Тема 1. Основні принципи і умови функціонування бірж

Тема 1. Основні принципи і умови функціонування бірж

Історія розвитку бірж

Для кращого розуміння особливості бірж, слід розглянути стисло історію їх розвитку. З давніх-давен купці збиралися в певному місці, щоб знайти покупця, отримати ділову інформацію і насамперед відомості про останні ціни на ті чи інші товари. Відомо, що такі збори у Стародавньому Римі відбувалися вже наприкінці II ст.. н.е.

У 1553 р. марсельські купці почали вимагати для себе „місце, яке б служило їм приміщенням для зустріч, щоб уникнути дискомфорту, який вони відчували, перебуваючи на вулиці”.

Поступово складався порядок здійснення біржових торгів. Їх учасники зрозуміли, що зовсім необов’язково привозити товар із собою. Досить домовитись про його ціну. Все інше має бути обумовлено в підсумковому договорі. На біржових зборах, крім купівлі-продажу, вирішувались питання страхування, перепродажу векселів та інше.

Походження слова „біржі” пов’язане з назвою найбільшого торгового пункту Фландрії – Брюгге. Тут торгова штовханина відбувалася біля готелю „Бурсе”. Ван де Бурсе – так звали господаря готелю – побудував будинок для приїжджих. Його фронтон він прикрасив власним гербом, на якому було зображено три гаманці.

Іноземні комерсанти, що прибували до Брюгге, часто зупинялися в цьому готелі, знайомились там з іншими торговцями, укладали угоди, дізнавалися останні новини. „Бурсе” був вигідний для торговців ще й тим, що поряд із ним розміщувалося представництво найбільших торгових центрів – Флоренції та Генуї. Так склалася вираз „йти до Бурсе”, тобто брати участь в торгових зборах. Від слова „бурсе”, найімовірніше, і пішло сучасне „біржа”.

Перша спеціальна будівля для біржі була споруджена в 1556 році в Антверпені, конкуренті міста Брюгге. На фронтоні будівля розташовано напис: „Для торгових людей усіх країн і мов”.

На початку XVII ст. центр торгової т фінансової діяльності перемістився в Амстердам. Родоначальником ринку цінних паперів теж вважається Амстердам у XVII ст. тут виникла перша фондова біржа. Хоча ще раніше облігаціями державних позик торгували у Венеції та Флоренції. В Генуї існував активний ринок розписок та платіжних зобов’язань.

Справжній розквіт світової біржової торгівлі припадає на XIX ст. Пальму першості захоплює Лондонська біржа. Однак з часом найпрестижнішою стає Нью-Йоркська біржа, що розмістилася на відомій усім сьогодні Уолл-Стріт.

Діяльність товарних бірж починалася з укладання угод на реальний товар широкого асортименту (текстильна сировина, лісоматеріали, сільськогосподарська продукція тощо) за умови його термінової поставки. Механізм був простий: за укладеною на біржі угодою покупець на одному із складів одержував оплачений ним товар або посвідчення про його поставку негайно. Такі угоди з реальним товаром у разі його термінової поставки називають угодами з коротким терміном поставки, або угодами на спот.

Продавець реального товару, доставивши його на склад біржі, одержував складське посвідчення, що підтверджувало кількість і якість товару. Після укладення угоди продавець передавав це посвідчення покупцю, одержуючи в обмін платіжний засіб (чек покупця).

З часом світовий біржовий ринок сягнув від торгівлі спотовим контрактами, тобто торгівлі реальним товаром з коротким терміном поставки, до торгівлі угодами з відстроченою поставкою, тобто форвардними, коли забезпечується поставка товару відповідної якості у визначений термін (на більш тривалий період за цінами) на момент укладення угоди, які, як правило, гарантують товаровиробникам певний рівень прибутку.

