Динамічні випробування предметів ударно-дробильної дії.

Динамічні випробування провадяться для встановлення можливості неодноразового ураження цілі при застосування досліджуваного предмету (пристрою) типовим для найближчого аналога (аналогів) холодної зброї способом (способами).
В разі наявності ударної частини, що являє собою концентровану масу вагою до 0,1 кг, подальше дослідження не провадиться, а предмет визнається не холодною зброєю.
В якості мішені для нанесення ударів використовується суха соснова дошка товщиною до 50 мм.
При цьому необхідно виконати умови:
– кількість ударів - до 50, але не менше 10;
– сила ударів - максимальна;
– кутовий діапазон напрямків ударів – від 30° до 90°.
Якщо при проведенні не менш як десяти експериментів не виникло будь-яких ушкоджень предмету (пристрою), предмет (пристрій) визнається таким, що має достатні міцнісні властивості для ураження цілі.
Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв’язку з можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.
Якщо при нанесенні до 10 ударів виникають незначні деформації та руйнування окремих фрагментів елементів об’єкту, які не виключають подальше нанесення ударів, додатково наноситься щонайменше 20 експериментальних ударів.
Якщо при нанесенні серії додаткових ударів виникають суттєві деформації та руйнування предмету (пристрою), які роблять неможливим подальше нанесення ударів у зв’язку з повним або частковим (відокремлення
елементів) руйнуванням об’єкту та/або можливістю ушкодження експериментатора, експеримент припиняється і досліджуваний об’єкт визнається таким, що не відповідає вимогам технічної забезпеченості.
Якщо при нанесенні серії додаткових (більше 10) ударів зазначені деформації та руйнування предмету (пристрою) не виникають, досліджуваний об’єкт визнається таким, що відповідає вимогам технічної забезпеченості.

4.8. Оцінка результатів випробувань і формулювання висновку.

На цьому етапі провадиться:
– підсумовування результатів випробувань кожного виду;
– порівняння отриманих при випробуваннях характеристик та параметрів досліджуваних об’єктів з встановленими цією Методикою вимогами;
– формулювання висновку (висновків) про групову належність досліджуваного предмету (пристрою).

4.9. Оформлення результатів досліджень.

Результати досліджень оформлюються висновком встановленої форми згідно вимог ст. 200 КПК України.

МЕТОДИ ТА ПРИЛАДИ КОНТРОЛЮ

5.1. Оцінка зовнішнього вигляду предметів (пристроїв) провадиться візуально як неозброєним оком, так і за допомогою мікроскопів типу МБС та його аналогів.
5.2. Встановлення належності предмета (пристрою) до певного класу, виду та типу предметів (пристроїв) проводиться шляхом їх порівняння із наявними зразками або зображеннями зразків з їх описом.
5.3. Визначення основних розмірних параметрів предметів (пристроїв), глиби­ни експериментальних пошкоджень провадиться гостованим вимірювальним інструментом (наприклад, металевою вимірювальною лінійкою
ГОСТ 427-75, штангенциркулем типу ШЦ-1 ГОСТ 166-89, та ін.), які забезпечують потрібну точність вимірюван­ня лінійних розмірів.
5.4. Визначення зусилля натягу тятиви луку чи арбалету а та­кож зусилля під час випробування ножів на міцність провадиться за допомогою динамометрів загального призначення, які перевірені у відповідності до ГОСТ 13782-68.
5.5. Вимірювання величини деформації клинків під час випробування ножів на міцність провадиться за допомогою індикаторів типу ІЧ 25 кл. І ГОСТ 577-68 з ціною поділки 0,01 мм або штангенциркулем типу ШЦ-1 ГОСТ 166-89.
5.6. Визначення твердості уражаючих елементів (клинків та ін.) провадиться за методом Роквелла у відповідності до ГОСТ 9013-59.
5.7. В якості мішеней використовуються:
для нанесення ударів
– суха соснова дошка товщиною 30 - 50 мм;
– спеціальна мішень, яка по своїй щільності близька до щільності м'яких тканин людини (при необхідності).
для проведення зрізів
– стрижень товщиною 10-12 мм з березової (або подібною за щільністю) деревини.
5.8. Фотофіксація здійснюється по правилах масштабної зйомки за допомогою фотоапаратів на чорно-білих і кольорових фотоматеріалах або цифрових фотоапа­ратів, відео чи телекамер, сканерів з наступною обробкою одержа­них зображень за допомогою комп’ютера та розпечаткою на принтерах (крім матричних).
При комп’ютерній обробці зображень допускається змінювання:
– яскравості і густини як зображення самого об’єкту (об’єктів), так і фону;
– кольору фону;
– різкості зображення об’єкту (об’єктів) – тільки у напрямку підвищення.
При комп’ютерній обробці зображень забороняється:
– змінювати колір (кольори) досліджуваного об’єкту (об’єктів);
– використання будь-яких комп’ютерних засобів для корегування зображення об’єкту (об’єктів) в цілому або його окремих деталей чи рельєфних елементів поверхонь (в т.ч. номерів, рельєфних малюнків руків’я і т.ін.).
5.9. Під час проведення випробувань можуть застосовуватись також і інші прилади та пристосування як стандартні, так і спеціально розроблені для технічного забезпечення проведення криміналістичних досліджень.

