Розділ I. Теоретичні та методологічні аспекти лікувального туризму.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………… 3

Розділ I. Теоретичні та методологічні аспекти лікувального туризму.

1.1. Поняття, завдання і місце туризму в рекреації..……………………………6

1.2. Суб`єкти і об`єкти…………………………………..………………………...8

1.3. Туристичні території та центри лікувального туризму…………………..11

1.4. Особливості надання основних та додаткових послуг лікувального туризму…………………………………………………………………………...14

1.5. Особливі умови розвитку лікувального туризму…………………………17

1.6. Досвід організацій лікувального туризму в Україні та закордоном…….20

Розділ II. Організація туристичної діяльності на прикладі тур фірми «Іст-Вояж».

2.1. Організаційна структура, відділи та функції……………………………...26

2.2. Динаміка виробничих показників………………………………………….29

2.3. Організація гостинності…………………………………………………….31

2.4. Організація створення туристичного продукту…………………………...33

2.5. Реалізація туристичного продукту…………………………………………37

2.6. Організація партнерських відносин………………………………………..39

2.7. Організація реклами на прикладі агентства «Іст-Вояж»………………...41

2.8. Вирахування вартості туристичного продукту…………………………...44

Розділ III. Розробка туру (на прикладі Жидачівського району, Львівської області).

3.1. Загальні відомості про тур………………………………………………….48

3.2. Маршрут туру……………………………………………………………….52

3.3. Програма обслуговування………………………………………………….53

3.4. Вирахування вартості туристичного продукту…………………………..56

3.5. Опис об`єктів………………………………………………………………..58

Висновки……………………………………………………………………………...68

Додатки……………………………………………………………………………….69

Список використаних джерел……………………………………………………...74

ВСТУП

Туризм - це не тільки чудова нагода для людини відпочити, ознайомитися з історією, культурою, мальовничими куточками будь – якої країни, міста, а й оздоровити чи зміцнити своє здоров`я. Лікувальний туризм — перший розділ моєї курсової роботи. Це один з найперспективніших видів туризму України. Він розвивається за рахунок значних ресурсів: морського узбережжя, гарячих, теплих і холодних мінеральних джерел, лікувальних лиманових родовищ грязі, лісів тощо, якими багата наша країна. Інтерес до лікувального туризму в Європі постійно зростає, що в значній мірі обумовлено демографічними тенденціями. Розвиток туризму відіграє важливу роль у вирішенні соціальних проблем держави. В багатьох країнах світу саме за рахунок туризму створюються нові робочі місця, підтримується високий рівень життя населення, створюються передумови для поліпшення платіжного балансу країни. Розвиток сфери туризму сприяє підвищенню рівня освіти, вдосконаленню системи медичного обслуговування населення, впровадженню нових засобів поширення інформації тощо. Туризм безпосередньо впливає на соціальне, культурне й економічне життя держави. У багатьох державах світу туризм розвивається як система, що дає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток у скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система «годує» дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних із наданням туристичних послуг. У другому розділі моєї курсової роботи розповідається про людей туристисної галузі і їхню діяльність в межах туристичної фірми «Іст-Вояж». Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В Україні туризму почали приділяти увагу лише в останні роки. Україна має значні можливості для динамічного розвитку туристської та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері. В Україні з її багатою історичною спадщиною і безцінними рекреаційними ресурсами туристичний бізнес розвивається з переважною орієнтацією на виїзд, і лише невелика їх частина працює для внутрішнього споживача. Останній розділ моєї курсової роботи охоплює розробку туристичного продукту в межах Жидачівського району Львівської області. Дуже хотілось б, щоб кожен з нас пізнавав і пишався своїм рідним краєм і вже тоді зміг оцінити туристичну красу за кордоном.У сучасному світі в Україні з її економічними проблемами надходження грошей із сфери туризму могла б стати стабільним джерелом прибутку. Мета курсової роботи полягає в дослідженні теоретичних і практичних аспектів сутності, змісту та особливостей розвитку туристичної діяльності в Україні. Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких дослідницьких завдань: -обґрунтування розвитку лікувального туризму в Україні;

-дослідити формування лікувального туризму в Україні;

-дослідити сучасні підходи до розвитку лікувального туризму в Україні;

-дослідити організацію туристичної діяльності тур фірми.

