Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ

Експертиза психодіагностичного інструментарію

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

Полтавським обласним центром практичної психології і соціальної роботи визначено перелік лсиходіагностичних методик рекомендований до використання у закладах освіти Полтавської області (додаток 2). Перелік сформовано за принципами відповідності методик:

• віковим особливостям учасників навчального процесу;

• вимогам надійності, валідності, достовірності;

• потребам практичних психологів у дослідженні психічних властивостей особистості, станів, процесів та міжособистісних взаємин; особливостей навчально-виховного процесу;

• вимогам ефективного використання в умовах навчального закладу.
Також враховувалися можливості доступу до лсиходіагностичних мето
дик, тобто їх наявність в збірниках по психодіагностиці.

У випадку, коли практичний психолог має потребу у використанні додаткової психодіагностичної методики, яка не ввійшла до визначеного переліку, але міститься у збірниках по психодіагностиці, необхідно подати її на експертизу до Полтавського обласного центру практичної психології і соціальної роботи у визначеному порядку. Критерії експертизи додаткового психодіагностичного інструментарію відображено в таблиці 2.

Таблиця 2 Експертиза психодіагностичного інструментарію

Предмет експертизи Критерії поглибленого аналізу Якісна оцінка по шкалі

Відповідає Вщповщає частково Не відповідає

Змістовна частина тесту Вимоги по використанню тесту: (Вимоги по використанню дозволяють користувачам отримати інформацію про процедуру розробки тесту, сфери його застосування та інтерпретацію отриманих результатів.). X X X

• автори методики та історія Ті розробки

• призначення методики

• принцип побудови методики

• одиниця вимірювання та надійність результатів

• обґрунтованість методики

• дані по психометричній перевірці та стандартизації

• дані по інтерпретації результатів

Стимульний матеріал: X X X

_^ опис завдань, які необхідно виконати

товувати його інформацію. Не має права приховувати від досліджуваного те, які рішення можуть бути винесені на основі психодіагностики.

11. Зберігає професійну таємницю: не передає особам, не уповноваженим вести психодіагностичну практику, інструктивних матеріалів, не розкриває перед потенційним досліджуваним секрету тієї або іншої психо-діагностичної методики, на якій заснована її валідність, попереджає про те, ким і для чого буде використана інформація про результати обстеження. При використанні непрямих методик не повідомляє про справжній предмет психодіагностики (при тестуванні пам'яті можуть бути насправді виявлені установки або особистісні риси і т.п.).

12. Обов'язково розглядає в ході обстеження поряд з найбільш ймовірною і альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацію даних), застосовуючи в психодіагностиці принцип аналогічний принципу презумпції невинності в судочинстві.

13. Уповноважений особисто перешкоджати некоректному і неетичному застосуванню психодіагностики і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.

14. При підборі методики (тесту) згідно гіпотези дослідження та складеного плану дослідження, потрібно чітко дати відповідь на питання: кому, у якому вигляді будуть представлятися результати діагностики, хто буде основним реалізатором рекомендацій психолога. Рекомендації, відповідно адаптовані для кожної групи користувачів, повинні відповідати принципу «Не зашкодь».

//. Вимоги щодо використання психодіагностичних методик соціальними педагогами, вчителями, адміністрацією (далі користувачі):

Окремі, добре теоретично і практично обґрунтовані методики, як: нє потребують спеціальних знань при інтерпретації, можуть використовувати соціальні педагоги, вчителі, адміністрація навчального закладу. При цьому користувачу методик ставиться в обов'язок:

1. Попередньо проконсультуватися з практичним психологом про те, які саме методики можуть бути застосовані для вирішення поставлених задач.

2. Якщо практичний психолог попереджає користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань про психодіагностиці, або спеціальної підготовки (по оволодінню методикою), то користувач зобов'язаний або вибрати іншу методику, або залучити до проведення психодіагностики практичного психолога, або відмовитися від психодіагностики взагалі.

3. Психодіагностику дітей віком до 14 років проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового дозволу у довільній формі).

