Обладнання стригальних пунктів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обладнання стригальних пунктів



Мета роботи: вивчити обладнання стригальних пунктів, ознайомитися з будовою стригальних машинок МСУ-200А,МСО-77Б

Порядок виконання роботи.

1. Вивчити будову і роботу стригальних машинок МСУ-200А, МСО-77Б.

2. Замалювати схему будови стригальних машинок МСУ-200А, МСО-77Б,

5. Оформити звіт.

Обладнання: стригальна машинка МСО - 77Б, гнучкий вал ВГ-10, електродвигун АОЛ-012-2-С, стригальна машинки МСУ - 200. Точильний апарат ТА - 1, ТАД - 250, ДАС - 350, ванночка з абразивним матеріалом, пристрій для загострювання ножів, викрутка і спеціальний ключ, плакати стригальних пунктів.

 

Найбільш відповідальна і трудомістка операція у вівчарстві— це стрижка овець. Механізація цього процесу підвищує продуктивність праці у 3—5 разів порівняно з ручною стрижкою і на 8--—13 % збільшує настриг вовни. Враховуючи фізіологічні особливості овець, стрижку потрібно проводити протягом 10—15 діб. Вона може бути організована на стаціонарних або пересувних стригальних пунктах, комплекс обладнання яких створює поточну лінію, що забезпечує механізацію стрижки овець та первинної обробки вовни. До складу таких комплектів можуть входити:

універсальне переносне накриття УУП-500 у вигляді збірного каркаса з металевих труб, накритого брезентом. Воно має розміри 50X10 м і використовується цілком або частинами (як двоскатний навіс для захисту від непогоди);

переносна огорожа ИП-150 загону непострижених овець, а також для оцарків;

переносні столи-стелажі СО-1 для стрижки;

електростигальний агрегат ЭСА-12/200 або ЭСА-12/200А (виносний стригальний цех ВСЦ-24/200, оснащений двома такими агрегатами). Сучасна модифікація агрегату включає електростанцію або блок перетворювача струму, що забезпечує на виході в робочу мережу змінний трифазний струм частотою 200 Гц і має можливість двоступінчастого регулювання напруги на виході залежно від кількості працюючих стригалів, 12 стригальних машинок МСУ-200А, електропривод яких розрахований на напругу 42 В, та точильний апарат-ТА-1, обладнаний захисним кожухом для поліпшення умов праці;

транспортер вовни ТШ-0,5;

ваги для зважування рун (ВЦП-25) та пак (ВПГ-500) вовни;

стіл для класирування (СКІІІ-200) та гідравлічний прес для пакування (ППІІ-1,0Б) вовни;

бокси (БШ-16) для тимчасового зберігання класированої вовни до пресування;

побутове обладнання (рукомийники, бак для води, душова, табуретки).

Основним технологічним обладнання вказаного комплекту є стригальний агрегат ЭСА-12/200 (рис. 1). Електростригальний агрегат ЕСА - 12/220 призначений для стрижки овець в приміщеннях або під укриттям. Використовується він для обладнання стаціонарних, пересувних або тимчасових стригальних пунктів на 12 робочих місць. В комплект агрегату входять стригальні машинки МСУ - 200, блок перетворювача, електромережа, точильний апарат ДАС-350(ТА -1).

Блок перетворювача складається із перетворювача частоти струму і щита приладів. Перетворювач струму 1Е940Л призначено для перетворювання змінного трьохфазного струму нормальної частоти 50 Гц частоту 200 Гц при напрузі 36В.

Один такий агрегат має пропускну здатність 120 голів/год і може обслуговувати до 12 тис. овець.

