Римські, візантійські та арабські та джерела про слов'ян першого тисячоліття н.е. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Римські, візантійські та арабські та джерела про слов'ян першого тисячоліття н.е.



3.

4. Оскільки хронологічну глибину історії слов'янства визначають від III - II тисячоліття до н. е. до розпаду слов'янських угруповань в VI - VII ст., варто охарактеризувати джерела з даної проблеми.

5.

6. По-перше, це твори античних, візантійських, арабських та інших істориків, географів і мандрівників: Геродота (V ст. до н. е.), Страбона, Плінія, Тацита (I ст. н. е.), Птолемея (II ст. н. е.), Йордана, Прокопія, Маврикія (VI ст. н. е.) і т. д. Величезне значення їх праць полягає в тому, що вони донесли до нас перші письмові відомості про слов'ян. Хоча це були вже не ті праслов'яни, які приховані димчастим покривалом глибокої давнини, а їх більш пізні нащадки в основному з першого тисячоліття нашої ери, але вони безумовно були слов'янами. На це прямо вказували названі стародавні автори, які іменували їх антами і склавинами. Візантійці VI ст. н. е. Прокопій Кесарійський і Маврикій Стратег писали про них: «У тих і інших одна і та ж мова... і за зовнішнім виглядом вони не відрізняються один від одного...», вони «подібні за своїм образом життя» і «за своїми звичаями».

7.

8. Але ще Тацит зараховував слов'ян до германців. За характером їх економіки і рівню суспільного розвитку слов'яни не відрізнялися особливо від германців, і Тацит, мало знав слов'ян, зараховував їх до німецьких народностей.

9.

10. За свідченням готського історика VI ст. н. е. Йордана, землі склавинів розташовувалися по Дністру, Прикарпаттю, доходячи на заході до Середнього Дунаю і на півночі до верхів'я Вісли. Землі антів він розташував від Дністра до Дніпра, а в деяких частинах і до басейну Дону, отже, і до наших місць. Він же, Йордан, вказав на генетичний зв'язок склавинів і антів з венедами, землі яких перебували північніше, в басейні Вісли: «Від витоків річки Вістули на невимірних просторах заснувалося велелюдне плем'я венедів. Хоча назви їх змінюються тепер в залежності від відмінності племен і місцевостей, проте, головним чином, вони іменуються склавинами і антами...».

11.

12. Основні відомості про внутрішній побут слов'ян знаходимо у Прокопія Кесарійського, візантійського письменника VI ст. Прокопій Кесарійський жив у першій половині VI століття. Він був найближчим радником полководця Велісарія, який очолював армію імператора Юстиніана. Разом з військами Прокопій побував у багатьох країнах, переносив тяготи походів, переживав перемоги і поразки. Проте його головною справою було не участь у боях, не набір найманців і не постачання армії. Він вивчав звичаї, звичаї, громадські порядки та військові прийоми народів, що оточували Візантію.

13.

14. Ретельно збирав Прокопій і розповіді про слов'ян, причому особливо уважно він аналізував і описував військову тактику слов'ян, присвятивши їй багато сторінок свого знаменитого праці "Історія війн Юстиніана". Рабовласницька Візантійська імперія прагнула підкорити сусідні землі і народи. Візантійські правителі хотіли поневолити та слов'янські племена. У мріях їм бачилися покірні народи, справно платять податки, що поставляють в Константинополь рабів, хліб, хутра, ліс, дорогоцінні метали та камені. При цьому візантійці не бажали боротися з ворогами самі, а прагнули сварити їх між собою і з допомогою одних пригнічувати інших. У відповідь на спроби поневолити їх слов'яни неодноразово вторгалися в межі імперії і спустошували цілі області. Візантійські воєначальники розуміли, що боротися зі слов'янами важко, і тому ретельно вивчали їх військову справу, стратегію і тактику, шукали вразливі місця. У тому числі в цих творах знайшло відображення і описі суспільного устрою слов'ян.

15.

16. Слов'янські племена займали в перші століття нової ери величезну територію від Вісли до Верхньої Волги і Оки і від Балтійського узбережжя до Чорного моря, Нижнього і Середнього Дунаю. В античних джерелах вони відомі під іменем венедів (венетів). За характером їх економіки і рівню суспільного розвитку слов'яни не відрізнялися особливо від германців, і Тацит, мало знав слов'ян, зараховував їх до германцям.

17.

18. Відомі й інші ранні звістки письмових джерел про слов'янські племена, які відносяться до I - II століттям н. е. (Тацит, Пліній, Птолемей). Під ім'ям "венедів" (до цих пір "venalainen" - по-фінськи означає "русские") слов'яни населяли тоді території в басейні річки Вісли і узбережжя Балтійського моря. Перші східні слов'яни (анти) в II - V століттях стали селитися на великій території від Західного Бугу до Дніпра. Вони жили общинно-родовим ладом, займалися переважно землеробством, а також розведенням худоби, полюванням, збиранням дикого меду, грибів та ягід.