Додаток № 1. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські загального призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження і призначені для використання тільки в умовах промислового або спортивного полювання.
1.1. Ножі мисливські загального призначення є різновидом холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
До ножів мисливських загального призначення відносяться ножі, які використовуються для добивання звіра та захисту при його нападі.
3. Види ножів мисливських загального призначення.
Ножі мисливські загального призначення розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі мисливські загального призначення повинні складатися з клинка та руків’я; мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. Ножі мисливські загального призначення нескладані та розбірні повинні мати щільне та міцне з’єднання клинка з руків'ям.
4.3. Шарнірне з'єднання клинків ножів мисливських загального призначення складаних повинно бути міцним.
4.4. Ножі мисливські загального призначення складані повинні мати фіксатор, який забезпечує жорстке фіксування клинків у розкритому положенні.
4.5. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "серейторна") як на усю довжину леза, так і на його частину та/або на обухові.
4.6. На клинку, металевих та інших деталях ножа мисливського загального призначення не припускається наявності дефектів, які зменшують міцність та безпечність виробу.
4.7. Ножі мисливські загального призначення можуть мати додаткові предмети та приладдя як побутового (шило, консервовідкривач і т.ін.), так і спеціального призначення (екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості, яка може бути розташована на обухові клинка або у вигляді окремого предмета; клинок для зняття шкіри і т.ін.).
4.8. Пружини ножів мисливських складаних загального призначення повинні надійно утримувати предмети і приладдя як у розкритому, так і в складеному положеннях.
4.9. Конструкція складаних ножів мисливських загального призначення може бути і з безпружинною фіксацією клинка, пред­метів та приладдя.
4.10. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських загального призначення складаних повинні безперешкодно вручну або автоматично вийматися з пазів руків'я.
4.11. Руків'я ножів мисливських загального призначення повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.12. Ножі мисливські можуть мати рельєфний номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.13. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Техніко-криміналістичні вимоги.

5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри для клинків ножів мисливських загального призначення (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими в Україні):
– довжина клинка не менша як 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– кут загострення леза – не більше як 30 град. (за виключенням ножів для тяжких робіт – не більше як 50 град.), кут загострення вістря – не більше як 70 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому мисливських ножів загального призначення визначається згідно вимог цієї Методики.

Додаток 2. КИНДЖАЛИ МИСЛИВСЬКІ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на кинджали мисливські, котрі відносяться до мисливського спорядження, і розраховані для використання їх в умовах промислового або спор­тивного полювання.
1.1. Кинджали мисливські є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Кинджали мисливські загального призначення служать для ураження та добивання звіра, а також для захисту при його нападі.
3. Види кинджалів мисливських.
Кинджали мисливські розподіляються на два види:
– нескладані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Кинджали мисливські повинні складатися з клинка та руків’я, мати утик (обмежувач) на руків’ї, який забезпечує міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. З'єднання клинка кинджалів мисливських нескладаних та розбірних з руків’ям повинно бути щільним та міцним.
4.3. Кинджали мисливські повинні мати симетричну дволезну форму клинка з гострим бойовим кінцем або вістрям.
4.4. Ріжучі кромки клинка (лез) повинні мати гостру заточку.
4.5. Вістря мисливських кинджалів повинно знаходитись на середній лінії клинка.
4.6. На клинку, на металевих та інших деталях кинджалів мисливських не припускається наявність дефектів, які зменшують міцність та безпечність виробу.
4.7. Кинджали мисливські промислового виготовлення не повинні мати додаткових предметів та приладдя як побутового, так і спеціального призначення (за винятком розміщених у внутрішній порожнині руків’я).
4.8. Руків'я кинджалів мисливських повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.9 Кинджали мисливські можуть мати рельєфний номер для реєстрації та клеймо виробника.
5. Техніко-криміналістичні вимоги.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри для клинків кинджалів мисливських (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина не менша за 150 мм;
– товщина клинка не менша за 4 мм;
– відносне подовження (відношення довжини до ширини) не більше за 6:1.
– кут загострення леза – не більше як 30 град.;
– кут загострення вістря – не більше як 30 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому мисливських кинджалів визначається згідно вимог цієї Методики.

