Поняття біржі, її функції, біржовий товар.

Біржа – організований регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля товаром.

Термін «біржа» має наступні значення:

- сукупність операцій із продаж товару, цінних паперів і валюти в спеціально відведеному місці;

- об'єднання торговців, біржових посередників, які за домовленістю оплачують витрати на організацію торгів, установлюють правила торгівлі, визначають санкції за їхні порушення;

- назва самого місця здійснення догоди.

Біржова діяльність є самостійною формою комерційної діяльності з метою одержання прибутку. Разом з тим, самі біржі є неприбутковими організаціями. Це місце, де здійснюються комерційні операції.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і аукціонної торгівлі. Торгівці організовують її для полегшення власне процесу торгівлі, створення більш ефективного механізму торгівлі, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.

Біржова діяльність, як і біржа загалом, має такі особливості:

- концентрується в місцях виробництва і споживання товару, тобто у великих промислових, сільськогосподарських і торгових центрах (наприклад, Чикаго, Токіо, Дніпропетровськ, Одеса, Київ);

- торгівля здійснюється специфічними видами товарів, так званими біржовими товарами, великими партіями;

- торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за взірцями, описанням, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому з правом укладання таких договорів у майбутньому;

- торги проводяться регулярно, враховується можливість концентрації попиту і пропозиції продавців і покупців у часі і просторі;

- відзначається відкритістю торгів, тобто всі, хто бажає, можуть отримати вичерпну інформацію про обсяги товарів, проданих на торгах, і ціни, що склалися;

- характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни формуються залежно від попиту і пропозиції за наявності конкуренції; ціни не постійні і змінюються залежно від кон’юнктури ринку;

- здійснюється, як правило, біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

- передбачає відсутність прямого державного втручання у процес біржових торгів;

- здійснюється за єдиним історично сформованими і законодавчо затвердженими правилами, дію яких регулює ринок (з використанням типових документів для оформлення контрактів), і певними вимогами до умов поставки проданих товарів;

- виробляє два основних стандарти – щодо якості і ціни товару, який є об’єктом купівлі-продажу.

Таким чином, біржова діяльність, а відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи.

Біржовий товар є об’єктом торгівлі на біржах. Характерними рисами біржового товару є: масовість виробництва і споживання, стандартність, збереженість, транспортабельність, незалежність якісних ознак товарі від конкретного споживача, коливання цін під впливом природних, сезонних, політичних та інших чинників.

У світовій практиці на товарних біржах функціонують приблизно 70 видів товарів. Це товари, які пройшли лише первинну обробку, тобто сировина та напівфабрикати. Вони поділяються на дві групи. Перша група це сільськогосподарські товари і товари лісівництва та продукти їх переробки:

- зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь);

- олійно-насіннєві (бавовняне насіння, боби, соя, шрот);

- живі товари (велика рогата худоба, свині) та м’ясо;

- текстильні товари (бавовна, джут, шерсть, натуральний та штучний шовк, льон);

- харчові товари (цукор,, кава, какао-боби, картопля, арахіс тощо);

- пиломатеріали та фанера;

- натуральний каучук.

Друга група – це мінеральна сировина і напівфабрикати:

- кольорові метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній тощо);

- дорогоцінні метали (золото, срібло, платина);

- товари нафтового комплексу (нафта, бензин, газ, мазут тощо)

Проте до сучасного рівня розвитку біржовий ринок йшов еволюційним шляхом. Товарні біржі за п’ятивікову історію у своєму розвитку пройшли кілька етапів – від звичайних форм оптового до сучасного ф’ючерсного ринку змінювався характер угод, їх економічна сутність та організаційна структура.

 

Історія розвитку бірж

Для кращого розуміння особливості бірж, слід розглянути стисло історію їх розвитку. З давніх-давен купці збиралися в певному місці, щоб знайти покупця, отримати ділову інформацію і насамперед відомості про останні ціни на ті чи інші товари. Відомо, що такі збори у Стародавньому Римі відбувалися вже наприкінці II ст.. н.е.

У 1553 р. марсельські купці почали вимагати для себе „місце, яке б служило їм приміщенням для зустріч, щоб уникнути дискомфорту, який вони відчували, перебуваючи на вулиці”.

Поступово складався порядок здійснення біржових торгів. Їх учасники зрозуміли, що зовсім необов’язково привозити товар із собою. Досить домовитись про його ціну. Все інше має бути обумовлено в підсумковому договорі. На біржових зборах, крім купівлі-продажу, вирішувались питання страхування, перепродажу векселів та інше.

Походження слова „біржі” пов’язане з назвою найбільшого торгового пункту Фландрії – Брюгге. Тут торгова штовханина відбувалася біля готелю „Бурсе”. Ван де Бурсе – так звали господаря готелю – побудував будинок для приїжджих. Його фронтон він прикрасив власним гербом, на якому було зображено три гаманці.

