Етап роботи над задачею - ознайомлення з умовою та усвідомлення змісту.

Ознайомлення дітей із першою складеною задачею слід проводити з врахуванням індивідуально-психологічних особливостей учнів класу. Так, якщо клас сильний, то слід запропонувати скласти складену задачу із двох простих, в яких відповідь до першої задачі є одним із даних у другій задачі. Якщо клас не сильний, то щоб не витрачати часу на складання задачі, а отже, на розв’язування простих задач, варто дати задачу у готовому вигляді.

Введення першої складеної задачі за першим варіантом слід провести так: пропонуємо дітям розв'язати дві задачі: 1) “У гаражі стояло 6 вантажних і 5 легкових. Скільки всього автомобілів стояло у гаражі?”; 2) “У гаражі стояло 11 автомобілів. 7 автомобілів виїхало. Скільки автомобілів залишилось у гаражі?”.

Після того, як діти розв’яжуть ці задачі, пропонуємо їм скласти з двох задач одну, взявши повністю умову першої задачі та частину умови другої задачі (про кількість автомобілів, які виїхали) і запитання другої задачі. Вислухавши запропоновані дітьми варіанти задач, вчитель повинен при потребі уточнити її:

У гаражі стояло 6 вантажних і 5 легкових автомобілів. 7 автомобілів виїхало з гаража. Скільки автомобілів залишилося у гаражі?

Щоб допомогти дітям засвоїти умову задачі, вчителями використовуються різноманітні методичні прийоми: короткий запис умови задачі, запис умови у вигляді таблиці, запис умови у вигляді схеми тощо.

Якщо не всі діти засвоїли умову задачі, то потрібно вивчити її, а потім перевірити, як вони її засвоїли. Наприклад, запропонувавши кільком школярам повторити умову і запитання задачі або за допомогою запитань: скільки вантажних автомобілів стояло у гаражі? – 6. Скільки легкових автомобілів стояло в гаражі? – 5. Скільки автомобілів виїхало з гаража? – 7. Що необхідно визначити у задачі? – кількість автомобілів, які залишилися у гаражі. Короткий запис умови задачі(таблиця № 2).

Таблиця № 2.

 

Було – 6 в.авт. і 5 л.авт. Виїхало – 7 авт. Залишилося –?

 

2 етап - аналіз або відшукання способу її розв’язування.

Призначення аналізу для будь-якої текстової задачі полягає в тому, щоб допомогти школярам відшукати шлях до знаходження відповіді на запитання задачі. Аналіз задачі можна провести двома способами: аналітичним, тобто від запитання до умови, або синтетичним, тобто від умови до запитання.

Аналітичний спосіб: (якщо рівень математичної підготовки класу високий, то краще використати спосіб аналізу задачі від запитання до умови).

- Що необхідно знати, щоб дати відповідь на запитання задачі? – Треба знати загальну кількість автомобілів і кількість автомобілів, які виїхали із гаража.

- Які із цих даних нам відомі? – Кількість автомобілів, які виїхали – 7.

- Які із цих даних нам невідомі? – Загальна кількість автомобілів.

- Що необхідно знати, щоб визначити загальну кількість автомобілів? – Кількість вантажних і легкових автомобілів. Чи відомі нам ці дані? – Так.6 і 5.

Синтетичний спосіб:

- Скільки вантажних автомобілів стояло в гаражі? – 6.

- Скільки легкових автомобілів стояло в гаражі? – 5.

- Що можна визначити за цими даними? – Загальну кількість автомобілів.

- Що можна визначити, знаючи загальну кількість автомобілів та знаючи, що з гаража виїхало 7 автомобілів? – Скільки автомобілів залишилося стояти в гаражі.

3 етап - складання плану розв’язування задачі.

- Що будемо визначати у першій дії? – Будемо визначати загальну кількість автомобілів.

- Як це будемо робити? – До кількості вантажних автомобілів додамо кількість легкових автомобілів (вчитель повинен вимагати такої відповіді, а не до 6 додамо 5).

- Що будемо визначати у другій дії? – Кількість автомобілів, що залишилися.

- Як це будемо робити? – Від загальної кількості автомобілів віднімемо кількість автомобілів, що виїхали з гаража.

4 етап – запис розв’язання задачі.

Аналіз методичної літератури та досвіду роботи вчителів початкових класів переконливо свідчить, що в курсі математики початкових класів існують:

- арифметичний спосіб запису розв’язання текстової задачі:

1)запис розв’язання задачі за діями; 2) запис розв’язання задачі за діями з коротким поясненням; 3) запис розв’язання задачі виразом; 4) запис розв’язання задачі за діями з запитаннями.

- алгебраїчний (склавши рівняння) спосіб запису розв’язання текстової задачі.

Арифметичний спосіб (таблиця№3):

 

 

Таблиця №3.

І спосіб	ІІ спосіб	ІІІ спосіб	ІУ спосіб
1) 6+5=11 (авт.) 2) 11-7=4 (авт.) Відповідь:4 автомобіля залишилось.	1) 6+5=11 (авт.) – було у гаражі; 2) 11-7=4 (авт.) - Відповідь:4 автомобіля залишилось.	(6+5)-7=4 (авт.). Відповідь:4 автомобіля залишилось.	1)Скільки автомобілів було у гаражі? 6+5=11 (авт.) 2)Скільки автомобілів залишилось? 11-7=4 (авт.). Відповідь:4 автомобіля залишилось.

5 етап – робота над розв ’ язаною задачею.

Є різноманітні форми роботи над розв’язаною задачею: 1) обговорення виконаного розв’язання (чому задача розв’язувалася дією додавання?, чому ми зуміли відповісти на запитання задачі?); 2) перевірку розв’язання задачі; 3) складання та розв’язання обернених (де невідоме стає відомим, а одне з відомих – невідомим), аналогічних (задачі, які мають однакову математичну структуру замінюються тільки дані, зміст) чи подібних (задачі, які мають різні математичні структури але схожі за сюжетом, числовими даними) задач з наступним порівнянням з даною задачею. 4) заміну числових даних задачі; 5) зміну запитання задачі; 6) відшукання різних способів розв’язання задачі; 7) зміну сюжету задачі; 8) знаходження помилок в умові задачі (наприклад: “У садку росло 5 кущів малини. 7 з них засохло. Скільки кущів малини залишилося у садку?”. Виправ помилку, використовуючи ті ж самі числа).