Тема: «Загальна та місцева анестезія»

Комунальний заклад

«Бердянський медичний коледж»

Запорізької обласної ради

Навчально – методичний

комплекс студента з хірургії

Тема: «Загальна та місцева анестезія»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІ

Кількість навчальних годин: 2

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом

вищої категорії, викладачем хірургії.

 

2010 р.

Стіл для інфузійної терапії

• На стерильну серветку кладуть: набір шприців, голок, марлеві серветки, ємкість зі спиртом, систему для ІТ, ємкість для розведення тіопенталу натрію або гексеналу на 100 мл.
• В ящику стола повинно бути всі речовини для наркозу і які вводяться під час наркозу в ампулах.
• На нижній полиці стола повинні бути флакони з розчинами: глюкози, фізрозчин, поліглюкіну та інш.
• Все необхідне для визначення групи крові і переливання крові.

 

Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1.	Стадії та рівні наркозу	Законспектувати та вивчити
2.	Новокаїнові блокади	Законспектувати та вивчити техніку вагосимпатичної, поперекової, футлярної блокади

Науково-методичне обґрунтування теми. При проведенні наркозу, інтенсивному спостереженні і інтенсивній терапії тяжким хворим, особливо під час вкрай напружених хвилин реанімації - самим надійним помічником лікаря – анестезіолога є медсестра – анестезист. Знання надбані при вивченні цієї теми дозволяють середнім медичним працівникам не тільки надавати діючу допомогу лікареві – анестезіологу під час проведення наркозу, - але самостійно приймати правильні рішення при різних випадках.

Місцева анестезія є найпоширенішим методом знеболювання в хірургії. Понад 80% усіх операцій роблять під місцевим знеболюванням. А такі операції, як апендектомія, видалення гриж - у 90-95% випадків. Велике поширення місцевої анестезії зумовлене безпекою і простотою методик її проведення, відсутністю протипоказань для людей похилого та старечого віку, можливістю використання її в амбулаторних умовах та на етапах транспортування травмованих хворих.

Фельдшеру та медсестрі у своїй професійній діяльності, при наданні першої допомоги потерпілим з травмами, при транспортуванні та для боротьби з шоком треба вміти провести місцеву анестезію.

 

План викладання лекційного матеріалу

• Поняття про біль та знеболювання.
• Історія знеболювання. Теорії наркозу. Види наркозу.
• Основні речовини для проведення наркозу.
• Штучна гіпотермія.
• Підготовка хворих до анестезії, премедикація.
• Клінічний перебіг наркозу та його стадії, можливі ускладнення.
• Неінгаляційний наркоз, його різновиди, переваги та недоліки.
• Місцеве знеболювання, механізм і види місцевої анестезії.
• Найбільш поширені анестезуючі засоби.
• Оснащення й техніка інфільтраційної, провідникової за Оберстом – Лукашевичем, внутрішньо кісткової, внутрішньовенної та місцевої анестезії за О. В. Вишневським.
• Спинномозкова та перидуральна анестезія. Техніка проведення, протипоказання, можливі ускладнення, профілактика.
• Новокаїнова блокада, її різновиди й показання до проведення.

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г.

 

Місцева анестезія

МІСЦЕВОЮ АНЕСТЕЗІЄЮ називають локальну втрату чутливості тканин, створену штучно за допомогою механічних, фізичних або хімічних засобів для безболісного виконання операцій при повному збереженні свідомості хворого.

Настає припинення імпульсів у рецепторних апаратах або блокування проведення збуджень по чутливих волокнах нервів.

АНЕСТЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ

ДИКАЇН – 0,25-0,5-3% розчин для поверхневої анестезії змазуванням, 0,1-0,05% - для інфільтраційної анестезії.

Найвища одноразова доза – 0,03 г.

АНЕСТЕЗИН – у формі присипок і мазей 5-10% (0,5-1,5 гр.).

ТРИМЕКАЇН – для інфільтраційної – 0,25% - 800 мл, для провідникової – 1% - 100 мл, для спинномозкової – 2% - 30 мл.

НОВОКАЇН – 0,1-0,25-0,5% - для інфільтраційної, 0,5-2% - для провідникової, 2-5% - для спинномозкової анестезії. Найвищі дози новокаїну при інфільтраційної анестезії на початку операції – 500 мл. 0,25% (1,25 гр.), або 150 мл 0,5%, (0,75 гр.)., а потім кожні 2 години операції 2,5-2 гр.

ЛІДОКАЇН – в 2-3 рази сильніший, ніж новокаїн, але більш токсичний. Для інфільтраційної – 0,25% не більш як 1000 мл, для провідникової – 1-2% 25-50 мл., для поверхневої – 2-5 мл.

Ознаки асфіксії: припинення дихання, ціаноз і розширення зіниць з втратою реакції на світло. Кров в операційної рані набуває темного кольору.

Побудова наркозного апарату

1.Дихальна система: клапани, шланги, маски, дихальний мішок, міх.

2.Балони з редукторами: кисню, диазоту оксиду.

3.Дозиметри для газів.

4.Випарники для летючих наркотичних речовин.

