Технічне обслуговування машин при зберіганні

При зберіганні ТО проводять при підготовці до зберігання, під час зберігання та при знятті із зберігання.

ТО при підготовці до тривалого зберігання включає: очищення і миття машин, доставку їх на пункт консервації або ПТО, визначення технічного стану машин і заповнення «Акта встановлення машин на зберігання», «Журналу обліку встановлення машин на зберігання і приймання їх в експлуатацію» або «Інвентарної картки машини»; знімання з машин частин, які потребують зберігання на спеціально обладнаних складах, герметизацію отворів, щілин, порожнин від потрапляння вологи та пилу; консервацію машин, складових частин (або відновлення пошкодженого лакофарбового покриття).

При тривалому зберіганні машин на відкритому майданчику з них знімають, готують до зберігання і здають на склад електрообладнання і акумуляторні батареї, втулково-роликові ланцюги, вироби з гуми, полімерних матеріалів (шланги гідросистеми, гумові насіннєпроводи і трубопроводи, тенти, м'які сідла, полотняно-планчасті транспортери тощо), металеві троси, мідний дріт, ножі різальних апаратів, інструмент і прилади. Деталі для кріплення знятих з машин складових частин повинні бути встановлені на свої місця. До знятих складових частин прикріплюють бирки із зазначенням господарського номера машини.

Під час зберігання машин у закритих приміщеннях перелічені складові частини (зокрема, акумуляторні батареї) дозволяється і не знімати за умови обов'язкової їх консервації та герметизації.

Електрообладнання очищають, обдувають стиснутим повітрям. Клеми, вкриті захисним мастилом, акумулятори, що були в експлуатації, зберігають у неопалюваному, вентильованому приміщенні, де при потребі їх підзаряджають.

Втулково-роликові ланцюги очищають, промивають у спеціальній рідині, підігрітій до температури 80—90 °С, моторному маслі або консерваційному мастилі НГ-240У, протягом не менше 20 хв висушують і згортають у рулон.

Паси промивають теплою мильною водою, сушать, припудрюють тальком і зв'язують у комплекти, на які кріплять бирки.

Пневматичні шини допускається зберігати на відкритих майданчиках у розвантаженому стані на машинах. Поверхні шин вкривають мікровосковою сумішшю ЗВВД-13 або сумішшю алюмінієвої пудри з олійним лаком у співвідношенні 1: 4. Тиск у шинах при відкритому і закритому зберіганні знижують до 70 % нормального. Зовнішні поверхні гнучких шлангів гідросистем очищають від масла, висушують і припудрюють тальком. Робочу рідину із шлангів зливають, отвори закривають пробками-заглушками. Допускається зберігати гнучкі шланги гідросистем на машині. При цьому поверхні їх додатково вкривають світлозахисною сумішшю або обертають парафінованим папером.

Троси, мідний дріт очищають від бруду, вкривають захисним мастилом і згортають у мотки.

Всі отвори, щілини, порожнини, оглядові пристрої, заливні горловини баків і редукторів, заслінки карбюраторів і вентиляторів, отвори сапунів, вихлопні труби двигунів, крізь які можуть потрапити атмосферні опади у внутрішні порожнини машин, щільно закривають кришками, пробками тощо.

Для забезпечення вільного випускання води із системи охолодження і конденсату відкривають зливні пристрої. Капоти і двері кабіни закривають і опломбовують.

Металеві непофарбовані поверхні робочих органів машини (різальні апарати, ножі, сошники, шнеки), деталі та механізми передач, складових частин тертя, штоки гідроциліндрів, шліцьові з'єднання, карданні передачі, гвинтові та різьбові поверхні деталей і складових одиниць, а також механічно оброблені поверхні підлягають консервації.

Пошкоджені пофарбовані місця на дерев'яних і металевих деталях та складових одиницях (за винятком ремонтного фонду) відновлюють нанесенням на поверхню лакофарбового або іншого захисного покриття.

При тривалому зберіганні паливну апаратуру (насос, форсунки, баки) консервують заповненням внутрішніх порожнин паливом з додаванням антикорозійної присадки. Для консервації внутрішніх поверхонь машин (двигун, гідросистема, трансмісія, ходова частина) заповнюють внутрішні порожнини консерваційними маслами.

Пружини для регулювання натягу транспортерів, пасових або ланцюгових передач та інших механізмів розвантажують і вкривають захисним мастилом або фарбують.

Важелі і педалі механізмів керування встановлюють у положення, яке не допускає самовільного включення в роботу їх або складових частин. Машини, що мають електропривод, вимикають з електромережі.

