Тема 1. Фінанси підприємницького сектору. Результати діяльності підприємства та їх інформаційне забезпечення. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 1. Фінанси підприємницького сектору. Результати діяльності підприємства та їх інформаційне забезпечення.



1. Фінанси як економічна і юридична категорія
Фінанси є історичною категорією
. Вони виникли ще за часів рабовласницького суспільства в умовах товарно-грошових відносин під впливом розвитку функцій та потреб держави. Термін "фінанси" походить від латинського, що означає грошовий платіж. Він почав активно використовуватися у XIII - XV ст. в Італії, де такі міста, як Флоренція, Венеція, Генуя виконували функції провідних європейських центрів торгівлі та банківської справи. У подальшому термін поширився в усьому світі і почав застосовуватися як поняття, пов'язане з системою грошових відносин, утворенням грошових ресурсів, що мобілізуються державою для виконання своїх політичних та економічних функцій.
У свою чергу з виділенням державної скарбниці та повним відокремленням її від власності монарха (цей процес, зокрема, чітко простежується на прикладі історії Великої Британії) виникають такі поняття, як "державні фінанси", "державний бюджет", "державний кредит".
Існування фінансів нерозривно пов'язано з товарно-грошовими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним розподілом праці, наявністю різних форм власності та основаних на них організаційно-правових формах господарської, у тому числі підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (ВВП) та національного доходу, що виражаються у грошовій формі.
Фінанси є багатостороннім і складним явищем, що характеризується різними істотними ознаками, має певні якості й форми прояву.
Фінанси - це особлива сфера економічних відносин. Їх зміст, характер використання, закономірності розвитку визначаються соціально-економічними відносинами, що привалюють у державі, природою та функціями держави.
Фінанси - це вартісна категорія, яка органічно пов'язана з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням та використанням різних грошових фондів (державного бюджету, місцевих бюджетів, соціальних фондів), з грошовими відносинами, що існують між державою та приватним господарством. Свого часу один з відомих дореволюційних учених-фінансистів І. X. Озеров як предмет дослідження фінансової науки визначав фінансове господарство, тобто сукупність відносин, що виникають внаслідок публічного характеру отримання союзами матеріальних засобів; способи, завдяки яким такі союзи отримують для себе необхідні кошти і як ці кошти відображаються на інших сторонах життя.
Е. Нікбахт і А. Гроппеллі визначали фінанси як "застосування різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу" гносеологічному розрізі під фінансами розуміють науку, що досліджує питання здатності людей управляти витрачанням і надходженням дефіцитних грошових ресурсів протягом певного періоду часу.
Сучасна фінансова наука також не дає однозначної відповіді щодо суті фінансів. Тим більше, що багатогранність фінансів дає можливість вивчати їх з позицій різних рівнів, у тому числі загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо.
Фінанси - це не просто гроші, доходи або видатки. Фінанси - це сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи й видатки громадян і юридичних осіб - суб'єктів господарської діяльності, фінансово-кредитних установ, держави, міжнародних фінансових організацій тощо.
Характеризуючи фінанси, слід виходити з таких ключових елементів, як фінансові відносини та фінансова діяльність. Фінансові відносини відображають рух вартості від одного суб'єкта до іншого. Вони характеризують розподільні, перерозподільні та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках. У свою чергу фінансова діяльність проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат певним суб'єктом.
Об'єктом фінансової діяльності є фінанси, які не слід ототожнювати з грошима, що є значно вужчим поняттям. Сфери функціонування грошей і фінансів перетинаються в певному сегменті; вони взаємопов'язані і взаємозалежні, але не тотожні. Фактично гроші виступають інструментом фінансових відносин.
Фінанси - це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства у зв'язку з формуванням грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання та держави і використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.
Дістаючи нормативно-правове закріплення, відносини у сфері фінансової діяльності стають уже об'єктом дослідження юриспруденції. Однак предметом дослідження фінансового права як галузі права, науки, навчальної дисципліни є не всі фінанси, що обертаються у суспільстві й національній економіці і надалі набувають міжнародного значення.

 

Пит.

Основними сферами фінансової системи України є державні фінанси, фінанси суб'єктів господарювання, страхування, фінансовий ринок, фінанси домогосподарств.

Державні фінанси відображають розгалужену систему фінансових відносин між державою, юридичними та фізичними особами з приводу формування та використання фондів грошових ресурсів держави та щодо управління і розпорядження державною власністю. Основними ланками державних фінансів є:

– бюджетна система;

– державні цільові фонди;

– державний кредит.

Бюджетна система в Україні є дворівневою і складається з державного та місцевих бюджетів. Державний бюджет є головним централізованим фондом грошових ресурсів держави та основним інструментом перерозподілу ВВП. Місцеві бюджети є фінансовою базою місцевих органів влади та управління, забезпечують регіональні потреби.

Призначення державних цільових фондів полягає у фінансуванні видатків, які мають особливе значення для економічного і соціального розвитку держави, а саме:

– для розвитку науки та техніки, науково-дослідних робіт, освоєння новітніх технологій та виробництва нових видів продукції;

– для соціальної підтримки незахищених верств населення та забезпечення необхідного рівня їх життя.

Державні цільові фонди є бюджетними, які належать до відповідного бюджету (Фонд охорони навколишнього природного середовища, Фонд соціального захисту інвалідів) та позабюджетними, які не належать до бюджету і є самостійними фондами (Пенсійний фонд України та ін.).

