Методи та засоби підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі

Турута О.П.

 

АНОТАЦІЯ

Робота присвячена вирішенню актуальної задачі підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі на основі розроблених методів оцінки корисності обслуговування запитів, визначення пріоритету обслуговування та забезпечення доступності ресурсів.

В роботі розроблена агентно-орієнтована модель інформаційної мережі, обґрунтовані оцінки корисності обслуговування запиту в інформаційній мережі та доступності сервісу. На підставі розроблених оцінок були запропоновані метод визначення пріоритету обслуговування запиту та метод забезпечення доступності ресурсів сервісу інформаційної мережі. Для отримання більш точної характеристики клієнта була вдосконалена методика ідентифікації агента.

На основі розроблених методів запропонована інформаційна технологія підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі.

Ключові слова: інформаційна мережа, мережа передачі даних, клієнт, сервіс, агентно-орієнтована модель мережі, якість обслуговування, критерії якості обслуговування, доступність сервісу, фрактальний телекомунікаційний трафік, моделювання трафіку.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Інтенсивне використання в різних сферах людської діяльності мережевої інфраструктури призводить до зростання вимог надійності, стійкості до відмов та ефективності роботи мережі і головне, доступності інформаційних ресурсів. Збільшується швидкість і обсяг інформації, що передається, виникає необхідність підвищувати ефективність обслуговування запитів такої інформації в інформаційній мережі.

Значним впливом на розвиток теоретичних та практичних методів моделювання мереж стали дослідження таких вчених, як: В.Столлінгс, Е.Таненбаум, В.М.Вишневський, В.В.Крилов, В.Г.Оліфер, Н.А.Оліфер, Ю.А.Семенов, Б.І.Крук, Leland W., Taggu W., Willenger W., Schroeder M.. Однак існуючі методи управління інформаційними мережами не повною мірою задовольняють потреби у забезпеченні доступності інформації та ефективності її доставки. Актуальним науково-технічним завданням є розробка методів і засобів підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі на основі методів і програмно-апаратних засобів оцінки корисності обслуговування запитів та забезпечення доступності ресурсів, які дозволяють виконувати оперативний перерозподіл пріоритетів обслуговування запитів.

Метою роботи є розробка методів і засобів підвищення якості обслуговування запитів, що дозволить підвищити ефективність роботи інформаційних мереж. Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання дослідження:

- провести аналіз існуючих моделей інформаційних мереж та на його основі розробити формальну модель обслуговування користувачів в інформаційних мережах;

- розробити загальну постановку задачі обслуговування запитів в інформаційних мережах;

- розробити метод оцінки корисності обслуговування запитів;

- розробити метод перерозподілу пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі;

- розробити метод забезпечення доступності ресурсів;

- провести експериментальні дослідження розроблених методів і засобів підвищення якості обслуговування запитів в інформаційній мережі;

- розробити інформаційну технологію підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі.

Об'єктом дослідження є процеси обслуговування запитів в інформаційній мережі.

Предметом дослідження є методи і засоби оцінювання пріоритетів обслуговування запитів та забезпечення доступності ресурсів в інформаційній мережі.

Методи дослідження. При виконанні досліджень оцінювання імовірнісних характеристик визначалось методами теорії ймовірності та математичної статистики. Для оцінювання пріоритету обслуговування запиту та інтенсивності навантаження застосовувались методи теорії телетрафіку та теорії багатофакторного аналізу. Дослідження показників якості роботи інформаційної мережі проводилось методом аналізу із застосуванням системного підходу й загальних методів теорії мереж зв’язку. Для вирішення задачі декомпозиції інформаційної мережі на кластери застосовувались теорія графів та теорія множин, а оцінка ефективності пріоритету обслуговування запитів та управління трафіком проводилася за допомогою імітаційного моделювання.