-розробити власний туристичний продукт.

-скласти маршрут, програму перебування, розрахувати вартість.

Об’єктом дослідження є публікації з тематики курсової роботи. Дана курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися методи вибіркового дослідження. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, власні спостереження.

Предметом дослідження є розвиток туристичної діяльності в Україні. Загальна методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, офіційні видання України. Під час проведення досліджень і при обґрунтуванні їхніх результатів використовувались методи логічного узагальнення та системного підходу. Теоретична та практична цінність роботи полягає у об’єднанні і узагальненні матеріалів різних видань в одному документі та поглибленні власних знань стосовно предмету дослідження. Структура і обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Результати курсової роботи викладено на 75 сторінках. Список використаних джерел включає 22 найменування.

 

Організація гостинності

Основним виконавцем, що забезпечує реалізацію етапів розміщення та обслуговування в готелі гостьового циклу, є сектор розміщення. Його представники також беруть участь в організації дозвілля туристів. Технологія надання послуг гостинності іноземним туристам не відрізняється від звичайної. Відмінностями може бути набір додаткових послуг, до яких додаються послуги перекладача або гіда-перекладача.

Проте, слід зауважити, що будь-яке підприємство розміщення, яке планує приймати туристів із закордону, повинне мати на увазі, що гості звикли до певного рівня комфорту, якості обслуговування, який є нормативним для підприємств відповідної категорії в їх країні.

Сьогодні у світі сотні тисяч готелів. Усі вони надають клієнтові послуги розміщення, однак, якість цих послуг дуже розрізняється. Вирушаючи у подорож, турист, безумовно, хоче бути впевненим, що рівень сервісу в заброньованому для нього готелі відповідатиме його сподіванням. Характер цих сподівань обумовлюється існуючими у кожній країні світу уявленнями про комфорт та гостинність. Відповідно до своїх намірів та можливостей турист обирає певний клас (розряд) закладу розміщення, який визначається на основі проведення процедури сертифікації послуг готелів та їх категоризації, яка полягає в тому, що деяка незалежна організація (від готелю і клієнта) дає письмову гарантію, що надавані послуги відповідають визначеному стандартові. Проте, і у цьому випадку туристи не застраховані від можливих розчарувань, тому що на сьогоднішній день єдиної міжнародної системи класифікації готелів не існує. Підхід до сертифікації послуг готелів у різних країнах різний. Вона може бути:

- платною або безкоштовною;

- проведеною державним органом або професійним об'єднанням;

- здійсненою на основі національного або регіонального стандарту або стандарту, розробленого якою-небудь готельною мережею (як правило, встановлює більш високі вимоги до різних категорій готелів, ніж національні стандарти);

- відзначеною різними позначками ("зірками", "розрядами", "коронами", "ключами", "квітками" і т.д.), що присвоюються за результатами проведення сертифікації готелю.

Послуги готелів можуть оцінюватися в балах або за визначеними вимогами, пропонованими до конкретної категорії (застосовуються також системи класифікації, засновані на комбінуванні цих двох способів оцінки готельних послуг).

На сьогоднішній день у світі нараховується більше тридцяти систем класифікації готелів. Більшість систем класифікації готелів базується на критеріях, які включають в себе всі або деякі з наступних елементів: розмір, обладнання, персонал, ціну, комфорт, зручність та краєвид, якість послуг, кухню. Застосування різних систем та критеріїв класифікації готелів в різних країнах, а також одночасне існування офіційної та комерційної класифікації готелів часто призводить до протиріччя між категоріями та класифікаціями готелів. Найбільші складнощі виникають, коли готель виходить на міжнародний рівень.

