Відстійник з періодичною промивкою

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового і дипломного проектів " РІЧКОВИЙ ВОДОЗАБІРНИЙ ВУЗОЛ"

з дисципліни "Гідротехнічні споруди"

студентами спеціальностей 7.06010102 та 8.06010102 "Гідротехнічне будівництво" денної і заочної форм
навчання

 

 

 

Рекомендовано методичною

комісією з спеціальності
7.06010102 та 8.06010102
"Гідротехнічне будівництво"

Протокол №__
від “___”________2015 р.

 

РІВНЕ – 2015

Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проектів " Річковий водозабірний вузол" з дисципліни "Гідротехнічні
споруди"студентами спеціальностей 7.06010102 та 8.06010102
"Гідротехнічне будівництво" денної і заочної форм навчання
(О.В. Безусяк, О.М.Ніколайчук. Рівне: НУВГП, 2015, – __ с)

 

 

Упорядники: Безусяк О.В., к.т.н., доцент,

Ніколайчук О.М., к.т.н., доцент,

Меддур С., к.т.н., ст.викладач,

Ясінська Л.Р., к.т.н., інженер.

 

 

Відповідальний за випуск: Хлапук М.М., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідротехнічного будівництва.

 

 

© Безусяк О.В., Ніколайчук О.М., 2015

© НУВГП, 2015

Вступ

Методичні вказівки призначено для використання студентами денної та заочної форми навчання спеціальності 7.06010102 та 8.06010102 “Гідротехнічне будівництво” під час виконання курсового проекту на тему “Річковий водозабірний вузол”, а також при виконанні відповідних розділів дипломного проекту.

В методичних вказівках вказано мету, об’єм та зміст курсового проекту, послідовність, методика виконання розрахунків і конструювання гідротехнічних споруд та елементів споруд, що входять до складу проекту. Під час виконання курсового проекту студент повинен засвоїти методику раціонального проектування вказаних гідротехнічних споруд, набути навики інженерного пошуку під час вибору оптимальних варіантів цих споруд.

Курсовий проект виконують на основі топографічних, інженерно-геологічних і гідрологічних даних наведених в завданні. Під час виконання курсового проекту разом з методичними вказівками необхідно використовувати підручники, навчальні посібники, нормативні документи і сучасну періодичну літературу. Тільки в такому випадку робота над виконанням курсового проекту буде найбільш успішною. Особливу увагу приділяють тим розрахункам, які тяжко засвоїти студентам під час самостійної роботи з навчальною літературою.

 

Відстійник з періодичною промивкою

 

Відстійник – це гідротехнічна споруда призначена для затримування зважених або завислих наносів з розрахунковим і більшим діаметром наносів. Розрахунковий діаметр наносів залежить від мети, яку ставить споживач води, так для гідроенергетики необхідно забезпечити осідання наносів діаметром більше 1,00 мм, а для цілей зрошення більше 0,25 мм.

Відстійник (рис. 1.1) влаштовують безпосередньо за водозабором або на каналі. За конструкцією відстійник це розширений і заглиблений басейн із бетону чи залізобетону з верховою і низовою головою, на головах відстійника розміщують затвори. В нижній голові відстійника в нижньому ярусі влаштовують галереї для відводу наносів, галереї об'єднують в колектор – збірну галерею відводу наносів.

У відстійниках з періодичною промивкою наноси з камер відстійника видаляють через 12, 24, 36 або 48 годин. Час промивки становить 20…25 хвилин.

Рисунок 1.1 – Схема однокамерного відстійника з періодичним промивом наносів: 1 – підвідний канал; 2 – аванкамера; 3 – вхідний поріг; 4 – стояни; 5 – стояни; 6 – верхова перехідна ділянка; 7 – низова перехідна ділянка; 8 – вихідний поріг; 9 – збираючий канал; 10 – відвідний канал; 11 – промивний колектор; 12 – канал відводу пульпи.

