Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація захворювань щитовидної залози.
I Вроджені аномалії щитовидної залози: аплазія, гіпоплазія, ектопія. II Ендемічний зоб За формою: - Вузловий - Дифузний - Змішаний По функції: - Еутіреодний - Гіпертиреоїдних - Гіпотиреоїдних III Спорадичний зоб: За формою: - Вузловий - Дифузний - Змішаний По функції: - Еутіреодний - Гіпертиреоїдних - Гіпотиреоїдних IV Дифузний токсичний зоб За ступенем вираженості тиреотоксикозу: - Легка - Середня - Важка V Гіпотиреоз За ступенем вираженості: - Легкий - Середній - Важкий (мікседема) VI Запальні захворювання: - Гострий тиреоїдит (Струм-запалення зобу) - Підгострий тиреоїдит - Хронічний тиреоїдит лімфоматозний (аутоімунний, Хашимото) - Тиреоїдит Ріделя (фіброзний) - Рідкісні запальні захворювання специфічного характеру: туберкульоз, сифіліс
VII Пошкодження щитовидної залози: - Відкриті - Закриті VII Злоякісні пухлини Методи діагностики Забір крові з п'ятки на скринінг новонароджених, в тому числі і на гіпотиреоз Оскільки рання діагностика є надзвичайно важливою для нормального розвитку дітей, діагноз встановлюється у більшості розвинених країн через масове дослідження новонароджених (скринінг новонароджених). В Україні визначають вміст тиреотропного гормону (ТТГ) в так званій сухій краплі.[3] При недостатній продукції гормонів щитовидної залози ТТГ значно підвищується. Правда, при цьому методі успускаються рідкісні випадки центральнообумовленого вторинного чи третинного гіпотиреозу.[4] В США більшість скринінг-програм визначають спершу концентрацію Т4 і тільки при зниженні його додатково визначають тиреотропін.[1] Забір крові мусить бути обов'язково проведений уже на третю добу життя. Якщо новонародженого відпускаються раніше чи переводять, можна провести забір ще раніше. Але тоді аналіз потрібно ще раз повторити.[4] В позитивному випадку потрібно терміново провести підтверджуючий тест на визначення тиреотропіну, вільного Т3 і Т4. Якщо результат підтвердить гіпофункцію щитовидної залози, можна проводитися додаткові обстеження для вияснення природи захворювання. До них належать, крім визначення тиреоглобуліну, обстеження тканин щитовидної залози і процесу утворення гормонів. Перед усім це візуалізаційні методи: УЗД і сцинтіграфія щитовидної залози. Оскільки результати досліджень не мають ніякого впливу на лікування, їх не потрібно проводити в обов'язковому порядку.[1] Якщо є дані про захворювання щитовидної залози у матері, можна визначити схожість форм аутоантитіл щитовидної залози у матері і дитини. Якщо схожість підтвердиься захворювання може носити перехідний (тимчасовий) характер. При виникненні підозри на надлишок чи недостачу йоду, як причину гіпотиреозу, можна дослідити рівень йоду в сечі
Небезпека тромбофлебіту Тромбофлебіт – запальний процес у внутрішній венозної стінки з формуванням тромбу. Характеризується ущільненням і почервоніння по ходу Розширене вени, різкою хворобливістю, набряком, підвищенням місцевої та загальної температури тіла. У більшості випадків вимагає оперативного лікування через високу ймовірність розвитку грізних наслідків: септичних ускладнень, відриву тромбу, провідного до тромбозу глибоких вен або тромбоемболії гілок легеневої артерії. Профілактика тромбофлебіт Необхідно своєчасно лікувати хронічні захворювання вен. Хворим, які в минулому перенесли тромбофлебіт, слід постійно користуватися засобами еластичної компресії, обмежити кількість тваринних жирів в раціоні, вживати в їжу продукти з високим вмістом рутина і аскорбінової кислоти (ягоди, фрукти, овочі). Для профілактики рецидивів 2-3 рази на рік призначається курсової лікування, що включає в себе прийом флебопротекторов і Фізіотерапевтичні процедури (лікування струмами і змінними магнітними полями). Флеботромбоз (Phlebothrombosis) - закупорка вени тромбом без попереднього запалення її стінок. Зазвичай флеботромбоз розвивається в глибоких венах задньої поверхні гомілки (на противагу тромбофлебіту, при якому уражаються поверхневі вени ноги (див. Флебіт)). Тривалий постільний режим, серцева недостатність, вагітність, травми і різні хірургічні втручання є сприятливими факторами для розвитку тромбозу, так як у всіх цих випадках відбувається значне посилення уповільненої течії крові в організмі. У багатьох випадках також відзначаються зміни системи згортання крові, що, в свою чергу, збільшує ймовірність розвитку у людини тромбозу; ці зміни можуть виникати і у деяких жінок, що приймають оральні контрацептиви. Уражена нога набрякає і стає напруженою. Основна небезпека цього захворювання полягає в тому, що тромб може відірватися від стінки судини і стати причиною розвитку у людини тромбоемболії легенів. егулярное виконання фізичних вправ для ніг сприяє запобіганню розвитку флеботромбоз; прийом антикоагулянтів (таких як варфарин та гепарин) використовується для запобігання утворення нових кров'яних згустків і лікування вже розвиненого захворювання. Великі згустки крові можуть бути видалені хірургічним шляхом з допомогою тромбектоміі (thrombectomy); це сприяє зменшенню набряку ноги.
