Експертиза психодіагностичного інструментарію 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Експертиза психодіагностичного інструментарію



Полтавським обласним центром практичної психології і соціальної ро­боти визначено перелік лсиходіагностичних методик рекомендований до використання у закладах освіти Полтавської області (додаток 2). Перелік сформовано за принципами відповідності методик:

• віковим особливостям учасників навчального процесу;

• вимогам надійності, валідності, достовірності;

• потребам практичних психологів у дослідженні психічних властиво­стей особистості, станів, процесів та міжособистісних взаємин; особливостей навчально-виховного процесу;

• вимогам ефективного використання в умовах навчального закладу.
Також враховувалися можливості доступу до лсиходіагностичних мето­
дик, тобто їх наявність в збірниках по психодіагностиці.

У випадку, коли практичний психолог має потребу у використанні дода­ткової психодіагностичної методики, яка не ввійшла до визначеного перелі­ку, але міститься у збірниках по психодіагностиці, необхідно подати її на експертизу до Полтавського обласного центру практичної психології і соці­альної роботи у визначеному порядку. Критерії експертизи додаткового психодіагностичного інструментарію відображено в таблиці 2.

Таблиця 2 Експертиза психодіагностичного інструментарію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Предмет експертизи Критерії поглибленого аналізу Якісна оцінка по шкалі
Відповідає Вщповщає частково Не відпо­відає
Змістовна частина тес­ту Вимоги по використанню тесту: (Вимоги по використанню дозволяють ко­ристувачам отримати інформацію про процедуру розробки тесту, сфери його за­стосування та інтерпретацію отриманих результатів.). X X X
• автори методики та історія Ті розроб­ки      
• призначення методики      
• принцип побудови методики      
• одиниця вимірювання та надійність результатів      
• обґрунтованість методики      
• дані по психометричній перевірці та стандартизації      
• дані по інтерпретації результатів      
Стимульний матеріал: X X X
_^ опис завдань, які необхідно виконати      

товувати його інформацію. Не має права приховувати від досліджуваного те, які рішення можуть бути винесені на основі психодіагностики.

11. Зберігає професійну таємницю: не передає особам, не уповно­важеним вести психодіагностичну практику, інструктивних матеріалів, не розкриває перед потенційним досліджуваним секрету тієї або іншої психо-діагностичної методики, на якій заснована її валідність, попереджає про те, ким і для чого буде використана інформація про результати обстеження. При використанні непрямих методик не повідомляє про справжній предмет психодіагностики (при тестуванні пам'яті можуть бути насправді виявлені установки або особистісні риси і т.п.).

12. Обов'язково розглядає в ході обстеження поряд з найбільш ймовірною і альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацію даних), за­стосовуючи в психодіагностиці принцип аналогічний принципу презумпції невинності в судочинстві.

13. Уповноважений особисто перешкоджати некоректному і неетич­ному застосуванню психодіагностики і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.

14. При підборі методики (тесту) згідно гіпотези дослідження та складеного плану дослідження, потрібно чітко дати відповідь на питання: кому, у якому вигляді будуть представлятися результати діагностики, хто буде основним реалізатором рекомендацій психолога. Рекомендації, від­повідно адаптовані для кожної групи користувачів, повинні відповідати принципу «Не зашкодь».

//. Вимоги щодо використання психодіагностичних методик со­ціальними педагогами, вчителями, адміністрацією (далі користу­вачі):

Окремі, добре теоретично і практично обґрунтовані методики, як: нє потребують спеціальних знань при інтерпретації, можуть використовувати соціальні педагоги, вчителі, адміністрація навчального закладу. При цьому користувачу методик ставиться в обов'язок:

1. Попередньо проконсультуватися з практичним психологом про те, які саме методики можуть бути застосовані для вирішення поставлених задач.

2. Якщо практичний психолог попереджає користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань про психодіаг­ностиці, або спеціальної підготовки (по оволодінню методикою), то корис­тувач зобов'язаний або вибрати іншу методику, або залучити до проведен­ня психодіагностики практичного психолога, або відмовитися від психодіаг­ностики взагалі.

3. Психодіагностику дітей віком до 14 років проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового до­зволу у довільній формі).

4. Користувач, що одержує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе зобов'язання по дотриманню всіх вимог профе­сійної таємниці.


