Предмет, метод і завдання статистики туризму

А.З. ПІДГОРНИЙ О.Г. МИЛАШКО

 

 

С Т А Т И С Т И К А

Т У Р И З М У

 

 

Навчальний посібник

 

 

Одеса-ОНЕУ-2014

УДК 31:338.48(075.8)

 

ББК 60.6я73

 

П 41

 

Рекомендовано вченою радою Одеського національного економічного університету (протокол № 2 від 28 жовтня 2014 року)

 

 

Рецензенти:

 

Герасименко В. Г. – кандидат економічних наук, професор Семенова К. Д. - кандидат економічних наук, доцент Ольвінська Ю. О. – кандидат економічних наук, доцент

 

Підгорний А. З., Милашко О. Г.

 

Статистика туризму: Навчальний посібник. – Одеса: ОНЕУ, ротапринт,

 

2014. – 204 с.

 

 

Посібник підготовлено відповідно до навчальної програми дисципліни «Статистика туризму». Методологія розрахунку показників, яку викладено в посібнику, відповідає міжнародним стандартам та вітчизняній статистичній практиці. За кожним розділом у посібнику наведено контрольні запитання та задачі для самостійної роботи з використанням фактичних й умовних даних.

 

Навчальний посібник розраховано на студентів вищих навчальних закладів. Він буде також корисним для спеціалістів, які вивчають проблеми міжнародного туризму, викладачів та аспірантів.

 

 

.

		ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА..................	.................................
РОЗДІЛ 1. Туризм як об’єкт статистичного вивчення..............
1.1. Предмет, метод і завдання статистики туризму...............
1.2. Історія розвитку статистики туризму.......................
1.3. Базові поняття й категорії статистики туризму з точки зору
	попиту...............
	................................
1.4. Класифікації продуктів і видів діяльності в туризмі...........
1.5. Напрями статистичних досліджень у туризмі................
1.6. Державні статистичні спостереження в туризмі..............
РОЗДІЛ 2. Методологічні основи статистики колективних засобів
розміщування.............	................................
2.1. Основні категорії та класифікації у статистиці колективних
засобів розміщування (КЗР).	.................................
2.2. Узагальнюючі характеристики діяльності колективних засобів
розміщування.............	................................
2.3. Показники доходів і витрат КЗР та їх статистичний аналіз....
2.5. Аналіз розподілів у статистиці колективних засобів
розміщування.............	................................
РОЗДІЛ	3. Індексні моделі	в статистиці колективних засобів
розміщування.............	................................
3.1.	Функції індексів у статистичному дослідженні колективних
засобів розміщування......	................................
3.2. Система взаємозв’язаних індивідуальних індексів у статистиці
КЗР......................	.................................
3.3. Зведені індекси та їх системи в статистиці КЗР..............
3.4. Аналіз динаміки та впливу факторів середньої ціни за один
людино-день (ліжко-день)..............................
3.5. Багатофакторні мультиплікаційні моделі в статистиці КЗР та їх
аналіз....................	................................
РОЗДІЛ 4. Статистика туристських потоків.........................
4.1. Завдання статистики туристських потоків...................
4.2. Показники туристопотоків за даними Державної прикордонної
служби України............................................
4.3. Показники туристопотоків за даними звітів колективних
засобів розміщування.......................................
4.4. Показники туристопотоків за даними суб’єктів туристичної
діяльності.................................................

4.5. Характеристики попиту на послуги суб’єктів туристичної

 

діяльності та їх аналіз....................................... 113

4.6. Аналіз динаміки та впливу факторів середньої тривалості туру 118

 

РОЗДІЛ 5. Аналіз інтенсивності розвитку та сезонності туристопотоків.. 136

5.1. Основні та середні характеристики динаміки туристських

потоків................................................... 136

 

5.2. Аналіз тенденцій розвитку туристопотоків................. 140

5.3. Комплексна оцінка сезонності туристопотоків............... 146

 

РОЗДІЛ 6. Статистика туристських витрат і туристського споживання.. 163

6.1. Проблеми визначення місця туризму в економіці країни...... 163

6.2. Визначення туристських витрат та туристського споживання.. 165

 