Іноземні комерсанти, що прибували до Брюгге, часто зупинялися в цьому готелі, знайомились там з іншими торговцями, укладали угоди, дізнавалися останні новини. „Бурсе” був вигідний для торговців ще й тим, що поряд із ним розміщувалося представництво найбільших торгових центрів – Флоренції та Генуї. Так склалася вираз „йти до Бурсе”, тобто брати участь в торгових зборах. Від слова „бурсе”, найімовірніше, і пішло сучасне „біржа”.

Перша спеціальна будівля для біржі була споруджена в 1556 році в Антверпені, конкуренті міста Брюгге. На фронтоні будівля розташовано напис: „Для торгових людей усіх країн і мов”.

На початку XVII ст. центр торгової т фінансової діяльності перемістився в Амстердам. Родоначальником ринку цінних паперів теж вважається Амстердам у XVII ст. тут виникла перша фондова біржа. Хоча ще раніше облігаціями державних позик торгували у Венеції та Флоренції. В Генуї існував активний ринок розписок та платіжних зобов’язань.

Справжній розквіт світової біржової торгівлі припадає на XIX ст. Пальму першості захоплює Лондонська біржа. Однак з часом найпрестижнішою стає Нью-Йоркська біржа, що розмістилася на відомій усім сьогодні Уолл-Стріт.

Діяльність товарних бірж починалася з укладання угод на реальний товар широкого асортименту (текстильна сировина, лісоматеріали, сільськогосподарська продукція тощо) за умови його термінової поставки. Механізм був простий: за укладеною на біржі угодою покупець на одному із складів одержував оплачений ним товар або посвідчення про його поставку негайно. Такі угоди з реальним товаром у разі його термінової поставки називають угодами з коротким терміном поставки, або угодами на спот.

Продавець реального товару, доставивши його на склад біржі, одержував складське посвідчення, що підтверджувало кількість і якість товару. Після укладення угоди продавець передавав це посвідчення покупцю, одержуючи в обмін платіжний засіб (чек покупця).

З часом світовий біржовий ринок сягнув від торгівлі спотовим контрактами, тобто торгівлі реальним товаром з коротким терміном поставки, до торгівлі угодами з відстроченою поставкою, тобто форвардними, коли забезпечується поставка товару відповідної якості у визначений термін (на більш тривалий період за цінами) на момент укладення угоди, які, як правило, гарантують товаровиробникам певний рівень прибутку.

Форвардний контракт являв собою торгову угоду, згідно з якою продавець поставляє конкретну продукцію покупцю у визначений термін у майбутньому. В момент укладення контракту сторони домовляються про обсяг поставки і якість товару (беручи за основу біржовий стандарт), про час і місце поставки, а також про ціну.

Економічна суть такої торгівлі на обумовлений термін полягала в тому, що в умовах коливання цін і через непередбачуваність ситуації на ринку вона давала можливість продавцю одержати прибуток від угоди, а покупцю – максимальний спекулятивний прибуток, рівень якого залежав від оборотності угоди.

Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж. Як правило, біржі класифікують за такими критеріями:

- видом біржового товару;

- організаційно-правовою формою біржі;

- формою участі в біржових торгах;

- номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу;

- переважаючим видом біржових угод.

 

Класифікація бірж

За видами біржового товарурозрізняють товарні біржі, фондові, валютні, фрахтові, біржі праці.

Товарна біржа– здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками, характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.

Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондовою біржі – мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, компаніями та сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.

Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.

Фрахтова біржа – постійно діючий ринок фрахтових суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування.

Біржа праці – це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі у біржових торгах поділяються на відкриті (публічні) та закриті.

Біржа відкритого типу (публічна) – це біржа прямих, безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ кола клієнтів-продавців та замовників-покупців.

Біржа закритого типу– це біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками) біржі. Діє заборона на доступ до біржового кола покупців та продавців; необхідна спеціальна система збирання та добіржової обробки замовлень за межами біржі; передбачається наявність органів посередників-професіоналів, які обслуговують процес купівлі-продажу.

За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, виокремлюють універсальні, спеціалізовані та вузькоспеціалізовані біржі.

На універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів.

Спеціалізовані мають по товарну спеціалізацію за групами товарів. Наприклад, товарно-сировинна біржа спеціалізується на купівлі-продажу переважно сировини та сільськогосподарської продукції (паливно-енергетичні ресурси, метали, зерно, цукор, кава тощо).

Вузькоспеціалізованітоварні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу одного виду товару (сирої нафти, твердої пшениці та ін.)

За переважаючим видом біржових угод вирізняють біржі реального (наявного) товару; строкові або ф’ючерсні; комплексні (змішані).

В світовій практиці прийнято для спрощення біржових операцій стандартизувати об'єми товару, що постачається за одним контрактом (біржова одиниця або фасовка). Лот – це стандартна за кількістю та якістю партія товару – кратна біржовій одиниці. Біржовий товар повинен мати певні якості. Відповідно з тим товаром яким торгують посередники на біржі, біржі можуть бути: спеціалізованими (один товар): зернова, кавова, універсальними (декілька товарів).