Існує декілька проблем на шляху досягнення загальної міжнародної уніфікованої системи. По-перше, багато країн мають власну добре розроблену систему класифікації готелів, відому на ринку. Такі країни не мають бажання

вступати в єдину систему класифікації. По-друге, виникає проблема створення єдиної термінології та якісних і кількісних критеріїв, які охоплювали б увесь спектр типів готелів, їх характеристик і стандартів, а також національне законодавство кожної країни. По-третє, навіть якщо буде досягнута згода щодо єдиної класифікації готелів, виникає проблема з витратами на навчання персоналу та підготовкою кваліфікованих інспекторів для підтримки роботи цієї системи.

Загальні відомості про тур

Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини

поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних

побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо

організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування. Залежно від комплексу послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, формою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нематеріальних благ, заходом, який

реалізує мету подорожування і в той же час результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких реалізується на відповідному якісному рівні мета подорожування. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а міроприємства з життєзабезпечення туриста під час подорожування - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

Тури, які розробляються туроператорами, повинні відповідати таким

принципам:

- безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);

- комфортність (задоволення життєвих потреб в проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні, по можливості не нижчому ніж в постійному місці проживання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

- ергономічність (відповідність турпродукту та його складових фізіологічним та психологічним потребам туриста);

- достатність послуг, що пропонуються для задоволення потреб туриста під

час подорожі, для реалізації мети подорожі;

- категоріальна відповідність;

- конкурентоспроможність.

Основні властивості туристського продукту

Таблиця 3.1

Властивість	Характеристика
Обгрунтованість	Надання всіх послуг повинно бути обумовлено Метою подорожі і супутніми умовами, заснованими на потребах туриста
Надійність	Відповідність реального змісту продукту в рекламі, достовірність інформації
Ефективність	Досягнення найбільшого ефекту для туриста при найменших витратах з його боку
Цілісність	Завершеність продукту, його можливість повністю задовольняти туристську потреба
Ясність	Споживання продукту, його спрямованість повинні бути зрозумілі як туристу, так і обслуговуючому персоналу
Гнучкість	Здатність продукту та системи обслуговування адаптуватися до іншого типу споживача і бути сприйнятливим до заміни обслуговуючого персоналу
Корисність	Здатність служити досягненню однієї або кількох цілей, задовольняти ті чи інші потреби туристів

Розробляючи власний туристичний продукт, я вирішала створити тур по своєму рідному Жидачівському районі. Показати красу природних та архітектурних пам`яток, зануритись в історію краю, звичаї, побут, відкрити для себе щось нове, не звідане до цього.

Маршрут мого туру пролягає через: м.Жидачів – смт.Гніздичів – с. Руда-с. Лівчиці- м.Журавно-Жидачів-смт.Нові Стрілища-с.П’ятничани -Жидачів

Вихідний пункт - м.Жидачів.

Тривалість: 2 дні/ 1 ніч

Група: 10 осіб

Тур комбінований: автобусно-пішохідний

Сезонність: травень-червень

Призначений для осіб різного соціального статусу та вікової категорії, які бажають ознайомитись із історико-культурними та природними пам’ятками Жидачівщини.

Розміщення: готель - ресторан «Галпін»

Вартість туру: 374 грн./ особа.

Програма туру

День

10:00 - виїзд з м. Жидачів.

10:20 -11:20 - екскурсія в монастирі св. Герарда.

11:20 -11:30 - переїзд у седо Руда.

11:30 - 12: 30 - відвідування музею, панського двору Івана Виговського.

12:30 - 12:45 - дорога у село Лівчиці.

12:45 - 13:30 - огляд старого палацу.

13:30 -14:30 - обід в місцевому кафе.

14:30 -15:10 - переїзд до м. Журавно.

15:10 -17:30 - екскурсія містом, огляд місцевої ратуші, палацу та католицької каплиці Скшинських- Чарторийських.

17:30 -18:20 - повернення в м. Жидачів.

18:20 - 19:20 поселення в готель.

19:20 - 20:10- вечеря в ресторані «Галпін».

День

09: 00 - сніданок у ресторані готелю «Галпін».

10:00 - 12:30 - екскурсія по місту Жидачів.

