Технічна характеристика шнекових насосів

НШ-50-1 НШ-50-П НЖН-200

Продуктивність, м³/год 70 100 300

Глибина забирання гною, м 3,3 2,5 3,5

Напір, м. 15 28 15

Потужність електродвигуна, кВт 13 — 22

Частота обертання шнека, об/хв 965 1290 970

Установка УТН-10 призначена для транспортування гною будь-якої консистенції (рідкого, напіврідкого, підстилкового) у різних кліматичних умовах (при температурі навколишнього середовища від —40 до 50 °С). Установка подає гній до гноєсховища трубопроводом, прокладеним під землею нижче рівня промерзання. Гноєсховище заповнюється знизу, що запобігає замерзанню вихідного кінця гноєпроводу і самого гною. Особливо ефективна установка в багаторядних корівниках з поперечним транспортером. У цьому разі вона може працювати в автоматичному режимі.

Установка УТН-10 складається з поршневого насоса, завантажувальної лійки, гідроприводної станції, апаратури керування та гноєпроводу. Поршневий насос — це гідравлічна машина, що забезпечує переміщення гною трубопроводом за допомогою поршня. Останній приводиться в дію гідроприводною станцією.

Поршневий насос складається із корпуса, рами з вушками для приєднання двох гідроциліндрів привода насоса, а також перехідника. У корпусі насоса є всмоктувально-напірний клапан, який приводиться в дію гідроциліндром і залежно від такту поршня, забезпечує перекриття завантажувальної горловини лійки чи напірного каналу гноєпроводу. Зверху на корпусі насоса кріпиться завантажувальна лійка, а спереду — конус, до якого приєднаний гноєпровід. Гостра кромка забірної камери і термічно оброблений хромований поршень дозволяють легко розрізати соломисті матеріали. Це забезпечує надійне транспортування трубопроводом підстилкового гною.

Автоматичне керування роботою насоса забезпечується двома реверсивними золотниками. Система керування складається із штанг, пружин, шайб, упорів, тяги та важеля. Останній переключає реверсивні золотники.

Всмоктувально-напірний клапан регулюють у такій послідовності:

перевіряють ходи штоків гідроциліндрів і поршня (повинні бути в межах відповідно 305—320 та 615—630 мм), при необхідності упори пересувають від важеля;

стежать за допомогою манометра за тиском у гідроси­стемі. При робочому ході поршня він повинен бути в межах 2—10 МПа, а при холостому — 2—5 МПа. Якщо ці умови не виконуються і в момент переключення золотника тиск різко збільшується, то упор пересувають до важеля.

Гідроприводна станція створює тиск масла в гідроси­стемі і приводить в дію поршневий насос. Вона складаєть­ся з електродвигуна, змонтованого на кришці гідробака, шестеренного гідронасоса, запобіжного клапана і фільтра тонкої очистки. Тиск у гідросистемі контролюється манометром, під'єднаним до напірного маслопроводу (він не повинен перевищувати 10 МПа). Гідроприводна станція з'єднана з поршневим насосом за допомогою гідравлічних рукавів і трубопроводів.

Гноєпровід складається з металевих труб, товщина стінок яких 5 мм, внутрішній діаметр 315'мм і довжина 10— 12 м. Допускається комплектування установки трубами з внутрішнім діаметром 315—426 мм при тій же товщині стінки.

Гній із тваринницьких приміщень скребковими, скреперними чи іншими пристроями подається до завантажувальної лійки установки УТН-10. Під дією власної ваги та розрідження, що створюється при холостому ході поршня, гній із завантажувальної лійки надходить у робочу камеру корпуса. При цьому канал гноєпроводу перекритий клапа­ном, а вікно завантажувальної лійки відкрите. Після заповнення робочої камери клапан перекриває вікно завантажувальної лійки і відкриває напірний канал гноєпроводу, а поршень насоса, здійснюючи робочий хід, виштовхує гній з робочого циліндра в гноєпровод і далі у гносховище. Потім цикл повторюється

Для надійної роботи установки вологість гною повинна бути не менше 76 %, а довжина часток підстилкового матеріалу — не більше 100 мм.

При ЩТО, який проводять перед пуском установки, перевіряють надійність заземлення корпуса електродвигуна і пульта керування та рівні масла в рамі поршневого насоса і в баці гідроприводної станції.

ТО-1(через кожні 150 год роботи) починають із проведення операцій ЩТО. Додатково очищають установку від бруду, змащують вузли тертя відповідно до таблиці мащення, перевіряють герметичність маслопроводів і надій­ність затяжки різьбових з'єднань, промивають фільтр тон­кої очистки масла, доливають масло в раму поршневого насоса і бак гідроприводної станції.

ТО-2 (через кожні 750 год роботи) включає виконання всіх операцій попередніх заходів, крім того, зливання мас­ла з гідробака, промивання його дизельним паливом і заповнення свіжим маслом.