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Вперше запропоновано метод оцінки корисності обслуговування запитів, який заснований на використанні інформації про необхідні ресурси для виконання запиту і на порівнянні ймовірностей виникнення помилок обслуговування інших запитів в процесі обслуговування поточного запиту, при цьому забезпечується облік можливих втрат в результаті відмови в обслуговуванні поточного запиту, що дозволяє отримувати ефективні оцінки необхідних ресурсів для обслуговування запитів і на підставі отриманих оцінок перерозподіляти пріоритети обслуговування поточних запитів в інформаційній мережі.

2. Вперше запропоновано метод оцінювання пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі, в якому на основі оцінок корисності обслуговування запиту сервісом проводиться маркування трафіку, що містить відповідь на запит, і подальше формування політики обслуговування трафіку, що дозволяє зменшити кількість помилок при обслуговуванні запитів в інформаційній мережі.

3. Отримав подальшого розвитку метод забезпечення доступності ресурсів інформаційної мережі, який, на відміну від існуючих, формує політику надання доступу до сервісу на підставі оцінок корисності обслуговування запитів, інформації про запити, що обслуговуються, а також можливі повторні запити, що дозволяє оперативно відмовляти в обслуговуванні трафіку, який створює проблемну ситуацію в роботі сервісу, запропонований метод втрачає знехтуваний трафік, проте отримує можливість продовжувати обслуговувати весь інший трафік.

4. Удосконалено модель інформаційної мережі на основі агентно-орієнтованого підходу, яка описує елементи з урахуванням реальних обмежень інформаційної мережі, що на відміну від існуючих графових моделей та моделей теорії масового обслуговуваннядозволяє при імітаційному моделюванні більш повно враховувати реальні характеристики мережі.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті проведеного дослідження розроблена інформаційна технологія підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі, в якій на основі оцінок корисності обслуговування запитів і доступності сервісу здійснюється перерозподіл пріоритетів обслуговування запитів в інформаційній мережі або часткове блокування доступу до сервісу з метою обслуговування наявних запитів, що зменшує кількості помилок обслуговування запитів. Розроблені, досліджені і практично впроваджені:

- модуль збору та накопичення статистичної інформації про запити, які обслуговуються, характеристики прийнятих запитів і відправлених відповідей;

- модуль оцінки корисності обслуговування запиту і формування політики перерозподілу пріоритету;

- модуль для оцінки ресурсів сервера і обмеження доступності сервісу;

- модуль ідентифікації агентів.

Розроблені модулі, які дозволяють підвищити якість обслуговування запитів в інформаційній мережі, впроваджені в підрозділах Департаменту інформаційних технологій МВС України та використані при проектуванні і реалізації модулів системи тестування Української Асоціації дистанційної освіти. Отримані методи і засоби підвищення якості обслуговування запитів в інформаційній мережі впроваджені в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його зв’язок з науковими програмами, темами, визначаються мета і завдання, об’єкт, предмет, охарактеризовано методи дослідження, використані в роботі, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та публікацію результатів дослідження, структуру і обсяг роботи.

У першому розділі проведено аналіз структур і завдань інформаційних мереж (ІМ). Розглядаються особливості задач, що розв’язуються. Визначаються особливості функціонування ІМ для задачі, що розв’язується.

На основі досліджених класів мереж проводиться аналіз існуючих моделей ІМ. Аналіз моделей ІМ мереж дозволив визначити задачі, які необхідно вирішувати в інформаційній мережі. В переважній більшості досліджень модель мережі розглядається за аналогією з телефонною мережею, тобто як система масового обслуговування; розповсюджені також підходи, в яких приймається, що розподіл потоку пакетів у мережі відрізняється від пуассонівського, а мережевий трафік характеризується самоподібністю. Однак, прийняті на теперішній час підходи не виправдовуються в моменти виникнення більших навантажень, і як наслідок, виникають більші затримки в доставці пакетів та суттєве зниження пропускної здатності ліній зв'язку. Отже, необхідні нові моделі мереж, що дозволяють проводити адекватне моделювання складних мережевих процесів.

