Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міжнародні розрахунки на валютному ринку. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3
У зовнішньоторговельних контрактах між контрагентами (експортерами та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умови розрахунків: валюта ціни і валюта платежу, курс їх переводу, валютні застереження, форми розрахунків, умови платежу і форми платіжних засобів. Валюта ціни – це валюта, в якій встановлюється ціна контракту (валюта однієї з країн-учасниць чи третьої країни). Валюта платежу - валюта, в якій здійснюється платіж. Може не збігатись з валютою ціни, тоді обумовлюється курс переводу. Валютні застереження передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти (валюти застереження), групи валют (“валютної корзини”) або валюти ціни відносно валюти платежу. Умови платежу передбачають негайну оплату відвантажених товарів чи відтермінування платежу, тобто продаж у кредит. Форми платіжних засобів – це вид документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Поділяються на фінансові та комерційні. Фінансові: векселі (прості та перевідні), чеки, платіжні розписки. Комерційні: рахунки-фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, специфікації, страхові поліси та ін. Форми розрахунків відрізняються порядком документообігу і містять розрахунки за інкасо за допомогою акредитивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами. Комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки в трьох формах: банківський переказ, інкасо, акредитив. Банківський переказ – операція банку на валютному ринку з виконання доручення клієнта щодо переведення грошей в інший закордонний банк для виконання його грошових зобов’язань. Інкасо – банківська операція із стягнення грошових коштів з платника на користь одержувача на підставі письмового доручення останнього з наданням відповідних документів. Акредитив – розрахунковий документ, що є дорученням одного банку іншому провести оплату товаротранспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги за рахунок заздалегідь визначених джерел коштів. Формування валютної системи України. Етапи становлення валютного ринку України: І етап (1990-1991): відсутність власної валюти і валютного законодавства; збереження значних валютних обмежень і недосконалість валютного контролю; існування множинності валютних курсів (безготівкових, готівкових, пільгових).
ІІ етап (1992): запровадження порядку валютного оподаткування виручки від експортних операцій; виручка в іноземній валюті перераховується у валюту, що діє на Україні за курсом, встановленим Національним банком України на день надходження коштів на рахунки. ІІІ етап (лютий 1993 – серпень 1993): прийняття трьох декретів по валютному законодавству. IV етап (серпень 1993-вересень 1994): продаж виручки за експортними операціями за фіксованим курсом НБУ; поступовий відхід від адміністративного курсу через аукціони НБУ; визначення пріоритетів використання валюти та розподіл її за фіксованим курсом між імпортерами. V етап (вересень 1994 – вересень 1996): виручка резидентів в іноземній валюті підлягає обов’язковому перерахуванню з-за кордону не пізніше 90 днів з моменту перетину митного кордону України експортною продукцією; офіційний курс карбованця до долара США, німецької марки і російського рубля визначається НБУ на підставі торгів на УМВБ; НБУ здійснює обов’язковий викуп 10% валютних надходжень резидентів. VI етап (з вересня 1996): введення в обіг української національної грошової одиниці – гривні; встановлено 50%-й обов’язковий продаж іноземної валюти резидентами за експортними операціями протягом 5-ти днів; при переказах за кордон за імпортними операціями обов’язкова наявність гаранта; операції на міжбанківському валютному ринку можуть здійснювати лише суб’єкти ринку.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 99; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.193.77.196 (0.006 с.) |