6.3. Державні вибіркові опитування відвідувачів щодо визначення

обсягу туристських витрат................................... 170

6.4. Методологічні основи проведення вибіркових спостережень у

туризмі................................................... 175

6.5. Факторний аналіз витрат відвідувачів...................... 179

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................... 201

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

Туристична індустрія являє собою складну систему із різноманітними економічними зв’язками. Вона об’єднує велику кількість галузей, функції яких полягають у задоволенні зростаючого попиту на товари й послуги туризму. Це стосується в першу чергу засобів розміщування, індустрії громадського харчування, транспортного забезпечення. Міжгалузеві зв’язки в туризмі настільки переплетені, що оцінити внесок кожної галузі і внесок туризму в цілому в економіку країни чи регіону дуже важко. Проблеми оцінювання впливу туризму можна вирішити за допомогою статистичного спостереження й аналізу. Тому питання статистичного обліку є одними з центральних у вивченні сфери туризму.

 

Статистика, як і інші науки, вимагає концептуального підходу. Її основні положення і визначення стосовно міжнародного туризму розроблені Статистичною комісією ООН і Всесвітньою туристичною організацією (ВТО). Ними та іншими членами міжнародної координаційної групи зі статистики туризму в 2008 р. було підготовлено Міжнародні рекомендації зі статистики туризму. Їх метою є створення методологічної основи для збирання та обробки статистичних даних з туризму в усіх країнах світу.

 

Початок систематичного обліку туристських потоків припадає на першу половину ХХ ст. Проте тоді статистика туризму ще не мала самостійного значення. Збір та обробка даних здійснювалися з метою національної безпеки, контролю за міграційними процесами, виконання законодавства в сфері оподаткування. Власне туристські цілі відступали на задній план. Туристи враховувалися поряд з іншими подорожуючими, без відокремлення спеціальної категорії.

 

Новий етап у розвитку статистики туризму припав на кінець 40-х – початок 50-х рр. ХХ ст. Після війни європейські країни стикнулися з багатьма господарськими проблемами: розрухою, хаосом в управлінні, розвалом

 

товарної й фінансової систем. Стабілізація ситуації потребувала комплексно скоординованих дій. За цих умов уряди країн звернулися до міжнародного туризму, покладаючи на нього великі надії. Саме з ним пов’язували

 

активізацію платіжного балансу, досягнення фінансової рівноваги, довготривалий економічний підйом.

 

Зростання обсягу та економічного значення туризму супроводжувалося розвитком статистики. Поступово прості облікові операції ускладнювалися, вони почали включати елементи аналізу туристських потоків.

 

На сьогодні статистика туризму охоплює величезне коло питань. Статистичні дослідження проводять для того, щоб виявити, як туризм впливає на економіку країни, на платіжний баланс, а також для виявлення основних напрямків та тенденцій розвитку туризму для планування його матеріально-технічної бази, проведення маркетингових досліджень та просування продукту до потенційних споживачів.

 

За кожним із перелічених напрямків статистичного дослідження стоїть

 

конкретний користувач інформації. Це уряди, національні туристські

 

адміністрації та підприємства – виробники туристських товарів і послуг. У процесі роботи вони всі потребують нової інформації про туризм та визначають її зміст, обсяг, форми та періодичність надходження.

 

Навчальний посібник складається з 6 розділів. У першому розділі визначаються предмет і завдання дисципліни, розглядається історія розвитку статистики туризму, її основні категорії, визначення та класифікації. Другий і третій розділи присвячені проблемам статистичного аналізу найважливішої сфери туризму – колективним засобам розміщування. У четвертому й п’ятому розділах мова йде про напрямки статистичного дослідження туристських потоків. Шостий розділ присвячений статистичному вивченню туристських витрат і туристського споживання.

 

Запропонований навчальний посібник має озброїти користувачів інформації знанням методології статистики, розумінням методів аналізу, що можуть бути використані для кількісної оцінки явищ у сфері туризму.

РОЗДІЛ 1. ТУРИЗМ ЯК ОБ’ЄКТ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ

 

КЛАСИФІКАЦІЇ ПРОДУКТІВ

 

ТА ЇХ СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

 

Форма державного статистичного спостереження № 1-КЗР, крім натуральних показників експлуатаційної можливості засобів розміщування, передбачає облік показників фінансово-господарської діяльності. Дані щодо доходів і витрат КЗР регіону узагальнюються і публікуються.

