Найчастіше цистинурія виникає у хутрових звірів, у собак найвищу схильність мають: такси, англійські бульдоги, йоркширські та ірландські тер’єри, чхуа –хуа та кішки.

 

 

Мікроскопія сечі

 

Еритроцити у сечі

Клінічна інтерпретація появи еритроцитів у сечі детально розглядалась у підрозділі «Гематурія».

 

 

Лейкоцити у сечі

Лейкоцитурія – підвищений вміст лейкоцитів у сечі розглядають як симптом запального процесу нирок та нижніх відділів сечовивідного тракту. За хронічного запалення лейкоцитурія є більш надійним тестом, аніж бактеріурія, оскільки остання проявляється не завжди. Наявність лейкоцитів у сечі також може бути обумовлена запальними процесами у статевих органах, або недостатнім дотриманням правил антисептики при заборі сечі.

Причини лейкоцитурії:

- гострий та хронічний пієлонефрит;

- гломерулонефрит;

- цистит;

- уретрит;

- простатит;

- нефролітіаз;

- тубулуінтерстеціальний нефрит;

- вагініт, ендометрит;

- неоплазії сечо-статевої системи.

 

Епітеліальні клітини у сечі

Клітини епітелію є невід’ємною постійною складовою сечі клінічно здорових тварин. Епітелій сечі найчастіше поділяють на: плоский, перехідний, нирковий, - різні види епітелію мають різне походження і мають важливе значення для диференційної діагностики захворювань сечової системи.

		Епітелій сечі

 

 

Циліндри сечі

Циліндри – складний осад циліндричної форми, який утворюються у ниркових канальцях. Циліндри складаються з клітин і/або білків, містять різноманітні конкременти: гемоглобін, білірубін, пігменти, сульфаніламіди. За складом і зовнішнім вигляомі розрізняють декілька видів циліндрів: гіалінові, зернисті, еритроцитарні, воскоподібні тощо.

Гіалінові циліндри складаються із специфічного білка (білок Тамм – Хорфсфаля), який синтезується клітинами ниркового епітелію. Вони мають однорідну будову, бліді, мають розмиті контури, прямі, лише в окремих випадках вигнуті. Гіалінові циліндри – надзвичайно нестійкі утворення, вони швидко руйнуються при зберіганні кислої або лужної сечі. Одиночні гіалінові циліндри можуть бути присутні у сечі здорових тварин.

 

Причини появи гіалінових циліндрів у сечі:

- нефрит (всі форми: гострий і хронічний гломерулонефрит, пієлонефрит);

- амілоїдоз нирок;

- значне фізичне навантаження;

- нефролітіаз;

- туберкульоз нирок;

- пухлини;

- застійна серцева недостатність;

- гіпертермія;

- гіпертонія;

- введення діуретинів.

 

Зернисті циліндри утворюються з перероджених клітин епітелію проксимальних відділів канальців. Білок, що коагулював у просвіті проксимальних відділів канальців нефрону покриваються залишками епітелію клітин, що розпалися і мають вигляд зерен. Поверхня циліндрів темніша, ніж у гіалінових і має зернистий характер. У сечі здорових тварин зернисті циліндри відсутні. Поява зернистих циліндрів вважається неспецифічним паталогічним симптомом.

Крупнозернисті циліндри найчастіше складаються з ліпоїдних зерен. Ліпоїдна зернистість сечових циліндрів зустрічається при гострих нефритах, при хронічних повільно протікаючих нефрозах (так званий тип ліпоїдного нефрозу), їх поява вказує на приєднання до нефриту «вторинного нефрозу».

Дрібнозернисті циліндри знаходять у сечі при органічних захворюваннях ниркової паренхіми. Дрібнозернисті циліндри зустрічаються при гострих гломерулонефритах, також при хронічних нефритах або нефрозах, нефрозо – нефритах, при зморщеній нирці. Дещо рідше вони зустрічаються при амілоїдозі нирок, туберкульозі, злоякісних захворюваннях нирок, нефролітіазі тощо.