 

Промивка камер відстійника

 

Перед промивкою в кожній камері загальний об’єм наносних відкладень дорівнює

, м³, (1.17)

де В_к – ширина камери;

Σ(Σ δL) – сумарна площа наносів за фракціями і інтервалами, береться з таблиці 1.4 за міжпромивний період.

За міжпромивний період в камеру потрапляє наносів

, м³. (1.18)

В камері затримується наступний відсоток наносів

. (1.19)

Зважених наносів в канал потрапляє (у відсотках),

, %. (1.20)

або

, кг/м³, (1.21)

де – мутність відвідного каналу, кг/м³.

Мутність потоку в камері і пульповоді під час промивки визначається за формулою

, кг/м³, (1.22)

де – загальна вагова мутність;

– промивна витрата;

– час промивки, зазвичай приймається 20÷25 хв.;

– об’ємна вага наносних відкладень (1300÷1500 кг/м³).

Транспортуюча здатність в камері в кінці промивки можна визначити за формулою Б.М. Шкундіна

, (1.23)

де – глибина в камері під час промивки, м;

, м, (1.24)

де – промивна швидкість в камері, м/с.

Необхідно, щоб .

 

Розрахунок пульповоду

 

Ширину пульповоду приймають рівною =2÷3 м. Визначають питому втрату в пульповоді за залежністю

, м²/с. (1.24)

При відомих питомій витраті і мутності потоку визначають швидкість у пульповоді за таблицею 1.2 або за формулою (1.23). Тоді визначаємо наступні параметри.

Глибину води у пульповоді

, м. (1.25)

Площу живого перерізу потоку

, м². (1.26)

Змочений периметр

, м. (1.27)

Гідравлічний радіус

, м. (1.28)

Гідравлічні елементи промивного потоку визначаємо при коефіцієнті шорсткості = 0,025.

Коефіцієнт Шезі рівний

. (1.29)

Похил обчислюємо за формулою

. (1.30)

Після чого визначають транспортуючу здатність пульповоду

. (1.31)

Необхідно, щоб виконувалася наступна умова

. (1.32)

Ув’язка горизонтів води

 

Ув’язка горизонтів води виконується для визначення висотних розмірів споруд, що входять до складу гідровузла. Для ув’язки горизонтів води в магістральному каналі, відстійнику, верхньому і нижньому б’єфах головного вузла необхідно викреслити планове розташування (М 1:1000 або 1:2000) річки, водозабору, відстійника з пульповодом і магістрального каналу.

Вода з річки в різних водозаборах забирається по-різному. В одних це відбувається за допомогою головного шлюзу, в інших для цієї мети влаштовуються спеціальні траншеї (гірський водозабір) тощо.

У більшості водозаборів можна встановити характерний кут відводу води. Кутом відводу α називається кут, що утворений віссю споруди з початковим (до моменту забору води) стрижнем річки (рис. 1.2). Для водозабору з карманом і виносною полкою α зазвичай приймається 90÷100°.

Для гірського водозабору α =135÷150°, для фронтального α =180°. Пульповід в плані влаштовується з двома або трьома поворотами. Кути повороту повинні бути не менше 130÷140°. Повороти пульповоду, разом з косими впусками від камер в пульповід утворюють гвинтовий потік з підвищеною транспортуючою здатністю. По кресленню (рис. 1.2) встановлюється довжина пульповоду і відстань від виходу його в річку до осі греблі . Ці розміри для попередніх розрахунків в курсовому проекті наближено можна приймати:

- для водозабору з карманом і боковим відводом,

, (1.33)

- для гірського водозабору і фронтального:

. (1.34)

Ув’язка горизонтів води (рис. 1.2) виконується за умови, що при промивці камери відстійника пульпа повинна вільно поступати в річку, тобто пульповід не має бути затопленим зі сторони річки.

При ув’язці горизонтів приймається до уваги зазвичай паводок, тривалість якого більше від міжпромивного періоду відстійника.

