Оперативне лікування переломів.

Розрізняють абсолютні і відносні показання для оперативного лікування переломів. Абсолютні показання – інтерпозиція м’яких тканин між уламками, ускладнені переломи (ушкодження кістковими уламками великих судин, нервів, головного або спинного мозку), відкриті переломи із значним ушкодженням м’яких тканин, внутрішньосуглобові переломи з порушенням конгруентності суглобових поверхонь.

Відносні показання – гвинтоподібні, косі, скалкові переломи, поперечні переломи плечової кістки, діафізарні переломи із зміщенням уламків по ширині.

Для остеосинтезу уламків використовуються металеві стрижні (інтрамедулярний остеосинтез), пластинки (екстрамедулярний або накістний остеосинтез), гвинти, апарати зовнішньої фіксації уламків (позавогнищевий компресійно-дистракційний спосіб), який використовується при відкритих переломах із значним дефектом м’яких тканин, супутніх запальних процесах, несправжніх суглобах та інше
(рис. 6). Принципи остеосинтезу: точне співставлення уламків, стабільне їх утримання на весь період зрощення, рання лікувальна гімнастика – реабілітаційне лікування.

При відкритих переломах проводиться первинна хірургічна обробка рани, активне дренування рани з постійним промиванням її асептичними розчинами на протязі 8–10 днів, антибіотикотерапія.

Для утворення сприятливих умов зрощення переломів необхідне повноцінне харчування з включенням білків, вітамінів, мінералів (кальцію, фосфору).

 

Наслідки лікування переломів.

Ускладнення переломів.

А. Ранні:

· шок (особливо при поєднаній травмі, відкритих переломах із значною крововтратою);

· циркуляторні розлади, що призводять до гангрени кінцівки (підколінна ділянка при роздроблених переломах кісток гомілки);

· ушкодження нервів (променевого, загального малогомілкового, сідничного нервів);

· жирова емболія (частота 0,5 до1%) може розвинутись через декілька годин до днів протягом двох тижнів. Жирова емболія розвивається частіше легень, рідше головного мозку;

· раньова інфекція при відкритих переломах у вигляді нагноєння рани, флегмони, гострого остеомієліту.

Б. Пізні

· сповільнене зрощення уламків;

· формування несправжніх суглобів;

· дефекти кісток;

· остеомієліт;

· деформації;

· нейродистрофічні розлади;

· порушення функції в суглобах (контрактури, анкілози, обмеження рухів);

· укорочення кінцівки.

Сповільнена консолідація уламків характеризується наявністю рухомості в місці перелому, збільшенням терміну зрощення перелому в 1,5 рази, рентгенологічно є щілина між уламками, вільна прохідність кістково-мозкового каналу уламків.

Несправжній суглоб характеризується можливою рухомістю уламків, більшим терміном зрощення в 1,5–2 рази, рентгенологічно – щілиною між уламками, склерозом і зарощенням кістково-мозкового каналу.

Якщо лікування сповільненої консолідації можна продовжити консервативно (продовження іммобілізації, масаж, електрофорез, дозоване подразнююче навантаження кінцівки), то лікування несправжнього суглоба тільки оперативне – видалення сполучної тканини між уламками, розкриття прохідності кістково-мозкового каналу, фіксація апаратами зовнішньої фіксації, застосування кісткової ауто та алопластики.

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються

 

Б. Задачі для самоконтролю:

У пацієнта доставленого в приймальне відділення після ДТП виявлено рану по зовнішній поверхні правої гомілки розміром 3 х 5 см, заповненої згустком крові, повздовжня вісь гомілки деформована. В ділянці рани визначається патологічна рухомість, кісткова крепітація. Пульс 96 уд/хв, ритмічний, слабкого наповнення, артеріальний тиск 100/60 мм. рт. ст. Вкажіть попередній діагноз.

A. Відкритий перелом малогомілкової кістки.

B. Відкритий перелом кісток правої гомілки, флегмона гомілки, що розпочинається.

C. Відкритий перелом кісток правої гомілки, травматичний шок І ступеню.

D. Синдром тривалого розчавлення з переломом кісток правої гомілки.

E. Відкритий перелом кісток правої гомілки.

 

В травматологічне відділення поступив пацієнт із скаргами на біль в правому стегні, порушення функції. При огляді стегна відмічається гематома, набряк в середній третині, укорочення кінцівки на 5 см., кінцівка фіксована шиною Дітеріхса. Артеріальний тиск 85/60 мм. рт. ст., пульс 105 уд/хв. Яке обстеження необхідно провести пацієнту?

