Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Розчин для ін’єкцій 0,18 % по 1 мл в ампулах № 5, № 10 в коробці; № 5, № 5×2 у блістері в коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

АДРЕНАЛІН-ДАРНИЦЯ

(Adrenalin-Darnitsa)

Склад: діюча речовина: epinephrine;

1 мл розчину містить епінефрину гідротартрату (адреналіну тартрату) 1,8 мг;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Неглікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та допамінергічні препарати.

Код АТС С01С A24.

Клінічні характеристики. Показання.

Алергічні реакції негайного типу: анафілактичний шок, що розвинувся при застосуванні лікарських засобів чи сироваток або при контакті з алергенами; бронхіальна астма – купірування нападу; асистолія; зупинка серця; подовження дії місцевих анестетиків; AV-блокада III ст., що гостро розвинулась.

 

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; тяжкий аортальний стеноз; тахіаритмія; фібриляція шлуночків; феохромоцитома; закритокутова глаукома; шок (крім анафілактичного); загальна анестезія із застосуванням інгаляційних засобів: фторотану, циклопропану, хлороформу; ΙΙ період пологів; застосування на ділянках пальців рук та ніг, носа, геніталій.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначають підшкірно, внутрішньом’язово, іноді внутрішньовенно або внутрішньовенно краплинно.

Дорослим.

Анафілактичний шок: препарат вводять внутрішньовенно повільно у дозі 0,5 мл, у розведеному вигляді (разову дозу розчиняють у 20 мл 40 % розчину глюкози). Надалі, за необхідності, продовжують внутрішньовенне краплинне введення зі швидкістю 1 мкг/хв, для чого 1 мл розчину адреналіну розчиняють у 400 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози. Якщо стан пацієнта дозволяє, більш доцільним є внутрішньом’язове або підшкірне введення 0,3-0,5 мл препарату у розведеному чи нерозведеному вигляді.

Бронхіальна астма: препарат вводять підшкірно у дозі 0,3-0,5 мл, у розведеному чи нерозведеному вигляді. При необхідності повторного введення цю дозу можна вводити через кожні 20 хвилин (до 3 разів). Також можливим є внутрішньовенне введення 0,3-0,5 мл препарату у розведеному вигляді (разову дозу розчиняють у 20 мл 40 % розчину глюкози).

Як судинозвужуючий засіб: препарат вводять внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 1 мкг/хв. (з можливим збільшенням до 2-10 мкг/хв).

Асистолія: препарат вводять внутрішньосерцево у дозі 0,5 мл у розведеному вигляді (разову дозу розчиняють у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду).

Реанімаційні заходи (зупинка серця, AV-блокада III ст., що гостро розвинулась): препарат вводять внутрішньовенно повільно по 1 мл кожні 3-5 хв, у розведеному вигляді.

Подовження дії місцевих анестетиків: препаратпризначають у концентрації 1:50000-1:100000. Дозування залежить від виду анестетика.

Дітям.

Асистолія у немовлят: препарат вводять внутрішньовенно повільно у дозі 10-30 мкг/кг маси тіла кожні 3-5 хв.

Анафілактичний шок: препарат вводять підшкірно або внутрішньом’язово у дозі 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторюють через кожні 15 хв. (до 3 разів).

Бронхоспазм: препарат вводять підшкірно у дозі 10 мкг/кг маси тіла (максимально – до 0,3 мг). При необхідності введення повторюють кожні 15 хв (до 3-4 разів) чи кожні 4 години.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату можливі побічні реакції.

Кардіальні порушення: стенокардія, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, задишка; при високих дозах – шлуночкові аритмії; рідко – аритмія, біль у грудній клітці; зміни ЕКГ (включаючи зниження амплітуди зубця Т).

Судинні порушення: зниженняабо підвищення артеріального тиску (навіть при підшкірному введенні у звичайних дозах унаслідок підвищення артеріального тиску можливий субарахноїдальний крововилив і геміплегія).

Неврологічні порушення: головний біль, тремор, запаморочення, нервозність, м'язові посмикування, у пацієнтів з хворобою Паркінсона можливе підвищення ригідності та тремору.

Психічні порушення: тривожний стан, психоневротичні розлади, психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам'яті, агресивна чи панічна поведінка, розлади подібні до шизофренії, паранойя, порушення сну.

Шлунково-кишкові порушення: нудота, блювання, анорексія.

Порушення з боку сечовидільної системи: рідко – утруднене і болісне сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози).

Зміни з боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірне висипання, мультиформна еритема.

Порушення з боку обміну речовин, метаболізму: гіпокаліємія, гіперглікемія.

Порушення з боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, бронхоспазм.

Місцеві реакції: біль або печіння у місці внутрішньом'язової ін'єкції.

Інше: втома, підвищене потовиділення, порушення терморегуляції (відчуття холоду або жару), похолодніння кінцівок, при повторних ін'єкціях адреналіну може відзначатися некроз унаслідок судинозвужувальної дії адреналіну (включаючи некроз печінки або нирок).

Передозування.

Симптоми: надмірне підвищення артеріального тиску, тахіаритмія, що змінюється брадикардією, порушення серцевого ритму (в тому числі фібриляція передсердь і шлуночків), похолодніння і блідість шкірних покривів, блювання, страх, занепокоєння, тремор, головний біль, метаболічний ацидоз, інфаркт міокарда, черепно-мозковий крововилив (особливо у пацієнтів літнього віку), набряк легень, ниркова недостатність, летальний наслідок. При введенні у великих дозах (мінімальна летальна доза при підшкірному введенні – 10 мл 0,18 % розчину) розвивається мідріаз, значне підвищення артеріального тиску, тахікардія з можливим переходом у фібриляцію шлуночків.

Лікування: припинення введення препарату. Передозування адреналіну можна усунути застосуванням α- і β-адреноблокаторів, швидкодіючих нітратів. При тяжких ускладненнях необхідна комплексна терапія. При аритмії призначають парентеральне введення β-адреноблокаторів.