 

Загальний обсяг вартості послуг, наданих КЗР (без ПДВ, акцизного податку й аналогічних платежів), відображає показник «Доходи від наданих послуг» (D). Доходи від наданих послуг дорівнюють сумі доходів від послуг проживання, харчування, санаторно-курортних, оздоровчих та інших послуг, наданих розміщеним особам, що включаються у вартість номерів, путівок, курсівок, і додаткових платних послуг. Ці доходи являють собою фінансові надходження безпосередньо від населення або від організацій, які сплачують перебування в них своїх працівників.

 

У свою чергу, доходи від продажу номерів () охоплюють дані про доходи, отримані від надання послуг з розміщення (у розмірі вартості номера), без урахування тих послуг, що оплачені споживачем у складі турпакета, тобто в складі вартості туристської або санаторно-оздоровчої путівки. Ці дані

 

стосуються готелів та аналогічних засобів розміщування, а також спеціалізованих КЗР, які надають послуги із тимчасового розміщування без путівки.

 

Доходи від реалізації путівок () - це доходи СЗР від реалізації

 

власних путівок, або доходи готелів та аналогічних засобів розміщування від надання послуг з розміщення, вартість яких оплачена в складі турпакета, тобто доходи від обслуговування осіб, розміщених по туристських путівках.

 

Доходи від додаткових платних послуг (), сплачених розміщеними

 

особами понад вартість номера або вартості путівки, а також послуг, наданих особам, що не відносяться до розміщених у цьому КЗР осіб (іншим особам) – це доходи від надання екскурсійних послуг, послуг громадського харчування, послуг лікувально-оздоровчого характеру, роздрібної торгівлі, побутові послуги (пунктів прокату, лазень, автостоянок тощо).

 

Таким чином:

(2.9)

 

Статистика витрат КЗР передбачає облік усіх операційних витрат та

 

інших витрат. Операційні витрати це матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, відрахування на амортизацію та інші операційні витрати. До інших витрат належать втрати від участі в капіталі, інші фінансові витрати, а також собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від зниження ціни фінансових інвестицій та необоротних активів тощо.

 

Важливою характеристикою фінансово-господарської діяльності КЗР є показник «середня вартість одного ліжко-дня (людино-дня) перебування». Показник отримують шляхом ділення загальної вартості перебування всіх розміщених осіб на кількість ночівель і він характеризує середню ціну одного ліжко-дня (людино-дня) перебування (табл. 2.4).

 

У ході статистичного дослідження доходів і витрат колективних засобів розміщування використовуються всі методи статистичного аналізу. Важливими

напрямками такого дослідження є вивчення структури доходів і витрат, здійснення аналізу їх розподілу, дослідження інтенсивності розвитку та вивчення тенденцій зміни різних видів доходів і витрат, здійснення факторного аналізу при різних формах зв’язку між ознаками.

 

Зупинимося детальніше на показниках структурних зрушень доходів і витрат КЗР, які використовують при порівняльному аналізі розподілів у часі.

 

Система показників структурних зрушень містить два рівні показників:

 

індивідуальні та узагальнюючі. До індивідуальних належать:

 

абсолютний приріст часток розподілу:

 

(2.10)

 

Де і - частка групи в базисному та звітному періодах;

відносне зростання часток розподілу:

 

(2.11)

 

 

За даними таблиці 2.7 проаналізуємо структурні зрушення доходів КЗР. Таблиця 2.7

 

Структура доходів від послуг, наданих КЗР регіону, та аналіз її зрушень

 

Вид								,	²
доходів							п. п.
Від	0,307	0,390	0,083	1,270	8,3		68,9	2463,5
продажу
номерів
Від	0,566	0,504	-0,062	0,890	6,2		38,4	5743,7
реалізації
путівок
Від	0,127	0,106	-0,021	0,835	2,1		4,4	273,7
додаткових
послуг
Усього	1,000	1,000	0,000	-		16,6		111,7	8480,9

 

Індивідуальні показники структурних зрушень (табл. 2.7) свідчать про зростання на 8,3 п. п. або на 27 % питомої ваги доходів від продажу номерів у загальному обсязі доходів КЗР при одночасному зниженні питомої ваги доходів

 

від реалізації путівок (на 6,2 п. п. або на 11,0 %) та питомої ваги доходів від додаткових послуг (на 2,1 п. п. або на 16,5 %).