4. Користувач, що одержує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе зобов'язання по дотриманню всіх вимог професійної таємниці.

3.3. Вимоги щодо використання психодіагностичного інструментарію в системі освіти Полтавської області

До користувачів психодіагностичного інструментарію, що є професійними практичними психологами, і користувачів, які не мають фахової психологічної освіти (соціальні педагоги, вчителі, адміністрація) пред'являються вимоги різного роду. Вимоги розроблені та адаптовані автором посібника на основі вимог щодо використання психодіагностичного матеріалу викладених у збірнику «Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. — К.: Наук, думка, 1989,— 200 с. (переклад з рос.)».

/. Вимоги щодо використання психодіагностичних методик практичними психологами:

1. Знає і застосовує на практиці загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

2. Стежить за поточною методичною літературою по психодіагностиці.

3. Має власний банк методик. Використовує в роботі лише ті методики, які містяться в переліку психодіагностичного інструментарію, рекомендованого до використання у закладах освіти Полтавської області, або пройшли експертизу в Полтавському обласному центрі практичної психології і соціальної роботи.

4. В разі необхідності, подає додатковий психодіагностичний інструментарій на експертизу в Полтавський обласний центр практичної психології і соціальної роботи.

5. Відповідає за рішення, прийняті на основі тестування. Попереджає можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, незнайомими з обмеженнями використання того або іншого тесту.

6. Забезпечує необхідний рівень надійності психодіагностичних висновків, за потреби, паралельно застосовуючи стандартизовані методики та метод незалежних експертних оцінок.

7. При підборі методик у батарею (програму обстеження) керується не суб'єктивними перевагами й упередженнями в оцінці методик, а виходить з вимоги максимальної ефективності діагностики — максимум надійності при мінімумі затрат.

8. Забезпечує ретельне дотримання усіх вимог для проведення методик. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз здійснюються в строгій відповідності з методичними рекомендаціями.

9. Психодіагностику дітей віком до 14 років проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового дозволу).

10. Забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від досліджуваного на основі «особистої довіри». Психолог обов'язково попереджає досліджуваного про те, хто і для чого може викорис-

3.4. Експертиза корекційно-розвивальних програм (далі програм}

Науковий аналіз проблем та узагальнення досвіду роботи практичних психологів показує, що в межах психологічної служби в системі освіти мова не може йти окремо про діагностику, окремо про корекцію або розвиток. Практичний психолог на основі даних психодіагностики розробляє програму (за ступенем потреби, можливостей) подальшого розвитку тих чи інших сторін особистості; виконує корекційну, розвивальну роботу; відслідковує виконання наданих рекомендацій вчителями, батьками, дітьми; фіксує відповідність, або росходження з прогнозованим результатом, тобто визначає ефективність комплексу проведеної роботи.

Предметом експертизи корекційно-розвивальних програм є дотримання принципів створення, особливостей побудови, вимог щодо складання та оформлення корекційно-розвивальних програм.

Таблиця З

Предмет експертизи Критерії поглибленого аналізу Якісна оцінка по шкалі

Відповідає Відповідає частково Не ві^по

Принципи створення програм • Принцип системності корекційних, роз-вивальних, профілактичних завдань

• Принцип єдності корекції та діагностики

• Принцип дотримання вікових, психологічних, особистісних особливостей клієнта

• Принцип активного використання найближчого соціального кола в програмі

• Принцип орієнтації на різні рівні організації психічних процесів

• Принцип поступового ускладнення матеріалу

• Принцип врахування емоційної складності матеріалу

Вимоги щодо складання програм • Чітке формулювання мети

• Підбір конкретних методик і технік для роботи

• Підготовка необхідних матеріалів та обладнання

• Чітке визначення форми роботи (групова, індивідуальна, змішана)

• Визначення загального часу для здійснення всієї програми

• Визначення періодичності необхідних зустрічей та їх тривалість

• Розробка конкретної програми в цілому та визначення змісту кожного заняття

• Наявність методичних рекомендацій для батьків, педагогів

5. Користувач додержується всіх етичних нормативів у проведенні обстеження стосовно досліджуваного і будь-якої третьої особи: він так само, як і практичний психолог, не має права зловживати довірою, і зобов'язаний попереджати досліджуваного про те, як буде використана інформація.