Відмітка глибини води в річці в створі греблі (до побудови греблі) буде дорівнювати

, м. (1.35)

де – відмітка нуля гідрометричної рейки або відмітка дна річки.

Відмітка глибини води в річці в місці виходу пульповоду на відстані створу греблі L річки при Q_5%

, м, (1.36)

де – ухил річки.

Режим в пульповоді може бути бурхливим або спокійним. При бурхливому режимі в місці виходу пульповоду в річку необхідно забезпечити відігнаний стрибок. У разі спокійного режиму достатньо мати рівні горизонти в річці і в кінці пульповоду.

При бурхливому режимі, на виході потоку з пульповоду, стрибок має бути відігнаним.

Для цього розраховують другу спряжену глибину в кінці пульповоду

, м. (1.37)

Відмітка дна в кінці пульповоду дорівнює

, м. (1.38)

Відмітка дна на початку пульповоду

, м. (1.39)

 

 

Рисунок 1.3 - Компоновка гідровузла

 

 

Відмітка поверхні води при промивці на початку пульповоду

, м. (1.40)

Відмітка горизонту води при промивці в кінці камери відстійника

, м. (1.41)

Відмітка дна в кінці камери відстійника

, м. (1.42)

Відмітка робочого горизонту води у відстійнику

, м. (1.43)

Відмітка дна на початку камери відстійника

, м. (1.44)

Відмітка горизонту води аванкамери

, м. (1.45)

Відмітка максимального розрахункового горизонту води в каналі

, м. (1.46)

Після встановлення всіх необхідних відміток починають розрахунок водозабора та пергороджуючих пристроїв.

 

Водозабірні споруди

 

Водозабірні споруди влаштовують з метою забору води в джерела живлення і подачі її в канал або водоводи для транспортування в зрошувальну, обводнювальну, гідросилову та інші с системи. Оскільки ці споруди розташовують в голові водогосподарської системи, то інколи їх називають головними.

 

Компоновка і конструкція

 

Планову компоновку і конструкцію бокового водозабору з донними промивними галереями показано на рисунку 2.1. та 2.2. Особливість бокового водозабора полягає в тому, що кут відводу води . Кут відводу – це кут між напрямком руху води в річці і повздовжньою віссю водозабірної споруди.

 

Компоновка і конструкція

 

Планову компоновку і конструкцію фронтального водозабора з донними промивними галереями показано на рисунку 2.3. У фронтальному водозаборі вхідний поріг розташовують нормально до напрямку руху води річці (кут відводу =180°), а донні промивні галереї направлені, як правило, вздовж течії води в річці.

 

Магістральний канал

 

Магістральний канал служить для подачі води від водозабірної споруди до розподільного вузла регуляторів (водорозподільника). Визначення поперечних розмірів і гідравлічних елементів каналу виконується із умови його нерозмиваємості по витраті весняно-літнього періоду по відомим формулам гідравліки. При цьому глибину води в магістральному каналі приймають рівною глибині води на порозі водозабірної споруди (при боковому або фронтальному водозаборах) або в кінці водозабірної траншеї (при гірському водозаборі).

Для запроектованого каналу будують графік залежності витрат води від глибини в каналі .

Розрахунок виконують в такій послідовності.

Визначають площу поперечного перерізу магістрального каналу

, м², (3.1)

де – допустима швидкість руху води в каналі, м/с, що залежить від типу ґрунту в якому проходить канал (додаток 3, табл. 3.1).

Визначають ширину канала по дну

, м, (3.2)

де m – коефіцієнт закладання укосів канала, що залежить від типу ґрунту, в якому проходить канал (додаток 3, табл. 3.1);

– глибина води в магістральному каналі, приймають рівною глибині води на порозі водозабірної споруди (при боковому або фронтальному водозаборах) або в кінці водозабірної траншеї (при гірському водозаборі).

Якщо ширина канала по дну значна ( ³10÷15 м), то дно і укоси каналу необхідно закріпити бетоном (плити) і вибрати швидкість в межах 2÷2,5 м/с, та зробити перерахунок ширини канала по дну.