12:30 -13:30 - дорога автобусом у смт. Нові Стрілища.

13: 30 - 14: 40 - огляд старого костелу конструктивізму та романського стилю.

14:40 - 15:35- обід в ресторані Нових Стрілищ.

15:35 - 16: 40 -огляд Парафіяльної церкви Успення Пресвятої Богородиці.

16:40 - 17:05 - дорога до с.П’ятничани.

17:05 - 18:30 - екскурсія в П’ятничанській вежі.

18.30 - виїзд з с. П’ятничани.

19:50 – прибуття до м. Жидачева.

 

Маршрут туру

Карта маршруту

Рис.3.1

м.Жидачів - смт.Гніздичів -8 км.

смт.Гніздичів-с.Руда- 4 км.

с.Руда - с. Лівчиці - 2.5 км.

с.Лівчиці - м.Журавно – 16.3 км.

м.Журавно - м.Жидачів – 19.8 км.

м.Жидачів - смт.Нові Стрілища -30.9 км.

смт. Нові Стрілища - с.П’ятничани – 9 км.

с. П’ятничани - м.Жидачів – 38.5 км.

 

Програма обслуговування

Характеристика засобу розміщення

Готель- ресторан «Галпін»

Рис.3.2

Розташування:

Знаходиться готель в центральній частині міста Жидачів, поруч розташований парк, футбольне поле, спортзал та багато інших закладів, де можна провести вільний час. Разом з цим доїзд до готелю «Галпін» з автодороги Тернопіль- Стрий дуже зручний. Адреса 81700, Україна, Львівська область, місто Жидачів, вулиця Фабрична 7.

Опис:

Троповерховий готель на 11 номерів (27 місць), ресторан (50 місць).

Опалення:

Автономне водяне.

Водопостачання:

Холодна та гаряча вода постійно.

Номери: Тримісний економ

розмір номера: 15 кв. м.
Ліжко (ліжка): 3 односпальних ліжка
Діти та додаткові ліжка: Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

· можливість замовлення дзвінка-будильника

· підігрів

· міні-бар

· письмовий стіл

· телефон

· вентилятор

· телебачення

· холодильник

· суміщена ванна кімната

Двомісний стандарт

Розмір номера: 15 кв. м.
Ліжко (ліжка): 1 двоспальне ліжко

Діти та додаткові ліжка: Додаткове ліжко не доступне для цього номера

Обладнання номера:

· можливість замовлення дзвінка-будильника

· підігрів

· міні-бар

· письмовий стіл

· телефон

· вентилятор

· in room safe

· холодильник

· туалетні засоби

· душ

· фен

Харчування:

Сніданок в ресторані проходить шведським столом з 7:00 до 11:00. Є комплексні обіди та бізнес- ланчі. Пропонується українська та європейська кухня.

Собівартість туру

Таблиця 3.2

Послуги	Розрахунок	Сума, грн
У вартість туру входить
Перевезення автобусом	129 км	10 грн./км
Проживання:	1 осіб/1ніч	110 грн 1особ
Вечеря у ресторані «Галпін»	1 особ	60 грн.
Страхування	10 осіб, 2 дні	25 грн.
Супровід керівника групи	2 дні	100грн./день
Екскурсовод	2 дні	150 грн./день
Собівартість туру	1290+1100+600+250+200+300
Чисельність туристів	10 осіб
Вартість туру на одну особу	3740/10
Витрати не включені у вартість туру:
Обід у кафе	1 обід	50 грн.
Обід у ресторані	1 обід	60 грн.
Вхідний квиток до музею І. Виговського	Дорослий Дитячий	10 грн. 5 грн.

 

3.5 Опис об`єктів

1. Місто Жидачів районний центр Жидачів розташований на правому березі річки Стрий за 5 кілометрів від впадіння її у Дністер. Вперше згадується у 1164 році під назвою Удеч (Удечів). Городище XI - XIV століття, на якому було розбудовано середньовічний замок, виникло ще в князівський період. Місто знаходилося на внутрішніх і міжнародних торговельних шляхах Галицько-Волинської Русі і було одним з центрів торгівлі підкарпатською сіллю.
Вважається, що замок існував вже близько середини XIV століття, тобто в початковий період утвердження короля Казимира Великого на західноукраїнських землях. Згодом він перейшов у руки угорського монарха Людовика і його залога утримувала фортецю до 1387 року.