3.3. Вимоги щодо використання психодіагностичного інструмен­тарію в системі освіти Полтавської області

До користувачів психодіагностичного інструментарію, що є професій­ними практичними психологами, і користувачів, які не мають фахової пси­хологічної освіти (соціальні педагоги, вчителі, адміністрація) пред'являють­ся вимоги різного роду. Вимоги розроблені та адаптовані автором посібни­ка на основі вимог щодо використання психодіагностичного матеріалу ви­кладених у збірнику «Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. — К.: Наук, думка, 1989,— 200 с. (переклад з рос.)».

/. Вимоги щодо використання психодіагностичних методик практичними психологами:

1. Знає і застосовує на практиці загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики.

2. Стежить за поточною методичною літературою по психодіагнос­тиці.

3. Має власний банк методик. Використовує в роботі лише ті мето­дики, які містяться в переліку психодіагностичного інструментарію, рекоме­ндованого до використання у закладах освіти Полтавської області, або пройшли експертизу в Полтавському обласному центрі практичної психо­логії і соціальної роботи.

4. В разі необхідності, подає додатковий психодіагностичний ін­струментарій на експертизу в Полтавський обласний центр практичної пси­хології і соціальної роботи.

5. Відповідає за рішення, прийняті на основі тестування. Попере­джає можливі помилки, що допускаються непрофесіоналами, незнайомими з обмеженнями використання того або іншого тесту.

6. Забезпечує необхідний рівень надійності психодіагностичних висновків, за потреби, паралельно застосовуючи стандартизовані методи­ки та метод незалежних експертних оцінок.

7. При підборі методик у батарею (програму обстеження) керуєть­ся не суб'єктивними перевагами й упередженнями в оцінці методик, а ви­ходить з вимоги максимальної ефективності діагностики — максимум на­дійності при мінімумі затрат.

8. Забезпечує ретельне дотримання усіх вимог для проведення методик. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз здійснюються в строгій відповідності з методичними рекомендаціями.

9. Психодіагностику дітей віком до 14 років проводить лише за умови попереднього погодження з батьками (оформлення письмового до­зволу).

10. Забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від досліджуваного на основі «особистої довіри». Психолог обо­в'язково попереджає досліджуваного про те, хто і для чого може викорис-


3.4. Експертиза корекційно-розвивальних програм (далі програм}

Науковий аналіз проблем та узагальнення досвіду роботи практичних психологів показує, що в межах психологічної служби в системі освіти мова не може йти окремо про діагностику, окремо про корекцію або розвиток. Практичний психолог на основі даних психодіагностики розробляє програ­му (за ступенем потреби, можливостей) подальшого розвитку тих чи інших сторін особистості; виконує корекційну, розвивальну роботу; відслідковує виконання наданих рекомендацій вчителями, батьками, дітьми; фіксує від­повідність, або росходження з прогнозованим результатом, тобто визначає ефективність комплексу проведеної роботи.

Предметом експертизи корекційно-розвивальних програм є дотриман­ня принципів створення, особливостей побудови, вимог щодо складання та оформлення корекційно-розвивальних програм.

Таблиця З

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Предмет експертизи Критерії поглибленого аналізу Якісна оцінка по шкалі
Відповідає Відповідає частково Не ві^по
Принципи створення програм • Принцип системності корекційних, роз-вивальних, профілактичних завдань      
• Принцип єдності корекції та діагностики      
• Принцип дотримання вікових, психоло­гічних, особистісних особливостей клієн­та      
• Принцип активного використання най­ближчого соціального кола в програмі      
• Принцип орієнтації на різні рівні орга­нізації психічних процесів      
• Принцип поступового ускладнення ма­теріалу      
• Принцип врахування емоційної склад­ності матеріалу      
Вимоги що­до складан­ня програм • Чітке формулювання мети      
• Підбір конкретних методик і технік для роботи      
• Підготовка необхідних матеріалів та обладнання      
• Чітке визначення форми роботи (гру­пова, індивідуальна, змішана)      
• Визначення загального часу для здійс­нення всієї програми      
• Визначення періодичності необхідних зустрічей та їх тривалість      
• Розробка конкретної програми в цілому та визначення змісту кожного заняття      
• Наявність методичних рекомендацій для батьків, педагогів      
         

5. Користувач додержується всіх етичних нормативів у проведенні обстеження стосовно досліджуваного і будь-якої третьої особи: він так са­мо, як і практичний психолог, не має права зловживати довірою, і зобов'я­заний попереджати досліджуваного про те, як буде використана інформа­ція.