Задаються 6÷8 глибинами води в магістральному каналі і розраховують гідравлічні параметри каналу.

Площа живого поперечного перерізу потоку

, м². (3.3)

Змочений периметр

, м. (3.4)

Гідравлічний радіус

, м. (3.5)

Коефіцієнт Шезі

, (3.6)

де – коефіцієнт шорсткості канала, =0,025÷0,030.

Уклон дна канала розраховують при глибині і приймають його постійним

. (3.7)

Швидкість води в каналі

, м/с. (3.8)

Знаходять витрату води в каналі

, м³/с. (3.9)

Результати розрахунку зводять в таблицю.

 

Таблиця 1.6 - Результат гідравлічного розрахунку магістрального каналу

 

, м	, м	, м^2	, м	, м				, м/с	, м^3/с

 

По результатах гідравлічного розрахунку магістрального канала викреслюють графік залежності витрат води від глибини в каналі .

 

Водоскидні греблі

Щитова гребля

а) Основний розрахунковий випадок.

Довжина водоскидного фронту щитової греблі залежить від прийнятої питомої витрати (витрата на 1 п.м.).

Питома витрата залежить від виду ґрунтів основи за греблею. Згідно рекомендацій для низько- і середньонапірних гідровузлів питому витрату можна приймати:

- для нескельних основ – 8÷10м²/с;

- для напівскельних і скельних основ – 30÷35 м²/с;

Тоді довжина водоскидного фронту щитової греблі

, м, (4.1)

де – розрахункова повенева витрата для основного розрахункового випадку () м³/с;

– сумарна промивна витрата донних промивних галерей, м³/с.

Отримане значення довжини водоскидного фронту ділять на прогони стандартної ширини (додаток 2, табл. 2.4). У водозабірних гідровузлах бажано мати прогони шириною 10÷12 м. Із рівняння витрати визначають напір на порозі греблі (рис. 4.1).

 

 

Рисунок 4.1 - Схема до гідравлічного розрахунку щитової греблі

 

 

, м, (4.2)

де – коефіцієнт бокового стиснення, =0,90÷0,95;

– коефіцієнт підтоплення;

– глибина води на порозі греблі з боку нижнього б’єфа:

,

– глибина води в НБ при витраті , визначається із графіку для річки.

Величина визначається по таблицям або графікам (рис. 6.3.). Так як відмітка поки ще невідома, попередньо приймаємо ;

– швидкість підходу (через незначну величину нею можна знехтувати);

– коефіцієнт витрати, який приймають в залежності від типу водозливу (з широким порогом або практичного профілю).

Визначаємо відмітку порогу щитової греблі.

, м, (4.3)

Відмітка порогу одного із прогонів щитової греблі, що межує з водозабірною спорудою, ув’язується з відміткою дна донних промивних галерей і приймається не вище останньої (для кращого змиву відкладень наносів у верхньому б’єфі).

Після цього уточнюють коефіцієнти і повторно визначають напір і

Лід пропускають через козирки щитків висотою

, м, (4.4)

де – максимальна товщина льоду в метрах.

 

б) Перевірочний розрахунковий випадок

Призначені розміри прогонів греблі повинні забезпечувати пропуск максимальної повеневої витрати розрахункової забезпеченості для відмітки рівня води у верхньому б’єфі, яка б не перевищувала ФПР.

В КП за розрахункову приймають витрату . Оскільки ФПР невідома, то розрахунок зводять до визначення ФПР.

Визначають напір на порозі греблі по залежності (4.2)

, м, (4.5)

При відомих НПР і ФПР визначають відмітку гребеня земляної греблі, верху прогонної будови бетонних споруд з врахуванням накату вітрової хвилі і нагону води. В КП можна прийняти перевищення відмітки гребеня земляної греблі над відміткою НПР рівним 2÷2,5 м.