 

Узагальнюючі показники структурних зрушень характеризують зміни у цілому за сукупністю. У статистиці колективних засобів розміщування найчастіше використовують:

 

лінійний коефіцієнт структурних зрушень ():

 

(2.12)

де n - кількість груп

 

квадратичний коефіцієнт структурних зрушень ():

 

(2.13)

 

інтегральний коефіцієнт структурних зрушень Гатєва (К):

 

 

(2.14)

Коефіцієнт набуває значення від 0 до 1. Якщо структура змінюється незначно, коефіцієнт є близьким до 0; при суттєвих зрушеннях коефіцієнт наближається до 1.

За даними табл. 2.7 обчислимо лінійний коефіцієнт структурних зрушень:

 

та квадратичний коефіцієнт структурних зрушень:

 

Квадратичний коефіцієнт структурних зрушень свідчить про те, що в звітному періоді порівняно з базисним структура доходів від послуг, наданих КЗР, змінилася в середньому на 6,1 п. п.

 

Розрахуємо коефіцієнт Гатєва:

 

 

Значення даного показника свідчить, що сталися незначні зміни в структурі доходів колективних засобів розміщування регіону.

 

 

ІНДЕКСІВ У СТАТИСТИЦІ КЗР

 

Для аналізу динаміки характеристик окремих типів колективних засобів розміщування та подальшого факторного аналізу результативних показників будуються системи взаємозв’язаних індивідуальних індексів. У даному параграфі розглядатимуться двохфакторні індексні моделі.

 

Дані офіційних статистичних джерел зі статистики КЗР дозволяють будувати та аналізувати класичну систему індексів, яка включає індекс цін

, індекс фізичного обсягу , та індекс вартості :

або

У результаті того, що інформація в статистичних публікаціях узагальнена, то, що стосується цін, мова йде про середні ціни за окремими типами КЗР. Цей показник має офіційну назву «фактичні витрати розміщених на один ліжко-день (людино-день) у середньому за рік» (далі – ціна за один ліжко-день (людино-день) або просто – ціна).

 

Характеристикою фізичного обсягу виробництва в статистиці колективних засобів розміщування є кількість ночівель проведених розміщеними особами, людино-днів (ліжко-днів для спеціалізованих засобів розміщування), (далі – кількість ночівель).

 

Повна назва показника – загальна вартість перебування всіх

 

розміщених у закладах осіб протягом року (далі – вартість перебування).

 

Як було відмічено вище, першою задачею індексного методу є аналіз динаміки індексованих показників. Кожний з індексів системи виконує відповідну задачу для індексованого показника.

 

За даними таблиці 3.1 визначимо індивідуальні індекси цін, кількості

 

ночівель та вартості перебування для готелів та аналогічних засобів

 

розміщування – одного з типів КЗР України (ГАЗР – готелі та аналогічні засоби розміщування, CЗР - спеціалізовані засоби розміщування):

 

Таким чином, у 2013 р. порівняно з 2012 р. у готелях та аналогічних засобах розміщування України (юридичні особи) ціна за один людино-день зменшилася на 3,9 %, кількість ночівель скоротилася на 1,9 %, вартість перебування знизилася на 5,0 %.

 

Таблиця 3.1

 

Динаміка показників діяльності КЗР України (юридичні особи)

 

	Кількість	Ціна за один			,
	ночівель, млн.	людино-день	Вартість перебування,
Тип	людино-днів	(ліжко-день),	млн. грн.	млн.
КЗР	(ліжко-днів)	грн.			грн.
2012 р.	2013 р.	2012 р.	2013 р.	2012 р.	2013 р.
ГАЗР	10,3	10,1	487,0	472,0	5016,1	4767,2	4918,7
СЗР	34,9	34,8	214,8	227,7	7496,5	7924,0	7475,0
Усього	45,2	44,9	–	–	12512,6	12691,2	12397,7
у КЗР

 

 

Важливим напрямком аналізу, який здійснюється на основі побудованої системи взаємозв’язаних індексів, є аналіз впливу факторів на зміну