Додаток № 3. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські спеціальні подвійного призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження, і призначені для використання їх тільки в умовах промислового або спортивного полювання (у тому числі підводного).
1.1. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення призначені для добивання звіра та крупної риби і для за­хисту при їхньому нападі, а також для виконання деяких допоміжних операцій (зняття шкіри тварин, оброблювання їхніх туш і та ін.).
3. Види ножів мисливських спеціальних подвійного призначення, які є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
3.1. Ножі, які служать для обробки туш та (або) зняття шкіри, а також які можуть бути використані для добивання звіра та захисту при його нападі.
3.2. Ножі для підводного полювання, які служать для обробки туш та (або) зняття шкіри, а також які можуть бути використані для добивання морського звіра і крупної риби та захисту при їхньому нападі.
3.3. За особливостями конструкції ножі мисливські спеціальні подвійного призначення розподіляються на:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення по­винні складатися з клинка та руків’я, мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів при добиванні звіра або крупної риби та безпечність застосування під час обробки туш та зняття шкіри.
4.2. З’єднання клинка ножів мисливських спеціальних под­війного призначення нескладаних та розбірних з руків'ям повинно бути щільним та міцним.
4.3. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення складані повинні мати фіксатор, який забезпечує жорстке фіксування клинків у розкритому положенні.
4.4. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "серейторна") як на усю довжину леза, так і на його частину та/або на обухові.
4.5. На клинку, металевих та інших деталях ножа мисливського
загального спеціального подвійного призначення не припускається наявності дефектів, які зменшують міцність та безпечність використання виробу.
4.6. До комплекту ножів мисливських спеціальних подвійного призначення мо­жуть входити додаткові предмети та приладдя як побутового призначен­ня (шило, консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального призна­чення: екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості, яка мо­же бути розташована на обусі клинка або у вигляді окремого пред­мета; спеціальний клинок для зняття шкіри і т. ін.
4.7. Конструкція складаних ножів мисливських спеціальних подвійногопризначення може бути і з безпружинною фіксацією клинка.
4.8. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських спеціальних подвійного призначення повинні забезпечувати безпечність під час застосу­вання.
4.9. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських загального призначення складаних повинні вільно вручну або автоматично вийматися з пазів руків’я.
4.10. Руків’я ножів мисливських спеціальних подвійного приз­начення повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.11. Ножі мисливські можуть мати рельєфні номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.12. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Техніко-криміналістичні вимоги.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні розміри для клинків ножів мисливських загального призначення (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина клинка не менша як 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– найбільший вигин обуха клинка вверх від умовної лінії, що з'єднує вістря клинка і верхній край руків'я, не повинен перебільшувати 15 мм (див. схему 1);

Схема 1

– найбільший вигин обуха клинка вниз, до леза, не повинен перебільшувати 5 мм (див. схему 2);

Схема 2

– вістря клинка не повинно виступати більш ніж на 5 мм над лінією обуха (див. схему 3).

Схема 3

 

