Кількісний метод вивчення харчування риб

Личинки і мальки

У харчовій грудці личинок або мальків риб визначених розмірів прораховують кількість організмів кожного виду. Суму всіх з’їдених організмів приймають за 100%. Потім визначають процентне співвідношення між окремими компонентами.

Варто пам’ятати, що цей метод може дати неправильне представлення про роль окремих компонентів, коли при однаковій кількості дрібних водоростей і дуже великих молюсків значення їх у харчуванні по кількості з’їдених організмів одинакове, а по вазі - по-різному, тому про значення цих організмів у харчуванні варто судити по їхній харчовій цінності (тобто з огляду на їхню кількість, вагу і калорійність). При цьому методі не враховуються детрит, макрофіти, яких не можна підрахувати.

Однак, зважаючи на те, що личинки не харчуються цією їжею, цей метод правомірний.

Ваговий метод полягає в тому, що на підставі ваги окремих компонентів їжі дають їхнє процентне співвідношення в харчовій грудці. Розрахунок ведеться відразу для всієї групи личинок або мальків, а не шляхом підсумовування відсотків, отриманих від обробки кожного екземпляра. Цей метод також не досконалий, тому що деякі харчові компоненти неможливо зважити через їхню малу вагу, відсутні дані по реконструйованим вагам ряду організмів; рідко зустрічаються, але великі безхребетні в процентному відношенні по вазі дадуть значний відсоток, що не відповідає дійсності.

Щоб уникнути помилки, користуються частотою зустрічаємості. Під частотою зустрічаємості розуміється відношення кількості личинок або мальків, у кишечниках яких дані організми виявлені, до усім дослідженим особинам.

Вагу кишечника приймають за 100% (50 экз.); якщо відзначені наупліуси в 20, яйця копепод - у 5, коловертки - у 15 і т.д., то частота зустрічаємості наупліусів - 40%, яєць - 10%, коловерток - 30% і т.д. Враховуються тільки ті личинки, у кишечниках яких є їжа. Для вірогідності необхідно 50-100 личинок.

 

Бентосоїдні риби

Кишечник вимірюють, візуально визначаючи ступінь наповнення по бальній шкалі Лебедєва. Наприклад, стравохід - 1, шлунок - 0, кишечник - 0 (риба почала харчуватися) - позначення 1,0,0; стравохід - 0, шлунок - 0, кишечник - 1 (риба вже давно припинила харчуватися і пішла з кормового місця), позначення - 0,0,1.

Кишечник розрізають на 3 частини і визначають ступінь переварювання їжі за схемою: 1) гарної збереженості, 2) злегка переварена, 3) напівпереварена, частково зруйнована, 4) сильно переварена, але визначення можливе по окремих частинах тіла (кауда, кінцівки, очі і т.д.), 5) невизначувана маса.

Записується так: 1, 2, 4; 0, 4, 5 - відповідно до відділів кишечнику.

Після цього проводиться якісна і кількісна обробка харчової грудки: визначення видового складу, чисельності і ваги компонентів, відповідно до вищеописаної методики.

 

Планктоноїдні риби

Ступінь наповнення шлунково-кишкового тракту визначається по системі Лебедєва. Шлунок розкривають, весь вміст переносять у чашку Петрі, вимивають, обсушують і зважують. Уміст кишечнику зважують окремо. Підраховують, головним чином, організми в шлунку; вміст кишечнику переглядають якісно. У планктофагів підрахунок організмів ведуть у передньому, середньому і задньому відділі кишечника.

При великій вазі їжі в шлунку або кишечнику прораховується вагова або об’ємна частина всієї їжі, для чого після зважування всієї їжі береться частина, складена з порцій, узятих у різних місцях харчової грудки.

При застосуванні об’ємного методу (тобто харчова грудка розбавляється водою до визначеного обсягу) великі організми вибираються, а потім беруться дві порції штемпелем-піпеткою (по 0,5-1 мл) і обробляється як звичайна планктонна проба. Піщинки, луска і т.д. у вагу їжі не входять, а тільки відзначаються. Обов’язково вказати відсоток сильно перевареної їжі.

 

Рослиноїдні риби

Фітопланктонофаги. Ступінь наповнення їжею відділів травного тракту визначають по 5-бальній системі, відзначаючи колір і відтінок вмісту кишечника.

З трьох відділів кишечника витягають вміст, обсушують на фільтрувальному папері і зважують. Потім з кожного відділу беруть відвішування, розмішують у воді й обробляють якісно і кількісно як звичайну планктонну пробу. Обсяг води беруть у залежності від розміру відвішування.

Простий метод Є. В. Боруцкого (1950) для візуального визначення змісту фітопланктону і детриту в харчовій грудці у відсотках по обсягу. Прораховують організми в рахунковій камері в 10-20 полях зору під мікроскопом методом обробки як би “планктонної” проби. Так як питомі маси планктону і тріптону можна вважати однаковими, то процентні співвідношення по масі будуть такі ж, як і по обсягу. Знаючи загальну масу харчової грудки, можна одержати окремі маси планктону і тріптону.

Макрофітофаги. Кишечники макрофітофагів звичайно наповнені зеленою масою, що містить залишки вищої водної і прибережної рослинності, деяку кількість обростань і детриту. Великі частини рослин, що знаходяться в відвішуванні, розміщеному в судині у визначеній кількості води, витягають пінцетом, промивають там же, визначають по можливості до виду, потім обсушують і зважують (Є. В. Боруцкий, 1952).

Для визначення кількості, обсягу і ваги водоростей, дрібних залишків макрофітів і детриту в пробі користуються методикою, застосовуваною для вивчення харчування фітопланктонофагів.

 

Хижі риби

Найкраще аналіз умісту травного тракту хижих риб проводити у свіжому виді, без попередньої фіксації, а якщо це неможливо - фіксують 4 - 6%-ним розчином формаліну.

У риб, що мають шлунок, його розкривають ножицями і вміст перекладають на попередньо таровану чашку Петрі, зважують з точністю до 0,1 г розбирають по ступеню руйнування. У першу чергу відбирають цілі організми, які можна вимірювати і визначати, потім напівпереварені, але що піддаються вимірові і, нарешті, переварені, котрі можна визначити тільки по окремих фрагментах. Такими фрагментами є хребет, глоткові кісти коропових або щелепні окуневих і отоліти. За винятком хребтів, ці кісти парні.

По величині фрагментів відновлюють розмір і живу масу харчових організмів (заздалегідь по кожній водоймі складають таблиці і графіки розмірно-вагового складу можливо з’їдених організмів).

У без шлункових риб для аналізу харчування беруть весь кишечник. З трьох розділів уміст викладають в окремі пробірки з водою, попередньо зваживши на тарованих чашках Петрі. Пробірки ставлять в ізольоване темне місце до повної мацерації органічної речовини. Потім відмивають кісти від органічних залишків, парують, вимірюють під бінокуляром і визначають їхню видову приналежність.

На підставі відновлених ваг обчислюють індекси споживання.