 

результативного показника. В мультиплікативній моделі множники

 

і безпосередньо впливають на вартість перебування, і, таким чином, мають

 

розглядатися як чинники результативного показника. Звернемо увагу, що

 

для визначення абсолютного впливу факторів при побудові системи взаємозв’язаних індексів необхідним є зважування і фіксування ваг. При

використанні ланцюгового методу побудови індексних систем при вивченні впливу об’ємного фактора (Q) якісний фактор (p) фіксується на базисному рівні, а при вивченні впливу якісного фактора об’ємний чинник фіксується на рівні звітного періоду. Система індексів матиме вигляд:

Запишемо на її основі формули загального абсолютного приросту вартості перебування та факторні абсолютні прирости, обумовлені впливом зміни цін та кількості ночівель (різниця між чисельником та знаменником відповідного індексу):

 

(3.4)

 

(3.5)

 

(3.6)

За нашими даними:

 

=4767,2 – 5016,1 = - 48,9 млн. грн.

 

млн. грн.

 

млн. грн.

 

- 248,9 = -151,5 – 97,4

 

Формули відносної зміни вартості перебування та формули факторних відносних приростів даного результативного показника такі:

Здійснимо відповідний розрахунок:

 

-5,0 = - 3,0 - 2,0

Узагальнимо отримані результати: в 2013 р. порівняно з 2012 р. загальна вартість перебування в готелях та аналогічних засобах розміщування України зменшилася на 248,9 млн. грн. або на 5 %; у тому числі за рахунок зменшення цін – на 151,5 млн. грн. або на 3 %, а під впливом скорочення кількості ночівель

 

– на 97,4 млн. грн. або на 2 %.

 

Відповідний аналіз можна здійснити за даними спеціалізованих засобів розміщування.

 

Доцільно дослідити відносну зміну показників та здійснити факторний індексний аналіз на основі такої моделі:

(3.10)

де – тривалість перебування одного розміщеного (днів);

 

О – кількість розміщених осіб.

 

Система взаємозв’язаних індексів виглядатиме:

(3.11)

або

(3.12)

Кожний з індексів характеризує відносну зміну відповідного індексованого показника. Формули, за допомогою яких розв’язується друга задача індексного методу – аналізується абсолютний та відносний вплив факторів на зміну результативного показника – кількості ночівель – відповідають наведеним вище.

 

Наступним напрямком аналізу є вивчення відносної зміни та дослідження впливу факторів загальної місткості певного типу КЗР (M) на основі такої моделі:

(3.13)

де m – місткість одного засобу;

 

H– кількість засобів певного типу.

 

Індексний аналіз даних показників відповідає проведеному вище.

 

ПОКАЗНИКИ ТУРИСТОПОТОКІВ

 

ПОКАЗНИКИ ТУРИСТОПОТОКІВ

 

ПОКАЗНИКИ ТУРИСТОПОТОКІВ

 

СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ТУРУ

 

Однією з основних характеристик туристських потоків є середня тривалість перебування туристів. Середня тривалість перебування певної категорії туристів (внутрішніх, в’їзних, виїзних) визначається залежно від загальної чисельності їх та кількості ночівель у засобах розміщування різних типів.

 

Середня тривалість перебування обчислюється виходячи зі статистичних даних, що подаються засобами розміщування, суб’єктами туристичної діяльності, або визначається експертною оцінкою у випадках, коли не ведеться облік тривалості перебування відвідувачів (так, за даними звітів державної прикордонної служби показник розрахувати неможливо, бо немає відомостей щодо кількості ночівель).

 

У другому розділі були продемонстровані формули розрахунку (2.4. і 2.5) та безпосереднє обчислення середньої тривалості перебування розміщених у колективних засобах розміщування. У третьому розділі були представлені формули та здійснений аналіз впливу середньої тривалості перебування розміщених на кількість ночівель та на загальну вартість перебування в колективних засобах розміщування (3.10-3.12, 3.21, 3.27, 3.36-3.38).

 

За даними звітів суб’єктів туристичної діяльності визначається середня тривалість туру за певними типами подорожей як відношення кількості туроднів за реалізованими путівками до кількості реалізованих путівок:

 

та розраховується загальна середня тривалість за всіма типами разом:

(4.12)

 

 

За даними табл. 4.3 здійснимо відповідні розрахунки (табл. 4.5).