Стіл для наркозу

• Набір масок. Набір інтубаційних трубок різного діаметру.
• Ларингоскоп з набором клинків прямих та зігнутих.
• Зонд, повітровід, язикотримач, роторозширювач.
• Катетери для відсмоктування слизу.
• Наркозна карта, тонометр для вимірювання АТ.

Ускладнення при наркозі.

Блювання

Виникає в перших стадіях наркозу при недосить глибокому і невмілому введенні наркозу.

При глибокому наркозі можливе затікання шлункового вмісту в порожнину рота (регургітація).

При появі блювоти слід негайно зняти маску, повернути голову хворого набік і опустити головний кінець стола. Підставити лоток, відкрити рот і очистити ротову порожнину від блювотних мас тампонами або електровідсмоктувачем.

При утрудненому відкриванні рота застосовують роторозширювач.

При регургітації слід негайно очистити ротову порожнину від шлункового вмісту.

Асфіксія

Внаслідок западання язика, виникає при глибокому наркозі.

Для профілактики западання язика необхідно підтримувати і трохи висувати нижню щелепу руками або ввести повітровід.

ВИДИ МІСЦЕВОЇ АНЕСТЕЗІЇ

ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ

- це інфільтрація тканин у ділянці операції 0,25-0,5% розчином новака-їну. Спочатку анестезують шкіру тонкою голкою, створюючи так звану лимонну кірочку, потім довгою голкою інфільтрують глибше розмі-щені тканини.

АНЕСТЕЗІЯ ОХОЛОДЖЕННЯМ

- при короткочасних операціях (розтини поверхневих абсцесів, флег-мон та інш.). Здійснюється заморожуванням хлоретилом.

ПЕРИДУРАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ

- при введенні анестезуючого розчину в перидуральний простір настає знеболювання корінців спинного мозку.

Перевагою перед спинномозковою анестезією є відсутність можли-вості розвитку тяжких ускладнень. Тривалість анестезії 3-5 год.

СПИННОМОЗКОВА АНЕСТЕЗІЯ

Запропонував в 1899 році німецький хірург Бір. Застосовують 5% розчин новокаїну 2 мл, який вводять у субарахноїдальний простір спинного мозку за допомогою спинномозкової пункції. Анестезуючий розчин впливає безпосередньо на корінці спинного мозку.

Застосовується при операціях на кінцівках, органах черевної порожнини, в урології, гінекології. Негативними властивостями є падіння АТ.

В зв’язку з цим перед операцією вводять ефедрин 5% - 1 мл, кофеїн 10% - 1 мл.

ІНГАЛЯЦІНИЙ

• Масковий.
• Ендотрахеальний.

НЕІНГАЛЯЦІЙНИЙ

• Внутрішньовенний.
• Внутрішньом’язовий.
• Ректальний.
• Внутрішньочеревинний.

ІНГАЛЯЦІЙНІ АНЕСТЕТИКИ

• Ефір для наркозу.
• Фторотан. Хлоретил. Флюоровар.
• Диазоту оксид.
• Циклопропан. Етилен. Нарцилен.
• Метоксифлуран.
• Трихлоретилен.

 

Новокаїнові блокади

 

В хірургії широко застосовуються новокаїнові блокади 0,25% р. новокаїну за Вишневським, головним чином для профілактики і лікування шоку.

Новокаїнова блокада знімає сильні подразнення і тим самим сприяє нормалізації фізіологічних функцій організму.

 

НЕІНГАЛЯЦІЙНІ АНЕСТЕТИКИ

• Гексенал.
• Тіопентал – натрій.
• Віадрил.
• Оксибутират натрію (ГОМК).
• Сомбревін.
• Каліпсол (кетамін, кеталар).

ІУ СТАДІЯ – пробудження

Характеризується розгальмуванням ЦНС. В цій стадії поступово відновлюються чутливість, рефлекси, тонус м’язів і свідомість.

 

 

Інгаляційний наркоз:

1.Масковий інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою масок, які накладають на обличчя хворого і наркозного апарату. Хворий дихає самостійно.

2.Інтубаційний інгаляційний наркоз – проводиться за допомогою наркозного апарату з апаратом ШВЛ. В трахею за допомогою лариногоскопу вводять інтубаційну трубку, до якої підключають наркозний апарат. Самостійне дихання хворого відключають за допо-могою міорелаксантів, які вводять в/в.

М’язовими релаксантами називають препарати, що мають здатність блокувати передачу збудження в нервово - м’язових синапсах скелетної і дихальної мускулатури.

Передача імпульсів з нерва на м’яз відбувається з участю медіатора ацетилхоліну, який руйнується ферментом холінестеразою.

Недеполяризуючі релаксанти, які запобігають дії ацетилхоліну у зв’язку з блокадою рецепторів: тубокурарин, мілаксен, ардуан, диплацин.

Деполяризуючі релаксанти, які діють подібно ацетилхоліну, але триваліше: дитилін, лістенон, міорелаксин.

В/в наркоз каліпсолом

Він проходить без збудження, із швидкою реакцією хворого.