6. Методики, не забезпечені стандартною однозначною інструкці-зю, необхідними показниками надійності і валідності, що вимагають пара­лельного використання високопрофесійних експертних методів, не можуть бути використані соціальними педагогами, вчителями, адміністрацією.

7. Будь-який користувач методик (тестів) дотримується процедур­них і етичних нормативів, вживає заходів для запобігання некоректного ви­користання методик.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

тті (кольорові олівці, аркуші паперу, таб­лиці, картки тощо)      
• хід заняття (назва вправи чи гри, тривалість, інструкція для дітей чи пси­холога, хід гри)      
Методичні рекомендації(педагогам, батькам)      
Бібліографія (Алфавітний список авторів та робіт, які використовувалися при написанні програ­ми)      
Вимоги що­до оформ­лення про­грами • титульна сторінка відповідно форми затвердженої в ОЦППСР      
• друга сторінка із зазначенням назви розробки, автора, закладу, року, кіль­кості сторінок; анотації; рецензентів, або рішення органу на якому затвер­джено програму (методичне об'єднан­ня), його номер та дата      
• нумерація сторінок      
• зміст програми з зазначенням сто­рінок на третій сторінці      
• наявність у змісті пояснювальної записки, тематичного плану, конспек­тів занять, методичних рекомендацій, списку використаної літератури      
• розташування літературних джерел у алфавітному порядку      
• посилання по тексту програми на літе­ратурні джерела із зазначенням номера джерела та сторінки      
Коефіцієнт відповідності  
"Коефіціє 3.1. нт відповідності обраховується за схеї» иою нав< їденою впункті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Планування форм участі інших осіб (соціальних педагогів, педагогів, медиків, тощо)      
• Визначення форм і засобів відстежен-ня динаміки програми (ходу впроваджен­ня, результативності)      
• Оцінка можливостей реалізації про­грами, внесення доповнень та змін до програми у ході роботи      
• Можливості подальшого супроводу учасників програми після її завершення      
• Оцінка ефективності реалізованої про­грами      
Особливості побудови програми Пояснювальна записка розкриває: X _, X
• актуальність даного напрямку корекцій-но-розвивальної роботи      
• особливості розвитку дітей даного віку      
• аналіз попереднього обстеження дітей, які мають показники, що виходять за нор­му.      
Пояснювальна записка включає: X X X
• мету програми (сприяти, розвивати, фо­рмувати)      
• завдання програми (розвивати, сприяти, формувати, діагностувати, коригувати)      
• перелік методів та форм роботи, які бу­дуть використовуватися під час занять;      
• перелік діагностичних методик      
• кількість занять, годин      
• тривалість занять      
• періодичність занять      
• кількість дітей у групі      
• прогнозований результат від роботи з дітьми за даною програмою (підвищення рівня, розвиток, тощо)      
• форми і засоби відстеження динаміки програми      
• механізм оцінки ефективності програми      
Тематичний план включає: X X X
• тему занять      
• кількість занять за даною темою      
Конспект заняття містить: X X 1 _
• тему заняття      
• мету заняття (встановлення, створен­ня, розвиток, формування, стимулювання тощо)      
• матеріал, що використовується на заня-      
         

зку зі швидкою диференціацією системи освіти, виникненням різноманітних форм додаткової і безперервної освіти жорстка прив'язка навчального предмета й адресата стали розмиватися, і набула високого ступеню неви­значеності.

В цілому можна виокремити чотири типи основних споживачів навча­льних матеріалів. При цьому необхідно враховувати, що ці типи є особли­вими позиціями в освітній ситуації, а не соціальними ролями чи статусною характеристикою. Це:

1. Викладачі.

2. Учні.

3. Організатори.

4. Інтересанти (ті, хто використовує різні навчальні матеріали в процесі самоосвіти).