На підставі Рекомендацій Сектора Стандартизації Електрозв'язку Міжнародного Союзу Електрозв'язку (Y.1541) сформовані критерії оцінки якості обслуговування. Аналіз задачі обслуговування запитів в інформаційній мережі дозволив перейти до розгляду необхідних елементів функціональної моделі мережі. До критеріїв ефективності обслуговування запитів в ІМ відносяться: кількість помилок в обслуговуванні запитів, загальна кількість випадків, коли сервіс був недоступний, обсяг обслуженого трафіку.

У другому розділі удосконалена модель інформаційної мережі на основі агентно-орієнтованого підходу, яка описує елементи з урахуванням реальних обмежень інформаційної мережі. Основними функціональними елементами є клієнти, сервіси, канали зв'язку. Взаємодія елементів здійснюється за допомогою обміну пакетів даних - трафіку. Запропонований метод оцінки корисності обслуговування запитів базується на використанні інформації про необхідні ресурси для виконання запиту і на порівнянні ймовірностей виникнення помилок обслуговування інших запитів в процесі обслуговування поточного запиту, при цьому забезпечується облік можливих втрат в результаті відмови в обслуговуванні поточного запиту, що дозволяє отримувати ефективні оцінки необхідних ресурсів для обслуговування запитів.

Метод оцінки корисності обслуговування запитів реалізується наступними етапами.

На першому етапі на підставі запиту визначається тип пакетів трафіку, який буде передавати відповідь на запит. На основі аналізу ознак клієнта проводиться ідентифікація клієнта; якщо ж при ідентифікації клієнта значення функції довіри нижче необхідного рівня, то виконується механізм визначення додаткових ознак клієнта. На другому етапі формуються оцінки ймовірністей подальших запитів, на їх підставі прогнозується обсяг трафіку та оцінюється коефіцієнт виконання запиту. На третьому етапі на основі інформації про стан системи та оцінок, отриманих на другому етапі, розраховується ймовірність настання ситуації відмови в обслуговуванні. У результаті отримуємо багатофакторну оцінку корисності обслуговування запиту. Оцінка доступності сервісу формується для кожного сервісу ІМ на підставі методики, запропонованої в Рекомендації Y.1540. Сервіс вважається доступним, якщо кількість помилок менше деякого порогу.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що не усі сервіси вимагають автентифікації користувачів або не вимагають її до певного моменту, а інші сервіси вимагають додаткового підтвердження автентифікації. Для вирішення такої групи задач була розроблена покращена методика автентифікації на основі коефіцієнта довіри. Запропоновано механізм виявлення найбільш інформативних із невизначених ознак.

У третьому розділі розробленометод визначення пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі, що ґрунтується на оцінці корисності обслуговування запиту в ІМ. Існує можливість впливати на пріоритет запиту двома шляхами: 1) управляти чергою обслуговування і 2) задавати клас обслуговування пакетів трафіку, які доставляють запит і відповідь на запит. У дослідженні одержав подальшого розвитку метод підвищення доступності ресурсів ІМ, який на підставі оцінки доступності сервісу й передбачуваного навантаження на сервіс формує керуючі впливи, спрямовані на збереження працездатності сервісу. Якісно оцінка відмов (збоїв) формується з відмов, які виникають в ІМ внаслідок перевантажень чи роботи мережевих фільтрів, або ж збоїв на вузлах зв’язку внаслідок неможливості обробки запиту або відмови сервісу. Під час перевантаження виконання запитів сервісом закінчується помилкою.

У дослідженні проблема перерозподілу пріоритету обслуговування розглядається в двох аспектах: по-перше, управляти пріоритетом обслуговування можна на мережевому рівні шляхом призначення пріоритету обслуговування для пакетів трафіку; по-друге, управляти пріоритетом виконання задач (кількістю і змістом запитів) може агент. Сервіс надає інформацію про стан ресурсів для того, щоб агент визначив доцільність виконання тих або інших запитів.

При реалізації підходу вирішені задачі, пов'язані з ідентифікацією агента, наданням інформації про ресурси, реалізацією механізму підтвердження цілісності сесії, реалізацією роботи ізольованих додатків на стороні клієнта, а також розробкою механізму перерозподілу пріоритету. Досліджена модель процесу авторизації користувача на основі підходу з параметричним керуванням пріоритетами обслуговування сервером, розроблено метод покращення обслуговування web-додатку в ІМ.