6. Методики, не забезпечені стандартною однозначною інструкці-зю, необхідними показниками надійності і валідності, що вимагають паралельного використання високопрофесійних експертних методів, не можуть бути використані соціальними педагогами, вчителями, адміністрацією.

7. Будь-який користувач методик (тестів) дотримується процедурних і етичних нормативів, вживає заходів для запобігання некоректного використання методик.

тті (кольорові олівці, аркуші паперу, таблиці, картки тощо)

• хід заняття (назва вправи чи гри, тривалість, інструкція для дітей чи психолога, хід гри)

Методичні рекомендації(педагогам, батькам)

Бібліографія (Алфавітний список авторів та робіт, які використовувалися при написанні програми)

Вимоги щодо оформлення програми • титульна сторінка відповідно форми затвердженої в ОЦППСР

• друга сторінка із зазначенням назви розробки, автора, закладу, року, кількості сторінок; анотації; рецензентів, або рішення органу на якому затверджено програму (методичне об'єднання), його номер та дата

• нумерація сторінок

• зміст програми з зазначенням сторінок на третій сторінці

• наявність у змісті пояснювальної записки, тематичного плану, конспектів занять, методичних рекомендацій, списку використаної літератури

• розташування літературних джерел у алфавітному порядку

• посилання по тексту програми на літературні джерела із зазначенням номера джерела та сторінки

Коефіцієнт відповідності

"Коефіціє 3.1. нт відповідності обраховується за схеї» иою нав< їденою впункті

• Планування форм участі інших осіб (соціальних педагогів, педагогів, медиків, тощо)

• Визначення форм і засобів відстежен-ня динаміки програми (ходу впровадження, результативності)

• Оцінка можливостей реалізації програми, внесення доповнень та змін до програми у ході роботи

• Можливості подальшого супроводу учасників програми після її завершення

• Оцінка ефективності реалізованої програми

Особливості побудови програми Пояснювальна записка розкриває: X _, X

• актуальність даного напрямку корекцій-но-розвивальної роботи

• особливості розвитку дітей даного віку

• аналіз попереднього обстеження дітей, які мають показники, що виходять за норму.

Пояснювальна записка включає: X X X

• мету програми (сприяти, розвивати, формувати)

• завдання програми (розвивати, сприяти, формувати, діагностувати, коригувати)

• перелік методів та форм роботи, які будуть використовуватися під час занять;

• перелік діагностичних методик

• кількість занять, годин

• тривалість занять

• періодичність занять

• кількість дітей у групі

• прогнозований результат від роботи з дітьми за даною програмою (підвищення рівня, розвиток, тощо)

• форми і засоби відстеження динаміки програми

• механізм оцінки ефективності програми

Тематичний план включає:

• тему занять

• кількість занять за даною темою

Конспект заняття містить:

1 _

• тему заняття

• мету заняття (встановлення, створення, розвиток, формування, стимулювання тощо)

• матеріал, що використовується на заня-

зку зі швидкою диференціацією системи освіти, виникненням різноманітних форм додаткової і безперервної освіти жорстка прив'язка навчального предмета й адресата стали розмиватися, і набула високого ступеню невизначеності.

В цілому можна виокремити чотири типи основних споживачів навчальних матеріалів. При цьому необхідно враховувати, що ці типи є особливими позиціями в освітній ситуації, а не соціальними ролями чи статусною характеристикою. Це:

1. Викладачі.

2. Учні.

3. Організатори.

4. Інтересанти (ті, хто використовує різні навчальні матеріали в процесі самоосвіти).