Рис.3.3

У 1393 році отримало Магдебурське право від короля Владислава Ягайла. Замок разом з жидачівською землею надавалися Ягайлом у володіння литовським князям Свидригайлу, Федору Любартовичу та Земовиту Мазовецькому. Після цього в твердині перебували королівські старости, зокрема відомий Ян з Чижова, який у 1448 році видав указ, звертаючись до міщан про добровільну участь в розбудові укріплення. В замку до XVIII століття знаходилися старостинська адміністрація жидачівського повіту і там же зберігалися актові документи гродських та земських судів.

Укріплення знаходилося за містом на горбку висотою понад 20 метрів, довжиною до 100 метрів та шириною близько 20 метрів, який був розділений на 3 частини (можливо, штучно), середня з яких була дитинцем, обведена невисоким валом з північної сторони. Від міста замок відділявся ставком з насипною греблею посередині. На валах була дерев'яна огорожа, житлово-господарська забудова, яка складалася з 4 будівель, каплиця та 4 вежі. У 1767 році замок був вже в руїні, та староста Жидачева Міхал Жевуський мав намір своїм коштом відбудувати та привести в належний стан фортецю. Але задум не був реалізований, і замок зник з лиця землі. Перший дерев'яний костел у Жидачеві був вже всередині XIV століття. Навколо нього був розташований цвинтар. У 1387 році король Владислав Ягайло подарував костелу маєток Рогізне, а його брат Свидригайло, який став власником Жидачева у 1403 році, у 1415 році оздобив храм.
Рис.3.4.

Мурований костел збудовано у 1577 році на кошти Миколи Лігензи та освячено у жовтні 1612 року. Костел мав головний вівтар Успіння Пресвятої Діви Марії та два бічні - Різдва і Св. Анни. Храм зазнав пошкоджень під час турецько-татарського (1620 - 1621) та козацького (1649) нападів. У 1676 році король Ян ІІІ Собєський у жидачівському костелі дякував Всевишньому над перемогою над турками під Журавно. В середині ХІХ століття було збудовано парафіяльний дім, а в 1775 році проводилися реставраційні роботи в храмі. У 1895 році костел зазнав пошкоджень від пожежі і наступного року був відремонтований. У 1933 році костел відреставрували ззовні, а у 1938 році розписали в середині.
У 1941 році німецька бомба зруйнувала парафіяльний будинок. Останній жидачівський парох та група парафіян 1946 року виїхали до Польщі разом з частиною костельного майна. Святинею опікувався о. Ієронім Квятковський, якого у 1947 році було заарештовано. З 1947 року до Жидачева доїжджали священики зі Стрия, і лише 1963 року культова робота храму була припинена. Радянська влада, зваливши з костелу вежу, знищивши вівтарі та заподіявши інших руйнувань, розмістила в ньому склад меблів, а пізніше - автобусну станцію. У місці, де відбувалося поклоніння Святим Дарам, було облаштовано бар, в якому розпивали алкогольні напої. Лише згодом храм перетворили на музей.
У вересні 1989 року храм було передано римо-католицькій громаді. У листопаді того ж року костел було переосвячено під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, а через 10 років було повернено і парафіяльний будинок.

2. Гніздичів (Кохавино) сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла з карети і помолилася.
Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.

Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дубу, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський побудував нову простору дерев’яну церкву і помістив в ній образ
Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його було ліквідовано наказом австрійського цісаря, а парафію перенесено до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повертається до Кохавино, а монастир відроджується у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.

Рис.3.6.

Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти тисяч паломників.
Протягом 1901 - 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ) стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі. Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію. Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані. 15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з зарубіжжя, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.