Розрахунок спряження б’єфів

Розрахунок спряження б’єфів виконують з метою забезпечення надійної роботи нижнього б’єфу і полягає у визначенні розмірів штучного кріплення водобою і рисберми. Розміри водобою і рисберми рекомендують визначати по [ ].

Першу спряжену глибину визначають методом послідовних наближень по залежності

, (4.16)

де − питома витрата води, м²/с;

φ − коефіцієнт швидкості, приймають φ= 0,95;

− питома енергія потоку, м

, м. (4.17)

Друга спряжена глибина, м

, м. (4.18)

Критична глибина, м

, м. (4.19)

Глибина водобійного колодязя

Якщо

то , м. (4.20)

Якщо

то , м. (4.21)

 

Довжину водобійного колодязя визначають по рівнянню

, м, (4.22)

де − довжина гідравлічного стрибка,

Для визначення гідравлічного стрибка можна використати одне із наступних рівнянь:

- М.М. Павловського , м, (4.23)

- М.Д. Чертоусова , м, (4.24)

- С.К. Кузнєцова , м, (4.25)

де − число Фруда в стиснутому перерізі

. (4.26)

Довжину рисберми знаходять за рівнянням

. (4.27)

 

де − побутова глибина води на рисбермі, визначають її по графіку для витрати ,

− критична швидкість

, м/с, (4.28)

− максимальна придонна швидкість

, м/с. (4.29)

Середня придонна швидкість

, м/с, (4.30)

− середня швидкість у відвідному руслі, по графіку із завдання для глибини ,

− коефіцієнт, що враховує вплив гасителів енергії на зменшення швидкостей по довжині рисберми (для водобійного колодязя =0,31, для водобійної стінки =0,33).

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

 

Таблиця 1.2 − Питомі витрати в камері відстійника при промиванні наносів

Vпр, м/с Р, %	1,75	2,0	2,25	2,5	2,75	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0
	0,31	0,46	0,64	0,87	1,13	1,45	2,2	3,15	4,35	5,55
	0,25	0,40	0,58	0,80	1,02	1,32	1,96	2,76	3,9	4,96
	0,22	0,36	0,53	0,72	0,93	1,2	1,78	2,5	3,58	4,56
	0,20	0,33	0,48	0,67	0,86	1,1	1,63	2,34	3,28	4,24

 

ДОДАТОК 2

 

Таблиця 2.1 − Орієнтовні значення глибини води на порозі водозабору в залежності від витрати

, м^3/с	10÷13	15÷20	25÷30	35÷45
, м	1,25	1,5÷1,75	2,0÷2,5	3,0

 

Таблиця 2.2 − Коефіцієнт, що враховує втрати напору на боковий відвід і залежить від кута відводу

	180°	150°	135°	120°	105°	90°
	1,0	0,97	0,95	0,93	0,90	0,86

 

Таблиця 2.3 − Значення коефіцієнта витрати і коефіцієнта швидкості в залежності від типу порога водозабора

№ з.п.	Тип порога	Коефіцієнт витрати,	Коефіцієнт швидкості,
	Прямокутний шорсткий	0,30	0,76÷0,78
	Прямокутний гладкий	0,32	0,84
	Із заокругленим вхідним ребром	0,35	0,93
	Добре округлений вхідний	0,37	0,98
	Донний злив (поріг відсутній)	0,38	0,99

 

 

Таблиця 2.4 − Розміри прямокутних отворів (прогонів) водопропускних споруд

Ширина отворів (прогонів)	0,4	0,6	0,8		1,25	1,5		2,5		3,5		4,5
5,5
Висота отворів (прогонів)	0,6	0,8		1,25	1,5	1,75		2,5		3,5		4,5
	5,5

 

Таблиця 2.5 − Значення коефіцієнта , в залежності від форми передньої грані бика

№ з.п.	Форма передньої грані бика	Коефіцієнт
	Прямокутна	0,20
	Напівциркульна і загострена	0,11
	Криволінійно загострена	0,06

