Типи емфатичних конструкцій у синтаксичній стилістиці

 

Стилістика – це галузь лінгвістики, яка вивчає принципи і ефект вибору і використання лексичних, граматичних, фонетичних і взагалі мовних засобів для передачі думки і емоції в різних умовах комунікації [2, с. 9].

Стилістика має три основні напрямки:

· закономірності існування і структурну організацію функціональних стилів;

· мовні одиниці з погляду додаткового експресивно-стилістичного забарвлення;

· цілеспрямований вибір мовних засобів, який відповідає стильовим і стилістичним нормам.

Основні завдання стилістики: аналіз тексту на всіх рівнях мови (фонологічний, семантичний, синтаксичний); визначення стилістичної функції, яку виконує мовний засіб.

Залежно від напрямку дослідження стилістика поділяється:

· лексичну стилістика;

· фразеологічну стилістику;

· функціональну стилістику;

· синтаксичну стилістику.

· фонетичну стилістику [2, с. 17].

У нашому дослідженні ми розглянемо синтаксичну стилістику.

Синтаксична стилістика – це частина загальної стилістики,яка вивчає синтаксичні конструкції та їх семантико-стилістичні варіанти у різних стилях мовлення [2, с. 24].

Найважливішим аспектом синтаксичної стилістики є стилістична оцінка синтаксичних засобів, що розкриває їх функціонально-стильовий аспект і експресивні можливості.

Існують різноманітні синтаксичні засоби створення експресії. До них належать стилістичні фігури та засоби, які являються способами вираження емфатичних конструкцій. До них належать: інверсія, повтори, епіфори, конструкції із використанням ступенів порівняння прикметників та прислівників, конструкції з підсилювальним do; окличні конструкції; прийоми експлетиву, риторичні конструкції. Ці фігури підвищують загальну експресію, є засобом акцентування найважливіших, змістовних елементів політичної промови, посилюючи вплив виступу на адресата.

Варто підкреслити, що, синтаксичні конструкції самі не можуть бути засобами вербалізації тієї чи іншої дискурсивної стратегії, проте слугують для привернення уваги реципієнта до фрагменту дискурсу як на основі відхилення від норм, так і на основі додаткового впливу на емоційне та образне сприйняття. Це пов’язано з різним характером співвідношення стилістичних засобів та дискурсивних стратегій із параметром мети.

Завданням стилістичного опису та стилістичного аналізу тексту є розгляд взаємодії предметно-логічного змісту повідомлення, або інформації першого роду, з інформацією другого роду, тобто з проявами емотивної, волюнтативної, апелятивної, контактовстановлючої та естетичної функцій мови [2, с. 2], а мовленнєву стратегію трактують як здатність індивіда використовувати мову для досягнення глобальних комунікативних цілей.

Стиль – це вибір мовних засобів, за допомогою яких ви хочете донести інформацію. Вибір стилю залежить від сфери діяльності людини і кінцевої мети інформативності повідомлення [15, c. 96].

Існує п’ять функціональних стилів в англійській мові: науковий; розмовний; публіцистичний; офіційно-діловий; художній [15, c. 98].

У нашому дослідження ми зосереджуємося на аналізі текстів публіцистичного стилю, який представляє собою функціональний різновид літературної мови і широко вживається у різних сферах суспільного життя: в газетах і журналах, на телебаченні та радіо, в публічних політичних виступах.

Синтаксис публіцистичного стилю мови теж має свої особливості, пов'язані з активним вживанням емоційно і експресивно забарвлених конструкцій: окличних речень різного значення, риторичних питань, повторів та інш. Прагнення до експресії обумовлює використання конструкцій з розмовним забарвленням: речень з частками, вигуками, інверсій, безсполучникових речень, еліптичних конструкцій та ін. [15, c. 104].

Дієвим синтаксично-стилістичним прийомом у публіцистичному стилі є використання емфази, яка активно впливають на слухача шляхом чіткого синтаксичного та інтонаційного ритму та засвоєння інформації реципієнтом.

Закономірне явище емоційно-забарвленого мовлення, що полягає у виділенні певного елемента висловлювання називається емфазою.