A. Огляд пацієнта, функціональні проби, консультація суміжних спеціалістів.

B. Рентгенографію стегна, загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, визначити величину крововтрати.

C. Без обстеження, відразу взяти на операційний стіл для проведення ургентної операції.

D. Рентгенографію черепа, органів грудної порожнини та обох стегон.

E. Ультрасонографія ушкодженої ділянки, органів черевної порожнини, час згортання крові, протромбінів індекс.

Пацієнтка С., 65 років, послизнулася на вулиці і впала на випрямлену ліву руку після чого виник різкий біль в ділянці променево-зап’ясткового суглоба. При огляді визначається деформація променево-зап’ясткового суглоба, значний набряк, підшкірна гематома. При осьовому навантаженні відчуває різкий біль. Який з достовірних симптомів буде свідчити про наявність перелому?

А. Біль, набряк, гематома.

В. Наявність пружності травмованого сегменту кінцівки.

С. Кісткова крепітація, патологічна рухливість уламків.

D. Деформація травмованого сегменту.

С. Вкорочення кінцівки.

 

4. Пішохід Л, 35 років, госпіталізований у травматологічне відділення після автомобільної аварії з діагнозом «перелом діафіза правої великогомілкової кістки у середній третині з незначним зміщенням уламків.» Який термін іммобілізації кінцівки треба витримати:

А. 3 місяці.

В. 1 місяць.

С. 4 місяці.

D. 6 місяців.

С. 3 тижні.

У пацієнта М., 40 років клінічно і рентгенологічно діагностовано закритий косий перелом нижньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків по довжині на 1 см. Кисть звисає, пацієнт не може повністю розігнути її та відвести перший палець. Яка лікувальна тактика?

А. Відкрита репозиція уламків, металоостеосинтез, ревізія променевого нерву.

В. Накладання логнетної гіпсової пов’язки з фіксацією кисті.

С. Застосування скелетного витягання за ліктьовий відросток.

D. Позавогнищевий металоостеосинтез. Еластичне бинтування.

Е. Еластичне бинтування верхньої кінцівки, холод на ділянку перелому.

 

Лікар, оглядаючи пацієнтку К., 39 років, з підозрою на перелом лівого передпліччя, виявив локальну болючість у середній третині передпліччя, гематому, крепітацію уламків; передпліччя набрякле, деформоване. Активні рухи в променево-зап’ястковому суглобі відсутні. Який достовірний симптом вказує на перелом?

А. Крепітація.

В. Гематома.

С. Локальна болючість.

D. Набряк і деформація.

С. Відсутність рухів у променево-зап’ястковому суглобі.

 

Пацієнт К., 40 років, звернувся у травмпункт зі скаргами на біль у правому надпліччі. При огляді ділянка надпліччя згладжена. Ліва половина плечового поясу вкорочена, конфігурація ключиці змінена. При пальпації – локальна болючість, при значному натисканні відмічається крепітація. Дихання пацієнта не порушене. Активні рухи в плечовому суглобі різко обмежені. Ваш попередній діагноз?

А. Перелом ключиці.

В. Вивих акроміального кінця ключиці.

С. Вивих плеча.

D. Вивих стернального кінця ключиці.

С. Перелом головки плечової кістки.

 

Пацієнтка К., 43 років, поступила в приймальне відділення зі скаргами на біль в правому плечі, порушення функції кінцівки. При огляді відмічається різка болючість у ділянці плеча, його патологічна рухомість, викривлення осі, вкорочення, крепітація. Ваш попередній діагноз.

А. Перелом діафіза плечової кістки.

В. Перелом ключиці.

С. Вивих плеча.

D. Вивих акроміального кінця ключиці.

С. Забій м’яких тканин правого плеча.

Після падіння на спину у потерпілого виник різкий біль у хребті. При пальпації визначається різке напруження м’язів та деформація в нижньогрудному відділі хребта. Яка перша медична допомога необхідна потерпілому?

A. Введення знеболюючих і транспортування у напівлежачому положенні.

B. Накласти шину Дітеріхса.

C. Провести туге еластичне бинтування тулуба.

D. Введення знеболюючих і транспортування на іммобілізаційному щиті.

E. Транспортування на щиті в положенні «жабки».