Похідні підстави виникнення корпоративних правовідносин

- Набуття акцій в інших акціонерів.

- Набуття акцій в інших акціонерів можливе з таких підстав:

1) придбання акцій в акціонера за цивільно-правовим договором;

2) набуття акцій від акціонера в порядку спадкування;

3) набуття акцій від акціонера при реорганізації акціонера-юридичної особи

Акція являє собою документ, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Існують різні види акцій, які встановлюють різні права їх власників: прості й привілейовані; іменні та на пред’явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом. Зазначимо, що лише закрите акціонерне товариство має право випускати іменні акції, які купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством. Порядок емісії та продажу цінних паперів визначеному колу осіб передбачений частиною 2 статті 28 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок».
Якщо коротко то процедура купівлі-продажу акцій складається з таких етапів:
1) При продажі акцій ЗАТ, проводяться збори акціонерів на яких ставиться питання про продаж частини акцій товариства, що повинно бути засвідчено протоколом зборів;

2) У разі отримання згоди призначається уповноважена особа, яка буде займатися продажем акцій. Остання на основі довіреності повинна отримати виписку у реєстратора акцій (ним може бути комерційний банк, що має відповідну ліцензію на реєстрацію і зберігання акцій) де зазначається інформація про наявність та стан акцій (чи вони не є обтяжені).

3) Після отримання виписки укладається договір купівлі-продажу акцій, який посвідчується нотаріально. Рекомендується у договорі передбачати підписання акту отримання-передачі акцій.

Володар іменної акції, як правило отримує при купівлі один сертифікат на всі акції, який засвідчує їх наявність у володаря. При продажі цих акцій, на зворотній стороні сертифікату робиться індосамент про передачу з підписами обох сторін. Після чого сертифікат відсилається у товариство (якщо вона сама веде реєстр акцій) або реєстратору, де вносяться зміни у список акціонерів, а володарі отримують нові сертифікати. По завершенні всіх цих дій покупець отримує реальне право власності на придбані ним акції.

Крім того частиною 2 ст.28 Закону України “Про господарські товариства” (1576-12) визначено, що акція може бути придбана на підставі договору з її власником. Таким чином акціонер може особисто продати належні йому акції. Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Отже, згідно загальних правил, акція може бути придбана за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку.

Проте при такому продажі потрібно враховувати, які саме акції продаються. Адже перепродаж акцій на пред’явника полягає у прямій передачі цього цінного паперу від одного власника до іншого, тоді як іменної акції – внесення відомостей про передачу права власності у сертифікат з подальшою його заміною та внесення змін до книги реєстрації іменних акцій.

Щодо порядку сплати державного мита за операціями купівлі-продажу акцій, то державне мито справляється на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (з відповідними змінами і доповненнями), яким визначено об'єкти справляння державного мита, його розміри і ставки, порядок справляння державного мита.

Згідно із статтею 2 зазначеного Декрету, державне мито справляється, зокрема, за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (за посвідчення договорів, що підлягають оцінці), і за операції з цінними паперами.

При реалізації цінних паперів юридичні і фізичні особи, які реалізують їх від свого імені, сплачують державне мито у розмірі 0,2 відсотка суми, зазначеної в угоді.
Підпунктом "е" статті 5 Декрету Кабінету від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (з відповідними змінами і доповненнями) встановлено, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються, тобто не підлягають оподаткуванню суми, одержані в результаті відчуження майна, що належить громадянам за правом власності, за нотаріальне посвідчення якого стягується державне мито, крім доходів, отриманих від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення підприємницької та іншої діяльності з метою одержання доходу.

Спадкування