ВЕЗ та режими їх функціонування. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ВЕЗ та режими їх функціонування.



«Вільні економічні зони» для країн з перехідною економікою покликані:

- працювати на внутрішній ринок країни, насичуючи його передовою технологією та високоякісними творами;

- служити для країни центрами освоєння та поширення зарубіжного управлінського досвіду, полігоном для перевірки нових форм господарювання;

- функціонуючи в економіці країни як її невід’ємна складова, передбачати сприятливий режим не тільки для іноземних інвесторів, але й для національних підприємств.

Вільні економічні зони зможуть розташуватися не тільки в прикордонних, але й у глибинних районах країн. Зони стають господарським утворенням. Їх конфігурація та межі визначаються економічною доцільністю, а територія залишається частиною суверенної території країни. У зоні діє національне законодавчо. Практика та місцеві потреби визначають відмінності підходів до створення зон із врахуванням місцевих особливостей і пріоритетів. З огляду на економічні завдання та специфічні риси, зони можуть мати як комплексний (багатогалузевий), так і спеціалізований характер. До першого типу належить проект зони Находки, де комбінуються функції переробки на високому технологічному рівні сировинних ресурсів (лісоматеріалів, металевих руд, риби і морепродуктів і т.д.) і зовнішніх транспортних перевезень. Проект зони Новгорода передбачає виробництво побутових електроприладів і поліграфічного обладнання у поєднанні з туристичним сектором.

Спеціалізовані зони створюються як митні зони складування й обробки вантажів зовнішньої торгівлі, технополіси для розробки та впровадження нових технологій. Транзитні зони та ін.. Територія, яка вибирається для відкриття зон, повинна бути достатньо великою, мати базову структуру, людські ресурси, забезпечуватись місцевою енергією та будівельними матеріалами, мати вихід до місцевих і міжнародних комунікацій та активні зв’язки з економікою країни.

Відкриття зон створює три групи проблем: їх взаємозв’язки з зовнішнім ринком, з національною економікою і характер внутрішнього регулювання діяльністю зон. Статус зон також треба розглядати тоді, коли регіон,на території якого вони розташовані, переходить

на самофінансування.

Інколи рекомендується делегування адміністрації зон функції управління місцевою системою державної торгівлі, транспортом, комунікаціями, державною системою охорони здоров’я, медичними закладами та культурно – оздоровчими установами на базі природних ресурсів.

Преференційний режим для діяльності національних та іноземних підприємств у зонах, як очікується, стає основним елементом господарського механізму зон. Преференції надаються всім типам підприємств.

Преференції, які поширюються як іноземні, так і на національні підприємства,що дають у зоні, можуть включати звільнення експортно –імпортних операцій у межах зон від сплати мита і зборів, а також від використання нетарифних заходів регулювання зовнішніх зв’язків; застосування знижених ставок податків і орендних платежів; забезпечення таких підприємств фінансовими та матеріальними ресурсами у межах державного замовлення; можливість забезпечення робочою силою за спрощеною (контрактною) схемою її наймання та звільнення; наявність необхідної інфраструктури; самостійне визначення терміну амортизації основного виробничого капіталу; різноманітність форм власності й управління господарством; використання договірних цін при реалізації товару всередині зони і на експорт; право на участь в управлінні зоною.

Спеціальними пільгами, що надаються іноземним інвесторам, можуть бути звільнення від податку на переказ капіталу за кордон; додаткові заходи захисту їхніх інвестицій. Податкові пільги в умовах не конвертованості національної валюти мають подвійний ефект. Збільшуючи нетто – прибуток іноземних інвесторів, ці пільги одночасно стимулюють заробіток вільної конвертованої валюти щоб забезпечити переказ прибутку з країни, і спонукають іноземних інвесторів йти з національного ринку. Спеціальні пільги для національних підприємств можуть включати самостійний вибір (у межах господарського розрахунку, самоокупності та фінансування) організаційних форм і напрямків діяльності, а також право здійснення бартерних операцій на власний розсуд. Валюта, що перебуває в обігу, повинна бути національною валютою. Проте цілком можливим є і наявність в обігу у зонах й іноземних валют. Наприклад, вільна валюта може використовуватися для оплати оренди, реєстраційних платежів і податків на користь адміністрації зон, при розрахунках з окремими комерційними та сервісними підприємствами.

 

 

1. Суть та принципи управління ЗЕД.

2. Керуюча та керована ланки системи ЗЕД.

3. Види та методи управління ЗЕД

4. Система управління ЗЕД та її організація на підприємствах.

5. Інституції та засоби управління ЗЕД.

6. Проблеми зовнішньоекономічної політики України.

7. Поняття зовнішньоторговельного комерційного контракту.

8. Загальна характеристика умов зовнішньоторговельного контракту.

9. Порядок встановлення кількості та якості товару в зовнішньоторговельному контракті.

10. Порядок встановлення терміну, дати поставки та ціни товару в зовнішньоторговельному контракті.

11. Основні форми розрахунків в ЗЕД.

12. Загальна характеристика базисних умов контрактів купівлі – продажу.

13. Правила упаковки та маркування товару та порядок здачі – приймання товару в зовнішньоторговельному контракті.

14. Умови, що забезпечують виконання зовнішньоторговельного контракту, санкції та форс-мажорні обставини.

