III. Методичні рекомендації з формування монологічного мовлення у розумово відсталих школярів молодших класів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

III. Методичні рекомендації з формування монологічного мовлення у розумово відсталих школярів молодших класів



У ході вивчення методичної літератури нами було відібрано різні дидактичні ігри та вправи, спрямовані на формування усного монологічного мовлення, запропоновані Р.І. Лалаева, Т.Б. Філічева, А.В. Ястребова, А.М. Куріцин,.

Мовний і наочний матеріал для даних вправ також повинен підбиратися з урахуванням мовного досвіду, а також індивідуальних особливостей і можливостей кожної дитини. Гра «Склади загадку».

Мета: навчити вмінню планувати свої висловлювання, визначати послідовність слів у реченні, виховувати вміння порівнювати, аргументувати, розвивати творчу уяву, удосконалювати навички зв'язного мовлення.

Тема заняття «Овочі».

Вихователь бере одну з картинок. Дає опис у формі загадки. Наприклад: "Росте на грядці. Червоний. У нього зелений різьблений комірець" (помідор) Потім педагог роздає зображення усім дітям. Вони самостійно придумують загадки за зразком. Якщо діти відразу не можуть відгадати, то задають "автору" загадки різні уточнюючі питання:

- Зростає в землі?

- Спочатку він зелений?

Гра «Розповідаємо по черзі»

Мета: Формувати вміння складати описовий розповідь про іграшку за зразком (зразок дається поетапно).

Тема заняття «Іграшки».

Перед дітьми дві ляльки: знайома і їм і нова. Вихователь каже, що нова гостя залишиться з дітьми, якщо вони зуміють цікаво розповісти про неї і про її подрузі Катеньке. Діти вчаться складати розповідь разом з лялькою (лялька буде починати, а діти закінчувати). Розповідають про новій іграшці:

- Моя лялька дуже симпатична. А ваша?

- Наша лялька теж дуже симпатична.

- У моєї ляльки рожеві щоки і сині очі. А у вашої?

- У нашої ляльки рожеві щоки і чорні очі.

- У моєї Насті світле волосся. А у вашої Каті?

- У нашої Каті темне волосся, у неї дві косички.

Після цього вихователь просить одного з дітей скласти розповідь про ляльку самостійно.

Гра "Магазин іграшок".

Мета: Вчити дітей складати описи іграшок, користуючись планом, запропонованим вихователем.

Тема заняття "Магазин".

Діти сидять півколом, у центрі - стіл з іграшками. Поряд - столик для упаковки товарів, на ньому - пакети, числові картки і велика вантажівка або кошик (для покупок).

- Увага, - через мікрофон оголошує вихователь.

- Сьогодні у нас працює виїзний магазин іграшок. І, відклавши мікрофон, запитує дітей, як можна купити іграшки, не маючи грошей.

- Щоб отримати іграшку треба цікаво розповісти про неї.

У розмові з продавцем назвіть іграшку, вкажіть її розмір, колір її частин, якщо іграшка заводна, покажіть її в дії.

Магазин відкривається. Якщо дитина цікаво й досить докладно опише іграшку, продавець дає її пакувальниці.

Перетворення пропозицій.

Мета: Вчити дітей будувати складні речення.

Дітям пропонуються два простих пропозиції, з яких потрібно зробити одне складне, використовуючи спілки а, але, і, коли.

Тема заняття «Поїздка на дачу» (фрагмент заняття).

Мета: складання простих і складних пропозицій щодо сюжетним і предметним картинок.

Завдання 1: Педагог демонструє дітям сюжетні картинки і пропонує скласти пропозиції щодо їх сюжетом.

Зображення: Діти в лісі. Дівчинка збирає ягоди. Хлопчик збирає гриби.

Педагог: Подивіться уважно на картину. Кого ви бачите на ній?

Дитина: Дівчинку і хлопчика.

Педагог: Що робить дівчинка?

Дитина: Дівчинка збирає ягоди.

Педагог: Що робить хлопчик?

Дитина: Хлопчик збирає гриби.