Форвардний контракт являв собою торгову угоду, згідно з якою продавець поставляє конкретну продукцію покупцю у визначений термін у майбутньому. В момент укладення контракту сторони домовляються про обсяг поставки і якість товару (беручи за основу біржовий стандарт), про час і місце поставки, а також про ціну.

Економічна суть такої торгівлі на обумовлений термін полягала в тому, що в умовах коливання цін і через непередбачуваність ситуації на ринку вона давала можливість продавцю одержати прибуток від угоди, а покупцю – максимальний спекулятивний прибуток, рівень якого залежав від оборотності угоди.

Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж. Як правило, біржі класифікують за такими критеріями:

- видом біржового товару;

- організаційно-правовою формою біржі;

- формою участі в біржових торгах;

- номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу;

- переважаючим видом біржових угод.

 

Класифікація бірж

За видами біржового товарурозрізняють товарні біржі, фондові, валютні, фрахтові, біржі праці.

Товарна біржа– здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками, характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.

Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондовою біржі – мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, компаніями та сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.

Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.

Фрахтова біржа – постійно діючий ринок фрахтових суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування.

Біржа праці – це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.

За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю.

За формою участі у біржових торгах поділяються на відкриті (публічні) та закриті.

Біржа відкритого типу (публічна) – це біржа прямих, безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ кола клієнтів-продавців та замовників-покупців.

Біржа закритого типу– це біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками) біржі. Діє заборона на доступ до біржового кола покупців та продавців; необхідна спеціальна система збирання та добіржової обробки замовлень за межами біржі; передбачається наявність органів посередників-професіоналів, які обслуговують процес купівлі-продажу.

За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, виокремлюють універсальні, спеціалізовані та вузькоспеціалізовані біржі.

На універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів.

Спеціалізовані мають по товарну спеціалізацію за групами товарів. Наприклад, товарно-сировинна біржа спеціалізується на купівлі-продажу переважно сировини та сільськогосподарської продукції (паливно-енергетичні ресурси, метали, зерно, цукор, кава тощо).

Вузькоспеціалізованітоварні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу одного виду товару (сирої нафти, твердої пшениці та ін.)

За переважаючим видом біржових угод вирізняють біржі реального (наявного) товару; строкові або ф’ючерсні; комплексні (змішані).

В світовій практиці прийнято для спрощення біржових операцій стандартизувати об'єми товару, що постачається за одним контрактом (біржова одиниця або фасовка). Лот – це стандартна за кількістю та якістю партія товару – кратна біржовій одиниці. Біржовий товар повинен мати певні якості. Відповідно з тим товаром яким торгують посередники на біржі, біржі можуть бути: спеціалізованими (один товар): зернова, кавова, універсальними (декілька товарів).

 

Базис, вплив базису на хедж

 

Базис – різниця між ціною н товар на реальному ринку й ціною на ф'ючерсний контракт.

Базис = (Ціна на реальному ринку) – (Ціна на ф'ючерсному ринку)

Кінцева ціна = Ціна цільова +/- Зміна базису

 

Для наведеного приклада кінцева ціна (ціна пшениці) = 98 + 3 = 101 у.од.

Розрізняють базис позитивний та негативний та нульовий.

При негативному базисі ціна на ф'ючерсному ринку вище ціни на реальному ринку. Ринок називається нормальним (ситуація «контанго»).

При позитивному базисі ціни на реальному ринку перевищують ціни ф'ючерсного. Ринок – перевернений (ситуація «беквардейшн»).

