Який із показників дає змогу найточніше визначити вплив державного боргу на розвиток економіки.

1) відношення суми обслуговування боргу до ВВП;

2) абсолютна величина державного боргу;

3) відношення суми боргу до фонду валових споживань;

4) відношення суми боргу до ВВП.

 

23. Відповідно до Бюджетного кодексу України основний обсяг державного боргу не має перевищувати:

1) 40% фактичного річного обсягу ВВП;

2) 50% фактичного річного обсягу ВВП;

3) 60% фактичного річного обсягу ВВП;

4) 70% фактичного річного обсягу ВВП.

 

24. Граничні величини державного боргу України, його структуру, джерела і терміни погашення встановлює:

1) Верховна Рада України одночасно з прийняттям Закону «Про державний бюджет України на відповідний рік»;

2) Кабінет Міністрів України під час оцінки боргової політики держави та затвердження відповідних декретів і постанов;

3) Міністерство фінансів України у процесі оцінки рівня боргової безпеки держави та розробки норм і нормативів у цій сфері;

4) Президент України та його апарат під час визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку країни та затвердження наказів.

 

25. Джерелами погашення внутрішнього державного боргу є:

1) трансфертні платежі;

2) прибутки підприємств від використання наданих кредитів;

3) бюджетні кошти, нові запозичення та кошти, отримані від приватизації державного майна;

4) немає правильної відповіді.

 

26. Визначити неправильну відповідь. Сплата відсотків і погашення зовнішніх боргових зобов’язань здійсню­ється за рахунок:

1) бюджетних коштів та нових запозичень;

2) коштів громадян, розміщених на депозитних рахунках у банківських установах;

3) коштів, отриманих від приватизації державного майна;

4) золотовалютних резервів країни.

 

27. Коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного боргу визначає:

1) заходи держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів;

2) виплати процентів за зовнішніми позиками;

3) відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у процентах;

4) виплати основної суми боргу за зовнішніми позиками.

 

28. Рефінансування державного боргу – це:

1) погашення державної заборгованості шляхом випуску нових позик;

2) зміна дохідності позики;

3) сплата боргу за рахунок золотовалютних резервів;

4) зміна умов позики, пов’язаних із термінами погашення заборгованості.

 

Який метод управління державним боргом передбачає зміну строків дії випущеної позики?

1) конверсія державного боргу;

2) уніфікація державного боргу;

3) обмін облігацій за регресивним співвідношенням;

4) консолідація державного боргу.

 

30. Конверсія державного боргу – це:

1) об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики;

2) скорочення обсягу державного боргу через викуп власних боргів із дисконтом на вторинному ринку;

3) зміна дохідності позики;

4) відстрочення сплати боргу на певний строк чи до закінчення певних надзвичайних подій.

 

31. Анулювання державного боргу може бути зумовлене:

1) фінансовою неспроможністю держави;

2) банкрутством держави;

3) політичними мотивами – у результаті приходу до влади нових політичних сил, які відмовляються визнавати фінансові зобов’язання своїх попередників;

4) усі відповіді правильні.

 

 

 

ТЕМА 11. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

1. Місцеві фінанси – це:

2) система формування, розподілу і використання грошо­вих та інших фінансових ресурсів для забезпечення міс­цевими органами влади покладених на них функцій і завдань;

2. Об’єктивними причинами виникнення місцевих фінансів є:

4) наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.

 

3. Визначити неправильну відповідь. Місцеві фінанси в економічній системі держави використовуються як інструмент:

3) демографічної політики держави;

4. Місцеві фінанси виконують такі функції:

1) розподільну, контрольну, стимулюючу;

 

5. Сутність розподільної функції місцевих фінансів полягає у:

2) розподілі вартості ВВП на конкретні види грошових коштів, які направляються на задоволення потреб регіонів в економічному і соціальному розвитку;

6. Контрольна функція місцевих фінансів реалізується у:

4) контролі за дотриманням вартісних і в натуральному вираженні пропорцій як у розвитку регіонів в цілому, так і окремих їх адміністративно-територіальних одиниць.

 

7. Сутність стимулюючої функції місцевих фінансів пов’язана із:

3) створення таких умов, за яких органи місцевого само­врядування будуть безпосередньо зацікавлені у збіль­шенні обсягів доходів бюджету, додатковому залученні надходжень як загальнодержавних, так і місцевих подат­ків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефек­тивному використанні фінансових ресурсів, які надхо­дять у їх розпорядження;

 

8. Визначити неправильну відповідь. Система місцевих фінансів включає:

1) доходи і видатки державного бюджету;

9. Які з наведених органів влади та управління не нале­жать до суб’єктів системи місцевих фінансів?

2) Антимонопольний комітет, Державна комісія з регулю­вання ринків фінансових послуг, Державний комітет статистики України;

10. Об’єктами системи місцевих фінансів є:

3) фінансові ресурси у фондовій та нефондовій формі;

 

11. До складу місцевих фінансових інститутів не належать:

4) державний бюджет.

 

12. Визначити неправильну відповідь. Складовими фінан­сової регіональної політики є:

1) політика у сфері забезпечення конституційного ладу в державі;

 

13. Бюджетна політика на місцевому рівні – це:

2) визначені органами місцевого самоврядування цілі та напрями розвитку бюджетних відносин та методи їх реалізації;

14. Засобом реалізації фінансової політики, що прова­диться місцевими органами влади, є:

3) фінансовий механізм;

 

 

15. Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування – це:

4) сукупність фондів грошових засобів, які створюються у процесі розподілу та перерозподілу ВВП і спрямо­вуються на економічний та соціальний розвиток адміністративно-територіальних одиниць.

16. Визначити неправильну відповідь. До складу фінан­сових ресурсів органів місцевого самоврядування входять:

1) доходи державного бюджету;

17. Центральною ланкою системи місцевих фінансів є:

2)доходи місцевих бюджетів;

18. Місцеві запозичення – це:

3) операції, пов’язані з отриманням органами місцевого самоврядування коштів на умовах повернення, платності та строковості;

 

19. Формами місцевих запозичень є:

 

3)запозичення у державних, комерційних та комунальних банках;