Рис.3.7
В колишньому костелі совіті влаштували сховище льону, а згодом - інтернат для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і приєднано до містечка Гнізничів. На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир св. Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.
3.Село Руда

24 серпня 2004 р. в селі Руда відкрито перший в Україні музей гетьмана Івана Виговського. Музей є філією Львівської галереї мистецтв. Музейні експонати відтворюють період боротьби за незалежність від часів виникнення Запорізької Січі до кінця 1940-50-х рр. Тут широко представлені твори живопису вітчизняних та зарубіжних художників XVII-XX ст. Зокрема, цікавою для відвідувачів буде картина невідомого художника (ХІХ ст.), де зображена дружина І. Виговського Олена Стеткевич. Будучи високоосвіченою людиною, мала значний вплив на Чигиринський двір. Народила єдиного сина Остапа. Заповіт О. Стеткевич зберігався в Жидачівському архіві до 1929 р. (нині знаходиться в Польщі). Серед експонатів — твори сакрального мистецтва XVII-XIX ст. Привертає увагу ікона Вознесіння (невідомий художник ІІ пол. XVIII ст.) з церкви Воздвиження Чесного Хреста села Йосиповичі Стрийського району — родинної церкви Виговських. Ікона реставрована 2004 р. працівниками реставраційного відділення Львівської галереї мистецтв.
У музеї експонуються предмети матеріальної культури, знайдені на території колишнього замку гетьмана у селі Руда. Серед рідкісних — дубові двері з родинної церкви Виговських із дарчим написом невістки гетьмана Т. Завадської, дружини сина Остапа.
Іван Остапович Виговський (? — 1664 р.). Гетьман України (1657-59 рр.).
Видатний державний та політичний діяч Козацької держави — Гетьманщини. 1659 р. здобув блискучу перемогу під Конотопом над 100-тисячною російською армією. Підступно вбитий 1664 р. За даними багатьох історичних джерел, похований у селі Руда.

4. Село Лівчиці - велике село Жидачівського району (Львівська обл.), що знаходиться в декількох кілометрах від монастиря в Кохавино. Назва "Лівчиці (Ловчиці)" походить від слова „лови”. Приїхати сюди варто заради симпатичного палацу, зведеного у другій половині ХІХ століття. Ось тільки точний час побудови палацу і хто ж саме його збудував, залишається поки що загадкою. За різними даними це булиГлуховецькі, Глуховські, Строжинські, Лосі. Сьогодні в колишньому палаці діє інтернат для розумово відсталих дітей.
Рис.3.8
За легендою, 1800 рр. француз по прізвищу Лось полював у цих місцях разом зі своїми товаришами і заблудився, натрапивши на невеличку річку. Він сподобав собі цю місцевість і вирішив тут побудувати собі хату, почавши розчищати ділянки лісу під забудову вздовж річки, яка дістала назву Бережниця. Майже за століття у селі було збудовано 80 хат.
Тепер, версії, щодо часу будівництва палацу і його власників.
Версія 1: Палац і парк на березі річки Бережниця збудували у 1850 році графи Глуховецькі.
Версія 2: Палац було зведено у 1895 році графом Сторожинським. Граф взяв собі на виховання хлопця Кароля Глуховського і залишив йому своє багатство. К. Глуховський володів маєтком до 1939 р. Йому належала вся земля. Майже все село працювало на графа.
Версія 3: Палац збудував близько 1870 року француз Броніслав Лось.
Будували його майстри спеціально привезені з Європи. Палац являв собою казковий будинок, що мав два поверхи і підвальні приміщення. Всього в будинку було 48 кімнат. Навколо палацу був посаджений парк з алеями. Всі дерева і квіти були завезені із-за кордону. У парку був став, вода до якого поступала з річки через спеціально відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилася риба. У парку збереглися різні види дерев: дуби, липи, різні види ясенів, кедри, сосни, ялини, тюльпанове дерево.

