Особливості конструкції доїльного апарату АДС.

Доїльний апарат АДС, що стимулює рефлекс молоковіддачі, складається з складальних одиниць серійного апарата АДУ-1 або «Майга» (доїльні склянки, колектор) і спеціального пульсатора, який забезпечує необхідний режим роботи. На відміну від серійних апаратів АДС стимулює рефлекс молоковіддачі, завдяки тому, що соскова гума під час такту ссання перебуває в напівстислому стані й коливається із частотою 10 Гц. Крім того, застосування напівстислої соскової гуми виключає наповзання доїльних склянок на соски, що сприяє повному видоюванню корів без машинного додоювання. При використанні такого апарата виключається зворотній відтік видоєного молока в доїльну склянку, а отже, і переніс інфекції з однієї чверті вимені в іншу. Апарат АДС дозволяє скоротити ручні витрати на виконання технологічних операцій в 2,5 рази й знизити захворюваність корів маститом.

Низьковакуумний доїльний апарат конструкції ВИЭСХ працює при вакуумі 45 кПа. За основу при розробці конструкції був узятий апарат «Майга», від якого низьковакуумний апарат відрізняється змінами в пристрої колектора. Ці зміни (наявність клапанного пристрою, розміщеного у верхній частині камері) дозволили активніше виводити молоко з апарата. Завдяки цьому, а також зменшеному робочому вакууму апарат менше травмує вим'я в порівнянні з іншими доїльними апаратами.

Доїльний апарат АДУ-1-03 — низьковакуумний. Його розроблено на базі доїльних апаратів ДА-2 «Майга» і АДУ-1. Відрізняється від них будовою колектора та пульсатора.

 

 

Рис.8. Пульсатор доїльного апарата АДУ-1-03:

1 — верхня кришка; 2 — корпус; 3 — клапан; 4 — опора клапана; 5 — мембрана; 6 — проміжне кільце з щільовим дроселем; 7 — нижня кришка; 8, 11 — прокладки; 9 і— гайка; 10 — дифузор

 

Рис. 9. Колектор доїльного апарата АДУ-1-03:

1 — гвинт; 2 — розподільник; 3—мембрана; 4 — повітряний клапан;

5 — корпус; 6 — прокладка;7—клапан відключення колектора; 8—корпус молочної камери; 9, 12—фіксатори шайби; 10 — шайба; 11—шплінт.

 

У пульсаторі між корпусом 2 (рис. 87) та кришкою 7 встановлено кільце 6 і гумову прокладку. На верхній частині кільцяє одна кільцева канавка, а з нижнього боку дві дросельні канавки, з'єднані між собою. Довжина і переріз дросельної канавки визначають швидкість зміни положення мембрано-клапанного механізму та частоту пульсацій. Частота пульсацій не регулюється.

Колектор має клапан 4 (рис. 9), встановлений в на прямному отворі корпуса 5. Зверху на стержні клапана є мембрана 3, розміщена в розподільній камері. Остання фіксується на корпусі гвинтом 1 кронштейна. Клапанний механізм періодично (при такті стиску) впускає повітря в молочну камеру колектора.

Після підключення доїльного апарата до вакуумпрово-ду вакуумуються доїльне відро, молочні шланг та камера колектора, а також піддійкові простори доїльних стаканів (рис. 10). Одночасно з цим вакуум створюється в камері I_п пульсатора. Під дією різниці тисків з боку камер ІV_П та І_п мембрана прогинається вверх. При цьому камера II_П сполучається з камерою Iп, але ізолюється від камери ІIIп. Вакуум з камери П_п пульсатора поширюється крізь шланг і розподільну камеру колектора у міжстінкові простори доїльних стаканів. Мембрана колектора піднімається і клапан перекриває доступи повітря в молочну камеру. В міжстінкових і піддійкових камерах доїльних стаканів встановлюється однаковий вакуумметричний тиск. Стінки дійкової гуми випрямляються, здійснюється такт ссання

Рис.10. Схема роботи доїльного апарата АДУ-1-03:

а — такт ссання; б — такт стиску;,
І_п — камера постійного вакууму пульсатора; Н_П, 1У_П — камери змінного вакууму пульсатора; ІІІ_П і Ш_к — камери атмосферного тиску відповідно пульсатора і колектора;
І_к, ІІ_К — камери змінного вакууму колектора; МК — міжстінкова камера; ПК — піддійкова камера:
1 — дросельний канал; 2 —ка­нал з'єднання камер; 3, 8 — мембрани;
4, 7 — клапани; 5 — стержень з голоікою; 6 — клапан відключення;
9 — сідло клапана; 10 і 11 — відповідно молочний і вакуумний шланги; 12 — ручка-кран.