У хворих відмічаються рухи губ і очних яблук. Через 1-2 хв. настає хірургічна стадія наркозу, яка триває 15-20 хв.

Для підтримання наркозу через кожні 15-20 хв. повторно вводять препарат (0,5-1 мг/кг).

Він не пригнічує дихання.

Не спостерігаються лариного- і бронхоспазм, блювання.

 

 

 

Комунальний заклад

«Бердянський медичний коледж»

Запорізької обласної ради

Навчально – методичний

комплекс студента з хірургії

Тема: «Загальна та місцева анестезія»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІ

Кількість навчальних годин: 2

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом

вищої категорії, викладачем хірургії.

 

2010 р.

Стіл для інфузійної терапії

• На стерильну серветку кладуть: набір шприців, голок, марлеві серветки, ємкість зі спиртом, систему для ІТ, ємкість для розведення тіопенталу натрію або гексеналу на 100 мл.
• В ящику стола повинно бути всі речовини для наркозу і які вводяться під час наркозу в ампулах.
• На нижній полиці стола повинні бути флакони з розчинами: глюкози, фізрозчин, поліглюкіну та інш.
• Все необхідне для визначення групи крові і переливання крові.

 

Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1.	Стадії та рівні наркозу	Законспектувати та вивчити
2.	Новокаїнові блокади	Законспектувати та вивчити техніку вагосимпатичної, поперекової, футлярної блокади

Науково-методичне обґрунтування теми. При проведенні наркозу, інтенсивному спостереженні і інтенсивній терапії тяжким хворим, особливо під час вкрай напружених хвилин реанімації - самим надійним помічником лікаря – анестезіолога є медсестра – анестезист. Знання надбані при вивченні цієї теми дозволяють середнім медичним працівникам не тільки надавати діючу допомогу лікареві – анестезіологу під час проведення наркозу, - але самостійно приймати правильні рішення при різних випадках.

Місцева анестезія є найпоширенішим методом знеболювання в хірургії. Понад 80% усіх операцій роблять під місцевим знеболюванням. А такі операції, як апендектомія, видалення гриж - у 90-95% випадків. Велике поширення місцевої анестезії зумовлене безпекою і простотою методик її проведення, відсутністю протипоказань для людей похилого та старечого віку, можливістю використання її в амбулаторних умовах та на етапах транспортування травмованих хворих.

Фельдшеру та медсестрі у своїй професійній діяльності, при наданні першої допомоги потерпілим з травмами, при транспортуванні та для боротьби з шоком треба вміти провести місцеву анестезію.

 

План викладання лекційного матеріалу

• Поняття про біль та знеболювання.
• Історія знеболювання. Теорії наркозу. Види наркозу.
• Основні речовини для проведення наркозу.
• Штучна гіпотермія.
• Підготовка хворих до анестезії, премедикація.
• Клінічний перебіг наркозу та його стадії, можливі ускладнення.
• Неінгаляційний наркоз, його різновиди, переваги та недоліки.
• Місцеве знеболювання, механізм і види місцевої анестезії.
• Найбільш поширені анестезуючі засоби.
• Оснащення й техніка інфільтраційної, провідникової за Оберстом – Лукашевичем, внутрішньо кісткової, внутрішньовенної та місцевої анестезії за О. В. Вишневським.
• Спинномозкова та перидуральна анестезія. Техніка проведення, протипоказання, можливі ускладнення, профілактика.
• Новокаїнова блокада, її різновиди й показання до проведення.

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г.

 

Місцева анестезія

МІСЦЕВОЮ АНЕСТЕЗІЄЮ називають локальну втрату чутливості тканин, створену штучно за допомогою механічних, фізичних або хімічних засобів для безболісного виконання операцій при повному збереженні свідомості хворого.

Настає припинення імпульсів у рецепторних апаратах або блокування проведення збуджень по чутливих волокнах нервів.

АНЕСТЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ

ДИКАЇН – 0,25-0,5-3% розчин для поверхневої анестезії змазуванням, 0,1-0,05% - для інфільтраційної анестезії.

Найвища одноразова доза – 0,03 г.

АНЕСТЕЗИН – у формі присипок і мазей 5-10% (0,5-1,5 гр.).

ТРИМЕКАЇН – для інфільтраційної – 0,25% - 800 мл, для провідникової – 1% - 100 мл, для спинномозкової – 2% - 30 мл.

НОВОКАЇН – 0,1-0,25-0,5% - для інфільтраційної, 0,5-2% - для провідникової, 2-5% - для спинномозкової анестезії. Найвищі дози новокаїну при інфільтраційної анестезії на початку операції – 500 мл. 0,25% (1,25 гр.), або 150 мл 0,5%, (0,75 гр.)., а потім кожні 2 години операції 2,5-2 гр.

ЛІДОКАЇН – в 2-3 рази сильніший, ніж новокаїн, але більш токсичний. Для інфільтраційної – 0,25% не більш як 1000 мл, для провідникової – 1-2% 25-50 мл., для поверхневої – 2-5 мл.

Ознаки асфіксії: припинення дихання, ціаноз і розширення зіниць з втратою реакції на світло. Кров в операційної рані набуває темного кольору.