15. Принципи управління контрактною діяльністю та практика ведення переговорів.

16. Зовнішньоекономічна комерційна операція: сутність та класифікація.

17. Загальна характеристика операцій зустрічної торгівлі.

18. Компенсаційні угоди на комерційній основі

19. Товарообмінні і компенсаційні угоди на без валютній основі

20. Торгівля інжиніринговими послугами.

21. Експортно-імпортні операції в міжнародній торгівлі.

22. Різновиди угод з купівлі-продажу послуг.

23. Особливості міжнародної ліцензійної торгівлі.

24. Економічні розрахунки при паушальній формі продажу ліцензій.

25. Розрахунок ціни ліцензій на основі ставок роялті.

26. Оцінка ефективності ліцензійної торгівлі.

27. Розрахунки в міжнародних лізингових операціях.

28. Методи нарахування лізингових платежів.

29. Порядок здійснення інвестицій за межі України.

30. Регулювання іноземних інвестицій в Україні.

31. Роль та значення інвестицій.

32. Інвестиційний капітал: основні методи залучення.

33. Податкові стимули інвестиційної діяльності.

34. Інвестиційний аналіз капіталовкладень.

35. Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів.

36. Фінансовий аналіз інвестиційних проектів.

37. Міжнародні кредити та механізми їх здійснення.

38. Основні напрямки здійснення регулювання та контролю за зовнішньоторговельною діяльністю в Україні.

39. Порядок здійснення контролю за надходженням виторгу з експортних операцій.

40. Порядок здійснення контролю за надходженням товарів в Україну за імпортними операціями.

41. Валютний контроль за надходженням товарів за бартерними контрактами.

42. Міжнародне посередництво.

43. Особливості комісійних та брокерських операцій

44. Сутність агентських операцій та операцій з перепродажу.

45. Вибір виду транспорту.

46. Практика використання морських перевезень у ЗЕД.

47. Сутність та особливості залізничних, автомобільних та повітряних перевезення.

48. Транспортно-експедиторські підприємства.

49. Ефективність як економічна категорія

50. Завдання та джерела аналізу збутової зовнішньоекономічної діяльності підприємства

51. Аналіз виконання договірних зобов’язань

52. Аналіз ринків збуту і маркетингової діяльності підприємства

53. Аналіз конкурентоспроможності продукції.

54. Регулювання іноземних інвестицій в Україні.

55. Спільні підприємства: доцільність створення та переваги.

56. Порядок створення СП в Україні

57. Оцінка ефективності функціонування СП.

58. ВЕЗ та тенденції їх розвитку.

59. Типи ВЕЗ.

60. ВЕЗ та режими їх функціонування.

 

Обов'язки продавця Умови IHKOTEPMC Група Короткий зміст умови
Відправлення товару Франко-завод Е EXW. Зобов'язання продавця щодо поставки товару вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві, передав відповідні документи та право власності на товар згідно з вимогами договору, про що одержав підтвердження відповідним свідоцтвом про поставку від покупця
Основні видатки на перевезення не оплачені Франко-перевезення F FCA. Зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевезення, названого покупцем, у погодженому місці або пункті, а також передачі відповідних документів та права власності на товар згідно з вимогами договору, про що одержав підтвердження відповідним транспортним або еквівалентним електронним повідомленням
Франко- вздовж борту F FAC. Зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після розміщення товару вздовж борту на причалі або на ліхтерах в указаному порту поставки
ФОБ Франко-борт F FOB. Зобов'язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження
Основні видатки на перевезення оплачені Вартість і фрахт С CFR. Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після поставки товару в погоджений порт призначення в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт необхідні для поставки товару в погоджений порт призначення
СІФ Вартість, страхування та фрахт С CIF. Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після поставки товару в погоджений порт призначення в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження Продавець повинен забезпечити морське страхування для усунення ризиків загибелі або пошкодження товару гід час перевезення
Обов'язки продавця Умови IHKOTEPMC Група Короткий зміст умови  
Основні видатки на перевезення оплачені Перевезення оплачено до С CPT. Зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після поставки товару на зберігання перевізнику. Продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення  
Перевезення і страхування оплачені до С СІР. Зобов'язання продавця щодо поставку? вважається виконаним після поставки товару на зберігання перевізнику з забезпеченням страхування вантажу для усунення ризиків покупця у зв'язку 3 загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні  
Поставка до кордону D DAF. Зобов'язання продавця вважаються виконаними в момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на митний кордон країни, зазначеній у договорі  
Доставлено, франко-судном D DES. Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як товар наданий покупцю на борт судна, не очищений від мита на імпорт у погодженому порту призначення. Продавець має нести всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару в погоджений порт призначення.  
Поставка товару Доставлено, франко-причал D DEQ. Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця на причалі (товарній пристані)  
Доставлено, мито не сплачене D DDU. Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Продавець повинен нести витрати і ризики, пов'язані з поставкою товару (за винятком мита, податків та інших зборів, що сплачуються при ввезенні)  
Доставлено, мито сплачене D DDP Зобов'язання продавця щодо поставки вважаються виконаними після того, як він надав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести ризики і втрати, включаючи мито, податки та інші збори, пов'язані з поставкою товару до погодженого місця.  
           

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 135; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.155.151 (0.021 с.)