Системи опалювання, методика розрахунку

 

Опалювання виробничих, допоміжних та інших приміщень можна поділити за радіусом їх дії на такі системи:

а) районні; б) центральні; в) місцеві.

Місцевою системою опалювання називається пічне опалювання без штучної передачі тепла на відстань (вогняні, газові, електричні печі).

Центральною системою опалювання називається опалювання, що обслуговує від одного генератора (центру теплової енергії), одну або декілька будівель шляхом передачі тепла по трубопроводах за допомогою теплоносія.

За видом теплоносія розрізняють системи водяного, парового і повітряного опалювання.

Системи водяного опалювання поділяються на системи:

а) з нормально нагрітою водою - до 100 ^оС (70-95 ^оС);

б) з перегрітою водою - вище 100 ^оС;

Системи парового опалювання залежно від тиску можуть бути:

а) низького тиску - до 0,7 кГ/см²;

б) високого тиску - понад 0,7 кГ/см².

Повітряні системи опалювання можуть бути з вогняними, паровими, водяними і електричними повітропідігрівачами (калориферами).

Пожежна небезпека систем опалювання визначається температурою на поверхні підігрівальних приладів – при температурі, меншій 100 ^оС, небезпека запалювання звичайних матеріалів, що згоряють, не виникає.

Як нагрівальні прилади застосовують чавунні ребристі труби або регістри з гладких труб і в окремих випадках радіатори.

Вживання ребристих батарей в запорошених приміщеннях категорій А, Б та В з пожежної небезпеки не допускається.

Етапи проектування системи опалювання такі:

1 Встановлюється ступінь пожежної і вибухової небезпеки сировини, допоміжних матеріалів, готової продукції.

2 Дається характеристика пари, газів і пилу, що виділяється в приміщеннях, а потім визначають допустимі концентрації цих забруднень з погляду пожежної і вибухової небезпеки.

3 Дається характеристика запроектованій будівлі, визначаються можливі мінусові температури в зимовий період, встановлюються необхідні гігієнічні і технологічні температури у виробничих приміщеннях згідно з ГОСТом.

Розрахунок системи опалювання зводиться до визначення теплових втрат, які необхідно компенсувати.

Системи опалювання повинні компенсувати:

1) теплові втрати через будівельні конструкції – Q_кон;

2) витрату тепла на нагрів повітря, що потрапляє через відкриті ворота, двері та інші отвори і нещільності в конструкціях – О_пов;

3) витрату тепла на нагрів матеріалів, що надходить зовні, устаткування і транспорту – Q_мат;

4) витрату тепла на нагрів повітря, що надходить в приміщення зовні для заміни повітря, що видаляється витяжними системами, у випадках, коли це повітря не компенсується припливною вентиляцією:

Q_опал = Q_кон + Q_пов + Q_мат + Q_вент (3.19)

Теплові втрати через конструкції визначають підсумовуванням теплових втрат через окремі конструкції, підрахованих за формулою

 

Q = F (t₁ – t₂) * R_кон (3.20)

де F – поверхня конструкції, м²;

Rкон – опір теплопередачі конструкції, Вт/м²*град.;

t₁, t₂ – розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього повітря для холодного періоду ^оС.

Втрати тепла розраховують окремо для кожної конструкції, і потім дані підсумовують. Порівнюють дані між втратами тепла і теплоприпливами. Різниця повинна бути компенсована теплогенеруючими установками.

 

Тести для самоконтролю

 

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

 

1 З яких нижченазваних причин відбувається забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами:

· недостатня герметичність устаткування;

· недисциплінованість персоналу;

· неефективна робота вентиляції;

· підвищена температура повітря в робочому приміщенні?

2 Які з нижчеподаних параметрів визначають метеорологічні умови у виробничих приміщеннях:

· температура повітря;

· атмосферний тиск;

· рівень звукового тиску;

· концентрація шкідливих речовин у повітрі?

3 Який із нижчезазначених параметрів виміряється анемометром:

· швидкість руху повітря;

· інтенсивність теплових випромінювань;

· відносна вологість повітря;

· атмосферний тиск7

4 Які умови із зазначених визначають вибір за
ГОСТом 12.1.005-88 оптимальних і припустимих параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях:

· категорія робіт за важкістю, які виконуються в приміщенні;

· період року;

· кількість робочих місць у приміщенні;

· призначення приміщення?

5 Яке значення із зазначених швидкостей руху повітря в приміщенні є допустимим для навчальної аудиторії:

· 0,1 м/с;

· 0,4 м/с;

· 0,5 м/с;

· 0,8 м/с?

6 Які значення із зазначених температур є припустимими для управлінських приміщень влітку:

· 28ºC;

· 29ºC;

· 30ºC;

· 31ºC?

7 До яких нижчеперелічених робіт відносять роботи, при яких витрати енергії становлять 200 ккал/годину:

· середньої важкості;

· легкі;

· важкі?

8 Які з зазначених факторів є визначальними в небезпеці впливу на організм людини отруйних речовин:

· час впливу;

· концентрація;

· дисперсність;

· хімічний склад;

· розчинність у біологічних середовищах?

9 Яке значення концентрації є ГДК ртуті металевої для повітря виробничих приміщень:

· 0,01мг/м³;

· 1 мг/м³;

· 0,1 мг/м³;

· 0,001 мг/м³?

10 Як називається здатність організму людини підтримувати постійну температуру тіла 36,6 ^оС при метеорологічних умовах, що змінюються, і виконанні різних за важкістю робіт:

· терморегуляція організму;

· пристосованість організму;

· захисна реакція організму;

· компенсаторна функція організму?

11 У якій частині приточно-витяжної вентиляції встановлюються циклони:

· у витяжній;

· у припливній;

· у системі циркуляції;

· при підготовці повітря, що подається?

12 Яку кількість повітря, м³/год, необхідно подати в
управлінське приміщення системою вентиляції на кожного працівника:

· 30;

· 40;

· 10;

· 50?

13 Яке значення кратності повітрообміну прийнятне для робочих приміщень при встановленні механічної вентиляції:

· 2;

· 12;

· 6;

· 10?

14 Для якого виду очищення повітря застосовують пилоосаджувальні камери:

· грубого;

· середнього;

· тонкого?

15 До якого виду за класифікацією механічної вентиляції відносять поняття "аварійна вентиляція":

· за часом дії;

· за місцем дії;

· за призначенням?

Лекція 4

Виробниче освітлення

 

Питання:

 

1 Значення раціонального освітлення.

2 Нормування і розрахунок природного освітлення.

3 Нормування і розрахунок штучного освітлення.

 

Основні нормативні документи:

СНиП 11- 4- 79. Естественное и искусственное освещение.