Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Клініко-лабораторні критерії діагностики атопічного дерматиту та принципи патогенетичного, симптоматичного лікування атопічного дерматиту
Атопічний дерматит (АтД) – генетично зумовлене хронічне алергічне запалення шкіри, яке має характерну клінічну картину, супроводжується свербінням і часто поєднується з респіраторними проявами негайної алергії: алергічним ринокн’юнктивітом, атопічною бронхіальною астмою. Діагностичні критерії атопічного дерматиту Обов’язкові: 1. Свербіння; 2. Типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку; 3. Ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях кінцівок, посилення шкірного малюнку; 4. Хронічний рецидивуючий перебіг; 5. Атопія в анамнезі і в родині. Додаткові 1. Сухість шкіри; 2. Іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь, фолікулярний кератоз; 3. Позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з харчовими та іншими алергенами; 4. Підвищений рівень загального сироваткового IgE; 5. Виникнення захворювання в ранньому віці (до 2 років); 6. Схильність до інфекції шкіри переважно стафілококової та герпетичної етіології; 7. Неспецифічний дерматит кистей та стоп; 8. Екзема сосків; 9. Хейліт; 10. Рецидивуючий кон’юнктивіт;
Лабораторні тести 1. Позитивні шкірні тести з харчовими, побутовими або грибковими алергенами; 2. Окрім загального сироваткового, підвищення рівнів специфічних IgE-антитіл; 3. Клітинні реакції гіперчутливості уповільненого типу in vitro; 4. Еозинофілія; 5. Порушення показників функціонального стану шлунково-кишкового тракту; 6. Дисбактеріоз. Коментар: Локалізація шкірних уражень залежно від віку: ранній дитячий вік – обличчя, волосиста частина голови, шия; дитячий вік старший за 4 роки – згинальні поверхні кінцівок (ліктьові, підколінні ямки), кисті, щиколотки, зменшення уражень обличчя; дорослий вік – обличчя (перорально та перорбітально), шия. Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю шкірного процесу, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і респіраторних проявів атопії. ДІАГНОСТИКА Для діагностики, оцінки ступеня тяжкості, а також ефективності проведеної терапії, необхідно використовувати напівкількісний метод – шкалу SСORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), який передбачає бальну систему оцінки шести об’єктивних і суб’єктивних симптомів, які заносяться в оціночний аркуш. Кожний симптом оцінюється від 0 до 3 балів (0 – відсутність, 1 – легкий, 2 – середній, 3 - тяжкий). Оцінки виставляються у спеціальній таблиці, і на їх підставі розраховується загальний індекс SСORAD.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ Рекомендується дотримуватися гіпоалергенної дієти. ПОЕТАПНЕ ЛІКУВАННЯ 1-й етап – елімінація причинних алергенів: індивідуальні гіпоалергенні дієти і бережні режими. 2-й етап – ліквідація загострення (у випадку вираженого загострення шкірного процесу з явищами еритродермії, екзематизації, лімфаденопатії, гіпертермії) проводиться протягом 3-7 днів, у окремих випадках – протягом 14 днів. Застосовуються атнигістамінні препарати першого и другого покоління. При вираженому свербінні, особливо вночі, перевага надається антигістамінним препаратам, що володіють седативною дією, комбінуючи прийом їх через рот і дом’язово. -При неефективності антигістамінних препаратів та вираженій гостроті і поширеності процесу – системні глюкокортикостероїди: дексаметазон (дексон) або бетаметазон (целестон) 0,5-1 мг кг залежно від тяжкості і поширеності шкірного процесу, 5-7 діб, в окремих випадках – до 10 діб. -При важкому перебігу – імуносупресивні препарати циклоспорин перорально, або такролімус – місцево у формі 0,03% мазі для короткотермінового або переміжного лікування АтД 3-й етап – базисна терапія: антигістамінні препарати призначаються курсами по 7-10 днів, а також з метою профілактики: 2-го покоління – цетеризін (зіртек), лоратадін у вікових дозах 1 раз на добу, 3-го покоління – фексофенадін (телфаст) у вікових дозах 1 раз на добу (при наявності ринокон’юнктивіту). Топічні ГКС різноманітного ступеню активності призначають у залежності від ступеня тяжкості АтД (елоком, целестодерм, локоїд, кутівейт, дермовейт та ін.) 4-й етап – після досягнення клінічної ремісії – проведення СІТ причинно-значущими алергенами прискореним методом, при необхідності – на тлі антигістамінних препаратів або кетотифену. СІТ необхідно проводити протягом не менше трьох – п’яти років.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 116; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.36.10 (0.006 с.) |