Як відомо, емфаза − це напруженість мови, посилення її емоційної виразності, виділення якогось елемента за допомогою інтонації, повторення, звертань, запитань тощо [23, c.75]. Термін емфаза розуміється і в більш широкому значенні – як підсилення загальної емоційності, експресивності мовлення [18, с.43].

Емфатично забарвлене висловлювання набуває ознак експресивності та інтенсивності, які є характерними рисами емфатичних конструкцій.

Емфатичні конструкції – це такі синтаксичні конструкції, за допомогою яких виділяють той чи інший член речення шляхом застосування емфази [23, c. 76].

Інтенсивність та експресивність є категоріальними ознаками.

Ш. Баллі, вважає, що «під терміном інтенсивність потрібно розуміти всі розбіжності, що зводяться до категорій кількості, величини, цінності, сили тощо, незалежно від того, чи йде мова про конкретні уявлення чи про абстрактні ідеї» [19, с. 34].

В.Н. Телія вважає, що «експресивність – властивість певної сукупності мовних одиниць передавати суб'єктивне ставлення мовця до змісту висловлювань, або адресату» [21, c. 21].

Емфатичні конструкції впливають на експресивне забарвлення усього речення або навіть тексту. Емфатичні конструкції розглядаються як опозиція нейтральних конструкцій, але не як відрив від загальноприйнятої норми, а як природна варіативність мови. Велика різноманітність засобів вираження емфази в англійській мові дозволяє виявити в них своєрідний характер та виділити певні емфатичні конструкції.

У ході роботи було опрацьовано транскриптів політичних промов загальним обсягом 83 678 знаків, які містять в собі 200 емфатичних конструкцій. Серед них було виявлено таке співвідношення 32% (62 одиниць) риторичних питань, 25% (57 одиниць) – конструкції з підсилювальною часткою do, 21% (41 одиниця) інверсії, 13% (21 одиниць) повтори та 7% (16 одиниць) конструкції it is (was, were, will be), that (which, who,whom) та 2%(3 одиниць) графічних способів вираження емфатичних конструкцій.

Емфатичні конструкції можуть виражатися невербальними засобами, (інтонація, міміка, жести) та вербальними (синтаксичними конструкціями).

Для дослідження було розглянуто лише вербальні емфатичніі конструкції.

За класифікацію Є. Ю. Мягковой бувають такі види емфатичних конструкцій:

· конструкція типу It is(was)+smth(smb)+that (who) …;

· інверсія;

· еліптичні речення;

· повтори виражені анафорою чи епіфорою;

· паралельні конструкції;

· номінативні речення[13, с.43].

Для цього дослідження було обрано класифікацію А. М. Сербіновської та Є. І. Бондаренко, які виокремлюють три способи вираження емфази: граматичні емфатичні конструкції, лексико-граматичні емфатичні конструкції та графічні способи вираження емфази[18, с.36].

Граматичні емфатичні конструкції – це способи вираження емфази, в яких для досягнення емфатичного ефекту використовуються граматичні засоби мови. До граматичних емфатичних конструкцій відносять:

· емфатична інверсія – це порушення усталеної послідовності членів речення, внаслідок якого певний елемент виділяється й набуває конотації емоційності або експресивності. Таким чином порядок слів стає засобом вираження емфази і набуває стилістичної функції. Як відомо, в англійській мові кожен член речення як відомо має своє місце яке визначається засобом його синтаксичного вираження. Порушення звичайного порядку розташування членів речення, внаслідок якого який-небудь елемент виявляється виділеним та отримує спеціальну конотацію емоційності та експресивності, називається інверсією. Інверсія зумовлюється віддаленим розташуванням синтаксично пов’язаних між собою членів речення один від одного:

(1) And with a plan of this scale comes enormous responsibility to get it right. – І з планом такого масштабу з’являється величезна відповідальність за правильне його розуміння.

Українська мова належить до мов з вільним порядком слів, тому при перекладі не вдається передати інверсію. Але інверсія передається синтаксичним (перебудовою речення) і лексичним шляхом (підсилюючими словами навіть, тільки, дуже, досить, вкрай), наприклад, Not only a cause of so much suffering for so many families, but a rapidly growing portion of our budget. – Дійсно, це не лише причина стількох страждань для багатьох сімей, але стрімке збільшення частини нашого бюджету [3, с. 54].