Для роботи методу необхідно забезпечити можливість ізоляції web-додатку, для чого використано механізми розподілу пріоритетів сервера. Розроблено метод формування маркерів для захисту сесії web-додатку, який забезпечує захист даних автентифікації при передачі неконтрольованими каналами зв'язку. Пропонується використовувати номер етапу авторизації користувача, як ознаку для формування сервером пріоритету обслуговування агентів.

Запропоновано вдосконалену модель параметричного керування пріоритетами обслуговування. При цьому забезпечується можливість ідентифікації потоків одного агента і підвищення пріоритета обслуговування активної сторінки, а також зниження пріоритетів сторінок, які обслуговуються в фоновому режимі. Розроблений метод дозволяє покращити управління завантаженням web-додатка шляхом виділення пріоритету між власними процесами. Також покращується захист даних автентифікації агента, забезпечується формування множини маркерів для ідентифікації web-додатка протягом сесії.

У четвертому розділі досліджено моделі самоподібного трафіку в інформаційній мережі. В якості початкових характеристик вибирається розподіл завантаження в часі, задається коефіцієнт Херста. На основі методу Мандельброта використано N незалежних ON-OFF генераторів, у яких закон чергування включеного й виключеного стану розподілений за законом Парето.

Для проведення експериментальної частини були відібрані послідовності, що характеризують навантаження в інформаційній мережі. Визначено, що не будь-який трафік призводить до ситуації відмови в обслуговуванні. Для тестування розробленого методу був використаний реальний трафік. Використано потік запитів, причому пропускна здатність каналів зв'язку й продуктивність сервісу була зменшена, що призвело до виникнення відмов в обслуговуванні.

На основі розроблених методів реалізована інформаційна технологія підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі.

Інформаційна технологія складається із шести етапів. На етапі 1 сервіс одержує запит від клієнта, і інформація про запит направляється в модуль керування. Далі на етапі 2 модуль керування збирає інформацію про запит, використовуючи статистику про роботу інших сервісів, стани системи й мережі. Отримана інформація направляється в сервіс для оцінки корисності запиту. На етапі 3 реалізовано метод визначення пріоритету обслуговування запиту. Даний метод використовує інформацію з етапу 2 і використовується у двох напрямках. По-перше, трафік, що передає відповідь на отриманий запит, маркується для керування на мережевому рівні маршрутизаторами. По-друге, призначений пріоритет використовується при керуванні чергою обслуговування запитів сервісом. На етапі 4 сервіс вибирає керуючі впливи відповідно до призначених пріоритетів на етапі 3, а модуль керування використовує інформацію, отриману на етапі 2, оцінює ймовірність настання ситуації відмови в обслуговуванні.

Якщо виникає необхідність, то керування передається на етап 6, на якому запускається механізм забезпечення доступності ресурсу. На основі оцінок корисності запитів і обчисленого пріоритету приймається рішення про відмову в обслуговуванні певним запитам, забезпечуючи якісне обслуговування запитів, що залишилися. При ситуаціях, які знаходяться в межах норми, сервіс на етапі 5 виконує обслуговування запиту й відправляє відповідь клієнтові.

Розроблено та впроваджено модулі інформаційної технології, які змінюють пріоритети обслуговування, забезпечують доступність сервіса, управляючи чергою обслуговування та генерують сигнали для управління роботою маршрутизаторів і програмного забезпечення сервера.

 

ВИСНОВКИ

У роботі пропонується нове рішення актуальної науково-практичної задачі підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі на основі розроблених методів оцінки корисності обслуговування запитів і забезпечення доступності ресурсів, які дозволяють виконувати оперативний перерозподіл пріоритетів обслуговування запитів. Розроблені методи ґрунтуються на використанні інформації про необхідні ресурси для виконання запитів, ймовірностей виникнення помилок обслуговування запитів, оцінці можливих втрат у результаті відмови в обслуговуванні запиту, маркуванні трафіку, що дозволяє формувати політику обслуговування трафіку в мережі й ефективно управляти чергою обслуговування запитів.

