Бойове застосування безпілотних літальних апаратів

Найбільш ясно переваги БЛА проявляються у разі ведення повітряної розвідки, моніторингу поля бою, забезпечення вогневої підтримки військ. Виключно високі можливості БЛА щодо збору інформації забезпечуються завдяки досконалій розвідувальній апаратурі з потрібними характеристиками, спроможністю ведення безперервного цілодобового спостереження, високої живучості. У результаті вони значною мірою потіснили армійську розвідувальну авіацію і на цей час у розвинених країнах виконують до 80% завдань повітряної розвідки.

Сучасна розвідувальна апаратура БЛА дозволяє за один політ обстежити район площиною у сотні квадратних кілометрів. У випадку відсутності або слабкої ППО противника польоти БЛА здійснюються на висотах 500...1000 м. При цьому досягається максимальна площа району розвідки (контролю). У випадку загрози вогневої поразки профіль польоту БЛА стає змінним: старт (запуск) із землі, корабля; набір робочої висоти і політ у районі обстеження на висотах 50...150 м. Нічну розвідку забезпечують завдяки інфрачервоній або оптико-електронній апаратурі, у складних метеоумовах – РЛС міліметрового діапазону або з синтезованою апертурою. Тривалість польоту оперативно-тактичних і тактичних БЛА складає у середньому декілька годин. Для забезпечення можливості цілодобового спостереження до складу комплексу (системи) БЛА входять декілька БЛА.

У разі ведення розвідки з низьких висот тривалість перебування БЛА над бойовими порядками або територією противника суттєво збільшується. За наявності ППО виникає проблема живучості. Для її рішення планер БЛА створюється із композиційних матеріалів і органопластиків. Це дозволило мати слабковідбиваючі, легкі, але в той же час достатньо міцні конструкції, використовувати високоекономічні поршневі двигуни з малою потужністю. Такі двигуни створюють малий тепловий контраст, на який не реагують датчики інфрачервоних головок самонаведення сучасних переносних ЗРК (ПЗРК).

Численні досліди показали, що стрілецька зброя не здатна вражати БЛА, який просто “висить” на висоті 2500 м. Обслуги ПЗРК, зенітних артелерійсько-ракетних комплексів (ЗРАК), зенітних кулеметних установок (ЗКУ) візуально виявляють та знищують БЛА на відстанях 500…2000 м.

Найбільшу загрозу для БЛА являють ЗРАК малого 20...35 мм калібру та ЗРК ближньої дії. Тактика застосування БЛА передбачає виявлення позицій комплексів ЗРАК і обходу таких небезпечних зон. Починаючи з війни у В’єтнамі БЛА активно використовуються спочатку для ведення радіо і радіотехнічної розвідок, викриваючи систему ППО. Діючи у першому ешелоні як засоби повітряного нападу, вони створювали активні і пасивні перешкоди для придушення РЛС, ЗРК, засобів радіозв’язку у мережах управління, закидали одноразові передавачі перешкод у місця дислокації об’єктів управління.

За 1...1,5 хвилин до підходу основної ударної групи деякі БЛА (наприклад, недорогі БЛА - пастки) входять у зону розміщення вогневих засобів ППО і відіграють роль хибних цілей.

Ударні БЛА у складі першого ешелону наносять удари по РЛС і пунктам управління перед КР і бойовим літакам. Одноразові ударні БЛА, які призначені для поразки радіовипромінюючих цілей виконують політ за заданою програмою до захвату пасивною ГСН БЛА випромінювання цілі. Потім БЛА за програмою переходить у піке для поразки цілі. Програма передбачає можливість припинення атаки і повернення до патрулювання (якщо РЛС припинила випромінювати) для повторення атаки. Одноразові ударні БЛА типу “камікадзе” застосовуються насамперед проти добре захищених об’єктів.

Практичне випробування ударних (бойових) БЛА відбулось під час бойових дій в Афганістані. У жовтні 2001 року UAV RQ-1 Predator був використаний як ударний. Для цього він був оснащений двома протитанковими керованими ракетами (ПТКР) “Хеллфайр”. Вони точно вразили вікна номеру готелю, де ховалися терористи “Аль-Каїди”. У період операції “Свобода Іраку” цими апаратами були атаковані і знищені

12 наземних цілей (батареї ППО, ракетні пускові установки, РЛС та ін.).

Основні принципи бойового застосування БЛА: безперервна розвідка; планування і управління бойовими діями; залучення мінімально необхідної кількості ударних засобів.

Крім розвідки вирішувалися нові задачі: коригування артилерійського вогню; наведення літаків-штурмовиків на виявлені цілі й видача цілевказівки ударним літакам, що мали зброю з лазерною системою наведення.

Тактика застосування БЛА: у заданий район перебування позиції підрозділу ЗРК запускався БЛА, що на екрані станції наведення ракет сприймався обслугою як ціль.

Станція захоплювала його на супроводження, а в цей час з літаків ударної групи на працюючу РЛС наведення запускались протирадіолокаційні ракети типу “Shrike” або “HАRМ” і виводили її з ладу.

Окремі БЛА могли безпосередньо завдавати удари по РЛС ППО чи по броньованих цілях (рис. 5). Для цього вони обладналися бойовим зарядом і апаратурою самонаведення на випромінювання РЛС.

Безпосередньо перед нальотом ударної авіації БЛА можуть викидати на парашутах ПОВ і ДРВ для утворення смуг, у яких можуть непомітно робити політ пілотованих літаків.

Використовувані як удавані цілі, БЛА відволікають на себе самонавідні ракети та дезорієнтують операторів РЛС, що знижує бойові можливості системи ППО противника, утруднює дію систем керування зенітними засобами та винищувальною авіацією..

(Додатковий матеріал)