 

Таблиця 2.6 − Значення коефіцієнта опору на вході в залежності від типу входу в галерею

№ з.п.	Тип входу в галерею	Коефіцієнт опору при вході
	Плавний вхід	0,1
	Незначне заокруглення вхідних кромок	0,3
	Наявність повороту галереї безпосередньо за входом	0,3÷0,6

Таблиця 2.7 − Коефіцієнт витрати отворів решітки в залежності від ухилу решітки

	0,1	0,2
	0,6÷0,65	0,55÷0,6

 

ДОДАТОК 3

 

Таблиця 3.1 − Допустима швидкість V_к та коефіцієнт закладання укосу m в залежності від типу ґрунту

Грунти	Vк, м/с	m
Піски: дрібні середні крупні	0,50 0,60 0,75	2,50 2,00 1,50
Супісок	0,80	1,50
Суглинок	0,90	1,25

Література

 

1. Замарин Е.А., Фандеев В.В. Гидротехнические сооружения. М.: "Колос", 1965.

2. Волков И.М., Кононенко П.Ф., Федичкин И.К. Гидротехнические сооружения. – М.: Колос, 1968. – 464 с.

3. Розанов Н.П. и др. Гидротехнические сооружения. М.: Стройиздат, 1978.

4. Розанов Н.П. и др. Гидротехнические сооружения. М.: Агропромиздат, 1985.

5. Кириенко И.И., Химерик Ю.А. Гидротехнические сооружения. Проектирование и расчет. – К.: Вища школа, 1987. – 253 с.

6. Справочник по гидравлическим расчётам / Под ред. Киселёва П.Г. – М.: Энергия, 1972. – 312 с.

7. Справочник по гидравлике / Под. ред. В.А. Большакова. – К.: Вища школа, 1984. – 343 с.

8. Гідротехнічні споруди. Підручник для вузів / За редакцією
А. Ф. Дмитрієва. – Рівне: РДТУ, 1999. – 328 с.

9. Зима, Т.І. Гідротехнічні споруди: навч. посіб.: Європ. кредит.-трансф. система / Т.І. Зима, М.М. Хлапук. − Рівне: НУВГП, 2010. – 211 с.

10. ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні споруди. Основні положення.

 

Зміст

1. Відстійник з періодичною промивкою.. 3

1.2 Розрахунок відстійника з періодичною промивкою.. 4

1.2.1 Побудова допоміжної кривої механічного складу наносів. 4

1.2.2 Визначення основних розмірів відстійника. 6

1.2.3 Розрахунок відстійника на замулення. 8

1.2.4 Промивка камер відстійника. 11

1.2.5 Розрахунок пульповоду. 13

1.2.6 Ув’язка горизонтів води. 14

2. Водозабірні споруди. 18

2.1 Боковий водозабір з донними промивними галереями. 18

2.1.1 Компоновка і конструкція. 19

2.1.2 Гідравлічний розрахунок водозабірної споруди. 19

2.1.3 Розрахунок донних промивних галерей. 23

2.2 Фронтальний водозабір з донними промивними галереями. 25

2.2.1 Компоновка і конструкція. 26

2.2.2 Розрахунок фронтального водозабора. 26

2.3 Гірський водозабір з донною решіткою.. 27

2.3.1 Компоновка і конструкція гірського водозабора з донною решіткою 27

2.3.2 Розрахунок водозабірних прогонів. 27

2.3.2.1 Визначення розмірів донної решітки. 27

2.3.2.2 Розрахунок водозабірної траншеї 31

3. Магістральний канал. 33

4. Водоскидні греблі 35

4.1 Гідравлічний розрахунок водозливних гребель. 35

4.1.1 Щитова гребля. 36

4.1.2 Гідравлічний розрахунок комбінованої греблі 40

4.1.3 Розрахунок повеневих прогонів при гірському водозаборі 43

4.2 Розрахунок спряження б’єфів. 44

Додатки………………………………………………………….….....46

Література. 50

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового і дипломного проектів " РІЧКОВИЙ ВОДОЗАБІРНИЙ ВУЗОЛ"

з дисципліни "Гідротехнічні споруди"

студентами спеціальностей 7.06010102 та 8.06010102 "Гідротехнічне будівництво" денної і заочної форм
навчання

 

 

 

Рекомендовано методичною

комісією з спеціальності
7.06010102 та 8.06010102
"Гідротехнічне будівництво"

Протокол №__
від “___”________2015 р.