19. Повість минулих літ

20.

21. «Повість минулих літ». Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість минулих літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли.

22.

23. «Повість минулих літ» - найвидатніша пам'ятка літописання Київської Русі. Укладена на поч. 12 ст. У первісному вигляді «П.м.л.» до нас не дійшла, а була переписана на поч. 15 ст. і збереглася в кількох копіях. Відомо три редакції «П.м.л.». Перша складена близько 1113 ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Ім'я Нестора не збереглося в найдавніших списках «П.м.л.», але воно збереглося у списках 16 ст. Нестор кілька разів згадується як печорський літописець у різних місцях «Києво-Печерського Патерика».

24.

25. Другу редакцію склав 1116 ігумен Видубецького монастиря в Києві Сильвестр (дійшла до нас утрьох списках - Лаврентіївському, Радзівіллівському (Кенігсберзькому) і Троїцькому (Московському академічному), Лаврентіївський список дістав назву від імені переписувача Лаврентія, який склав його для суздальського князя Дмитра Костянтиновича в 1377. Радзівіллівський список (див. Кенігсберзький літопис) датується 15 ст. Троїцький список загинув у 1812. Третю редакцію «П.м.л.» створив близько 1118 невідомий автор у Києво-Печерському монастирі. Вона має два списки: Іпатіївський, знайдений в Іпатіївському монастирі в Костромі (складений у 15 ст.), і Хлебніковський (відноситься до 16 ст.).

26.

27. Ця редакція лягла в основу дальшого літописання Києва та ін. центрів Київської Русі, зокрема галицько-волинського літописання. «П.м.л.» - зведення з попередніх літописів, різноманітних історичних та літературних творів, пам'яток права. Основна увага в творі приділяється політичним, воєнним та династичним подіям. Містяться відомості про походження і розселення східних слов'ян, утворення Київської держави та її сусідів. У тексті «П.м.л.» виклад матеріалу подається нерівномірно.

28.

29. Тут містяться записи про події без їх датування по рокахдля яких характерний монотематизм (описи групуються навколо певного князя чи військових та ін. подій). Такі записи часто представляють собою спогади про давно минулі часи. Прикладом може бути «Повчання» Володимира Мономаха, в якому немає точних дат. Записи по роках з вказівкою на дні, переважають в більшій частині літопису. Вони починаються з 1061 і, в основному, пов'язані з Києво-Печерським монастирем. Виділяється та частина літопису, де детально говориться про правління київського князя Всеволода Ярославича (син Ярослава Мудрого), походження його двох синів, дочки Янки, діяльність Всеволода спочатку як переяславського князя, а згодом - великого князя київського.

30.

31. Саме за Всеволода автор переробив свій твір, який у 1116 переписував Сільвестр, Несторів звід або першу редакцію «П.м.л.» за часів Володимира Мономаха було передано у Видубицький Михайлівський монастир. У 1118-19 над літописом працював третій редактор, який вніс доповнення до тексту другої редакції і продовжив розповідь до кін. 1117. Припускають, що в укладанні третьої редакції «П.м.л.» брав участь син Володимира Мономаха, який до 1117 князював у Новгороді. Розповіді про події наступних 80 років, що відбулися в Київській землі, складають Київський літопис. Над вивченням «П.м.л.» працювали багато поколінь дослідників.

32.

33. Завдання "Повісті минулих літ" полягало не тільки в тому, щоб з'ясувати походження русичів, а й у тому, щоб визначити принципи мирного співжиття давньоруської держави з іншими та запоруку благополуччя в ній самій. Всі дослідники одностайно підкреслюють високий мислительний потенціал нашого першолітопису, матеріал для якого збирався по всій території Київської Русі і осмислювався людьми, яким притаманні були широкий історичний світогляд, ерудиція. Вчитаймось у проникливі рядки, під впливом яких пригадується біблійне: "Споконвіку було слово, і слово було з Богом, і Богом було слово..." Наші древні книжки теж проповідували культ слова, книги, освіти: "Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що наповнюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Ними бо в печалі ми втішаємось, вони є уздою стриманості. А мудрість великою є, бо й Соломон же хвалив її і говорив: "Я, премудрість, вселила пораду, і розум, і тяму, я призвала страх Господній; у мене — порада, у мене — мудрість, у мене сила; мною царі царствують і владарі узаконюють правду; мною вельможі возвеличуються і деспоти держать землю; я люблю тих, які люблять мене; ті, що шукають мене, знайдуть благодать". Якщо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй. Бо коли хто часто читає книги, то бесідує він із Богом або із святими мужами".

34.

35. «Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

2. Соціально-економічні та політичні розвиток східних слов'ян в VI-VII ст.Сільське господарство східнослов'янських племен. Розвиток ремесел і торгівлі.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 230; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.77.59 (0.01 с.)