Засідання експертної комісії при Полтавському обласному центрі практичної психології і соціальної роботи

від 15.11.2006р. Присутні: голова комісії

К.М.Василенко, секретар Я.В.Сухенко, члени комісії: В.Ф.Моргун, О.О.Новак, Н.О.Лук'яненко Відсутні: немає

Порядок денний:

1. Про порядок проведення експертизи психологічного та соціоло­
гічного інструментарію Полтавським обласним центром практичної психо­
логії і соціальної роботи.

Василенко К.М.

2. Про погодження форм для подання матеріалів на експертизу.

Лук'яненко Н.О.

3. Про погодження переліку психодіагностичного інструментарію
рекомендованого Полтавським обласним центром практичної психології і
соціальної роботи для використання в закладах освіти Полтавської облас­
ті.

Новак О.О.

4. Про визначення критеріїв для проведення експертизи психологі­
чного та соціологічного інструментарію Полтавським обласним центром
практичної психології і соціальної роботи.

Сухенко Я.В.

1. Слухали: Василенко К.М., яка доповіла про порядок проведення екс­
пертизи психологічного та соціологічного інструментарію Полтавським об­
ласним центром практичної психології і соціальної роботи.

Вирішили: погодити запропонований порядок проведення експертизи Полтавським обласним центром практичної психології і соціальної робо­ти (додається).

2. Слухали: Лук'яненко Н.О., яка представила форми розроблені в Пол­
тавському обласному центрі практичної психології і соціальної роботи для
подання матеріалів на експертизу.

Вирішили: погодити запропоновані форми для подання матеріалів на експертизу (додається).

3. Слухали: Новака О.О., який представив перелік психологічного та
соціологічного інструментарію рекомендованого для використання в закла­
дах освіти Полтавської області.

не піддаються безпосередньому вимірюванню і можуть бути встановлені лише завдяки судженням спеціалістів.

Українська освіта не позбавлена експертної уваги. Формування націо­нальної освітньої політики здійснюється у змаганнях з альтернативами, іні­ційованими Міжнародним Фондом „Відродження" (МФВ), Програмою Роз­витку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), Міжнародним центром перс­пективних досліджень (МЦПД), Українським центром економічних і полі­тичних досліджень імені Олександра Разумкова (УЦЕПД) та деякими інши­ми інституціями.

Незалежна експертиза освіти в Україні зрушила з мертвої точки у 1996р. на серії „круглих столів" МФВ, присвячених освіті. З того часу відбу­лося значне примноження експертної роботи щодо освіти. Нагадаємо лише масштабний круглий стіл УЦЕПД „Національна доктрина розвитку освіти. Чого чекати від її виконання?" (17 травня 2002р., м. Київ), ряд досліджень МЦПД. Помітним явищем є здійснення у 2003 р. експертизи Проекту Дер­жавних стандартів базової та повної середньої освіти, ініційоване МФВ та благодійним фондом „Перше вересня". Чекають на узагальнення експертні потуги у царині освіти за період незалежності України з метою використан­ня усіх позитивів роботи МФВ, МЦПД, ПРООН, Британської Ради тощо. Для цього потрібно укласти компендіум усіх текстів або хоча б бібліографі­чний покажчик (каталог, реєстр) усіх експертних видань та матеріалів у Ін-тернеті.

Видатний французький філософ Ліотар у дослідженні про стан знання в найбільш розвинених суспільствах (1979) вказує на відмінність двох су­часних мовних ігор, експертної і філософської. Обов'язок експерта - „роз­порядження інформацією", тому експерт знає те, що він знає і що не знає, а філософ не відає цього, перший робить експертні висновки, другий ста­вить філософські питання. Незважаючи (інколи зважаючи) на висновки експертів і питання філософів, рішення ухвалює правляча верства. Новим за Ліотаром є те, що сучасний світ (епоха постмодерну за його термінологі­єю) керується правилами гри з повною інформацією, оскільки остання, в принципі, досяжна для всіх експертів.

„Експерт - це той, хто знає деякі найгірші помилки, які можуть бути зроблені у його темі, і знає, як уникнути їх", - зазначав видатний учений В.Гейзенберг. Тому відмирають сьогодні наукові дисципліни, які не мають потенціалу для експертизи. Гуманітарні науки здійснюють дрейф до гумані­тарної експертизи. Педагогіка стає наукою про педагогічну експертизу. Фі­лософія освіти здобуває статус теорії управління знаннями.

Достовірна експертиза має стати усталеним порядком нашого суспіль­ства. Закон України „Про наукову і науково-технічну експертизу" визначає лише перші кроки до цього. Нею повинні займатися не лише державні установи, а й громадські аналітичні організації, так звані „мозкові центри (танки)". Українські „мозкові танки" переважно переймаються експертизою економіки і політики. Експертні висновки щодо освітньої політики, здійснені УЦЕПД і МЦПД, є приємними винятками. Проте ці винятки ігноруються ти-

Розділ II. Науково-теоретичні засади проведення експертизи