 

РІВНЕ – 2015

Методичні вказівки до виконання курсового і дипломного проектів " Річковий водозабірний вузол" з дисципліни "Гідротехнічні
споруди"студентами спеціальностей 7.06010102 та 8.06010102
"Гідротехнічне будівництво" денної і заочної форм навчання
(О.В. Безусяк, О.М.Ніколайчук. Рівне: НУВГП, 2015, – __ с)

 

 

Упорядники: Безусяк О.В., к.т.н., доцент,

Ніколайчук О.М., к.т.н., доцент,

Меддур С., к.т.н., ст.викладач,

Ясінська Л.Р., к.т.н., інженер.

 

 

Відповідальний за випуск: Хлапук М.М., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри гідротехнічного будівництва.

 

 

© Безусяк О.В., Ніколайчук О.М., 2015

© НУВГП, 2015

Вступ

Методичні вказівки призначено для використання студентами денної та заочної форми навчання спеціальності 7.06010102 та 8.06010102 “Гідротехнічне будівництво” під час виконання курсового проекту на тему “Річковий водозабірний вузол”, а також при виконанні відповідних розділів дипломного проекту.

В методичних вказівках вказано мету, об’єм та зміст курсового проекту, послідовність, методика виконання розрахунків і конструювання гідротехнічних споруд та елементів споруд, що входять до складу проекту. Під час виконання курсового проекту студент повинен засвоїти методику раціонального проектування вказаних гідротехнічних споруд, набути навики інженерного пошуку під час вибору оптимальних варіантів цих споруд.

Курсовий проект виконують на основі топографічних, інженерно-геологічних і гідрологічних даних наведених в завданні. Під час виконання курсового проекту разом з методичними вказівками необхідно використовувати підручники, навчальні посібники, нормативні документи і сучасну періодичну літературу. Тільки в такому випадку робота над виконанням курсового проекту буде найбільш успішною. Особливу увагу приділяють тим розрахункам, які тяжко засвоїти студентам під час самостійної роботи з навчальною літературою.

 

Відстійник з періодичною промивкою

 

Відстійник – це гідротехнічна споруда призначена для затримування зважених або завислих наносів з розрахунковим і більшим діаметром наносів. Розрахунковий діаметр наносів залежить від мети, яку ставить споживач води, так для гідроенергетики необхідно забезпечити осідання наносів діаметром більше 1,00 мм, а для цілей зрошення більше 0,25 мм.

Відстійник (рис. 1.1) влаштовують безпосередньо за водозабором або на каналі. За конструкцією відстійник це розширений і заглиблений басейн із бетону чи залізобетону з верховою і низовою головою, на головах відстійника розміщують затвори. В нижній голові відстійника в нижньому ярусі влаштовують галереї для відводу наносів, галереї об'єднують в колектор – збірну галерею відводу наносів.

У відстійниках з періодичною промивкою наноси з камер відстійника видаляють через 12, 24, 36 або 48 годин. Час промивки становить 20…25 хвилин.

Рисунок 1.1 – Схема однокамерного відстійника з періодичним промивом наносів: 1 – підвідний канал; 2 – аванкамера; 3 – вхідний поріг; 4 – стояни; 5 – стояни; 6 – верхова перехідна ділянка; 7 – низова перехідна ділянка; 8 – вихідний поріг; 9 – збираючий канал; 10 – відвідний канал; 11 – промивний колектор; 12 – канал відводу пульпи.