чого з’єднати головні фрагменти. В цих умовах репозицію фрагментів можливо здійснювати непрямим шляхом за допомогою дистрактора.
· Великі кісткові фрагменти доцільно під час остеосинтезу репонувати лише в тих випадках, коли їх не треба відділяти від м’яких тканин. Збереження кровопостачання фрагментів є важливішим для лікування перелому, ніж механічні методи точного вправлення в зоні перелому. Ці фрагменти повинні фіксуватися з мінімальним пошкодженням м’яких тканин. Принципам біологічного остеосинтезу на сьогоднішньому рівні розвитку травматології відповідають наступні технології: 1. Остеосинтез за допомогою пластин і гвинтів. 1.1. Вдосконалення імплантатів: - вироби з титану (матеріал, що сприймається тканинами); - зменшення до мінімуму контакту між пластиною і кісткою при LC-DCP (limited contact dysnamic compression plate), PC-Fix (Point-Contact-Fixator) 1.2. Нові форми застосування: - черезшкірне введення канюльованих гвинтів; - застосування мостовидних пластин; - еластичний остеосинтез пластинами; - зменшенний доступ (субфасціальний остеосинтез); 2. Інтрамедулярний остеосинтез. 2.1. Вдосконалення імплантатів: - системи без розсвердлювання кістково-мозкової порожнини; - міцні титанові цвяхи; - спеціальна техніка та покази до блокування, застосування анкерних фіксаторів; 2.2. Черезшкірне введення фіксаторів (закритий остеосинтез), відсутність місць проходження елементів фіксатора через шкіру. 3. Остеосинтез за допомогою зовнішніх фіксаторів: 3.1. Спрощене застосування, розширення можливостей доступу в білясуглобовій області, мінімальне травмування кістки (системи Pinless, самонарізаючі гвинти); 3.2. клінічне застосування остеогенного принципу “оссифікація через дистракцію”. 4. Біологічно деградуючі (що розсмоктуються) імплантати. Успіх остеосинтезу залежить не тільки від кількості та розмірів імплантатів, тобто від механічної стабільності. Значення біології в лікуванні переломів без ускладнень підкреслює такий вислів “Кістка це жива тканина, і тільки живу тканину можна лікувати”.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 85; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.172.115 (0.004 с.) |