Додаток № 4. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські спеціального призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження, і призначені як для використання їх в умо­вах промислового або спортивного полювання (в тому числі і підводного), так і для господарських потреб (для зняття шкіри свійських тварин та обробки їхніх туш, в якості господарсько-­побутових ножів та допоміжних інструментів).
1.1. Ножі мисливські спеціального призначення є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Ножі мисливські спеціального призначення застосовуються для виконання різних господарсько-побутових операцій.
До ножів мисливських спеціального призначення, які є господар­сько-побутовими, відносяться:
– ножі, які служать для обробки туш та/або зняття шкіри як в умовах промислового або спортивного полювання, так і для госпо­дарських потреб.
3. Види ножів мисливських спеціального призначення.
Ножі мисливські спеціального призначення розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Ножі мисливські спеціального призначення повинні скла­датися з клинка та руків’я, які забезпечують безпечність застосу­вання під час обробки туш та зняття шкіри, а також при виконанні інших господарсько-побутових операцій.
4.2. З’єднання клинка ножів мисливських спеціального призна­чення нескладних та розбірних з руків'ям повинно бути достатньо щільним та міцним.
4.3. Клинок складаних ножів мисливських спеціального призна­чення в розкритому положенні може жорстко фіксуватися (можлива наявність фіксатора).
4.4. Ріжучі кромки клинка (леза) можуть бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "бобровий зуб") як на усю довжину леза, так і на його частину.
4.5. На клинках ножів мисливських спеціального призначення можуть бути додаткові приладдя побутово­го та спеціального призначення (наприклад, пилка для кістки, роз­ташована на обусі клинка; вістря клинка, виконане у вигляді відкрутки; спеціальні вирізи на клинку і т. ін.).
4.6. До комплекту ножів мисливських спеціального призначення можуть входити: додаткові клинки, які не фіксуються, котрі можуть складатися у руків'я, предмети та приладдя як побутового (шило, відкрутка,
консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального (пилка для кістки, екстрактор і т. ін.) призначення, котрі можуть як складатися у руків’я, та і розміщуватися всередині руків’я, піхвах або чохлі.
4.7. Конструкція складаних ножів мисливських спеціального призначення може бути як з пружинною, так і з безпружинною фіксацією клинка, пред­метів та приладдя.
4.8. Руків'я ножів мисливських спеціального призначення повинні забезпечувати безпечність використання ножів.
4.9. Ножі мисливські спеціальні можуть мати рельєфне клей­мо виробника.

Технічні характеристики.

5.1. Цією Методикою встановлюються граничні розміри для клинків ножів мисливських спеціального призначення, які не є холодною зброєю (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина до 150 мм при наявності утику або обмежувача;
– довжина до 220 мм при відсутності утику або обмежувача
– товщина обуху менша за 2,6 мм
– найбільший вигин обуху клинка наверх від умовної лінії, що з’єднує вістря клинка і верхній край руків'я, перебільшує 15 мм (див. схему 1);

Схема 1

– найбільший вигин обуху клинка униз, до леза, перебільшує 5 мм (див. схему 2); (див. схему 2);

Схема 2

– вістря клинка виступає більш ніж на 5 мм над лінією обуха (див. схему 3). (див. схему 3).

Схема 3

Додаток № 5. НОЖІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі для виживання, котрі відносяться до мисливського та/або спеціального спорядження і використовуються як в умовах промислового або спортивного полювання (у якості мисливських ножів загального призначення), так і в тяжких похідних умовах, ман­дрівках та під час занять спортивним туризмом, у тому числі, його спеціальними видами - альпінізмом та водним туризмом.
1.1. Ножі для виживання є різновидом холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Ножі для виживання призначені для ураження цілі і виконання побутових та інших операцій у тяжких похідних умовах.
3. Ножі для виживання випускаються тільки одного виду:
– нескладані.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі для виживання повинні складатися з клинка та руків’я, мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. З'єднання клинка ножів для виживання з руків'ям повин­но бути щільним та міцним.
4.3. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "бобровий зуб") як на усю довжину леза, так і на його частину, також одно- або дворядна пилка.
4.4. На поверхні клинка, на металевих та інших деталях ножа для виживання не припускається наявність дефектів, які зменшують міцність та безпечність його використання.
4.5. До комплекту ножів для виживання можуть входити додаткові предмети та приладдя як побутового (шило, консервовідкривач, компас і т. ін.), так і спеціального призначення (екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості; приналежності для риболовлі; ніж для знімання шкіри; тятива; аптечка; сірники і т. ін., які розміщуються в порожнині руків’я або в чохлі чи піхвах ножа).
4.6. Відмінною конструктивною особливістю руків’я ножів для виживання є те, що воно при значній міцності як правило - порожнисте і зачиняється тильником за допомогою різьбового з’єднання. Така конструкція забезпе­чує компактне зберігання додаткових предметів та приладдя, а також можливість насаджування ножа на ратище (в цьому разі він прислу­говується у ролі наконечника списа).
4.7. Руків’я ножів для виживання повинні забезпечувати безпечність під час їх використання.
4.8. Ножі для виживання можуть мати рельєфні номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.9. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри клинків ножів для виживання (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими в Україні):
– довжина не менша за 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– кут загострення леза – не більше як 40 град., кут загострення вістря - не більше як 70 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому ножів для виживання визначається згідно вимог цієї Методики

Додаток № 6. НОЖІ ТУРИСТИЧНІ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі туристичні, котрі відносяться до туристичного спорядження і використовуються в похідних умовах під час занять спортивним туризмом, в т.ч. його спеціальними видами (альпінізмом та водним туризмом).
1.1. Ножі туристичні є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Ножі туристичні призначені для виконання різних господарсько-побутових операцій у похідних умовах.
3. Види ножів туристичних.
Ножі туристичні розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.