Педагог: Давайте разом спробуємо скласти з цих пропозицій одне, використовуючи спілки: а, але, в.

Дитина: Дівчинка збирає ягоди, і хлопчик збирає гриби.

Дитина: Маша не той вставила союз. Потрібно союз а. Дівчинка збирає ягоди, а хлопчик збирає гриби.

Завдання 2: Педагог пропонує дітям закінчити пропозиції і підібрати картинку.

Хлопчик ловить... Дівчинка грає...

Собака гризе... Мама стирає...

Кішка сидить... Курка знесла...

Влітку тепло, а взимку... Птахи літають, а змії...

Восени листя жовті, а влітку... Сніг розтане, коли...

Навесні гріє сонечко і... Діти ліплять сніговика і..

Робота з серією сюжетних картин.

Мета: навчання складати зв'язну розповідь за сери сюжетних картин.

Тема заняття «Складання розповіді» (фрагмент заняття).

Демонструється серія сюжетних картин «Гроза».1 - я картина. Діти в лісі, дівчинка збирає ягоди, хлопчик збирає гриби.

2-а картина. Дощ, на небі блискавки, діти біжать.

Третя картина: Діти сидять вдома за столом і жваво розповідають мамі про те, що трапилося.

Діти з допомогою педагога розбирають зміст картин, складають розповідь. Потім це оповідання відтворюється дітьми.

Приклад оповідання:

Це було влітку. Діти жили на дачі. Вони пішли до лісу. Саша збирав гриби. Олена збирала ягоди. Раптом подув сильний вітер. Пішов дощ. Діти злякалися і побігли додому. Удома вони розповіли про все мамі.

Робота з сюжетними і предметними картинами.

Мета: навчання складати розповідь - опис по сюжетній картині.

Тема: «Зима».

За картині О.І. Соловйової «Річка замерзла»

Мета занять: навчання дітей складання оповідань - описів за тематичної картини. Основні завдання:

Формування навичок цілеспрямованого сприйняття наочного змісту картини, аналізу зображеної ситуації.

Навчання складання короткого описового оповідання за фрагментом картини, формування вміння об'єднувати кілька фрагментів-описів у зв'язну розповідь.

Формування навичок планування зв'язного висловлювання.

-Формування граматично правильного мовлення.

-Розвиток фразової мови.

-Активізація та збагачення словникового запасу дітей.

Обладнання: великоформатна картина, набори предметних і пейзажних картинок.

 

Заняття № 1.

1). Організаційний момент.

Вправа на впізнавання предметів за їх короткому опису - на основі перерахованих характерних ознак на тему «Зима». Наприклад: «Білий, холодний, пухнастий, скрипить" (сніг)

В якості допоміжного прийому використовуються картини із зображенням зимового пейзажу.

2). Розгляд картини.

а) Розбір змісту картини, в процесі якого уточнюється значення ряду слів. До словника дітей вводяться нові слова та словосполучення: село, село, трактор, сіно, кінь, сани, річка, лід, міст, будівля. Пояснення значення нових слів. Дана робота ведеться в питально-відповідної формі.

Питання:

Що ви бачите на цій картині?

Як називається місце, яке зображено на картині?

Як називається машина, яка їде по дорозі?

Що везе трактор?

На чому лежить сіно?

Що знаходиться на даху цього будинку?

Чим покрита річка?

б) Активізація дієслівної лексики.

Проводиться вправа на підбір дітьми слів, що позначають суб'єкт дії, а також різні предмети до слів, що позначає дію. Слова і словосполучення, що позначають дію, даються на початку логопедом.

Везе сіно (трактор)

Катаються (хлопці)

Несе відра (тітка)

Їде по мосту (машина)

їПокриті снігом (земля, дерева, дахи будинків)

Покрита льодом (річка) Далі діти складають речення з цими словами.

в) Уточнення значення деяких слів-ознак.

Будинки (які?) Дерев'яні

Трактор (який?) Великий, жовтий

3) Складання фраз-висловлювань з питань педагога.