Для начіпних і напівначіпних машин використовують спеціальні підставки, які забезпечують стійкість при зберіганні та зручність при начіплюванні на трактор. Між шинами і опорною поверхнею залишають зазор 80—100 мм.

Стан машин перевіряють під час зберігання у закритому приміщенні не менше одного разу на два місяці, а на відкритих майданчиках і під навісами — щомісяця.

Після сильних вітрів, дощів і снігових заносів перевірку і усунення виявлених недоліків слід проводити негайно. Результати періодичних перевірок оформляють у журналі.

При ТО під час зберігання перевіряють: правильність встановлення машин на підставках або підкладках (стійкість, відсутність перекосів, вигинів); комплектність (з урахуванням знятих складових частин машин, які зберігаються на складі); тиск повітря у шинах; надійність герметизації (стан заглушок та щільніть їх прилягання); стан антикорозійного покриття (суцільність і міцніть кріплення чохлів, ящиків, щитків, кришок). Виявлені дефекти усувають.

ТО при зніманні із зберігання включає: знімання машин з підставок (підкладок); очищення і при необхідності розконсервацію машин та складових частин; знімання герметизуючих пристроїв; встановлення знятих складових частин, інструменту і пристроїв; перевірку роботи та регулювання складових частин і машини в цілому; очищення, розконсервацію і здачу на склад підставок, заглушок, чохлів тощо.

Знімання складних машин з тривалого збарігання оформляють актом. Для простих машин допускається робити записи у спеціальному журналі або інвентарній картці із зазначенням технічного стану та комплектності.

Виробнича база зберігання

Машинний двір – це елемент виробничої бази ТО і ремонту сільськогосподарської техніки та автомобілів колективних, державних, приватних, міжгосподарських підприємств, де здійснюють комплекс робіт по зберіганню техніки.

Матеріально-технічна база машинного двору повинна включати: закриті приміщення, навіси, відкриті обладнані майданчики для зберігання машин; пост очищення та миття машин; ПТО сільськогосподарської техніки або пост консервації; майданчики для збирання і регулювання машин, комплектування агрегатів, для списаної техніки; склад для зберігання складових частин, знятих з машин; вантажопідйомне обладнання, механізми, пристрої та підставки для встановлення машин і знімання їх. із зберігання; протипожежне обладнання та інвентар; освітлення, огорожа.

При будівництві місць зберігання необхідно брати до уваги напрямок вітрів, характерних для даної місцевості. Машинний двір розташовують на центральній садибі господарства. Він повинен бути відокремлений (відгороджений) від сектора ТО та ремонту МТП і сектора ТО та ремонту автомобілів.

Машинні двори створюють відповідно до вимог ГОСТ 7751-85 і типового проектного рішення 816-01-31 (див. додаток Д). Кожний тип виробничої бази (А, Б, В) пропонує відповідний варіант організації зберігання сільськогосподарської техніки, який вибирають залежно від конкретних умов господарства. При цьому враховують розмір господарства, наявність і розмір підрозділів, відстань між населеними пунктами, стан доріг, забезпеченість механізаторськими кадрами тощо. Найбільш поширені три варіанти:

1 варіант. Середнє господарство має 25—75 тракторів. Вся техніка зосереджена в одному підрозділі: трактори, автомобілі, комбайни щоденно повертаються на постійне місце стоянки.

У даному випадку на центральній садибі господарства будують виробничу базу типу «В». При ній створюють машинний двір, на якому передбачається міжзмінне, короткочасне і тривале зберігання всієї техніки. Міжзмінне зберігання можливе також на спеціальних майданчиках підрозділів.

2 варіант. Середнє господарство має 50—100 тракторів. Техніка зосереджена на центральній садибі і в підрозділах, віддалених на 20—25 км.

У цьому випадку на центральній садибі створюють виробничу базу типу «Б». На машинному дворі виробничої бази зберігають всі машини, якими господарство тривалий час не користується. Тут же передбачається також короткочасне та тривале зберігання техніки, якою користується бригада, і тривале зберігання складної техніки господарства.

3 варіант. Середнє господарство має 75—200 тракторів. Вся техніка зосереджена у підрозділах, віддалених від центральної садиби на 30—70 км.

На центральній садибі у даному випадку створюють виробничу базу типу «А». На центральному машинному дво рі зберігають всі автомобілі, трактори, комбайни, складні машини, які тривалий час не використовуються, нові машини для передачі підрозділам, машини, що чекають ремонту. При цьому кожний підрозділ повинен мати свій машинний двір (сектор зберігання закріпленої за ним техніки).