Профилактика. Эластическое бинтование конечности во время и после операции, родов, следует избегать использования вен нижних конечностей для инфузий. Раннее вставание, лечебная гимнастика после операции. Посттромбофлебитический синдром. После перенесенного флеботробоза глубоких вен конечности происходит реканализация тромботических масс и просвет сосуда частично восстанавливается, однако даже при достаточном восстановлении просвета сосуда исчезновение клапанного аппарата глубоких вен вызывает значительные гемодинамические нарушения в конечности. Изменения кровотока в глубоких венах ведут к включению патологических вено-венозных шунтов: сброс крови через несостоятельные коммуникантные вены и устья большой и малой подкожных вен приводят к значительному повышению давления в поверхностной венозной системе и развитию вторичного варикозного расширения. «Мышечно-венозная помпа» не справляется с эвакуацией крови из конечности. В период сокращения мышц голени давление в глубоких венах значительно повышается, часть крови устремляется через несостоятельные коммуникантные вены в поверхностную систему, что приводит к значительному повышению давления, выходу жидкой части крови и эритроцитов в паравазальную клетчатку (индурация и пигментация кожи), открытию артериовенозных шунтов с усилением гипоксии тканей и развитием язвенных дефектов, локализованных обычно на голени выше внутренней лодыжки. Варикозные язы имеют некротическое дно, гнойное отделяемое с неприятным запахом, подрытые края, тенденция к заживлению их незначительна. Больные с посттромбофлебитическим синдромом требуют тщательного, обследования: изучения анамнеза, данных объективного исследования, проведения специальных диагностических тестов (см. Варикозное расширение вен), которые должны быть дополнены контрастным рентгенологическим исследованием, правильность которого может быть обеспечена применением комбинации различных флебологических методов с целью получения данных о всей венозной системе конечности. Лечение. В настоящее время не существует радикального метода лечения больных посттромбофлебитическим синдромом нижних конечностей. Характер лечения, его эффективность зависят от вида (несостоятельность клапанов, полная окклюзия вены), локализации и протяженности поражения сосуда. Основой хирургической тактики является максимальная коррекция функции «мышечной помпы» голени Былет № 9 Аневризма аорти.ЕтІологія.Порушення гемодинаміки.Клініка Ускладнення Тактика лікування. Аневризма грудної аорти Аорта – це сама крупна артерія в тілі людини. Саме ця судина несе кров збагачену киснем від серця до всіх іншіх органів. Частина аорти що розташована в грудній порожнині називається грудною аортою, в черевній порожнині відповідно черевною аортою
Причины появления аневризмы. Чаще всего болезнь относят к врожденным, хотя ее развитие может быть следствием осложнений после таких заболеваний как атеросклероз, тромбоз, гипертония, а также некоторых инфекционных. К причинам относятся и травмы сосудов и артерий. Аневризма аорты. Наиболее распространенной в медицинской практике является аневризма аорты (ее грудного и брюшного отделов), которая дает знать о себе сильной болью, возникающей в позвоночнике, животе, а потом – во всем теле. Это говорит о том, что увеличение аневризмы оказывает давление на другие сосуды, артерии, а также нервные окончания спинного мозга и нарушает нормальное кровообращение. При этом стенки аорты становятся все более тонкими и слабыми, а значит, их разрыв может произойти неожиданно. Клініка аневризми аорти При ураженні грудного відділу аорти раптово з'являється гострий сильний біль за грудиною, в міжлопатковій і надчеревній ділянках. На висоті больового приступу можлива непритомність. Часто відзначається зниження артеріального тиску, розвивається колапс. Хворий покритий липким потом; спостерігаються периферичний ціаноз, тахікардія. Діагностика аневризми аорти Важливе діагностичне значення мають рентгенографія грудної клітки, ангіографія і ехокардіографія. Диференціальна діагностика полягає у виключенні інфаркту міокарда. При цьому враховують, що аневризма характеризується раптовим виникненням болю, а при інфаркті він наростає поступово, хвилеподібний. У хворого на інфаркт міокарда біль віддає у ліву половину грудної клітки і ліву руку, а при аневризмі він іноді буває в руці, але частіше характер і локалізація болю змінюються, нерідко він переміщується у спину по ходу розшарування аорти. Якщо аневризма розвивається в черевному відділі аорти і стискає ниркові артерії, то клінічна картина нагадує таку ниркової кольки. Виключно важливе діагностичне значення має вивчення електрокардіограм у динаміці. При розшаровуючій аневризмі в крові зменшується кількість еритроцитів і гемоглобіну (анемія). Гостра розшаровуюча аневризма належить до патологічних станів, які загрожують життю хворого і потребують ужиття термінових заходів. Лікування аневризми аорти Лікування полягає в наданні невідкладної допомоги: 1) при підозрі на розшаровуючу аневризму аорти хворому надають абсолютного спокою; 2) для зменшення болю підшкірно вводять 1-2 мл 1 % розчину морфіну з 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату або 2 мл 2 % розчину промедолу. Наркотичні анальгетики можна комбінувати з 1 мл 1 % розчину димедролу або 1 мл 2 % розчину супрастину, 2-4 мл 50 % розчину анальгіну; 3) тільки з дозволу лікаря внутрішньовенно вводять фентаніл, дроперидол, наркотичні анальгетики. Якщо розвивається колапс, то вводять 3-4 мл 20 % розчину камфори або 2 мл кордіаміну підшкірно. При артеріальній гіпертензії (понад 170/100 мм рт.ст., або 22,7/13,3 кПа) вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово 6-8 мл 0,5 % розчину дибазолу. Не можна призначати на догоспітальному етапі серцеві глікозиди, гепарин, антиагреганти (ацетилсаліцилову кислоту), мезатон, норадреналін, допамін. Такі хворі підлягають обов'язковій терміновій госпіталізації в реанімаційне відділення. Перевозять їх спеціальним транспортом, переносять на ношах.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 160; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.19.251 (0.011 с.) |