 

Причини появи зернистих циліндрів у сечі:

- гломерулонефрит, пієлонефрит;

- діабетична нефропатія;

- лихоманки;

- злоякісні захворювання нирок;

- туберкульоз нирок;

- нефролітіаз;

- синдром «зморщеної нирки»;

- нефрит – нефроз;

- ліпоїдний нефроз;

- отруєння важкими металами (особливо Pb);

- вірусні інфекції.

Воскоподібні циліндри утворюються із ущільнених гіалінових та зернистих циліндрів у канальцях з широким просвітом. Зустрічаються при важких захворюваннях нирок з ураженням і переродженням епітелію канальців, характеризуються великою довжиною та восковим виглядом.

Причини появи воскоподібних циліндрів у сечі:

- важкі ураження ниркової паренхіми;

- хронічна ниркова недостатність;

- амілоїдоз нирок;

- нефротичний синдром.

 

Еритроцитарні циліндри утворюються із скупчень еритроцитів, такі циліндри виникають у результаті нашарування на гіалінові циліндри еритроцитів. Слід зазначити, що еритроцитарні циліндри з’являються не лише при запальних процесах, але і при ниркових паренхіматозних кровотечах. Виявлення еритроцитарних циліндрів у сукупності з гематурією – підтвердження ниркового походження гематурії.

 

Причини появи еритроцитарних циліндрів у сечі:

- гострий гломерулонефрит;

- інфаркт нирки;

- ниркові паренхіматозні кровотечі;

- травми нирок, що супроводжуються кровотечами;

- тромбоз ниркових вен;

- злоякісна гіпертензія.

 

Епітеліальні циліндри утворюються рідко у результаті відшарування канальцевого епітелію. Виникають при важких дегенеративних змінах канальців на початку гострого дифузного гломелунефриту або важкого хронічного гломерулонефриту. Наявність епітеліальних циліндрів вказує на ураження тубулярного апарату нирки, поява їх при нефритах указує на паталогічні зміни у канальцевому апараті.

 

Причини появи епітеліальних циліндрів у сечі:

- гострий канальцевий некроз;

- вірусні інфекції нирок;

- амілоїдоз;

- отруєння солями важких металів, етиленгліколем;

- введення великої кількості саліцилатів;

- гострий дифузний гломерулонефрит.

 

Слиз у сечі

Слиз у сечі є її нормальною складовою у здорових тварин, тому незначна кількість слизу не вказує на запальні процеси у сечостатевій системі, часто слиз потрапляє у сечу при порушенні правил відбору сечі. Деколи у сечі виявляють циліндроїди - довгі утворення, що складаються із слизу. Одиничні циліндроїди є нормальною складовою сечі здорових тварин. Збільшення кількості слизу та/або циліндроїдів є ознакою запальних процесів слизової оболонки сечових шляхів. Також циліндроїди спостерігаються при затуханні нефротичного синдрому.

 

Бактерії у сечі

Виявлення бактерій у сечі має важливе діагностичне значення, дозволяє оцінити ефективність антибіотикотерапії. Бактерії зберігаються у сечі упродовж 1 – 2 доби після початку введення антибіотиків. Для діагностики краще виявляти бактерії у вранішній пробі сечі.

Причини появи бактерій у сечі:

- інфекції органів сечовидільної системи;

- пієлонефрит;

- уретрит;

- цистит.

Неорганізований осад сечі

Сеча – це розчин різноманітних солей, які при відстоюванні можуть випадати в осад. Поява кристалічного осаду сечі називають кристалурією. Утворенню кристалів сприяє низька температура. Випадання в осад кристалів солей суттєво залежить від величини рН, тому аналізувати наявність кристалів у сечі необхідно лише з урахуванням відхилень рН від норми. Надлишок солей сприяє утворенню конкрементів і розвиткові уролітіазу, разом з тим виявлення солей у сечі у більшості випадків має обмежену діагностичну цінність і не може бути інтерпретовано без урахування цілого комплексу результатів біохімічних, цитологічних та клінічних досліджень.