4) Діти самостійно складають пропозиції з опорою на картину, поширюють пропозиції словами, які позначають місце, спосіб і засіб дії. Педагог може допомогти навідними питаннями.

5) Що роблять хлопці?

6) Хлопці катаються на ковзанах.

7) Що робить дівчинка?

8) Дівчинка катає хлопчика на санках.

4) Підведення підсумків заняття.

Заняття № 2.

Організаційний момент.

Вправи в складанні пропозицій, використовуючи слово чи словосполучення. Якщо ви не впевнені користується допомогу у вигляді демонстрації картини. Складання пропозицій зі словами: на ковзанах, покрита льодом, дівчинка та інші.

Складання невеликих оповідань за фрагментами картини з опорою на значущі стрижневі об'єкти (село, річка, трактор, міст). У даній роботі демонструється лише відповідний фрагмент картини, а інші закриті.

Спочатку педагог дає зразок оповідання по одному з фрагментів картини.

На цій картині зображено село. Будинки тут дерев'яні. Поряд з будинками стоять високі дерева. Дахи будинків і дерева вкриті снігом. Біля будинку стоїть кінь, запряжений у великі сани. Зразок розповіді повторюється 1-2 дітьми.

Потім діти становлять розповіді з інших фрагментах картини по навідним питань педагога;

Що тут зображено? (Вказівка на основне місце дії)

Хто прийшов на річку?

Що роблять хлопці? Хлопці становлять розповіді-описи, які складаються з 4-6 речень.

3) Складання розповіді по картині в цілому.

Логопед разом з дітьми складають загальний план-схему розповіді. Зачин оповідання спочатку дає логопед в якості зразка.

На цій картині зображено село взимку. Земля, дерева, дахи будинків покриті снігом. Поруч із селом річка. Річка замерзла...

При складанні розповіді можна задавати навідні запитання. При необхідності використовується вказівка на стрижневі об'єкти або деталі картини.

Аналіз оповідання одного з учнів.

У висновку дітям пропонується придумати свої варіанти назви картини.

Підведення підсумків.

Робота з наборами іграшок.

Мета: навчання складання оповідань - описів з іграшок і розповідання щодо ситуації,

творюваної педагогом.

1) Дітям пропонується пограти в гру за мотивами картинки «Їдемо на конячці» Інструкція: «Давайте пограємо. Зараз ми покатаємось на конячці. Тільки от біда, куди ж ми сядемо?». Педагог має в своєму розпорядженні в ігровому куточку конячку (іграшка - каталка) і запрошує дітей покататися на ній. У ході гри задаються дітям питання: З чого можна зробити візок? Куди ми поїдемо? Як назвемо конячку? Що потрібно сказати, щоб конячка нас прокотила? Після цього дітям пропонується скласти розповідь про даний програному сюжеті.

2) Педагог створює готову ситуацію, за якою потрібно придумати розповідь. Ситуація може бути такою:: лялька сидить на конячці поруч стоять зайчик і ведмедик: Інструкція: «Подивіться на іграшки і придумайте розповідь про них». У випадку утруднення логопед може почати розповідь: «Одного разу лялька Маша каталася на конячці. Раптом вона зустріла зайчика і ведмедика. Вони сказали...». Далі розповідь пропонується продовжити дитині.

Висновок

Формування та розвиток зв'язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку з порушенням інтелекту відбувається в процесі корекційно-педагогічного впливу шляхом комплексної і систематичної роботи. Розробкою найбільш ефективних методів і прийомів роботи, спрямованих на формування монологічного мовлення у дітей з порушеним інтелектом, свого часу займалися Р.І. Лалаева, Р.М. Дульнєв, М.Ф. Гнездилов, Л.В. Занков, Л.С. Виготський, В.Г. Петрова, Т.Б. Філічева.

Аналіз літературних джерел показав, що порушення мови у розумово відсталих дітей є складним дефектом, і охоплюють практично всі рівні мовної діяльності.

У розумово відсталих дітей порушується не тільки мовний рівень мови, а й смисловий і сенсомоторних рівні. Більш стійкими є порушення смислового і мовного рівня.

