Напрями статистичних досліджень у туризмі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Напрями статистичних досліджень у туризмі



 

Основними напрямами статистичних досліджень у туризмі є:

 

– Іноземний (в’їзний) туризм. При вивченні іноземного туризму за допомогою статистичних методів дослідження має підраховуватися кількість іноземних туристів, здійснюватися їх розподіл за країною постійного проживання,

 

тривалістю перебування, обсягом витрат цих туристів. Особлива увага має приділятися методам вивчення економічного впливу іноземного туризму.

 

– Зарубіжний (виїзний) туризм. Завданнями статистичного дослідження виїзного туризму є, перш за все, обчислення кількості зарубіжних туристів, їх розподіл за країнами, до яких зарубіжні туристи виїжджають, вивчення їх структури за тривалістю перебування, за обсягом витрат цих туристів.

 

– Внутрішній туризм. У результаті статистичного вивчення внутрішнього туризму має бути підраховано кількість внутрішніх туристів, обсяг витрат цих туристів, і, головне, економічний вплив внутрішнього туризму.

 

– Туристична індустрія. Завданнями статистичного дослідження індустрії туризму є визначення кількості пов’язаних з туризмом закладів (готелів,

 

санаторіїв, туристичних підприємств тощо), місткості їх, категорійності, завантаженості. Важливим є питання оцінювання економічного внеску цих закладів у економіку регіону.

 

Будь-яке статистичне дослідження проводять у три етапи. Першим етапом є збирання інформації, яке здійснюють методом статистичного


спостереження. На другому етапі проводять статистичне зведення матеріалів спостереження. Далі, на третьому етапі, результати зведення мають бути проаналізовані.

 

Статистичне спостереження - це спланована, науково-організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища і процеси. Його здійснюють за планом, який включає програмно-методологічні та організаційні питання.

 

Програмно-методологічні питання плану – це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання: для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об’єкт обстеження); складові об’єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).

 

Мета спостереження – одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу. Кінцевою метою є підготовка управлінських рішень та вживання заходів. Метою спостереження в туризмі, наприклад, може бути отримання інформації про стан туристських ресурсів, туристської індустрії, міжнародних туристських потоків.

 

Об’єкт спостереження – це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Об’єктом статистичного спостереження в сфері туризму є: міжнародні відвідувачі; внутрішні відвідувачі; цілі та тривалість перебування або поїздки; перевезення відвідувачів, включаючи екскурсії; надання послуг відвідувачам; доходи, які отримують від діяльності, пов’язаної з туризмом; обсяги наданих послуг за видами економічної діяльності; зайнятість у сфері туризму; інвестиції в сферу туризму; дослідження в сфері туризму.

 

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів – одиниць спостереження. У параграфі 1.3. було приділено увагу одиницям спостереження в туризмі з точки зору попиту. Одиницями спостереження, що відносяться до пропозиції в сфері туризму, є: підприємства, які виробляють продукцію для сфери туризму; будівельні організації, які здійснюють


будівництво об’єктів туризму; підприємства оптової та роздрібної торгівлі; засоби розміщення туристів; засоби транспорту за видами; туристичні агентства, туроператори; організації фінансового посередництва; органи державного управління; підприємства з організації відпочинку, розваг і культури; навчальні заклади; інші підприємства й організації, що надають послуги в сфері туризму; домашні господарства.

 

Програма спостереження – перелік запитань, на які потрібно дати відповідь у результаті спостереження.

 

Організаційні питання плану статистичного спостереження стосуються місця й часу проведення обстеження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічне забезпечення.

 

Основними організаційними формами статистичного спостереження, які використовуються в статистиці туризму є звітність і спеціально організовані спостереження.

 

Звітність – це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт регулярно подає інформацію про свою діяльність до державних органів статистики у вигляді звітів спеціально затвердженої форми. Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність. Розробкою форм державної статистичної звітності в туризмі займається Державна служба статистики України (Держстат). Методи збору й обробки, методологія обчислення статистичних показників, що затверджені Держстатом, є офіційними статистичними стандартами країни. Ці стандарти забезпечують використання даних державної статистики для прийняття управлінських рішень зацікавленими користувачами, порівнянність показників вітчизняної та міжнародної статистики.

 

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не охоплюються звітністю (перепис, опитування, спеціальне обстеження).

 

Розрізняють декілька видів статистичного спостереження. За ступенем

 

охоплення одиниць сукупності: суцільне (обстеження всіх одиниць

 


сукупності); несуцільне (обстеження певної кількості одиниць сукупності). Прикладом суцільного спостереження в туризмі є статистична звітність щодо діяльності туристичних фірм, готелів, санаторіїв дитячих закладів оздоровлення тощо. Несуцільне спостереження, у свою чергу, поділяється на такі види: вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг. Вибіркове спостереження – це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Вибірковий метод використовується в туризмі при вивченні витрат домогосподарств на оплату туристських, екскурсійних, санаторно-оздоровчих послуг, послуг готелів, а також при аналізі наявних доходів домогосподарств. Обстеження основного масиву – це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Метод основного масиву разом із вибірковим використовується при вивченні витрат домогосподарств, а також туристських фірм, які мають статус малих підприємств. Монографічне обстеження – це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. В туризмі таке спостереження може бути проведене в турфірмах, які мають власні засоби розміщення, спортивні споруди, спеціальний туристський транспорт. Анкетне спостереження – це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених анкет. Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом явищ чи процесу, що вивчається (моніторинг туристопотоку в певний регіон).