Примітка. Ножі туристичні нескладані можуть бути виготовлені за типом ножів для виживання.

4. Конструктивні особливості.
4.1. Ножі туристичні повинні складатися з клинка з однолезною заточкою та руків'я; можуть мати утик, обмежувач або підпальцеві виїмки на руків’ї, які забезпечують міцне утримання ножа та безпечність його застосуван­ня при виконанні господарських та спеціальних робіт у похідних умовах.
4.2. З’єднання клинка ножів туристичних нескладаних та роз­бірних з руків'ям повинно бути достатньо щільним та міцним.
4.3. Шарнірне з'єднання клинків ножів туристичних складаних повинно бути достатньо міцним.
4.4. Клинок складаних ножів туристичних в розкритому вигляді може жорстко фіксуватися (мати фіксатор).
4.5. Ножі туристичні можуть мати додаткові предмети та при­ладдя як побутового (шило, консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального призначення (пилка для дерева, яка може бути розташована на обухові клинка або у вигляді окремого предмета; компас на набалдашнику руків'я, а також інші предмети та прилад­дя, які можуть розташовуватися у порожнині руків’я).
4.6. Конструкція складаних ножів туристичних може бути і з безпружинною фіксацією клинка, предметів та приладдя.
4.7. Ножі туристичні можуть мати клеймо виробни­ка, позначення виду матеріалу клинка (наприклад, “STAІNLESS STEЕL” – нержавіюча сталь) та номер виробу за каталогом фірми-виробника.
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні параметри для клинків ножів туристич­них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими на Україні):
– довжина не більша за 150 мм при наявності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– довжина не більша за 220 мм при відсутності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– товщина обуху менша за 2,6 мм
Примітка: На ножі господарчі спеціальні (туристичні) українського промислового виробництва поширюються вимоги ДТС України 367-91, у яких, зокрема передбачено: загальна довжина ножів – від 210 мм до 370 мм; максимальна товщина клинку – 4,5 мм; максимальна маса – 0,50 кг; обов’язкова наявність заводських маркувальних позначок.

 

Додаток № 7. СУВЕНІРНІ ВИРОБИ, КОНСТРУКТИВНО СХОЖІ З ХОЛОДНОЮ ЗБРОЄЮ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на сувенірні виро­би, які конструктивно схожі з холодною зброєю.
1.1. Сувенірні вироби, конструктивно схожі зі зброєю, є різновидом виробів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Сувенірні вироби, які конструктивно схожі з холодною зброєю, призначені для прикрашання інтер’єру приміщень, одягу, колекціонування і т.ін.
3. Види сувенірних виробів, конструктивно схожих з холодною зброєю.
3.1. Сувенірні вироби виготовляються як імітація холодної зброї, мають зовнішній вигляд, подібний вигляду визначених зразків холод­ної зброї, але не мають повною мірою їх бойових властивостей.
3.2. Сувенірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, можуть виготовлятися у вигляді:
– макетів зразків холодної зброї певного виду, значно менших найближчих аналогів холодної зброї за розмірами, що не дозволяє використовувати їх у якості відповідної зброї;
– муляжів, які відтворюють лише зовнішній виг­ляд холодної зброї, але зовсім позбавлені бойових властивостей.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Сувенірні вироби, які виготовлені за типом холодної зброї, повинні відповідати за зовнішнім виглядом зразкам холодної зброї, що історично склалися, можуть мати всі або основні конструктивні елементи, подібні елементам найближчих аналогів холодної зброї, проте мають відрізнятись від останніх за такими ознаками: способом і міцністю кріплення елементів; видом матеріалів, з яких вони виготовлені; характером будови “уражуючих” елементів (леза, вістря і т.ін.).
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюється, що су­венірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, повинні відповідати хоча б одній з наступних вимог (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
а) мати послаблені конструктивні характеристики кріплення “уражуючого” елемента (елементів). Наприклад, кріплення хвостовика клинка з руків’ям має бути послабленим (за рахунок штучного стоншення перерізу хвостовика клинку, застосуванням для кріплення клинку у руків’ї крихких маломіцних матеріалів типу сірки чи cургучу) таким чином, щоб виріб руйнувався під час спроби використання його як зброї.