Розглянемо вплив базису на результат хеджування

Ситуація „контанго” (короткий хедж)

1) Звуження (позитивна зміна) базису

 

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Продаж 650,75	-0,5
20.11	649,75	Покупка 650,10	-0,35
Результат	Збиток - -0,5грн.	Прибуток – +0,65грн.	0,15
Нетто результат	Прибуток 0,15 грн. за одиницю товару

 

 

2) Розширення (негативна зміна) базису

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Продаж 650,75	-0,5 грн. /т
20.11	649,75	Покупка 650,40	-0,65 грн. /т
Результат	Збиток - -0,5грн.	Прибуток – +0,35грн.	- 0,15
Нетто результат	Збиток 0, 15грн. за одиницю товару

 

 

3) Стабільний (нульовий) базис

 

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Продаж 650,75	-0,5 грн. /т
20.11	649,75	Покупка 650,25	-0,5 грн. /т
Результат	Збиток - -0,5грн.	Прибуток - +0, 5грн.
Нетто результат	Прибуток на ф’ючерсному ринку покриває збиток на реальному

 

Ситуація „контанго” (довгий хедж)

1) Звуження (позитивна зміна базису)

 

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Покупка 650,75	-0,5 грн. /т
20.11	649,75	Продаж 650,10	-0,35 грн. /т
Результат	Прибуток – +0,5грн.	Збиток - -0,65грн.	0,15
Нетто результат	Збиток 0, 15грн. за одиницю товару

 

 

2) Розширення (негативна зміна базису)

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Покупка 650,75	-0,5 грн. /т
20.11	649,75	Продаж 650,40	-0,65 грн. /т
Результат	Прибуток - +0,5грн.	Збиток - -0,35грн.	- 0,15
Нетто результат	Прибуток 0,15 грн. за одиницю товару

 

3)Стабільний базис

Число, місяць року	Реальний ринок, грн.	Ф'ючерсний ринок, грн.	Базис
20.10	650,25	Покупка 650,75	-0,5 грн. /т
20.11	649,75	Продаж 650,25	-0,5 грн. /т
Результат	Прибуток - +0,5грн.	Збиток - -0, 5грн.
Нетто результат	Прибуток на реальному ринку покриває збиток на ф'ючерсному ринку

 

 

Взагалі, у практиці хеджування розрізняють наступні комбінації короткого й довгого хеджу:

1) Короткий хедж, звуження базису на нормальному ринку. Ціни знижуються, базис звужується, і прибуток за ф'ючерсним контрактом перевищує витрати на реальному ринку.

2) Короткий хедж, розширення базису на нормальному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє одержати менше прибутку, не покриває збитки на реальному ринку.

3) Довгий хедж, звуження базису на нормальному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє одержати менші прибутки або більші збитки, ніж реальний ринок.

4) Довгий хедж, розширення базису на нормальному ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє одержати більші прибутки або мінімальні збитки.

5) Короткий хедж, звуження базису на перевернутому ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє одержати менші прибутки або більші збитки, ніж реальний ринок.

6) Короткий хедж, розширення базису на переверненому ринку. Ф'ючерсний контракт дозволяє одержати більше прибутки або мінімальні збитки, ніж реальний ринок.

7) Довгий хедж, звуження базису на переверненому ринку. Прибутки ф'ючерсного контракту перевищують прибутки на реальному ринку.

8) Довгий хедж, розширення базису на переверненому ринку. Збитки ф'ючерсного контракту високі в порівнянні з реальним ринком.

Опціон, хеджування опціоном

 

Хеджування може здійснюватися також особливим видом біржових операцій – опціоном.

Опціон – право купити або продати вказаний в опціоні об'єкт (ф'ючерсний або реальний контракт) за фіксованою ціною протягом визначеного строку в майбутньому в обмін на виплату премії.

Опціон – форвардний або ф'ючерсний контракт, що може бути припинений до настання строку його виконання за бажанням покупця.

За технікою здійснення розрізняють: опціон покупця (call-option); опціон продавця (put-option), подвійний опціон.

Опціон покупця (call-option) надає право, але не зобов'язання його покупцеві придбати ф'ючерсний контракт за відповідною ціною в будь-який час терміну дії цього опціону.

Опціон продавця (put -option) надає право, але не зобов'язання його покупцеві продати ф'ючерсний контракт за відповідною ціною в будь-який час терміну дії цього опціону.