Сукупність запропонованих методів дозволяє зменшити кількість помилок при обслуговуванні запитів у мережі, а також оперативно відмовляти в обслуговуванні трафіку, який створює проблемну ситуацію в роботі сервісу, що в цілому підвищує ефективність обслуговування запитів в інформаційній мережі.

У результаті виконання роботи отримані нові наукові й практичні результати:

1. Проведено комплексний аналіз існуючих моделей мереж, виділені існуючі підходи до розрахунку параметрів якості обслуговування в мережі, визначені недоліки в існуючих моделях, які можуть приводити до неточних результатів, обґрунтована необхідність удосконалення моделі з урахуванням обмежень інформаційної мережі, що дозволяє більш повно враховувати реальні характеристики мережі при імітаційному моделюванні процесів обслуговування запитів.

2. Проведено аналіз методів і засобів підвищення якості передачі пакетів мережевого трафіку, визначені ознаки, що дозволяють диференціювати трафік. Показано, що для розв'язуваного завдання існуючі ознаки не дозволяють належним чином розділити трафік у мережі. Запропоновано метод, який дозволяє ідентифікувати трафік різних запитів, оцінювати корисність обслуговування запитів на основі інформації про необхідні ресурси для його обслуговування, а також на основі порівняння ймовірності виникнення помилок в обслуговуванні інших запитів у процесі обслуговування поточного запиту.

3. Сформульовано загальне завдання обслуговування запитів в інформаційній мережі, що складається з функції обслуговування запитів, що визначає обсяг обслуженого трафіку, і обмежень, які визначають доступність сервісу і якість обслуговування запитів. Це дозволяє знаходити рішення для сформульованих критеріїв якості обслуговування запитів в інформаційній мережі.

4. Удосконалено модель інформаційної мережі на основі агентно-орієнтованого підходу, що ґрунтується на описі елементів мережі, властивостях і поводженні її функціональних елементів, а також обліку змін системи в часі. Кожний користувач характеризується потребами в інформації, які виражаються в запитах на обслуговування, і направляються на обслуговування сервісам. Кожний сервіс характеризується можливостями сервера, на якому він виконується, а сервер підключений до інформаційної мережі за допомогою каналів зв'язку. Така модель інформаційної мережі дозволяє на підставі запитів, що були згенеровані в інформаційній мережі, моделювати пакетний трафік для телекомунікаційної мережі, і, отже, більш повно враховувати реальні характеристики мережі.

5. Уперше запропоновано метод оцінки корисності обслуговування запитів, який ґрунтується на використанні інформації про необхідні ресурси для виконання запиту і на порівнянні ймовірності виникнення помилок при обслуговуванні інших запитів у процесі обслуговування поточного запиту з урахуванням можливих втрат у результаті відмови в обслуговуванні поточного запиту. Метод дозволяє одержувати ефективні оцінки необхідних ресурсів для обслуговування запитів і на підставі отриманої оцінки перерозподіляти пріоритети обслуговування поточних запитів.

6. Одержала подальшого розвитку методика оцінювання доступності ресурсів інформаційної мережі, що характеризує доступність сервісу й ґрунтується на порівнянні відсотка втрат в обслуговуванні запитів сервісом у деякий період часу з певним параметром, а також прогнозуванні трафіку. Це дозволяє оперативно відмовляти в обслуговуванні трафіку, який створює проблемну ситуацію в інформаційній мережі.

7. Уперше запропонований метод перерозподілу пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі, що використовує оцінки корисності обслуговування запиту на підставі інформації про пріоритет запиту, маркує трафік, який містить відповідь на запит, а також формує політику обслуговування трафіку на мережевому рівні, використовує для перерозподілу пріоритетів передачі пакетів трафіку програмні засоби й апаратні пристрої. Це дозволяє зменшити кількість помилок при обслуговуванні запитів в інформаційній мережі, а для ідентифікованих запитів надати додаткові (гарантовані) ресурси для обслуговування. У результаті проведених експериментів отримані статистичні дані, що підтверджують ефективність методу перерозподілу пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі. У ході імітаційного моделювання було встановлено, що розроблений метод забезпечує до 12% кращий результат по обслуговуванню запитів і доставці пакетів трафіку в порівнянні із традиційним керуванням доставкою пакетів у мережі.