 
 

 

 


Рис.1. Загальна схема електростригального агрегату ЭСА-12/200:

1 — стригальна машинка; 2 — електромережа низької напруги; 3 — кронштейни для підвішування машинки; 4 — перетворювач струму; 5, 6 — кабелі живлення; 7 — заточувальний апарат; 8 — провід заземлення; 9 —штир заземлення

 

Таблиця1
Технічна характеристика стригального агрегату ЭСА-12/200А

Кількість овець, що обслуговується, голів  
Продуктивність, голів/год  
Потужність встановлених двигунів, кВт 6,3
Потужність, яка використовується, кВт 2,3
Потужність, яка використовується, кВт  

 

Стригальна машинка МСУ-200А (МСУ-200), рис.2 і 3, забезпечує безпосереднє знімання вовни з овець. Основні її елементи — стригальна головка і високочастотний асинхронний електродвигун з короткозамкнутим ротором та шнуром живлення.

Розбирають машинку у такій послідовності. Викручують гвинти і від'єднують електродвигун від стригальної головки. Провертають на 2—3 оберти натискну гайку, піднімають важіль з натискними лапками і знімають ніж. Перевертають корпус стригальної головки гребінкою вверх, ослаблюють гвинти кріплення і знімають гребінку. Знову перевертають корпус натискною гайкою вверх і відкручують її. Піднімають важіль і виймають натискний патрон, звільняють від пружини і виймають упорний стержень. Викручують запобіжний гвинт та центр коливання і виймають із корпуса важіль з роликом, пружинами та натискними лапками. Відокремлюють пружини та лапки від важеля. Вибивають за допомогою бородка вал ексцентрика з підшипниками та іншими деталями. Виймають штифт і знімають із вала ексцентрика шестерню та підшипники. Знімають стопорну пружину і від'єднують шнур живлення від електро­двигуна. Викручують гвинти кріплення струмопровідних жил з панелі і виймають останню з кожуха, на зворотному боці панелі розв'язують вузол шнура.

Виймають штифт кріплення вентилятора і знімають його, легкими ударами вибивають вал ротора. Знімають із вала задній підшипник. Збирають машинку в зворотній послідовності.

Підготовку машинки до роботи виконують так. Прово­дять розконсервацію і очищають від бруду стригальне обладнання, здійснюють його зовнішній огляд з метою виявлення пошкоджень, які можуть виникати при транспортуванні чи у процесі зберігання.

Перед приєднанням стригальних машинок до електрич­ної мережі перевіряють легкість ходу їх рухомих елементів. При цьому провертають вал електродвигуна викруткою крізь отвір з боку кожуха вентилятора. Рух повинен бути платиш, без стуків і заїдання. Після цього регулюють машини.

 

 
 

 


Рис 2. Стригальна машинка МСУ-200А

1, 2 — ліва та права натискні лапки; 3 — підп'ятник підпірного стержня; 4 — підпірний стержень; 5 — штуцер; 6 — натискний патрон; 7 — натискна гайка; 8 — запобіжний гвинт; 9 — зубчасте колесо; 10 — штифт; 11 — щит підшипника; 12 — підшипник; 13 — корпус електро­двигуна; 14 — вентилятор; 15 — вал-шестерня ротора; 16 — гвинт; 17 — втулка; 18 — підшипник; 19 — ексцентрик; 20 — корпус; 21 — спеціальна гайка; 22 — центр обертання; 23 —»*жіль; 24 — гвинт гребінки; 25 — ніж; 26 — гребінка

 

 
 

 


Рис. 3. Кінематична схема схема стригальної машинки МСУ-200:

1 — гребінка; 2 — ніж; 3 — двоплечий важіль; 4 — центр коли­вання важеля; 5 — шарнір (ро­лик); 6 — ексцентрик; 7 — ве­дена шестірня; 8 — ведуча шес­тірня; 9 — електродвигун

 

При регулюванні машинки необхідно правильно встановити гребінку, положення у корпусі головки та зазор між ножем і гребінкою (зусилля притискання ножа).

Гребінку встановлюють так (рис. 4), щоб відстань від фасок її зубців до ножа становила 1—2 мм і різальні кромки зубців ножів крайніх положеннях збігалися із кромками крайніх зубців гребінки, а не виходили за її межі. Для цього необхідно послабити гвинти кріплення гребінки і відрегулювати її положення відповідно до зазначених вимог, апотім міцно закріпити гвинтами.