Ціна, по якій покупець опціону колл-опциона має право придбати ф'ючерсний контракт, а покупець пут-опціону має право продати ф'ючерсний контракт називається ціною зіткнення або ціною угоди. При опціоні покупця й опціоні продавця, власник опціону зобов'язаний сплатити продавцеві опціону (передплатникові) відповідну плату (премію). Як тільки покупець опціону продавця або покупця здійснює угоду, біржа, на якій іде торгівля ф'ючерсними контрактами, фіксує відкриту ф'ючерсну позицію.

Незалежно від того, у якому стані перебуває ринок, найбільше, що може втратити покупець опціону - премія за опціон.

Внутрішня вартість опціону

Опціон покупця (call-option) має внутрішню вартість, якщо ціна зіткнення на нього нижче, ніж ціна на ф'ючерсний контракт даного виду продукції.

Опціон продавця (put-option) має внутрішню вартість, якщо ціна зіткнення на нього перевищує ціну на ф'ючерсний контракт даного виду продукції.

Опціон, що має внутрішню вартість, називають «при грошах»

Приклад: Якщо кукурудза за ф'ючерсним контрактом – 3 $ за одиницю, тоді опціон покупця на контракт з ціною зіткнення - 2,5 $ за од. надає право його власникові купувати кукурудзу за ф'ючерсним контрактом з розрахунку 2,5 $ за од. При виконанні опціону, його власник дістане прибуток 0,50 $ за од. – ситуація «бути при грошах».

Якщо ціна на кукурудзу на ф'ючерсному ринку – 2 $ за од., власникові колл-опциона буде вигідно купити кукурудзу на реальному ринку по більше низькій ціні, відмовившись від опціону – ситуація «без грошей»

У випадку, якщо ціна зіткнення на опціон продавця/покупця дорівнює поточній ринковій ціні опціон називають – «залишитися при своїх», зведено до табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Різні варіанти розрахунку внутрішньої вартості при реалізації опціону

Ситуація	Опціон на покупку	Опціон на продаж
«При грошах»	Ціна на ф'ючерсному ринку вище ціни зіткнення	Ціна на ф'ючерсному ринку нижче ціни зіткнення
«При своїх»	Ціна на ф'ючерсному ринку дорівнює ціні зіткнення	Ціна на ф'ючерсному ринку дорівнює ціні зіткнення
«Без грошей»	Ціна на ф'ючерсному ринку нижче ціни зіткнення	Ціна на ф'ючерсному ринку вище ціни зіткнення

 

 

Хеджування за допомогою покупки опціону продавця (put -option)

Приклад. Виробник кормів у травні купує жовтневий опціон продавця на соєвий шрот. Ціна на шрот на реальному ринку - 158 $/тонну. Опціон на ф'ючерсний контракт на шрот - 160 $/т., при цьому покупець платить премію - 2,4 $/т., що дає йому право одержати коротку позицію при ціні 160 $/т. Наприкінці жовтня ціна на ф'ючерсний контракт на шрот знижується до 156 $/т. Ціна на наявному ринку в жовтні - 155 $/т.

Місяць року	Реальний ринок	Опціон
травень	158 $/тонну	Покупка пут-опціону 160 $/тонну Премія - 2,4 $ / т.
жовтень	155 $/тонну	Продаж пут-опціону Прибуток=160-156=4$/т.

Результат операції:

Ціна продажу = 155$/тонну

Прибуток від продажу = (160-156) - 2,4 = 1,6 $/тонну

Ціна на шрот = 155 + 1,6 = 156,6 $/тонну

Якщо ціна на ринку підвищилася, ціна на ф'ючерсному ринку становить 165 $/тонну, а на реальному ринку - 163 $/тонну

Місяць року	Реальний ринок	Опціон
травень	158 $/тонну	Покупка пута-опціону 160 $/тонну Премія - 2,4 $/тонну
жовтень	163 $/тонну	Відмова від опціону

Результат операції:

Ціна продажу = 163-160 =3 $/тонну

Ціна на шрот = 160 + 3 - 2,4 = 160,6 $/тонну

Якщо ціна на реальному ринку підвищилася, то не вигідно виконувати ф'ючерсний контракт. Відбувається відмова від опціону: товар продається по більше високій ціні на реальному ринку, при цьому сплачується премія за ризик.