Логопедична робота з корекції порушень зв'язного мовлення у розумово відсталих дітей повинна бути спрямована на корекцію і розвиток всіх операцій породження мовних висловлювань, на формування всіх рівнів мови. Розвиток зв'язного мовлення має бути найтіснішим чином пов'язано з розвитком аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, особливо при відпрацюванні операцій внутрішнього програмування.

Кожна з операцій породження смислового висловлювання спочатку формується самостійно, ізольовано, на простих завданнях. Потім поступово операції об'єднуються в цілісний процес породження зв'язного тексту.

Робота з розвитку зв'язного мовлення повинна проводиться не тільки на спеціальних логопедичних заняттях, але і на уроках російської мови, математики і т.д. Саме комплексний системний підхід до розвитку зв'язного мовлення у розумово відсталих дітей може забезпечити ефективність логопедичної роботи.

Тим не менше, потрібно відзначити, що в даний час проблема розвитку зв'язного мовлення у даної категорії дітей, є маловивченою. Є гострий дефіцит, як теоретичних джерел, так і практичних рекомендацій і програм.

У ході підготовки до експерименту нами були проаналізовані методики формування усного зв'язного мовлення на логопедичних заняттях запропоновані Р.І. Лалаева, Н.С. Жукової, т.б. Філічева, А.В. Ястребова, мета яких - допомогти дітям оволодіти навичками побудови зв'язних висловлювань. Після цього нами були обрані найбільш ефективні, на наш погляд методики, на основі яких в подальшому був побудований констатуючий експеримент.

У процесі обстеження зв'язного мовлення дітей з порушенням інтелекту було відмічено, що ці діти відчувають труднощі в оволодінні зв'язного промовою, пов'язані з їх прагненням до дослівному викладу подій, що приводить до застрявання на окремих словах і думках, до повторення окремих частин пропозицій. У ході викладу, докази діти часом відзначають не найсуттєвіші ознаки.

У школярів з порушенням інтелекту спостерігається спотворення, як внутрішнього смислового рівня, так і мовного рівня зв'язного мовлення, у зв'язку з чим у них виникають труднощі при складанні розповіді за сюжетною картинкою, де закономірність розвитку подій не задана, і при переказі тексту зі збереженням послідовності подій.

Дані констатуючого експерименту свідчать про стійкість наявних у дітей порушень мовної діяльності, в першу чергу зв'язного мовлення.

Синтаксичні конструкції, які використовуються дітьми при складанні зв'язного висловлювання, примітивні, мають риси ситуативної мовлення. При цьому спостерігається порушення лексико-граматичного ладу мовлення. Більшість дітей використовують у своїх розповідях імена іменники, дієслова і местоіменія.70% дітей з порушенням інтелекту використовують прості поширені пропозиції, які поширюють 2-3 другорядними членами, 30% - прості непоширені пропозиції, відсоток вживання складних речень дуже малий.

Розповіді дітей відрізнялися стислістю, логічної непослідовністю і стислістю викладу, дуже часто вони складалися з окремих фрагментів, що не становлять єдиного цілого, а замість активного розгортання сюжету в них спостерігалося звичайне перерахування окремих елементів ситуації.

У ході аналізу методичної літератури нами було запропоновано методичні гри, спрямовані на розвиток смислового програмування висловлювання, оволодіння мовними засобами оформлення зв'язного тексту, а також формування навички будувати зв'язні розповіді і перекази.

Ми вважаємо, що використання даних видів роботи вихователями і логопедами, допоможе значно подолати системне недорозвинення мови в дітей з порушенням інтелекту, що позитивно впливатиме на розвиток їх пізнавальної діяльності. Цілеспрямована корекційна робота щодо формування зв'язного мовлення школярів з порушенням інтелекту, з урахуванням структури дефекту і психічного стану дитини, впливає на розвиток мовної та пізнавальної діяльності, а також підвищує рівень загального розвитку.


 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 182; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.210.107.64 (0.094 с.)