Місто Журавно

Містечко Журавно розташовано на півдні Жидачівського району Львівщини в міжріччі річок Дністра іСвічі. Його назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях. Документально Журавновперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже бувкостел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.
На початку XVI ст. містечко перебувало в руках родини Реїв, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників - Ходорівських-Журавнінських. Магдебурзьке право Журавно отримало у 1563 році. Наприкінці XVI ст. воно знаходилося у володінні Жолкевських, потім перейшло до Сапєгів.
Рис.3.10
Поселення вигідно розташовувалося посеред річок. Його оточували земляні фортифікації. Їх підсилював замок, який стояв в північно-західній частині над річкою. До міста вели чотири брами. Головною була Стрийська (або Західна) брама. На південь від неї йшла міська стіна, яка продовжувалася єврейською синагогою. Східну браму підсилював мурований костелом з контрфорсами. З півночі місто захищали річка Дністер та стіни жіночого монастиря. Міські укріплення та замок в Журавному зафіксовані на карті Боплана.
На час Журавненської битви між польським військом Яна ІІІ Собеського та турецько-татарським військом у 1676 році фортифікації Журавного перебували в жалюгідному стані. Замку на той час вже не було, тільки панський двір Сапєгів, оточений таким же розваленим валом, який проходив і навколо міста. Ще були насипи на кутах (мабуть, бастіони), на яких стояли невеликі гармати.

Повернемося до історії містечка. Протягом XVII - XVIII століть не раз змінювало власників. Так у 1790 році Журавно перейшло до Адама Жебровського, а в середині ХІХ ст., через доньку ЖебровськогоСусанну, дружину Владислава Скшинського - до родини Скшинських. Останнім власником Журавного був Казимир Чарторийський, одружений з Геленою Скшинською.

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Від був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий палац (арх. В. Садловський) у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський.За совєтів в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій. У 2004 році він сильно постраждав від пожежі, і сьогодні стоїть пусткою.

Село П’ятничани

Село П"ятничани розташоване в Жидачівському районі приблизно за 10 км від Бібрки на трасі Львів-Франківськ, з якої добре видно оборонну вежу (14-16 ст.). До речі, колись тут теж пролягав шлях, який з"єднував Галич з Холмом (Хелмом). На жаль, дуже мало споруд такого плану збереглось до наших днів, а цій взагалі пощастило бути реставрованою (закінчено реставрацію у 1991 році).
Дерев"яний міст перед входом. На вигляд вежа квадратна в плані, трьохярусна (висотою 10 м) з невеликими бійницями. Імовірно, що колись колись вежу оточували дерев"яні укріплення, які служили для захисту місцевого населення під час частих набігів татар.

Сходи на верхній ярус. Зараз тут перебуває музей-заповідник "П"ятничанська вежа". За вхід треба заплатити вього-навсього одну гривню для дорослих. Експонатів у музеї не є надто багато, але все ж дещо цікаве можна дізнатись, зокрема про історію аналогічних споруд, а також про реставрацію цієї вежі.

Рис. 3.11

ВИСНОВКИ

Отже, проаналізувавши усе викладене у курсовій роботі, можна зробити наступні висновки та узагальнення.

Лікувальний туризм полягає у переміщенні людей, викликаному необхідністю покращити здоров’я. Він вважається одним із найдавніших видів туризму та розвинений у країнах з найбільш зручним географічним положенням та сприятливим кліматом, з бальнеологічними та кліматичними літніми та зимовими курортами.

Для організації лікувального туризму першочергове значення має наявність цілющого клімату, лікувальних джерел та грязей, мальовничихз садово-паркових ландшафтів.

Кожна туристична фірма, яка має на меті організацію маршрутів лікувального характеру, повинна співпрацювати з медичними закладами, з лікарями, які можуть чітко встановити доцільність та можливість вживання заходів лікувального характеру для певного кола туристів.

Сьогодні основну частину лікувальних турів складає санаторно-курортне лікування за медичними показниками.

У цій курсовій роботі висвітлено також тему про організацію туристичної діяльності тур фірми, це дало змогу мені поглибленно вивчити чим займається тур фірма, її структуру відділи, як створювати та реалізовувати туристичний продукт. Після отриманих знань у турфірмі я сама взялась створювати свій туристичний маршрут.