Історія розвитку вітчизняної метрології

 

У розвитку вітчизняної метрології виділяють декілька етапів:

Перший етап (до 1892 р.)охоплює період від стихійного зародження метрологічної діяльності до створення єдиних еталонів. Для цього періоду характерна централізація метрологічної діяльності, участь вчених у роботі міжнародних метрологічних організацій.

Другий етап – Менделєєвський. Він охоплює проміжок часу 1892-1917 р.р. У цей період у Росії, а також в Україні впроваджується метрична система мір. З 1892 р. Депо зразкових мір і ваг очолює Д.І. Менделєєв, який приклав немало зусиль для впровадження метричної системи мір. У 1903 р. Депо перетворено у Головну палату мір і ваг, яка стала однією із перших у світі науково-дослідних установ метрологічного профілю.

Третій етап розвитку метрології охоплює період 1918-1945 рр. і називається нормативним етапом. У цей період створюється норматив­но-технічна документація різного рівня з метрології; вся інформація зосереджується у Головній палаті мір і ваг; здійснюється комплекс заходів щодо створення державної метрологічної служби. Починається впровадження Міжнародної метричної системи мір. Впровадження метричної системи мір було пов'язано з проведенням метричної реформи, яка здійснювалася протягом 9 років.

Четвертий етап розвитку метрології охоплює період з 1945 р. по 1980 р. Цей післявоєнний етап характеризується інтенсивним розвитком метрологічної діяльності. З 1963 р. Міжнародна система одиниць фізичних величин почала впроваджуватися як обов'язкова в усіх галузях науки, техніки та в народному господарстві. У 1967 р. відбувається зародження кваліметрії. Відмінною особливістю четвертого етапу є повсюдне впровадження стандартизації як головної організаційно-правової форми забезпечення єдності вимірювання в країні.

На п'ятому етапі розвитку метрології, який охоплює 1980-1991 рр. приділяється значна увага проблемам вимірювання якості продукції. У цей період розвивається кваліметрія як розділ метрології. Кваліметрія вивчає питання, пов'язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи починають впроваджувати і використовувати при управлінні якістю продукції, вимірюванні нефізичних величин.

Шостим етапом розвитку метрології в незалежній Україні є розвиток метрології з 1992 р. Він пов'язаний зі створенням національної метрологічної системи, еталонної та вимірювальної бази. Здійснюється удосконалення кваліметрії, зароджується і впроваджується система відповідності продукції (сертифікації). Метрологічна наука спрямована на удосконалення стандартизації й управління якістю продукції в Україні.

Метрологічна служба України

Метрологічна служба України – одна з ланок державного управління. Її задачі:

- державний метрологічний контроль і нагляд;

- державні іспити засобів вимірювань;

- перевірка засобів вимірювань;

- метрологічне забезпечення підготовки виробництва;

- європейське і міжнародне співробітництво.

Правову основу метрологічної діяльності в Україні забезпечують Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, котрий діє з березня 1998 р. та інші нормативно-правові документи (більше 2400 документів).

Метрологічна служба поділяється на державну і відомчу.

Держспоживстандарт України через управління метрології координує всю діяльність метрологічної служби країни (рис. 3.1).

Державна служба законодавчої метрології створює закони, законодавчі акти і нормативні документи по метрології і контролює їхнє дотримання.

 

 

 

 

Рис. 3.1 - Структура метрологічної служби України

Основна функція Державного метрологічного контролю і нагляду – робота з засобами вимірювань, а саме:

- державні іспити з утвердженням типу;

- метрологічна сертифікація;

- перевірка;

- акредитація на право проводити державні іспити, перевіряти засоби вимірювань, виконувати виміри й атестація процедури вимірювання;

- ліцензування діяльності юридичних і фізичних осіб по виготовленню, ремонту, продажу і прокату вимірювальної апаратури.

Перевірка засобів вимірювання – це визначення метрологічним органом похибки та встановлення придатності до застосування засобів вимірювання, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

Калібрування засобів вимірювання – визначення або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювання, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.

 

 

 

 

 

Рис. 3.2 – Види перевірок засобів вимірювання

До відомчої метрологічної служби відносяться:

Служба головного метролога відомства, що здійснює організаційно-методичне керівництво діяльністю всіх ланок метрологічної служби у визначеній галузі економіки.

Метрологічна служба підприємства й організації, що координує і керуєроботою по забезпеченню єдності і необхідної точності вимірювань, упроваджує стандарти, нормативні документи, методики по виконанню вимірювань, використанню сучасних засобів вимірювань, розробляє річні плани робіт метрологічної служби, складаєзаявки на придбання, ремонт і перевірку засобів вимірювань, проводитьметрологічну експертизу засобів вимірювань і технічної документації на проведення вимірювань, контролюєстан використовуваних на підприємстві засобів виміру, представляєу вищі організації і підприємства "Стандартметрологія" Держспоживстандарту України відомості про діяльності метрологічної служби підприємства.