Важливо пам'ятати, що в сучасних умовах кожну з зазначених позицій може займати практично будь-яка людина. Так, наприклад, у рамках про­грами "Рівний - рівному" ті самі підлітки можуть послідовно займати позиції учня, організатора, викладача, і так далі. Крім того, останнім часом з'яви­лася значна кількість навчальної літератури для батьків, яких у даному ви­падку треба буде виділяти в окремий тип споживача.

Третій параметр - тематична (змістовна) визначеність навчально­го матеріалу.

Навчальний матеріал, що попадає на експертизу, повинен бути чітко визначеним за його місцем в загальній архітектоніці навчального процесу. Зокрема, це передбачає визначення його структурного місця в системі ін­ших навчальних матеріалів.

За цим параметром можна виокремити чотири типи матеріалу, що від­повідають рівням аналізу:

1. Окремий предмет.

2. Окрема тема (розділ) у предметі.

3. Фрагмент теми.

4. Згадування.

Таким чином, перший крок експертизи задає загальну категоріальну оцінку матеріалу і дозволяє скласти його опис як предмет наступних експе­ртних дій.

//. Другий крок - критеріальний опис матеріалу.

Будується як поглиблений опис і якісне оцінювання навчального мате­ріалу в рамках тих визначень, що були отримані на першому кроці.

Проблема полягає в тім, що експерт зобов'язаний максимально уника­ти суб'єктивізму під час оцінки матеріалу. Це означає, що під час опису й оцінки матеріалу експерт повинен спиратися не на свій власний життєвий досвід, а на об'єктивовані й чітко сформульовані критерії.

Другим важливим моментом є те, що критерії аналізу і критерії оціню­вання є принципово різними.

Для кожного базового параметра, незалежно від конкретної характери­стики, будуються критерії аналізу і шкали оцінювання. Наведені нижче кри-


3.5. Схема комплексної психолого-педагогічної експертизи навча­льних матеріалів

В основу схеми щодо проведення експертизи навчальних матеріалів покладено критерії та стандарти розроблені професором, доктором психо­логічних наук Ю.М. Швалбом доповнені та модифіковані автором посібни­ка.

На основі цих критеріїв здійснюється експертиза методичних матеріа­лів експертною комісією Міністерства освіти і науки України. Ці стандарти використовує і Український науково-методичний центр практичної психоло­гії і соціальної роботи.

Предметом експертизи навчальних матеріалів виступають параметри­чне визначення матеріалу, особливості побудови програми, вимоги щодо її оформлення. / .Перший крок - параметричне визначення матеріалу експертизи.

Цей етап спрямований на уточнення і визначення конкретного навча­льного матеріалу як предмета експертизи.

Для усіх видів навчальних матеріалів базовими є три параметри.

Перший параметр - тип навчального матеріалу. Взагалі, автори на­вчального матеріалу звичайно вказують до якого типу він належить, однак, така вказівка ще не означає, що матеріал дійсно є саме таким. Автор може щиро помилятися, а може просто не знати, які обов'язкові компоненти пе­редбачає той чи інший тип навчального матеріалу. У педагогіці прийнято виділяти п'ять основних типів навчальних матеріалів. Це:

1. Підручник, який повинен забезпечувати засвоєння основних знань і формування основних умінь з визначеного навчального предмету.

2. Навчальний посібник, що виконує в навчальному процесі ті ж функції, але може відноситься не до всього навчального предмета, а до його деяких частин, чи бути присвяченим визначеному аспекту даного на­вчального предмета.

3. Методичні рекомендації - спрямовані на опис інструментальної і технологічної складових навчального предмета.

4. Додаткова література, до якої можуть бути віднесені різного ро­ду хрестоматії, збірники текстів, задач тощо, тобто спеціально дібрані ма­теріали, що дозволяють поглибити знання чи закріпити уміння, отримані з інших навчальних джерел.

5. Програма - опис послідовності розгортання навчального пред­мета за змістом і в часі.

Для кожного типу матеріалів існують свої, досить суворі правила їхньо­го предметного наповнення, структурування й оформлення, добре описані в педагогічній літературі.

Другий параметр - адресність навчального матеріалу. Як правило, навчальні матеріали досить жорстко прив'язані до того чи іншого навчаль­ного предмету і, тому, експертні проблеми виникають у зв'язку з тими ма­теріалами, що не є основними. У той же час, треба враховувати, що в зв'я-



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 775; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.63.136 (0.076 с.)