 

 
 

 


Рис.4. Регулювання положення гребінки на вихід зубців (а) та відносний хід ножа (б):

1 — ніж; 2 — гребінка

 

Контролюють правильність установлення гребінки провертанням електродвигуна викруткою.

Положення важеля в корпусі регулюють підніманням або опусканням центра його коливання (перед цим ослабляють стопорну гайку) з такою умовою, щоб ролик ексцентрика у верхньому положенні виступав з вилки хвостової частини важеля приблизно на одну третину свого діаметра (менше 4 мм). Ролик підводять у верхнє положення, провертаючи вал електродвигуна викруткою. При регулюванні притискання ножа до гребінки спочатку закручують гайку, а потім поступово відпускають її доти, поки ротор електродвигуна не буде легко провертатися викруткою.

Таблиця2 Технічна характеристика машинки МСУ-200

Ширина захвату, мм 76,8
Кількість подвійних ходів ножа за 1 хв  
Кількість подвійних ходів ножа за 1 хв  
Кількість зубів ножа  
Довжина кабеля живлення, м 2,5
Маса, кг: без кабеля живлення 1,5
Маса, кг: без кабеля живлення 2,1

 

Блок-перетворювач (рис. 128) змінює трифазний струм на частоту 200 Гц при напрузі 36 В. Він складається з рами, електродвигуна 2, перетворювача 8 частоти і напруги струму, щита приладів 4 з амперметрами 5 і 6 та вимикачами 3,7. За допомогою щита приладів здійснюється керування передачею енергії від перетворювача 8 до електродвигунів стригальних машинок та контроль напруги і сили струму на вході і виході.

 

Рис. 5. Блок перетворювач струму.

1 — рама; 2 — електродвигун; 3, 7 —вимикачі; 4 — щит приладів; 5, 6 – амперметри; 8 — перетворювач

 

Точильний апарат ДАС-350 (рис. 6) призначений для заточування різальних пар (ніж — гребінка) стригальних машинок. Він має станину, чавунний диск 5, тримач 7, супорт 4, електродвигун 8 і коробку передач. Електродвигун потужністю 0,4 кВт підключається до мережі змінного струму напругою 380/220 В. Корпус точильного апарата заземлюється.

 

Рис.6. Точильний апарат ДАС-350;

1 — станина; 2 — коробка включення автоматичної подачі різця; 3 — маховик; 4 — супорт; 5 — диск; 6 — стояк; 7 — тримач (ножа, гребінки); 8 — електродвигун

 

Електростригальний агрегат ЭСА-1Д обладнаний машинкою МСО-77Б, електродвигуном АОЛ-012—20 і гнучким валом ВГ-10. Продуктивність агрегату 8—10 голів/год.

Стригальна машинка МСО-77Б (рис. 7) складається з корпуса, шарнірного, ексцентрикового, натискного і різального механізмів. У задній частині корпуса розміщений шарнірний механізм, у передній — різальний апарат і натискним механізм у середній частині — ексцентриковий механізм. Основними деталями шарнірного механізму є дві шестерні, які не тільки дозволяють передавати обертальний рух під змінним кутом, а й зменшують частоту обертання вала ексцентрика до 1800 об/хв. Ексцентриковий механізм перетворює обертальний рух вала ексцентрика у коливальний рух важеля. Натискний мехамізм забезпечує рівномірне притискання ножа до гребінки. Натискна гайка механізму тисне на патрон і через упорний стержень на підп’ятник, запресований у важіль. Р Рівномірність розподілу тиску на зуби ножа забезпечується можливістю поворота лапок навколо осі та за допомогою кульової опори (центра обертання).

