Розділові знаки при відокремлених означеннях

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності.

Означення відокремлюються:

1. Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Ювілейна промова присвячується певній даті, пов'язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь події з життя та діяльності установи (3 посібн.); Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (П.М.). Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Л. У.).

öПримітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А.Ш).

3. Якщо означення відносяться до особового займенника: Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька,мов куріпка на межі (О.Г.).

4. Якщо означення виражається прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А.Ш.). Зморена денними клопотами, Зачіплянка поринає в сон (О.Г.).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватимидовгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Л.).

Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються за допомогою тире лише в тому разі, якщо вони виділені інтонаційно й можна підставити а саме: Талант Шевченка служив великій меті – оспівувути народ, піднімати його з віковічної темряви.

Не відокремлюються:

1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудок: Стоїть ліс темний і сумний (М.Р.).

2. Означення, що характеризують неособові займенники: Одягненівсі півколом ставали навкруг пам’ятника.

3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмитіжуравлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (А.М.).

J Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть речення, проставляючи пропущені розділові знаки.

1. То був тендітний бліденький підліток мало схожий на сільських хлопчаків (В.З.) 2. Він продовжував з Савкою свою розмову образливу і гірку для нас (О.Д.). 3. Здорові костру­баті дуби грізно стояли в снігових заметах (М.К.). 4. Поливані без перерви схили поволі вкривалися рівним шаром блискучої слизької криги (Я.К.). 5. Обліплений снігом берест так злився з усім білим навколишшям що Сашко відразу його не помітив (Вінгр.). 6. Монастир скидався на грізного лицаря вбраного в казковий зачарований панцир (Я.К.). 7. Уся в чорному з прив'ялими біля уст борознами часу вона нагадує тих матерів які у церквах вимолюють долю дітям (М.С.). 8. Окрилені своїм блискавичним успіхом панове ротмістри відразу вдарили на замок (Я.К.). 9. Вітер розгулювався холодний пронизливий (О.Г.). 10. Вихований без матері Борис не звик до виявів чулості (П.З.). 11. Під ногами в Івана кожний камінь вкривали рудаві мхи грубі м'які шовкові (М.К.). 12. Всебічно освічений і надзвичайно обдарований М.К.Вороний став одним із найвизначніших українських поетів XX віку.