 

			Таблиця 4.5
До розрахунку середньої тривалості туру
Реалізовано громадянам	Середня тривалість туру за	,
реалізованими путівками, днів
України для подорожі	тис.
У межах України	7,5	6,6	1842,75
За кордон	14,9	13,3	7666,05
Усього	-	-	9508,80

 

Середні за двома типами подорожей тривалості туру за реалізованими путівками в 2012 та в 2013 рр. складатимуть:

днів

днів

 

Тобто в 2013 р. порівняно з 2012 р. спостерігається скорочення середньої тривалості туру. Для кількісного оцінювання зміни середньої тривалості та аналізу впливу факторів на цю зміну будують систему індексів середньої тривалості туру змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень:

 

(4.13)

(4.14)

(4.15)

Здійснимо відповідні розрахунки:

або 86,7% (-13,3%)

або 88,7% (-11,3%)

або 97,7% (-2,3%)

 

Перевіримо зв'язок між індексами:

 

Отже, у 2013 р. порівняно з 2012 р. середня за двома типами подорожей тривалість туру зменшилася на 13,3 %; у тому числі, за рахунок зміни

тривалості туру за кожним типом подорожі середня тривалість зменшилася на 11,3 %, а під впливом зміни структури реалізованих путівок середня тривалість туру знизилася на 2,3 %.

 

Тривалість перебування прямо пропорційно впливає на кількість

 

туроднів. На основі мультиплікативної моделі оцінюють абсолютний та відносний вплив на зміну результативного показника як тривалості перебування, так і вплив другого фактора – кількості реалізованих путівок.

Визначимо за нашими даними загальні абсолютний та відносний прирости кількості туроднів за реалізованими путівками громадянам України для подорожі в межах країни:

 

тис. або 22,9%

 

 

Розрахуємо факторні абсолютний та відносний прирости кількості туроднів, обумовлені зміною тривалості туру:

 

тис або15,7%

 

 

Обчислимо факторні абсолютний та відносний прирости кількості туроднів, обумовлені зміною кількості реалізованих путівок:

 

тис

або38,6%

 

 

Перевіримо зв'язок між абсолютними факторними та загальним приростами та між відносними факторними та загальним приростами:

 

Таким чином, у 2013 р. порівняно з 2012 р. кількість туроднів за реалізованими путівками громадянам України для подорожі в межах країни збільшилася на 304 тис. або на 22,0 %; у тому числі, за рахунок зростання

кількості реалізованих путівок кількість туроднів зросла на 511,75 тис. або на 38,6 %, а в результаті зменшення середньої тривалості туру кількість туроднів скоротилася на 207,76 тис. або на 15,7 %.

 

Аналогічно розраховуються загальні й факторні прирости для другого типу подорожей.

 

Визначення загальної та факторних змін загальної за двома типами подорожей кількості туроднів здійснюється на основі такої мультиплікативної моделі:

Σ Q^{T T} × Σ Q (4.15)

 

Задля поглиблення аналізу впливу чинників вартості реалізованих путівок розглянемо трьохфакторну мультиплікативну модель:

 

pQ p^T × ^T × Q (4.16)

 

або

 

pQ = × Q (4.17)

 

 

У моделі факторами вартості реалізованих путівок виступають ціна одного туродня, середня тривалість одного туру та кількість реалізованих путівок. При використанні ланцюгового методу вивчення впливу чинників отримуємо такі формули загального та факторних абсолютних приростів: pQ = p₁Q₁ – p₀Q₀ (4.18)

 

pQ _p ^T = ( - ) × × Q₁ (4.19)

 

pQ _d ^T = × () × Q₁ (4.20)

 

pQ _Q = × × (Q₁ - Q₀) (4.21)

 

Здійснимо розрахунки за формулами 4.18-4.21 та визначимо загальний та факторні абсолютні прирости вартості реалізованих путівок громадянам України для подорожі в межах країни. Первинні дані зручно представити у вигляді таблиці (табл. 4.6).

 

Таблиця 4.6

 

До розрахунку факторних абсолютних приростів

 

вартості реалізованих путівок