Державний кредит є сукупністю економічних відносин між державою в особі її органів влади та управління, з однієї сторони, і фізичними та юридичними особами – з іншої, в яких держава виступає як позичальник, кредитор або гарант. Його існування зумовлено такими причинами:

– необхідністю виконання державою своїх функцій;

– потребою залучення додаткових коштів на інвестиційні програми;

– наявністю бюджетного дефіциту.

Основою фінансової системи виступають фінанси суб'єктів господарювання, які пов'язані з рухом грошових потоків і виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових ресурсів на мікроекономічному рівні.

Відповідно до методів та цілей організації фінансової діяльності виділяють такі ланки фінансів суб'єктів господарювання:

фінанси комерційних суб'єктів господарювання, діяльність яких направлена на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

фінанси некомерційних суб'єктів господарювання, функціонування яких направлене на досягнення економічних, соціальних та інших результатів (утримання органів державної влади і місцевого самоврядування, закладів освіти, науки, охорони здоров'я, культури, інших соціальних і господарських потреб) без мети одержання прибутку.

Як сфера фінансової системи, фінансовий ринокце механізм перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами господарювання, державою та населенням, а також міжнародними фінансовими інститутами.

Сегментами фінансового ринку є: ринок цінних паперів; кредитний ринок; валютний ринок; ринок фінансових послуг; ринок дорогоцінних металів.

Страхування складає відокремлену сферу фінансової системи та полягає у відшкодуванні завдяки резервам збитків юридичних і фізичних осіб, спричинених несприятливими обставинами; відображає відносини з приводу формування та використання страхових фондів за кошти страхових внесків.

Основними ланками страхування, як сфери фінансової системи, є:

особисте страхування, яке передбачає захист інтересів, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;

майнове страхування, яке передбачає захист інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням майном;

страхування відповідальності, яке полягає в захисті майнових інтересів страхувальника в разі, якщо він завдасть шкоди життю, здоров'ю та майну третьої особи, а також майнових інтересів потерпілої третьої особи;

страхування підприємницьких ризиків, яке полягає у відшкодуванні втрат, що виникли внаслідок непередбачених умов при здійсненні підприємницької діяльності.

У соціально зорієнтованій економіці однією з важливих сфер фінансової системи є фінанси домогосподарств, що характеризують відносини які виникають у них з іншими економічними суб'єктами в процесі формування та використання їх доходів та нагромаджень.

Джерелами формування доходів населення є заробітна плата, пенсія, доходи від підприємницької діяльності, від власності, від операцій із цінними паперами, відсотки від здійснення тих чи інших фінансових операцій. Витрати домогосподарств складають видатки на харчування, одяг, оплату комунальних послуг, освіту, соціально- культурні потреби.

Міжнародні фінанси – це сукупність економічних відносин між державою та суб'єктами господарювання, домогосподарствами, урядами інших держав, міжнародними організаціями та фінансовими інституціями, опосередкованих рухом валютно-фінансових потоків, що виникають у зв'язку з перерозподілом фінансових ресурсів у системі світового господарства.

Ланками міжнародних фінансів є:

міжнародні розрахунки, які забезпечують рух фінансових ресурсів між окремими країнами, передбачають встановлення курсу валют;

фінанси міжнародних організацій, які забезпечують формування та використання фондів грошових ресурсів цих організацій;

фінанси міжнародних фінансових інституцій, які забезпечують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів.

Фінансова система України за роки свого функціонування зазнала значних змін. Сьогодні в Україні діють багато фінансових інститутів, розвивається валютний ринок та ринок цінних паперів, що, безперечно, є наслідком позитивних економічних зрушень в економіці держави.

4. Витрати підприємства - фінансова категорія, що характеризує в грошовій та матеріальній формах оцінку господарської діяльності (підготовка, організація й здійснення процесів виробництва та реалізації продукції, товарів), фінансової й соціальної діяльності. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року (із змінами), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За напрямками фінансування витрати можна поділити на:

- виробництво і реалізацію продукції;

- відтворення основних засобів;

- операційні заходи;

- соціальні цілі.

За джерелами фінансування витрати поділяються на:

- забезпечені власними фінансовими ресурсами;

- покриті позиченими коштами;

- здійснені за рахунок залучених коштів.

Із точки зору фінансової діяльності, до витрат належать усі реально понесені витрати. З позиції оподаткування витрати поділяються на ті, що належить до собівартості, і ті, що здійснюються за рахунок прибутку. Із цих позицій, до валових витрат відносять лише ті витрати підприємства, без яких процес виробництва й реалізації неможливий.

Названий вище закон визначає валовий дохід як загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Доходи підприємства можна поділити на такі групи:

- від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

- від іншої операційної діяльності - реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості, одержані гранди, субсидії, інші доходи;

- від здійснення фінансових операцій - від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані доходи за облігаціями тощо;

- від іншої звичайної діяльності - реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів; безоплатно одержаних оборотних активів тощо;

- від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові доходи підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Доходи формуються в результаті економічних взаємовідносин суб' єктів господарювання. Рівень доходів підприємств визначається головним чином рівнем цін на товари, що встановлюється на ринку. Для нормальної діяльності підприємства важливо, щоб обмін був еквівалентним. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи й грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва та реалізації продукції, удосконалення й розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.123.80 (0.025 с.)