Хибне коло в серці за його гострої недостатності

Остаточним наслідком синдрому ГСН є критична неспроможність міокарда підтримувати серцевий викид, необхідний для адекватної периферичної циркуляції. Для сприятливого клінічного результа­ту за ГСН необхідно, щоб дисфункція міокарда бу­ла зворотною. Це особливо важливо за ішемічної ГСН, оглушенні міокарда або його гібернації, тому що правильне лікування призводить до зворотного розвитку міокардіальної дисфункції.

Оглушення міокарда

Оглушенням міокарда називають міокардіальну дисфункцію (зниження скоротливої здатності міо­карда) внаслідок гострої ішемії, що може зберігати­ся навіть за повного відновлення коронарного кро­вотоку. Інтенсивність і тривалість оглушення зале­жить від тяжкості та тривалості попереднього ішемічного епізоду.

Гібернація

Гібернацією («сплячий стан міокарда») назива­ють порушення функції міокарда за наявності вира­женого зниження коронарного кровотоку на фоні гемодинамічно значущого стенозу, в той час як клі­тини міокарда залишаються життєздатними. За по­ліпшення кровотоку та доставки кисню до тканин знижена скоротливість міокарда в зоні порушеного кровотоку відновлюється. Гібернація та оглушення міокарда можуть співіснувати. Гібернація віднов­люється згодом за поліпшення кровотоку та оксиге-нації тканини, тоді як оглушення зберігає інотроп-ний резерв і піддається інотропній стимуляції. Ці механізми залежать від тривалості ішемії міокарда, і швидке відновлення кровотоку та оксигенації ви­кликають зворотний розвиток цих змін.

ДІАГНОСТИКА ГСН

Діагностика ГСН базується на характерних скар­гах і клінічній симптоматиці, підтверджених специ­фічними змінами ЕКГ, рентгенограмою органів грудної порожнини, біомаркерами і допплерів-ською ехокардіографією. ГСН потрібно класифіку­вати за описаними далі критеріями на систолічну та/або діастолічну дисфункцію, а також на лі-во/правошлуночкову недостатність із застоєм ви­ще/нижче місця ураження.

Діагностика ГСН

· Підозра на гостру серцеву недостатність. Оцін­ка скарг і симптомів;

· ЕКГ/мозковий натрійуретичний пептид/рен­тгенологічне дослідження;

· Оцінка функції серця з використанням ехокар-діографії або інших візуалізуючих методик, визна­чення типу ураження серця;

· Вибір дослідження (ангіографія, моніторинг параметрів гемодинаміки, катетер у легеневій ар­терії).

Оцінка функції АШ за наявності ГСН

· Оцінка функції шлуночка — визначення фрак­ції викиду ЛШ;

· Систолічна дисфункція ЛШ;

· Транзиторна систолічна дисфункція;

· Діастолічна дисфункція.

Оцінка клінічного стану

Наповнення правого шлуночка за наявності де­компенсованої серцевої недостатності зазвичай оці­нюється шляхом виміру центрального венозного тис­ку (ЦВТ) у підключичних, яремних венах або право­му передсерді. Якщо внутрішні яремні вени складно використати для цих цілей (наприклад, через наяв­ність венозних клапанів), можна провести катетери­зацію зовнішніх яремних вен. Необхідно з обереж­ністю ставитися до інтерпретації підвищення ЦВТ за наявності ГСН, тому що воно може бути рефлек­торним у відповідь на зниження венозної піддатли­вості, як і зростання жорсткості ПШ навіть за не­достатнього його наповнення.

Тиск наповнення лівих відділів серця опосеред­ковано можна оцінювати під час аускультації. Воло­гі хрипи у легенях зазвичай свідчать про підвище­ний тиск. Застійні явища, їх тяжкість, рівень рідини в плевральних порожнинах мають бути виявлені або підтверджені рентгенологічним дослідженням.

Електрокардіограма

За ГСН ЕКГ досить рідко буває незміненою. У виявленні етіології ГСН може допомогти визна­чення ритму та ознак перевантаження серця. Якщо є підозра на гострий коронарний синдром, реєстра­ція ЕКГ обов'язкова. На ЕКГ можна виявити озна­ки збільшення навантаження на лівий або правий шлуночок, передсердя, ознаки перикардиту, гіпер­трофії шлуночків. Порушення ритму можна також виявити під час безперервного моніторингу ЕКГ.