 
 

 


Рис. 7 Стригальна машина ПСО-77Б

1 — гребінка; 2 — ніж; 3 — притискна лапка; 4 — упорний стержень;
5 — шийка корпуса; 6 — натискна гайка; 7 — на­тискний стакан;
8 — обмежувальний гвинт; 9 — двоплсчий важіль; 10 — суконна об­шивка;
11 — ексцентриковий шарнір; 12 — ексцентрик; 13 — вал ексцентрика;
14, 15 —' втулки; 16 — корпус; 17 — пе­редавальний вал; 18 — центр коливання важеля; 19 — гвинт кріплення гребінки

 

Різальний апарат складається з ножа і гребінки. Гребінка кріпиться до корпуса за допомогою двох гвинтів і має два отвори для утримання тримачем під час загострювання.

Отару овець, призначених для стрижки, поміщають у загони, звідки стригалі беруть їх, стрижуть і випускають у лічильні загони (оцарки). Зняту вовну (руно) стригалі кладуть на транспортер, якими вона переміщується до столу вагаря-обліковця. Після зважування вовна надходить на класировку, а потім у бокси або пересувні візки. У міру їх заповнення вовну пресують. Паки вовни маркірують і складують.

У процесі стрижки овець необхідно працювати лише справними, відрегульованими машинками; не працювати затупленою різальною парою (ніж і гребінка); забезпечувати захоплювання вовни на повну ширину гребінки і не допускати при цьому перекошування машинки; не залишати незрізану вовну на тварині і не робити повторні проходи машинкою у місцях, де вовна зрізана високо; зберігати цілісність руна; не допускати порізів шкіри овець, а також грубого поводження з тваринами; дотримувати техніки безпеки.

У процесі експлуатації стригального обладнання передбачені щоденні і періодичні (один раз на місяць) технічні обслуговування..

Щоденно до початку роботи оглядають електростанцію (генератор), щит керування, пристрій заземлення і пересвідчуються у їх справності, міцності затискання всіх контактів силової мережі, надійності кріплень. Перевіряють кріплення робочих органів машинки і якість заточування різальної пари, надійність кріплення головки машинки до електродвигуна, легкість обертання його ротора. Різальні пари промивають в 5 %-ному гарячому содовому розчині, потім змащують рідким маслом.

Перевіряють чистоту і справність, а також надійність кріплення диска точильного апарата. Після включення того чи іншого апарата прослуховують його і пересвідчуютьсяу відсутності сторонніх шумів.

Під час роботи стежать за рівномірністю притискання ножа до гребінки, наявністю масла у вузлах тертя, ступенем нагрівання корпуса машинки, електродвигуна і окремих з'єднань. Періодично, у міру забруднення та кінці роботи, очищають головку машинки від жиру, а і також вептиляціііні канали електродвигуна точильного апарата.

Для заміни різальних пар у процесі роботи при відключеному електродвигуні) відкручують на 2-3 оберти натискну гайку, піднімають важіль із натискними лапками і знімають ніж. Повертають машинку гребінкою вверх, послаблюють гвинти кріплення і знімають гребінку. Після цього встановлюють нову або загострену різальну пару і регулюють положення гребінки відносно ножа. Регулюють також положення важеля в корпусі машинки. Змащують різальну пару і ролик ексцентрика (крізь оглядовий отвір, розміщений у верхній частині корпуса головки).

Заточують різальні пари так. Рукоятку коробки зміни передач точильного апарата ДАС-350 встановлюють у положення заточування і включають електродвигун. Диск повинен обертатися проти годинникової стрілки. На чавунний диск, що обертається із швидкістю 1450 об/хв, пензлем наносять шліфувальну пасту.

Ніж або гребінку встановлюють спеціальними отворами на штифти тримача зубцями вверх і притискають його до поверхні диска. У процесі заточування ніж або гребінку з тримачем поступово пересувають від центра до периферії диска і назад. Якість заточування перевіряють за допомогою лекальної лінійки. Після заточування різальну пару знову встановлюють на машинку. У процесі стрижки ніж і гребінка припрацьовуються, а тому їх не рекомендується розпаровувати.