Примітка. Сувенірні вироби, які виконані за типом довгоклинкової холодної зброї, можуть бути виготовлені з бойової зброї, при цьому послаблення конструкції здійснюється шляхом нанесення пропилу впоперек клинка в місці його кріплення до ефесу. Пропил повинен обов'язково пе­ретинати вісь хвостовика й своєю глибиною забезпечувати руйнування виробу в цьому місці під час спроби викори­стання його як зброї.

б) “уражуючі” елементи повинні бути виготовлені з матеріалів і мати будову, які виключають застосування виробів в якості зброї.
Відносно клинкових виробів: леза клинків повинні бути непридатними для нанесення різаних або рубаних ушкоджень (можуть мати імітацію заточки з притупленою кромкою); вістря клинків повинні бути непридатними для нанесення колотих ушкоджень.
Відносно виробів, виготовлених за типом ударно-дробильної холодної зброї: повинні виготовлятися тільки з матеріалів, які забезпечують цілковиту відсутність у цих виробів бойових властивостей (з пап’є-маше, пінопласту, м’якої гуми, деревини м’яких порід, легких м’яких металів і т. ін.).
в) мати значно менші розмірні і міцносні характеристики відносно найближчих аналогів холодної зброї.
Для виготовлення сувенірних виробів у вигляді макету зменшеного розміру можуть застосовуватися матеріали, що відповідають матеріалам, з яких виготовляється холодна зброя. При цьому розміри “уражуючого“ елементу та його частин мають бути значно меншими, чим граничні розміри уражуючих елементів холодної зброї, зазначені у п.4 цієї Методики.

Додаток № 8. АРБАЛЕТИ БОЙОВІ, СПОРТИВНІ І МИСЛИВСЬКІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ, ТА СТРІЛИ ДО НИХ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на арбалети бойові, спор­тивні і мисливські (та стріли до них), які використовуються у спортивних та мисливських цілях.
1.1. Арбалети бойові, спор­тивні і мисливські, які використовуються у спортивних, мисливських та інших цілях і можуть уражати ціль на значній (20 м і більше) відстані, є різновидом метальної холодної зброї.
2. Основне призначення.
Арбалети бойові, спортивні та мисливські призначені для ураження цілі на значній (20 м і більше) відстані і використовуються, відповідно, під час проведення бойових і спеціальних операцій, спортивних тренувань(змагань) та при полюванні.
3. Види.
Арбалети, що є холодною зброєю, поділяються на три категорії:
– бойові;
– спортивні;
– мисливські.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Арбалети повинні складатися із корпуса та лу­ка; мати спусковий гачок механічної дії, фіксатор стріл (крім арбалетів зі стрілами, які обладнані хвостовиками за типом стріл для стрільби з лука), тятиви, а також можуть мати систему прицільних пристосувань.
4.2. Лук арбалету виготовляється із достатнього за своїми міцностними та пружними властивостями матеріалу і складається з однієї чи двох частин. 4.3. Тятива арбалетів виготов­ляється з неметалевих матеріалів або металевого тросу.
4.4. Стріли для арбалетів виготовляються із міцних матеріалів. Міцність визначається за результатами випробувань.
4.5. Розмір оперення стріл і кількість пір’їн цією Методикою не регламентуються.
5. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
5.1. Міцність та пружність конструкції арбалетів спортивних та мисливських визначається згідно вимог цієї Методики, передбачених п.п. 4, 5.

Примітка. Конструктивні характеристики деяких спортивних арбалетів, які відносяться до холодної зброї:
а) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "ФІЛД" (польовий) і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 900 мм;
максимальний робочий хід тятиви – до 300 мм;
маса арбалету – до 10 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше 20 кг;
маса стріли - не більш за 21 г;
довжина стріли - 304 - 457 мм;
діаметр наконечника стріли - 6 мм;
кут загострення вістря наконечника стріли до 30°.

б) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів спортивних та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "МАТЧ" і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 608 мм;
маса арбалету - до6,5 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше як 20 кг;
довжина стріли для стрільби на дистанції до 30 м - 300 - 450 мм;
форма наконечника стріли - оживальна або циліндро-конічна, кут загострення вістря наконечника стріли – до 30°, діаметр наконечника - не більш ніж на 2 мм більший за діаметр тіла стріли.

в) Під час стрільби на відстань 10 метрів вживається спеціальний снаряд-болт, діаметр наконечника якого - 6 мм.

Додаток № 9. АРБАЛЕТИ ДЛЯ РОЗВАГ ТА СТРІЛИ ДО НИХ, ЩО НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