· Емфатична конструкція з займенником it на початку речення виступає як засіб інтенсифікації значення одного з елементів конструкції і може виділяти будь-який член речення, наприклад: It is really true that none of us live by bread alone. – Дійсно правда, що жоден з нас не живе лише хлібом насущним. Тут за допомогою цієї конструкції виділяється складений іменний присудок. До того ж поєднання конструкції it is… that зі словом really сприяє підвищенню експресивності висловлення. Такого забарвлення вдалося досягти завдяки тому, що при перекладі було вжито слово дійсно, яке в українській мові має емотивність.

· риторичні конструкції

Відомо, що риторичне питання не передбачає відповіді і ставиться для того, щоб спонукати слухача повідомити щось невідоме тому, хто говорить. Отже, функція риторичного питання – привернути увагу, підсилити враження, підвищити емоційний тон. Відповідь в ньому вже є підказаною, і риторичне питання лише залучає читача до міркування або переживання, роблячи його активнішим, нібито заставляючи самого зробити висновок. Англійські риторичні питальні речення перекладаються переважно наступними способами:

1) відповідним риторичним питанням:

(2) Where else could they have a child who would one day have the chance to run for the highest office in the greatest nation the world has ever known? – Де ще вони могли б мати дитину, яка б в один прекрасний день матиме шанс балотуватися на вищий пост в країні найбільшою в світі, хтось це знав?

2) заміною риторичного питання констативом, наприклад:

(3) I asked myself how I would be feeling if it were me struggling to learn how to walk again? – Я запитую себе, яке я б мав відчуття, якщо б усіма силами навчався ходити знову.

3) заміною риторичного питання окличним реченням, наприклад:

(4) How does this approach help to quell the insurgency? – Як цей підхід допоможе «придушити» заколот!

· конструкція з використанням ступенів порівняння прикметників та прислівників, наприклад:

(5) And it’s one of the largest and fastest growing parts of our budget. – І це одна з найбільших частин нашого бюджету, яка найшвидше. Це речення набуває експресивності завдяки наявності двох підсилюючих елементів – ступенів порівняння двох прикметників, які з’єднуються між собою сполучником, що підкреслюється важливість ствердження. Для передачі цієї функції при перекладі застосовуються такі граматичні трансформації, як перестановка та зміна структури речення, тобто, слово budget переноситься на позицію відразу після першого слова. Речення з простого перетворюється на складнопідрядне. Нерідко в реченнях цього типу ступені порівняння утворюються з використанням слів much і little, а також найвищий ступень порівняння прикметника з прийменником at:

(6) America, at its best, is a place where personal responsibility is valued and expected. – Америка, у найкращому вигляді – це місце, де цінують і очікують особистої відповідальності [6, с. 59].

Лексичні емфатичні конструкції – це вираження емфази за допомогою лексичних засобів мови. До лексичних емфатичних конструкцій належать:

· конструкцію з підсилювальним дієсловом do, підкреслює значення смислового дієслова, і речення звучать більш емоційно.

(7) I do so recognizing that change cannot happen overnight. – Безсумнівно, я усвідомлюю, що зміни не відбуваються так швидко. За допомогою цієї емфатичної конструкції можна виділяти будь-який член речення. У цьому випадку виділяється дієслово з метою підкреслення впевненості політика в тому, про що він говорить. Щоб зберегти емфатичну забарвленість, довелося при перекладі частинку do передати словом безсумнівно. Аналіз показав, що при перекладі емфатичних конструкцій з підсилювальним do, застосовується лексична трансформація, що зберегти напруженість, динамічність мови оригіналу [6, с. 58].

