Підготовка хворих до знеболювання

1. Старанно обстежують хворих для з’ясування можливих протипоказань до наркозу.

2. Проводять санацію порожнини рота.

3. Перед операцією виймають зубні знімні протези.

4. При невідкладних операціях промивають шлунок при переповненому шлунку.

5. Велике значення має попередня психологічна підготовка хворого.

6. Перед наркозом проводять премедикацію (медикаментозна підготовка).

Застосовують з метою заспокоєння хворого, пригнічення рефлексів блукаючого нерва, гортанних нервів.

Ослаблення рефлексів великих судин.

7. Усім хворим за 30-40 хв. до наркозу вводять в/м:

• промедол, омнопон, морфін 1-2% - 1 мл.,

• розчин атропіну сульфату 0,1% – 1-0,5 мл.,
• розчин димедролу 1% - 1 мл.

Атропіну сульфат призначають з метою зменшення секреції слизової оболонки дихальних шляхів і запобігання спазму голосової щілини, бронхоспазму та брадикардії.

 

СТАДІЇ І РІВНІ ЕФІРНОГО НАРКОЗУ

І СТАДІЯ – Аналгезія (сп’яніння) триває 2-3 хв.

- затьмарення свідомості, різке ослаблення больової чутливості. Тактильна, температурна та рефлекси зберігаються. Незначне прискорення дихання і пульсу. Зіниці незначно розширені. Може відповідати на запитання і виконувати прості накази.

В ційстадії виконують розкриття флегмон, поверхневих абсцесів, болісні перев’язки.

ІІ СТАДІЯ – Збудження. Тривалість 1-12 хв.

- пояснюється розвитком гальмування в корі великого мозку і розгаль-муванням підкоркових центрів (бунт підкірки). Свідомість затьмарена, різке виражене рухове збудження, тонус м’язів посилений. Хворі поводяться, як у стані сильного алкогольного сп’яніння – обличчя їх червоне, щелепи щеплені, дихання нерівномірне, прискорене. Пульс прискорений, АТ підвищений. Зіниці розширені, реагують на світло. Підвищення кашлевого і блювотного рефлексів. У цій стадії можуть бути ускладнення наркозу (блювота, асфіксія, ларингоспазм).

ІІІ СТАДІЯ – Хірургічна (наркозний сон)

- виникає при розвитку гальмування в корі головного мозку і підкор-кових центрах. Повна втрата свідомості, чутливості і м’язового тонусу, що дає змогу робити хірургічні операції.

У третій стадії виділяють 4 рівня:

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ (ІІІ-І) – поверхневий наркоз.

Характеризується збереженням руху очних яблук, рогівкового і гортанного рефлексів. Дихання рівне (30), пульс трохи прискорений, АТ – норма, зіниці звужені, реагують на світло. Тонус скелетних м’язів починає зменшуватися.

ДРУГИЙ РІВЕНЬ – (ІІІ-2) – легкий наркоз.

Рух очних яблук, рогівковий, глотковий рефлекси зникають. Дихання трохи сповільнене, тонус скелетних м’язів значно знижений. Пульс, АТ – норма. Зіниці звужені, реагують на світло.

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ - (ІІІ-3) – глибокий наркоз.

Глибокий наркозний сон і розширення зіниць, реакція їх на світло слабшає. Різко знижується тонус м’язів. Пульс прискорюється, реберне дихання слабшає, АТ знижується.

ЧЕТВЕРТИЙ РІВЕНЬ – ІІІ-4) – передозування.

Глибоке пригнічення дихання, параліч м’язів, зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, АТ падає. Може наступити смерть хворого.

ІУ СТАДІЯ – пробудження

Характеризується розгальмуванням ЦНС. В цій стадії поступово відновлюються чутливість, рефлекси, тонус м’язів і свідомість.

 

 

Інгаляційний наркоз:

1.Масковий інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою масок, які накладають на обличчя хворого і наркозного апарату. Хворий дихає самостійно.

2.Інтубаційний інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою наркозного апарату з апаратом ШВЛ. В трахею за допомогою лариногоскопу вводять інтубаційну трубку, до якої підключають наркозний апарат. Самостійне дихання хворого відключають за допо-могою міорелаксантів, які вводять в/в.

М’язовими релаксантами називають препарати, що мають здатність блокувати передачу збудження в нервово - м’язових синапсах скелетної і дихальної мускулатури.

Передача імпульсів з нерва на м’яз відбувається з участю медіатора ацетилхоліну, який руйнується ферментом холінестеразою.

Недеполяризуючі релаксанти, які запобігають дії ацетилхоліну у зв’язку з блокадою рецепторів: тубокурарин, мілаксен, ардуан, диплацин.

Деполяризуючі релаксанти, які діють подібно ацетилхоліну, але триваліше: дитилін, лістенон, міорелаксин.