 

Хеджування за допомогою покупки опціону покупця (coll -option)

Приклад. Промисловець у березні купує травневий колл-опцион на сою з ціною на ф'ючерсний контракт - 155$/тонну; платить премію в розмірі – 0,2$/тонну, що надає право одержати довгу позицію на ринку. У травні ціна на наявному ринку - 154,9$/тонну, на ф'ючерсному ринку - 155,9$/тонну. Власник опціону здійснює в травні його залік.

 

Місяць року	Реальний ринок	Опціон
березень	-	Покупка колл-опциона 155$/тонну Премія - 0,2 $/тонну
травень	154,9 $/тонну	Продаж колл-опциона Прибуток=155,6-155= 0,9 $/т

 

 

Результат операції:

Ціна покупки = 154,9 $/тонну

Ціна покупки, з урахуванням гри на біржі = 154,9 - 0,9 - 0,2 = 154,2 $/тонну

У результаті гри на біржі, промисловець страхує себе від зростання цін, що дає можливість придбати товар дешевше. Якщо ж ціни на ринку знижуються, промисловець запропонує вважати свій колл-опцион недійсним, його збиток - розмір виплаченої премії.

Гра на різниці цін

Арбітражисти використовують географічну різницю в цінах. Арбітраж припускає одночасно покупку й продаж контракту (товару) на різних біржах.

Приклад арбітражу.

Дата	Чікагська товарна біржа	Біржа в Канзас-Сіти
27.03.06	Покупка ф’ючерсного контакту 200 у. од.	Продаж ф’ючерсного контакту 198 у.од..
27.05.06	Продаж ф’ючерсного контакту по 205 у.од.	Покупка ф’ючерсного контакту 200 у. од.
Результат	Прибуток 5 у.од	Збиток 2 у.од.

 

Спредери використають тимчасову різницю в цінах на товар, вивчаючи закономірності й взаємозв'язок цін на нього в різні періоди часу.

Приклад спреду

Дата	Ф’ючерсний контракт на червень	Ф’ючерсний контракт на грудень	Спред
Травень	Продаж за 2,37у.од	Покупка за 1,95 у.од	0,42
Червень	Покупка за 2,05 у.од	Продаж за 1,82 у.од	0,23
Результат	Прибуток 0,32 у.од	Збиток 0,13 у.од	0,19

 

Правила успішної спекуляції

Досвід здійснення спекулятивних операцій на ф’ючерсних ринках дозволив сформулювати ряд правил успішної спекуляції.

1) Перед початком кожної операції слід встановити рівень ризику й очікуваний рівень прибутку.

2) На кожній позиції можна ризикувати не більш ніж 5% спекулятивного капіталу.

3) Необхідно переконатися, що середній прибуток в 10-15 разів більше витрат по кожній операції. (Витрати на операцію включають комісійні брокерам і діловий спред пропозиції на купівлю і продаж).

4) Не збільшувати кількість відкритих позицій, поки остання з відкритих позицій не покаже прибуток.

 

Учасники фондового ринку

Суб’єкти ринку ЦП - організації або фізичні особи, які продають або купують ЦП, а також обслуговують їх обіг. Основними суб’єкти є:

1. Емітенти. Емітенти ЦП – юридичні особи, які випускають ЦП від свого імені й зобов'язані виконувати свої обов'язки, що випливають із умов випуску. Емітентом ЦП може бути також держава, що випускає ЦП для задоволення потреб у фінансуванні витрат бюджету й окремих проектів.

2. Інвестори, які можуть бути представлені індивідуальними й інституціональними учасниками.