 

Молоко відсмоктується з дійок і транспортується у доїльне відро або молокопровід. Повітря відсмоктується також з камери ІV_П пульсатора дросельним каналом, який з'єднує її з камерою ІІ_П. Коли в камері ІV_П величина вакууму досягне відповідного значення за рахунок тиску повітря з боку камери Шп, клапан опуститься і перекриє з'єднання камер ІІ_П і Іп, але з'єднає першу з камерою Ш_п. Тоді повітря з камери ІІІ_П надійде в камеру ІІ_П, далі — в розподільник колектора і міжстінкові камери доїльних стаканів. Оскільки у піддійкових камерах підтримується розрідження, дійкова гума деформується, починається такт стиску. Проте за рахунок різниці тисків у камері змінного тиску розподільника та в камері ІVк колектора мембрана з клапаном перемістяться вниз. Крізь отвори в корпусі колектора камера IIк, заповниться повітрям, тиск у ній підвищиться.

Це дещо поліпшує транспортування молока у відро або в молокопровід. Зменшується розрідження одночасно і.в піддійкових камерах доїльних стаканів, що сприятиме відпочинку дійок при такті стиску. Через деякий час (залежно від частоти пульсацій) у розподільній камері колектора мембрана підніме клапан і ізолює камеру ІІк від камери атмосферного тиску. У міжстінкових та піддійкових камерах доїльних стаканів встановлюється заданий вакуумметричний тиск, що забезпечує такт ссання. Цикл доїння повторюється.

Доїльний апарат працює з частотою пульсацій 1— 1,2 с-¹, співвідношення тривалості тактів ссання та тиску становить 2:1.

Доїльний апарат ДА-Ф-50 розроблений Інститутом механізації і. електрифікації сільського господарства Української академії аграрних наук (ІМЕСГ) разом з ДСКБ по комплексу машин для ферм великої рогатої худоби (м. Рига). Він має суміщений пульсоколектор, який забезпечує незалежно від швидкості доїння однаковий вакуумний тиск у піддійкових і міжстінкових камерах доїльних стаканів під час такту ссання.

До складу доїльного. апарата входять доїльні стакани, пульсоколектор, комплект молочних та повітряних трубок, молочно-повітряний шланг, яким апарат підключається до крана молокопроводу або до патрубка кришки молокозбірного відра.

Основа доїльного апарата — пульсоколектор (рис. 11), що складається з корпуса, молокозбірної камери, зворотного клапана, шайби і стопора. Камера з'єднана з корпусом різьбою і ущільнена прокладкою. Зверху корпуса закріплений розподільник змінного тиску із захисною щілинною діафрагмою, мембраною, камерою та гайкою.

 

Рис.11. Пульсатор доїльного апарата ДА-Ф-50:

1 — молоксобірна камера; 2 — корпус; 3 — фільтр; 4 — кришка; 5 — демпфер; 6 — повзун; 7 — гайка; 8 — мембрана; 9 — тарілчастий стержень; 10 — розподільник; 11, 14 — клапани; 12 — захисна щілинна діафрагма; 13 — прокладка; 15 — шайба; 16 — стопор

 

Доїльний апарат ДА-Ф-50 працює так. Шлангом і патрубком 16 (рис. 12) повітря відсмоктується з молокозбірної камери 15 та камери 13 пульсоколектора, а також із піддійкових камер 2 доїльних стаканів. За рахунок різниці тисків у камерах 5 і 13 стержень 9 з мембраною та нижнім клапаном переміщуються вниз і повітря Крізь зазори між розподільником та нижнім клапаном підсмоктується з камери 8 через канали і трубки 3 з міжстінкових камер 1 доїльних стаканів. Через дросельний канал 11 та отвір у стержні 9 повітря відсмоктується одночасно з керуючої камери 5 доти, поки стержень 9 з мембраною 6 і нижнім клапаном не перемістяться у верхнє положення. При цьому камера 8 відключається від камери 13 і з'єднується з камерою 7. У камеру 7 повітря надходить крізь фільтр. Повітря заповнює простір під повзуном 4 у стержні 9 і виштовхує повзун до упору в кришку камери 5. З камери 5 повітря через патрубки і трубки 3 надходить у міжстінкові простори 1 доїльних стаканів. Внаслідок різниці тисків у міжстінкових і піддійкових просторах дійкова гума 10 стискається. Відбувається такт стиску.

