Валютні системи: поняття, структура, призначення.

Валютна система (ВС ) - це державно- правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють: світову, національну і регіональну валютні системи.

Валютна система поділяється на три види.

1. Національна валютна система – форма організації валютних від­носин країни, закріплена національним законодавством, складова части­на грошової системи країни.

Складові елементи і призначення національної валютної системи: національна валюта; режим конвертованості національної валюти; режим курсу національної валюти; режим використання іноземної валюти на внутрішньому ринку; режим золотовалютних резервів; режим валютних обмежень; режим внутрішнього валютного ринку і ринку золота; формування та реалізація валютної політики; валютне регулювання; валютний контроль.

2. Міжнародна (регіональна) валютна система – це договірно-пра­вова форма організації валютних відносин між групами держав.

Основними елементами міжнародної (регіональної) системи мо­жуть бути: міжнародна розрахункова одиниця; міжнародні валютні фонди; міжнародні кредитні установи тощо.

3. Світова валютна система – це спеціально розроблена держа­вами і закріплена міжнародними договорами форма організації валютних відносин між усіма або значною частиною країн світу.

Світова валютна система має ряд елементів: а) форми міжнародних засобів обігу і платежу; б) узаконений режим валютних паритетів і курсів; в) статус міжнародних валютно-кредитних організацій і т. д.

Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

Правила затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. за № 127 визначають структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на цьому ринку. Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України мають право здійснювати на ринку спот-операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом без обмеження розміру маржі (різниці) між курсами купівлі та продажу у разі, коли НБУ не встановлені граничні розміри маржі. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об’єднаннями страховиків з метою виконання зобов’язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до порядку “Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності” (Постанова НБУ від 23.09.96).

Операції на валютному ринку комерційні банки проводять через підрозділи валютного шилінгу, які складаються з двох відділів: дилінгового відділу (проведення конверсійних, кредитно-депозитних операцій, обслуговування клієнтів, які здійснюють за посередництвом банку операції на валютному ринку) та відділу розрахунків за валютними операціями (отримання та перевірка правильності оригіналів угод, оформлення платіжних документів для перерахування коштів банкам-кореспондентам, контроль за реальним рухом коштів та інше).

Підставою для купівлі іноземної валюти резидентами на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи: договір з нерезидентом, вантажно-митна декларація, якщо товар ввезений на територію України, акт здачі-прийому або інший документ, який засвідчує надання послуг або виконання робіт, документи, передбачені при документарній формі розрахунків, довідка ДПА, де резидент зареєстрований як платник податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти фізичними особами - резидентами в процесі неторговельних операцій вважаються такі документи: заявка на перерахування за кордон коштів з поточного рахунку в гривнях, документи, що підтверджують виїзд з України фізичних осіб- резидентів на постійне місце проживання за кордон.