У разі спрацювання поверхні диска точильного апарата понад 0,1 мм (при перевірці лінійкою) його знімають і замінюють іншим. Диск можна проточити на апараті ДАС-350 або на токарному станку. Подача при нарізанні повинна дорівнювати кроку нарізки на диску, тобто 1,25—1,5 мм, глибина нарізки — 0,3—0,4 мм.

При періодичному ТО виконують попередні операції, крім того, розбирають головку машинки, промивають деталі у гасі, витирають їх насухо і перевіряють технічний стан. У разі необхідності замінюють несправні деталі і масло в редукторі електростанції.

Перед зберіганням обладнання виконують всі операції попередніх заходів, а також відновлюють антикорозійні покриття, здійснюють консервацію маслом ПВК (гарматне) і пакують у дерев'яну тару. Зберігають стригальне обладнання в сухому приміщенні. Перед цим знімають із точильного апарата диск, тримач із тягою і стояк для підвішування тримача.

 

Таблиця 3 Технічна характеристика стригальної машинки МСО-77Б

Ширина захвату, мм 76,8
Кількість подвійних ходів за хвилину  
Кількість зубів ножа  
Кількість, зубів гребінки  
Довжина гнучкого вала, м 1,5
Довжина гнучкого вала, м 0,12
Маса, кг 1,2

Контрольні запитання

І. Основні елементи стригального агрегату і їх призначення.

2 Принцип дії стригальної машинки МСУ-200 (МСО-77Б).

3. Як і для чого регулюють положення гребінки відносно ходу ножа, ступінь притискання ножа до гребінки, положення центра коливання важеля?

5 Порівняльна оцінка стригальних машинок МСУ-200 та МСО-77Б.

6. Як здійснюється технічне обслуговування різальної пари (ніж, гребінка?

7.Яка необхідність у перетворенні параметрів струму (агрегат ЭСА- І2/200А)?

8. Якими заходами і пристроями забезпечується охорона праці стригалів?

Література

1. Ревенко І.І., Кукта Г.М., Манько В.М. Механізація виробництва продукції тваринництва. - К.: Урожай.- 1994. – 264 с.

2. Белянчиков Н. Я, Смирнов А. И. Механизация животноводства.- М: Колос, -1990.-360 с.

3. Ревенко І.І., Роговий В.Д., Кравчук В.І. /Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств. - К.: Урожай, 1999.- 192 с.

4. Карташов А. П., Аверкиев А. А., Чугунов А. Ч., КозловВ.Т. Механизация и злектрификация животноводства. -М. Агропромиздат.- 1987. - 480 с.

 

ЗМІСТ

 

Передмова..................................................................................................  
Організація і загальні правила виконання лабораторних робіт. Мета проведення лабораторних і практичних занять...............................................  
Основні правила техніки безпеки та охорони праці. Організація і загальні правила охорони праці студентів.......................................................................  
Особливості техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт та роботи на машинах...........................................................................................................  
Лабораторна робота №1. Обладнання для переробки кормів.........................  
Лабораторна робота№2. Машини для обробки коренебульбоплодів...........  
Лабораторна робота№3.Механізація роздавання кормів................................  
Лабораторна робота№4. Механізація водопостачання ферм і напування тварин................................................................................................................  
Лабораторна робота№5. Засоби для прибирання та транспортування гною  
Лабораторна робота №6. Доїльні двотактні апарати.......................................  
Лабораторна робота №7. Доїльні тритактні апарати......................................  
Лабораторна робота №8. Доїльні установки для доїння корів у стійлах......  
Лабораторна робота №9. Автоматизовані доїльні установки для доїння корів в доїльних залах та літніх майданчиках................................................  
Лабораторна робота№10. Обладнання для первинної обробки та переробки молока................................................................................................  
Лабораторна робота №11. Обладнання стригальних пунктів........................  
Література.........................................................................................................  

 

Підписано до друку 15. 02. 2007.

Гарнітура Таймс. друк – різографія. Папір офсетний.

152с., Формат А-5, Наклад 90.

РВВ Полтавської державної аграрної академії

м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3

Зам. № 45

       
   
 
 

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 325; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.91.245.93 (0.047 с.)