 

Другим етапом статистичного дослідження є зведення даних спостереження. Основними методами його здійснення є групування, класифікації, табличний, графічний та інші методи.

 

Групування й класифікації, що використовуються в туризмі, є найважливішим засобом узагальнення статистичної інформації, основою статистичного аналізу й використання системи показників. Без утворення груп неможливо дати характеристику явищ, що вивчаються, наприклад, неможливо дослідити закономірності розвитку туризму в регіонах, якщо туристські


підприємства не поєднані в групи за видами діяльності, за формами власності тощо. Крім групувань у статистиці туризму велика увага приділяється класифікаціям. Класифікація – це розподіл елементів сукупності за певною ознакою чи декількома атрибутивними ознаками, який розглядається як стандарт. Стандарти встановлюються органами державної та міжнародної статистики. Класифікації незмінні впродовж тривалого часу. За необхідністю класифікації змінюються або доповнюються.

 

Для виміру впливу туризму на економіку регіону, для здійснення статистичних порівнянь на міжнародному та національному рівнях Всесвітньою туристичною організацією та Статистичною комісією ООН розроблено визначення, класифікації й групування в сфері статистики туризму.

 

Модель поведінки відвідувачів, їх потреби й витрати залежать від віку, освіти, доходів, статі, соціального статусу. Тому для дослідження взаємозалежності факторів туристичної діяльності ВТО пропонує такі класифікації й групування: за віком, за часом перебування й тривалості поїздки, за освітою, за професією, за статусом зайнятості.

 

Статистики ВТО пропонують такі групування за віком: діти, що подорожують зі своїми родичами (0-14 років); молодь, що подорожує наодинці або в групі однолітків (15-24 роки); молоді люди, економічно активні, як правило такі, що подорожують із сім’єю (25-44 роки); люди середнього віку, економічно активі, що подорожують в основному без дітей (45-64 роки); пенсіонери (65 років і старше).

 

У зв’язку з тим, що вартість туристських послуг для дітей має іншу величину, ніж для дорослих, а також тому, що рівень знижок залежить від віку дітей, розглядаються такі вікові групи: до 1 року; 1-5 років; 6-11 років; 12-14

 

років.

 

У категорії відвідувачів, вік яких від 25 до 44 років, також здійснюють більш детальне групування: 25-29 років; 30-34 роки; 35-39 років; 40-44 роки.

 

Групування відвідувачів за часом перебування та тривалістю поїздки допомагає розраховувати середні показники тривалості поїздок і перебування


туристів, виявляти зв’язок між часом поїздки та іншими ознаками, наприклад, роботою засобів розміщення, транспорту. Схожа інформація допомагає планувати роботу туристських підрозділів, складати оптимальну програму турів.

 

Статистики ВТО пропонують також використовувати кількісні групування за часом для одноденного перебування і для перебування з ночівлями. Одноденне перебування вимірюється в годинах, перебування з ночівлями – кількістю проведених ночівель.

 

Класифікація тривалості одноденних відвідувань містить у собі такі групи: до 3 годин; 3-5 годин; 6-8 годин; 9-11 годин; 12 і більше годин.

 

Класифікація тривалості відвідувань із ночівлями передбачає такий розподіл часу перебування: 1-3 ночівлі; 4-7 ночівель; 8-28 ночівель; 29-91 ночівля; 92-395 ночівель. Короткотривалі поїздки (1-3 ночівлі) використовуються для відпочинку і розваг у вихідні та святкові дні, а також з діловими цілями. До другої групи (4-7 ночівель) належать поїздки з різними мотивами, які здійснюють переважно в час додаткової відпустки. Цей сегмент ринку розвивається випереджальними темпами. До середньотривалих поїздок (8-28 ночівель) відвідувачі вдаються, перебуваючи у тривалій відпустці, переважно для відпочинку. Поїздки тривалістю 29-91 і 92-395 ночівель належать до довготривалого туризму. Їх використовують переважно економічно неактивні особи (для відпочинку, розваг, лікування), або економічно активні особи з діловими, професійними цілями (наприклад, навчання за кордоном).

 

Групування відвідувачів за освітою передбачає такі рівні: незавершене початкове; завершене початкове; завершене середнє; завершене професійно-технічне; завершена вища освіта. Групування відвідувачів за професією має відношення тільки до економічно активних відвідувачів таких, як: законодавці, керівники; спеціалісти; техніки та спеціалісти середньої ланки; службовці; працівники торгівлі й сфери обслуговування; працівники сільського й рибного господарства; робітники виробничих підприємств; некваліфіковані робітники;


військовослужбовці. Групування за статусом у зайнятості передбачає такі

 

групи: економічно активне населення (зайняті та безробітні); економічно

 

неактивне населення.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 357; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.249.42 (0.023 с.)