8. Одержав подальшого розвитку метод забезпечення доступності ресурсів, який формує політику надання доступу до сервісу на підставі оцінок корисності обслуговування запитів, інформації про запити, що обслуговуються, а також можливі повторні запити. Метод забезпечення доступності ресурсів дозволяє оперативно відмовляти в обслуговуванні трафіку, що створює проблемну ситуацію в роботі сервісу. Рішення про те, які запити будуть обслужені, приймається на підставі оцінки корисності конкретних запитів. Особливістю роботи методу є те, що сервіс хоча й втрачає відкинутий трафік, але одержує можливість продовжувати якісно обслуговувати інший трафік, тим самим підвищуючи безвідмовність і ефективність роботи мережі в цілому.

9. Одержала подальшого розвитку методика ідентифікації користувача при обслуговуванні запиту сервісом, заснована на стандартному підході ідентифікації користувача й доповнена алгоритмом збору значимих ознак для ідентифікації. Запропонована методика дозволяє проводити ідентифікацію на неповному наборі даних, збирати ознаки в процесі обслуговування користувача, попередньо відносити користувача до групи, і, у випадку недоліку ознак, запускати механізми одержання додаткових ознак, які залежать від виду й вимог до захищеності сервісу. Це дозволяє починати процес ідентифікації агента з ініціативи сервісу, а також зменшувати ймовірності появи помилок ідентифікації I-го й II-го роду.

10. На основі розроблених методів оцінки корисності обслуговування запитів і перерозподілу пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі реалізовані програмні засоби для аналізу команд протоколу доступу до сервісу, що дозволяє на підставі зібраної інформації формувати керуючий вплив. На основі розробленого методу забезпечення доступності ресурсів реалізований програмний модуль, що може виконувати відсічення зайвих запитів на мережевому рівні для запобігання проблемних ситуацій в обслуговуванні, що дозволяє захистити сервер сервісу від перевантажень, у тому числі й від відмови в обслуговуванні.

11. Розроблено інформаційну технологію підвищення ефективності обслуговування запитів в інформаційній мережі, яка полягає в застосуванні сукупності методів оцінки корисності обслуговування запитів, перерозподілу пріоритету обслуговування запитів в інформаційній мережі, забезпеченні доступності ресурсів. При цьому на основі отриманих оцінок корисності обслуговування агентів приймається рішення про перерозподіл пріоритетів обслуговування запитів, а у випадку неможливості обслужити всі запити використовується метод забезпечення доступності ресурсів, що приймає рішення про відмову в обслуговуванні проблемних запитів з метою обслужити всі інші, що дозволяє в цілому підвищити ефективність і безвідмовність функціонування інформаційної мережі.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБРОБКИ ПАРАМЕТРІВ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ МЕРЕЖАМИ

Сторчак В.Г.

АНОТАЦІЯ

Дослідження присвячене підвищенню швидкості та комплексності автоматизованої обробки параметрів шарів геоінформаційних систем з геометричними мережами (ГІС з ГМ), на які впливають інші елементи систем. Для цього розроблено інформаційну технологію, у тому числі, новий комплекс методів, прийомів, алгоритмів та програмного забезпечення, який був апробований та впроваджений на практиці для розв'язання важливих прикладних задач у галузі автоматизованої обробки параметрів ГІС з ГМ.

Розроблена інформаційна технологія може широко застосовуватися до обробки даних та оптимізації систем з геометричними мережами. Широкий спектр задач, які вирішуються за її допомогою, дозволяє використовувати її для підприємств та установ, що займаються управлінням та оптимізацією параметрів об’єктів, які у ГІС формалізуються як геометричні мережі.

Ключові слова: геоінформаційна система, геометричні мережі, база знань, інформаційна модель, інформаційні технології автоматизованої обробки даних.