3. Фондові посередники.

4. Державні органи регулювання й контролю.

5. Організації, які обслуговують ринок ЦП. Функції учасників, які обслуговують фондовий ринок:

- емісійна – організація випускає й контролює розміщення ЦП;

- брокерська – здійснення угод з ЦП у ролі комісіонерів або довіреної особи;

- дилерська – здійснення угод з ЦП від свого імені;

- управлінська – представлення інтересів однієї зі сторін в угоді з ЦП;

- консалтингова – надання юридичної, економічний, технічних й інших видів консультацій щодо ЦП;

- аудиторська – перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку й фінансового стану емітента;

- депозитарна – надання послуг із заощадження, передачі й обліку ЦП;

- клірингова – здійснення операцій по збору, перевірці, підготовці документів щодо виконанню угод;

- реєстраторська – ведення реєстру власниками ЦП;

- регулююча – правове регулювання діяльності учасників фондового ринку.

 

Процедура лістингу

Процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах можливий для цінних паперів які успішно пройшли спеціальну процедуру – лістинг (буквально – внесення до списку). Будь-якому підприємству необхідно ввести до списку відповідної біржі свої ЦП, що є офіційною передумовою для можливості торгівлі.

Перевагою лістингу й відповідно участі в біржових торгах є висока мортабельність. Мортабельність – це придатність для реалізації на ринку, підвищений рівень ліквідності ЦП, вигідність від стабільності цін на них. Інвестор, покупець ЦП, включений у котирувальний аркуш біржі, може бути впевнений, що одержить достовірну своєчасну інформацію про компанію емітента ЦП. Лістинг – це система підтримки ринку, що створює сприятливі умови для організованого ринку, дозволяє виявити найбільш надійні і якісні ЦП, сприяє їх надійності й ліквідності.

В Україні, в офіційному лістингу біржі можуть перебувати ЦП, які випущені й зареєстровані відповідно до діючого законодавства. Порядок допуску до торгів на біржі передбачає надання заяви щодо допуску до офіційного котирування на фондову біржу, відповідно до яких емітент приймає на себе зобов'язання:

- представляти на біржу звіти загальних зборів акціонерів;

- інформувати біржу про внесення в статутні документи змін, що стосуються ЦП емітента;

- погоджувати з біржею графік випуску й розміщення ЦП;

- погоджувати з біржею графік проведення технічних процедур з власними ЦП, зокрема виплату дивідендів, відсотків;

- посилати на біржу розповсюджені їм офіційні повідомлення або публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну або фінансову інформацію, що емітент має намір опублікувати;

- інформувати біржу про будь-який новий факт, що може істотно вплинути на біржовий курс або майнове й фінансове становище емітента й на його діяльність.

 

Рекомендована література:

1. Биржевое дело: Учеб. / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Босова. – М.: Финансы и статистика, 1999.

2. Брызгин О.Р. Основы биржевой деятельности. – К., 1995.

3. Гайдуцький П.І., Бузовий Є.А., Тимченко В.Н. Біржова торгівля. Основа ринку. – К.: УСГА, 1992.

4. Губський Б.В. Біржові технології ринку. – К.: Норма-принт, 1997.

5. Дегтярева О.И. Биржевое дело: Учеб. – М.: ЮНИТИ, 2000.

6. Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посіб. 2-ге вид. – Львів: Новий Світ-2000, 2003.

7. Иванов К.М. Фьючерсы и опционы: механизм хеджирования. – М.: МГУ, 1993.

8. Кравченко Ю. Инструменты фондового рынка: Виды. Свойства. Особенности эмиссии. Финансовые вычисления: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2004.

9. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

10. Солодкий М.О. Біржовий ринок. – К.: Джерела М, 2001.

11. Фондовий ринок України / В.В. Оскольський та ін. – К.: Скарбниця, 1994.

Тема 1. Основні принципи і умови функціонування бірж