· При перекладі конструкцій типу such… a, what… a, more… than ever також використовується граматичні трансформації (вилучення, перестановка, додавання). При передачі речень з використанням емфатичних повторів часто використовується заміна. Особливої уваги потребує аналіз перекладу і граматичних емфатичних конструкцій, серед яких передусім є конструкції з займенником what, особливо при його розміщенні на початку речення:

(8) What this plan will do is make the insurance you have work better for you. – Головною перевагою цього плану буде те, що він гарантуватиме Вам кращі робочі місця. Дослівний переклад цього речення такий: Що цей план зробить – це гарантуватиме Вам кращі робочі місця. Але такий порядок слів у реченні порушує синтаксичні норми української мови. Тому, при перекладі було доцільно додати такі слова, як головною перевагою цього плану буде те. Також використовується трансформація простого речення у складнопідрядне, тобто, застосовуються такі граматичні трансформації, як додавання та зміна структури речення.

Переклад подібних конструкцій характеризується частою зміною структури речення, використанням прийомів додавання та конкретизації, зумовлених розбіжностями мовних норм англійської та української мов [6, с. 58].

· прийом експлетиву – вживання вставних емфатичних слів (мовні одиниці типу indeed, to be sure, without doubt, undoubtedly, however, наприклад:

(9) There is a difference, however, between leading a coalition of many nations and submitting to the objections of a few. – Однак існує різниця між управлянням багатонаціональною коаліцією й підкоренням протестів меншості. У цьому реченні емфатичне however знаходиться в постпозиції та виділяється комами. При цьому however означає протиставлення тому, про що говорилось раніше або що витікає з контексту, і перекладається допустовим однак. У цьому випадку була використана граматична трансформація, оскільки слово however при перекладі було винесено в реченні на перше місце. Правомірність таких дій перекладача можна пояснити відмінностями в системах англійської і української мов. В англійській мові, яка є аналітичною і тому тяжіє до компресії висловлення, допускається порушення встановленого порядку слів задля виділення певного елементу синтаксичної конструкції. Відсутність фіксованого порядку слів в українській мові створює низку проблем при перекладі, які можна вирішити шляхом використання вставних слів, що й передають експресивність висловлення англійською мовою [6, с. 58].

· емфатичні повтори у політичному дискурсі є цілком природнім, оскільки “завдяки своєму великому емоційно-експресивному потенціалу фігури повтору виступають засобом акцентування уваги слухача, психологізації, смислового та емоційного посилення, ритмічної організованості. Використання повторів є ефективним засобом впливу на свідомість, оскільки одна й та ж інформація поступово перестає усвідомлюватися і починає впливати на підсвідомість. Повтори наповнюються асоціаціями й набувають особливої психологічної та символічної глибини [11, с. 197], що створює міцну основу для сприйняття навіювання:

(10) And for all the problems we’re going through right now, we still have the best workers on Earth, we’ve got the finest universities on Earth, we’ve got the best entrepreneurs on Earth. We’ve got the freest, most vibrant economy on Earth. – І не дивлячись на всі проблеми з якими ми зараз стикаємося, у нас досі найкращі працівники на планеті, у нас найкращі університети на планеті, у нас найкращі підприємці на планеті.

Графічний спосіб – це особливий спосіб вираження емфази, наприклад, еквівалент спеціального інтонаційного оформлення висловлювання – емфатичне виділення за допомогою графічних засобів. До графічних засобів, за допомогою яких емфатично виділяється висловлювання, належать виділення курсивом (italics), підкреслення, написання великими літерами (capitalization), написання через дефіс [18, с. 36].

Вказаний вище перелік емфатичних конструкцій не є вичерпним. Вони можуть проявлятись у мові досить варіативно і засоби їх перекладу знаходяться в безпосередній залежності від контексту і смислового навантаження того чи іншого тексту або речення. Така ситуація спричинена різноманітністю емфатичних конструкцій та їх стилістичною диференціацією. Первинний тягар пошуку відповідників та передачі повідомлення без викривлення змісту та смислових втрат лежить на перекладачеві[13, с.8]. Відповідно, переклад емфатичних конструкцій не може бути зведений до простого формулювання, а є процесом творчим і часто обумовленим тому, що (згідно відповідників, які наводять вчені В.І. Карабан та Л. М. Черноватий засоби вираження емфази в англійській та українській мовах співпадають лише частково [9, с. 15].

 

 

РОЗДІЛ 2