Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Клінічний синдром ГСН має кілька варіантів
3.2.1. ГСН із застоєм нижче місця ураження (лівошлуноч-кова і правошлуночкова) ГСН із застоєм нижче місця ураження може бути помірною, що проявляється тільки зниженням толерантності до фізичного навантаження, і важкою — зі зниженням перфузії тканин у спокої, що проявляється слабкістю, плутаною свідомістю, запамороченням, блідістю з периферійним ціанозом, холодною липкою шкірою, низьким AT, ниткоподібним пульсом, олігурією/анурією, що повністю відповідає картині кардіогенного шоку. Цей синдром можуть викликати різні патологічні стани, такі як: а) гострий коронарний синдром; б) гострий міокардит з ознаками нещодавно перенесеної вірусної інфекції; в) гостра клапанна дисфункція з ознаками хронічної вади серця або операціями на клапанах серця, інфекційного процесу з можливістю формування бактеріального ендокардиту, травми грудної клітки; г) тромбоемболія легеневої артерії; д) тампонада порожнини перикарда. Фізикальне обстеження може надати важливу інформацію для встановлення діагнозу, наприклад виявлення набухання шийних вен і парадоксальний пульс (тампонада порожнини перикарда), глухі тони серця внаслідок систолічної дисфункції, порушення аускультативної картини, характерні для клапанних вад. За наявності ГСН із застоєм нижче місця ураження екстрена допомога полягає в збільшенні серцевого викиду і поліпшенні оксигенації тканин. Це можна досягати введенням вазодилататорів, інфу-зійною терапією для досягнення оптимального переднавантаження, короткотривалою інотропною підтримкою та допоміжним кровообігом (внутріш-ньоаортальною балонною контрапульсацією). 3.2.2. ГСН із застоем вище місця ураження (лівошлуночкова) Лівошлуночкова недостатність із застоєм вище місця ураження є наслідком дисфункції різного ступеня тяжкості — від помірної з ледь помітною задишкою під час навантаження до важких форм із набряком легенів (кашель, іноді з виділенням пінистого мокротиння), блідістю або ціанозом, холодною липкою шкірою, підвищеним або нормальним AT. Вологі хрипи прослуховуються над усією поверхнею легенів. На рентгенограмі органів грудної клітки видно застій в легенях. Цей тип ГСН може розвинутися через такі стани: дисфункція міокарда за тривалого перебігу захворювань; ішемія або інфаркт міокарда; дисфункція мітрального та аортального клапанів; тампонада тромбом атріовентрикулярного отвору; порушення функції штучного клапана (тромбоз); порушення серцевого ритму і провідності; пухлини лівих відділів серця. До екстракардіальних причин належать артеріальна гіпертензія, стани з високим серцевим викидом (анемія, тиреотоксикоз) і нейрогенні захворювання (пухлини або травма головного мозку).
Під час клінічного обстеження серцево-судинної системи необхідно оцінити верхівковий поштовх, особливості аускультативної картини, наявність шумів, вологі хрипи в легенях і подовжений видих (серцева астма). За наявності лівошлуночкової недостатності із застоєм вище місця ураження використовують: ва-зодилататори, діуретики, бронходилататори і за необхідності — наркотичні анальгетики. Дуже важлива респіраторна підтримка. Вона може проводитися у вигляді допоміжної вентиляції легенів у режимі постійного позитивного тиску на видиху, у низці випадків показана інтубація трахеї і проведення штучної вентиляції легенів. 3.2.3. ГСН із застоєм вище місця ураження (правошлуночкова) Гостра правошлуночкова недостатність зумовлена змінами в легенях і правих відділах серця, у тому числі загостреннями пульмонологічної патології з легеневою гіпертензією, гострими важкими захворюваннями (наприклад, масивна пневмонія або тромбоемболічні стани), ГІМ правого шлуночка, порушенням функції трикуспідального клапана (травматичними або інфекційними), гострим або підгострим перикардитом тощо. Запущені стадії патології лівих відділів серця прогресують до розвитку правошлуночкової недостатності. До причин, не пов'язаних з легенями і серцем, відносять нефрит, нефротичний синдром, кінцеві стадії печінкової патології, пухлини, що секретують, різні вазоактивні пептиди. Найтиповішою симптоматикою є слабкість, набряки нижніх кінцівок, неприємні відчуття в епігастральній ділянці справа (застій у печінці), задишка (рідина в плевральній порожнині) і збільшення об'єму живота (асцит). Повністю маніфестований синдром містить анасарку з порушенням функції печінки та олігурією.
Діагноз гострої правошлуночкової недостатності ставиться за допомогою збору анамнезу, фізикально-го обстеження, додаткових методів дослідження, що включають ЕКГ, визначення газового складу крові, вмісту D-димера в плазмі крові, рентгенографії органів грудної порожнини, допплерівської ехокардіо-графії, ангіографії та комп'ютерною томографії. За наявності правошлуночкової недостатності із застоєм вище місця ураження лікування проводять діуретиками, включаючи спіронолактон і еплере-нон, короткими курсами низьких доз («діуретична доза») допаміну. Крім того, призначають антибіотики (у разі бронхолегеневої інфекції та ендокардиту); блокатори кальцієвих каналів, оксид азоту або простагландин за первинної легеневої гіпертензії; антикоагулянти, тромболітики, інтервенційну або хірургічну тромбектомію за тромбоемболії легеневої артерії. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ГСН
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 72; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.78.95 (0.007 с.) |