Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину

Радіаційна аварія - аварія на радіаційному небезпечному об'єкті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуа-тації даного об'єкту межі в об'ємах, які перевищують встановлені границі безпеки його експлуата-ції.
Радіоактивне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води чи продоволь-ства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об'ємах, що перевищують рівень, встанов-лений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР.
Радіаційний небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, переробляють, використо-вують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути опроміню-вання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб'єктів господарської діяльності, а також довкілля.
Зона радіоактивного забруднення - територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.
Режим радіаційного захисту - порядок дії населення і використання засобів і способів захисту в зоні радіоактивного забруднення з метою можливого зменшення дії іонізуючого опромі-нювання на людей.
Радіаційний контроль - контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР і іншими джерелами.

Термін - "іонізуюче випромінювання" характеризує будь-яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення пози-тивно та негативно заряджених іонів).
Особливістю іонізуючих випромінювань є те, що всі вони відзначаються високою енергією і викликають зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі. На іонізую-чі випромінювання не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними.

Перші ж дослідження радіоактивних випромінювань дали змогу встановити їх небезпечні властивості. Про це свідчить те, що понад 300 дослідників, які проводили експерименти з цими матеріалами, померли внаслідок опромінення.

Рентгенівські промені проходять тканини людини наскрізь.
Гамма (γ)- випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Джерелом γ - випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину. Завдяки значній енергії, це випромінювання може іонізувати різні речовини, а також характери-зується великою проникаючою здатністю, γ - випромінювання проникає крізь великі товщі ре-човини. Поширюється воно зі швидкістю світла і використовується в медицині для стерилізації приміщень, апаратури, продуктів харчування.
Альфа (λ)-випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з λ - частинок (ядер гелію), які утворюються при ядерних перетвореннях і рухаються зі швидкістю близько до

20 000 км/с. Вони затримуються аркушем паперу, практично нездатні проникати крізь шкіряний покрив. Тому λ - частинки не несуть серйозної небезпеки доти, доки вони не потраплять всере-дину організму через відкриту рану або через кишково-шлунковий тракт разом із їжею, λ – частин-ки проникають у повітря на 10-11см від джерела, а в біологічних тканинах на 30-40 мкм.
Бета (β) -випромінювання - це електронне та позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при ядерних перетвореннях. Швидкість β –час-тинок близька до швидкості світла. Вони мають меншу іонізуючу і більшу проникаючу здатність у порівнянні з λ - частинками. (β - частинки проникають у тканини організму на глибину до 1 -2см, а в повітрі - на декілька метрів. Вони повністю затримуються шаром ґрунту товщиною 3 см.
Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров'я людини. Однак при виконанні певних технічних та організаційних заходів цей вплив можна звести до безпечного.