Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки:

• із смертельним наслідком;

• групові, які сталися одночасно з двома і більше працівника­ми незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

• випадки смерті на підприємстві;

• випадки зникнення працівника під час виконання ним тру­дових обов'язків.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смер­тельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення праців­ника під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою:

• відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• відповідному органу прокуратури за місцем виникнення не­щасного випадку;

• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

• органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадмініст­рації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

• відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• вищому профспілковому органу;

• відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та Іншим органам (у разі необ­хідності).

Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, - орган, до сфери управління якого належить підприєм­ство, а у разі його відсутності - відповідна місцева держадмініст­рація або виконавчий орган місцевого самоврядування).

До складу комісії із спеціального розслідування включають­ся посадова особа органу державного нагляду за охороною пращ (голова комісії), представник відповідного робочого органу вико­навчої дирекції Фонду, представники органу, до сфери управлін­ня якого належить підприємство, а у разі його відсутності - від­повідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу міс­цевого самоврядування, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випа­дків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) та­кож спеціаліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2-4 особи, проводиться комісією із спеціаль­ного розслідування, яка призначається наказом керівника Держнаглядохоронпраці або його територіального органу за погоджен­ням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслід­ків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування включаються представники Держнаглядохоронпраці, централь­ного органу виконавчої влади, до сфери управління якого нале­жить підприємство, відповідного робочого органу виконавчої ди­рекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищих проф­спілкових органів або уповноважені трудових колективів з пи­тань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призна­чається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України. До складу цієї комісії включаються керівні працівники Держнаглядохоронпраці, центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, виконавчої ди­рекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, представники профспілкових організацій, членами яких є потер­пілі, вищих профспілкових органів або уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), орга­нів охорони здоров'я та інших органів.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встано­влений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші мате­ріали, передбачені пунктом 48 цього Положення, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір запо­діяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окре­му думку.

Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого склада­ється відповідно до акта спеціального розслідування у двох при­мірниках, підписується головою та членами комісії із спеціаль­ного розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.

У разі розбіжності думок членів комісії із спеціального роз­слідування керівник відповідного органу державного нагляду за охороною праці, який призначив цю комісію, розглядає разом з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати роботодавцю припис за формою Н-9 щодо визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом, складання акта за формою Н-1 і взяття його на облік.

Для встановлення причин нещасних випадків і опрацювання заходів щодо недопущення подібних випадків надалі комісія із спеціального розслідування має право вимагати від роботодавця створення за рахунок підприємства експертної комісії із залу­ченням експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конс­трукторських та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення необхідних розрахунків експертна комісія складає висновок, в якому коротко описує обставини, ви­значає причини травмування, гострого професійного захворюван­ня (отруєння), зазначає допущені порушення вимог нормативно-правових актів, пропонує заходи щодо запобігання подібним ви­падкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, у стверджувальній формі.

Під час розслідування роботодавець зобов'язаний:

• зробити у разі необхідності фотознімки місця нещасного випад­ку, пошкодженого об'єкта, устаткування, інструменту, а та­кож надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

• надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії;

• організувати у разі розслідування гострого професійного за­хворювання (отруєння) проведення медичного обстеження пра­цівників відповідної дільниці підприємства;

• забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт;

• організувати друкування, розмноження і оформлення в необ­хідній кількості матеріалів спеціального розслідування не­щасного випадку.

Члени комісії із спеціального розслідування мають право одер­жувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства та свідків події або проводити ї'х опитування.

Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрі­тися з потерпілими або членами їх сімей, довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належних компенсацій відповідно до законодавства.

Роботодавець у п'ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержан­ня припису посадової особи органу державного нагляду за охо­роною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропо­нованих заходів щодо запобігання причинам подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допус­тили порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у пись­мовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

До матеріалів спеціального розслідування нещасного випад­ку належать:

• копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу Держнаглядохоронпраці чи його територіального органу про орга­нізацію спеціального розслідування нещасного випадку;

• акт спеціального розслідування нещасного випадку;

• протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за вста­новленою формою;

• ескіз місця нещасного випадку за встановленою формою, не­обхідні плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об'єкта, обладнання, устаткування тощо;

• протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій серед членів комісії, які беруть участь у розслідуванні, призначення експертної комісії;

• припис посадової особи органу державного нагляду за охоро­ною праці (якщо він видавався) щодо зв'язку нещасного ви­падку з виконанням трудових (посадових) обов'язків;

• копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого окремо;

• висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

• медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі необхідності);

• висновок лікувально-профілактичного закладу про розсліду­вання гострих професійних захворювань (отруєнь), результа­ти вимірів і лабораторних досліджень виробничих факторів трудового процесу;

• пояснення та протоколи опитування потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, за встановле­ною формою;

• копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;

• копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих власникові державними інспекторами до настання нещасного випадку і під час його розслідування;

• витяги із законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, вимоги яких були порушені;

• довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випад­ком, та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріаль­ної допомоги.

Роботодавець у п'ятиденний термін після закінчення спеці­ального розслідування нещасного випадку надсилає за рахунок підприємства матеріали прокуратурі, відповідним органам дер­жавного нагляду за охороною праці і профспілковому органу, представники яких брали участь у розслідуванні, міністерству або іншому центральному органу виконавчої влади, до сфери управ­ління якого належить підприємство, Держнаглядохоронпраці, виконавчій дирекції фонду, а у разі розслідування гострого про­фесійного захворювання (отруєння) - також санепідемстанції.

Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві.

Потерпілому або членам його сім'ї, довіреній особі надсила­ється затверджений акт за формою Н-1 або НТ разом з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку.

Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого само­врядування після одержання матеріалів повинні розглянути об­ставини і причини нещасного випадку із смертельним наслід­ком або групового нещасного випадку і за результатами розгля­ду розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи прокуратури надають територіальним органам Держ­наглядохоронпраці інформацію про прийняте рішення щодо по­рушення кримінальної справи у зв'язку з нещасним випадком із смертельним наслідком або груповим нещасним випадком або про відмову в цьому.

Порядок розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь та аварій детально подано в ДНАОП 0.00-4.03-01 «По­ложення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».