Рис. 12.Схема роботи доїльного апарата ДА-Ф-50: а — такт ссання; 6 — такт стиску; 11 — міжстінкова камера; 2 — піддійкова камера; 3 — повітряна трубка; 4 — повзун; 5, 8, 13 — камери змінного вакууму; 6 - мембрана; 7 — камера атмосферного тиску; 9 — тарілчастий стержень; 10 — дійкова гума;11 — дросельний канал; 12 — канал; 14 — клапан-кран; 15 — молокозбірна камера;16 — молочний патрубок; 17 — щілинна діафрагма; 18 — молочна трубка

З метою забезпечення сталого режиму транспортування молока без зворотних поштовхів при тактах ссання і стиску стержень 9, мембрана 6 та нижній клапан знаходяться у верхньому положенні, в камери 13 і 15 каналом 12 з камери 8 надходить повітря. Транспортування молока, виведеного з вим'я здійснюється також протягом перехідного режиму пульсоколектора (між тактом стиску та ссання, і навпаки). З камери 8 дросельним каналом 11 повітря надходить у камеру 5, підвищуючи у ній тиск. Мембрана 6 та стержень 9 переміщуються вниз. У камері 8 і просторі під повзуном 4 утворюється вакуум. Повзун теж опускає­ться вниз. Після переміщення клапана, стержня та мембрани в нижнє положення припиняються відсмоктування повітря з міжстінкових просторів доїльних стаканів і надходження повітря в камери 13 і 15 каналом 12. У міжстінкових і піддійкових камерах доїльних стаканів встановлюється однаковий вакуум. Далі цикл повторюється: такт ссання змінюється на такт стиску, бо в камері 5 встановлюється вакуум і мембрана 6 з тарілчастим стержнем 9 переміщуються вверх.

 

Контрольні запитання.

1. Де накопичується молоко в вимені корови?

2. Які типи пульсаторів ви знаєте?

3. Які типи колекторів ви знаєте?

4. Робота пульсатора і колектора доїльного апарата АДУ-1?

5. Скільки камер має пульсатор, перерахувати?

6. Скільки камер має колектор, перерахувати?

7. Яка частота пульсації при двотактних режимах роботи?

8. Особливість в роботі низько вакуумних доїльних апаратів?

Лабораторна робота№7

Тритактний доїльний апарат

 

Мета роботи: в ивчити будову, принцип роботи тритактного доїльного апарату.

 

Порядок виконання роботи.

1. Вивчити конструктивні особливості пульсатора та колектора доїльного тритактного апарату «Волга».

2. Вивчити будова і принцип роботи доїльного апарату „Волга”.

3. Замалювати сему роботи тритактного доїльного апарату.

4. Оформити звіт.

Обладнання: тритактний доїльний апарат в зборі; окремі вузли доїльного апарата (пульсатор, колектор), плакати.

 

Переносний тритактний доїльний апарат, як правило, складається з доїльного відра з кришкою місткістю 20л, кришки, пульсатора, колектора, чотирьох доїльних двокамерних стаканів, шлангів і патрубків, за допомогою яких з'єднують вузли апарата (рис.1).

Рис. 1. Тритактний доїльний апарат «Волга»:

1— стакани; 2 — оглядовий конус; 3 — вакуумний шланг; 4 — пульсатор;
5 — гребінка; 6 — кришка; 7 — магістральний (вакуумний) шланг; 8 — відро; 9 — затискачі; 10 — молочний шланг; 11 — колектор.

 

Кришка відра має повітряний і молочний патрубки, а також зворотний та повітряний клапани. Зворотний клапан перешкоджає проникненню у відро зовнішнього повітря при випадковому від’єднанні вакуумного шланга від магістралі та запобігає попаданню у відро бруду. Повітряний клапан призначений для розгерметизації відра при зніманні з нього кришки; для герметизації кришка має кільцеву гумову прокладку. Дужка відра, що входить у виступи гребінки, забезпечує надійне закріплення кришки на відрі. Пульсатор апарата встановлений на кришці.

У конструкції колектора передбачено отвір, що з’єднує молочну камеру і камеру постійного вакууму, що забезпечує збереження в підбійкових просторах доїльних стаканів при такті стискання вакуум близько 1,33 кПа. Це дає змогу доїти більшість корів без підв’язування апаратів до шлейок