Розділ 1. Терміни як мовний засіб вираження спеціального поняття 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Терміни як мовний засіб вираження спеціального поняття



РОЗДІЛ 1. Терміни як мовний засіб вираження спеціального поняття

 

Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність в мові визначення відомого поняття являється однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості.

В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру.

Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу. Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови.

Підкреслюючи важливість найменувань, слід звернутися до термінів. Терміни, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки являються найвищим розрядом найменувань.

 

 

Висвітлення поняття терміну з точки зору різних лінгвістів

 

 

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г.О.Винокур, А.А.Реформатський, О.С.Ахманова, В.П.Даниленко, Н.З.Котелова, С.В.Гринєв та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття.

О.С.Ахманова (1987: 70) визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене (отримане, запозичене і т.п.) для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”.

В.П.Даниленко (1979: 67) також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”.

Словник, в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, а словнику Ж.Марузо вона визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В словнику Р.Р.К.Хартмана та Ф.С. Стока (1997: 227) зафіксовано наступне визначення: “ Terminology. The sum total of terms used in a particular subject, e.g. chemistry or phonetics of swimming and contained in special glossary and dictionaries”.

В основі кожного терміно обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

 

 

РОЗДІЛ 2. Явище омонімії

 

Терміни, на відміну від слів “широкого вжитку” всередині свого термінологічного поля зазвичай однозначні; одне і те ж слово може бути терміном різних сфер знання, але слід зауважити, що це не полісемія, а омонімія.

Омонімія – одне з явищ, які притаманні всім мовам та характеризують лексико-семантичну систему кожної з них.

Вперше Арістотель визначив, що омоніми як “предмети, у яких лише ім’я спільне, а мова про сутність, яка відповідає цьому імені – різна”. Зацікавленість омонімією з’явидася в англійських дослідників дуже давно. Згадку про омоніми можна знайти ще в працях Купера в “Граматиці (1685 року)”, Мердока в “Словнику розрізнень”, який вийшов в Лондоні ще в 1811 році. Ці і багато інших авторів наводили довгі списки омонімів, щоб продемонструвати правильну вимову слів.

Зацікавленність у вивченні омонімів, їх походженні та розвитку в окремих мовах, в сім’ях і групах споріднених мов, то розгорталася, то затухала, але ніколи не зникала повністю. Це пояснюється тим, що поява омонімії багатоаспектна і потребує всестороннього мовного аналізу.

 

 

Причини появлення омонімів

 

Лінгвісти виділяють наступні причини появи омонімів. А.А.Реформатський стверджує, що в нашій мові найбільше всього омонімів, які виникли завдяки запозиченням (Реформатський, 1986: 52).

О.С.Ахманова, визначаючи достатню активність омонімів, що з’явилися в результаті полісемії, вказує в той же час і на великі труднощі, сумніви, з якими пов’язані пошуки об’єктивних критерій оцінки завершення процесу омонімізації (Ахманова, 1987: 97).

В.І.Абаєв (1992: 77) висказав думку про те, що “поява нових омонімів, їх “розмноження” йде в основному за рахунок полісемії”.

А.І.Смирницький основним джерелом поповнення мови омонімами вважає випадкові звукові співпадіння (Смирницький, 1994: 84).

 

 

РОЗДІЛ 4. Переклад термінів

Перекладач повинен мати все це на увазі при перекладі термінів та орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору варіанту перекладу омонімічного терміну.

 

 

Прийоми перекладу термінів

 

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичих, лексико-семантичнх та лексико-граматичних. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

 

 

РОЗДІЛ 1. Терміни як мовний засіб вираження спеціального поняття

 

Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність в мові визначення відомого поняття являється однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості.

В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру.

Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу. Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови.

Підкреслюючи важливість найменувань, слід звернутися до термінів. Терміни, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки являються найвищим розрядом найменувань.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.215.110.142 (0.008 с.)