Важливо пам'ятати, що в сучасних умовах кожну з зазначених позицій може займати практично будь-яка людина. Так, наприклад, у рамках програми "Рівний - рівному" ті самі підлітки можуть послідовно займати позиції учня, організатора, викладача, і так далі. Крім того, останнім часом з'явилася значна кількість навчальної літератури для батьків, яких у даному випадку треба буде виділяти в окремий тип споживача.

Третій параметр - тематична (змістовна) визначеність навчального матеріалу.

Навчальний матеріал, що попадає на експертизу, повинен бути чітко визначеним за його місцем в загальній архітектоніці навчального процесу. Зокрема, це передбачає визначення його структурного місця в системі інших навчальних матеріалів.

За цим параметром можна виокремити чотири типи матеріалу, що відповідають рівням аналізу:

1. Окремий предмет.

2. Окрема тема (розділ) у предметі.

3. Фрагмент теми.

4. Згадування.

Таким чином, перший крок експертизи задає загальну категоріальну оцінку матеріалу і дозволяє скласти його опис як предмет наступних експертних дій.

//. Другий крок - критеріальний опис матеріалу.

Будується як поглиблений опис і якісне оцінювання навчального матеріалу в рамках тих визначень, що були отримані на першому кроці.

Проблема полягає в тім, що експерт зобов'язаний максимально уникати суб'єктивізму під час оцінки матеріалу. Це означає, що під час опису й оцінки матеріалу експерт повинен спиратися не на свій власний життєвий досвід, а на об'єктивовані й чітко сформульовані критерії.

Другим важливим моментом є те, що критерії аналізу і критерії оцінювання є принципово різними.

Для кожного базового параметра, незалежно від конкретної характеристики, будуються критерії аналізу і шкали оцінювання. Наведені нижче кри-

3.5. Схема комплексної психолого-педагогічної експертизи навчальних матеріалів

В основу схеми щодо проведення експертизи навчальних матеріалів покладено критерії та стандарти розроблені професором, доктором психологічних наук Ю.М. Швалбом доповнені та модифіковані автором посібника.

На основі цих критеріїв здійснюється експертиза методичних матеріалів експертною комісією Міністерства освіти і науки України. Ці стандарти використовує і Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Предметом експертизи навчальних матеріалів виступають параметричне визначення матеріалу, особливості побудови програми, вимоги щодо її оформлення. / .Перший крок - параметричне визначення матеріалу експертизи.

Цей етап спрямований на уточнення і визначення конкретного навчального матеріалу як предмета експертизи.

Для усіх видів навчальних матеріалів базовими є три параметри.

Перший параметр - тип навчального матеріалу. Взагалі, автори навчального матеріалу звичайно вказують до якого типу він належить, однак, така вказівка ще не означає, що матеріал дійсно є саме таким. Автор може щиро помилятися, а може просто не знати, які обов'язкові компоненти передбачає той чи інший тип навчального матеріалу. У педагогіці прийнято виділяти п'ять основних типів навчальних матеріалів. Це:

1. Підручник, який повинен забезпечувати засвоєння основних знань і формування основних умінь з визначеного навчального предмету.

2. Навчальний посібник, що виконує в навчальному процесі ті ж функції, але може відноситься не до всього навчального предмета, а до його деяких частин, чи бути присвяченим визначеному аспекту даного навчального предмета.

3. Методичні рекомендації - спрямовані на опис інструментальної і технологічної складових навчального предмета.

4. Додаткова література, до якої можуть бути віднесені різного роду хрестоматії, збірники текстів, задач тощо, тобто спеціально дібрані матеріали, що дозволяють поглибити знання чи закріпити уміння, отримані з інших навчальних джерел.

5. Програма - опис послідовності розгортання навчального предмета за змістом і в часі.

Для кожного типу матеріалів існують свої, досить суворі правила їхнього предметного наповнення, структурування й оформлення, добре описані в педагогічній літературі.

Другий параметр - адресність навчального матеріалу. Як правило, навчальні матеріали досить жорстко прив'язані до того чи іншого навчального предмету і, тому, експертні проблеми виникають у зв'язку з тими матеріалами, що не є основними. У той же час, треба враховувати, що в зв'я-