Момент виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві залежить від підстави їх виникнення.

- У разі виникнення корпоративного правовідношення в акціонерному товаристві на підставі створення чи участі у створенні акціонерного товариства, моментом його виникнення є момент державної реєстрації акціонерного товариства.

Саме з моменту державної реєстрації акціонерне товариство вважається створеним.

 

- У разі виникнення корпоративного правовідношення в акціонерному товаристві з інших підстав, моментом його виникнення вважається момент виникнення прав з акції у нового власника.

Чинне акціонерне законодавство поділяє права, що пов’язані із акцією, на два види:

1) права на акцію (зокрема, право власності);

2) права з акції або такі, що посвідчуються акцією (корпоративні права).

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» усі акції товариства іменними.

Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі (вступає в дію через 2 роки після опублікування).

Можливість існування акцій виключно у бездокументарній формі означає, що моменти виникнення прав на акцію (право власності) та прав, що посвідчуються нею (корпоративні права) співпадають.

 

- Право власності на акції, випущені у бездокументарній формі, переходять до нового власника з моменту зарахування акцій на рахунок власника у зберігача (ч.3 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року).

З цього ж моменту виникають і корпоративні права, посвідчені акцією.

 

Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року підтвердженням права власності на акцію, випущену у бездокументарній формі, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

Порядок видачі виписок з рахунків у цінних паперах регулюється Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р.№ 999.

Відповідно до Глави 3 цього положення виписка про стан рахунку у цінних паперах є підтвердженням права власності на цінні папери на дату стану рахунку, вказану у цій виписці.

Це означає, що єдиним документом, який може підтвердити виникнення корпоративних прав з акції, випущеної у бездокументарній формі, є виписка про стан рахунку у цінних паперах.

В иписки з рахунку у цінних паперах надаються періодично, у строк, передбачений договором про відкриття рахунку у цінних паперах або за запитом депонента. Зберігач зобов’язаний на вимогу депонента протягом до трьох робочих днів з моменту отримання такого запиту депонента надавати йому відповідну виписку. Виписки можуть надаватися депоненту у письмовій формі особисто, надсилатися поштою, факсимільним або телексним повідомленням, електронною поштою, іншими засобами зв’язку (з додержанням відповідних заходів захисту і кодування).

З наведених законодавчих положень випливає, що момент зарахування прав, посвідчених акцією, випущеною у бездокументарній формі, на рахунок власника у зберігача та момент видачі депоненту (власнику) виписки з рахунку у цінних паперах можуть не співпадати.

 

- Окрім того, з моменту виникнення права власності на іменну акцію, випущену у бездокументарній формі, її власник ще не може здійснити своїх корпоративних прав.

Актами цивільного законодавства України встановлено різні моменти виникнення права власності на акцію, а з нимі прав, що посвідчуються нею, і здійснення цих прав.

Права з іменної акції можуть бути здійсненіпізніше моменту виникнення цих прав.

Згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізованіз моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Така відмінність у моментах виникнення права власності на іменну акцію, а разом з ним і прав, що посвідчуються нею, та можливості здійснення корпоративних прав з іменної акції може істотно вплинути на правовий статус акціонера.

Відповідно до п. „б” ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

В акціонерному товаристві особа стає його учасником (акціонером) з моменту набуття права власності на акцію. Разом з тим, з цього моменту акціонер не має можливості здійснити своє право на отримання частки прибутку (дивідендів), оскільки згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” право на одержання доходу, яке випливає з іменної акції, може бути реалізоване лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

А ці моменти, як відомо, не співпадають. Зміни до реєстру вносяться пізніше моменту виникнення права власності на іменну акцію. У цьому проявляється невідповідність між Законом України „Про господарські товариства” та Законом України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Ця невідповідність має бути усунена на користь акціонера.

Законом України „Про внесення змін до статті 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 22 червня 2004 року цей недолік частково виправлено. Тривалість часу між моментами набуття права власності на акцію та виникнення можливості здійснення корпоративних прав із неї, дещо впорядковано. Зокрема, ч.4 ст. 9 вказаного закону доповнено абзацом третім, відповідно до якого реєстратор зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.

Незважаючи на момент, з якого можуть бути здійснені корпоративні права, посвідчені іменною акцією, виникнення права на отримання дивідендів залежить не від моменту внесення змін до реєстру акціонерів, а від моменту набуття права власності на акції. Саме з цього останнього моменту особа стає учасником акціонерного товариства, і у неї виникає право на отримання дивідендів.

З цих міркувань спірною є точка зору, висловлена у збірнику аналізу законодавства України з питань корпоративних відносин. На думку його авторівособа, яка стала власником акцій товариства, може реалізувати права, що витікають з таких акцій, в тому числі право на отримання частки прибутку (дивідендів), тільки після внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Відповідно до цього акціонери, які внесені до реєстру власників іменних цінних паперів на початок строку виплати дивідендів, що визначений у статуті акціонерного товариства, мають право на отримання таких дивідендів.

Спірність цієї позиції полягає в ототожненні моментів з якого виникає право на отримання дивідендів і з якого воно може бути здійснено (реалізовано). Ці моменти не співпадають. Право на отримання дивідендів виникає ще до того моменту, з якого воно може бути здійснено. Це право, відповідно до ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, виникає з моменту, коли особа стає учасником товариства. Учасником акціонерного товариства особа стає з моменту набуття права власності на акцію, який як уже стверджувалося, передує моментові внесення змін до реєстру. Тому не можна відмовляти у виплаті дивіденду особі, яка стала учасником товариства на момент виплати дивідендів, однак, ще не була внесена до реєстру власників іменних акцій.