Дитяче мовлення в літературному дискурсі (на матеріалі твору Льюїса Керрола “Сільвія та Бруно”)

Від часів появи літературні тексти, адресовані дітям, розглядалися як “частина цілеспрямованих зусиль світу дорослих щодо формування образу дитини, як потужний інструмент соціалізації …” [8]. Тексти творів, призначених дітям, можна розглядати як комунікацію особливого ґатунку, під час якої адресат повідомлення апріорі опиняється у нерівноправному становищі щодо адресанта, що зобов’язує останнього – дорослого автора – вміти бачити світ дитячим поглядом, відчувати побачене і пережите по-дитячому.

Аналіз текстів дитячих видань засвідчує, що часто автори відтворюють у них так званий стереотип регістру спілкування з дітьми. У текстах дитячої літератури автори реалізують своє уявлення про те, як спілкуються діти. В англійській літературі одним із таких авторів є Льюїс Керрол (англ. Lewis Carroll, справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон, Charles Lutwidge Dodgson; 1832 —1898). Аналіз твору Льюїса Керрола “Сільвія та Бруно” та його перекладу російською мовою, виконаного Андрієм Москотельніковим, дає нам можливість зробити певні узагальнення щодо найвиразніших рис мови літературного дискурсу, спрямованого на юних читачів. В Додатку Б подаються уривки з твору, які слугували фактичним матеріалом для написання практичної частини нашого дослідження.

Дитяче мовлення не копіюється в літературних творах, а своєрідно відтворюється в них за допомогою стилістичних засобів. Особливості репрезентації дитячого мовлення залежать від образу персонажу, від тих художніх задач, які поставив перед собою письменник.

Отже, один із героїв зазначеного вище твору – маленький хлопчик Бруно. Перше, на що звертає увагу читач, – це те, що Бруно не вимовляє деякі англійські звуки, а саме:

[j], який часто вилучається: oo (you), oor (your);

[θ], який замінюється на [f]: mouf (mouth), froo (through), bofe (both), toof (tooth);

[ð], який замінюється або на [z]: wiz (with), wizout (without), або на [v]: uvver (other), anuvver (another), rarver (rather), togevver (together):

Oo couldn't touch it, oo know. If oo walked at it, oo'd go right froo!" (Chapter 19)

У ряді випадків звук не вимовляється лише в окремих словах, наприклад:

wiss (wish) [ʃ]→[s], але shut;

welly (very) [w]→ [v], [r]→ [l];

somefin (something), nuffin (nothing) [η]→[n].

Також Бруно “ковтає” деякі звуки ('em, 'splain) та скорочує або перекручує багатоскладові слова (comfable (comfortable), gemplun (gentleman), dindledum (dandelion), наприклад:

" Oo're not a Servant!" Bruno scornfully exclaimed. " Oo're a Gemplun! "(Chapter 22)

В перекладі російською мовою ніяким чином не передається, що Бруно не вимовляв всі звуки та слова правильно, і ми вважаємо це недоліком. Проте, перекладач звернув увагу на мову іноземця, мова якого відрізняється від стандартної англійської:

Uggug, having filled his basket with frogs, had no objection to obey, and soon appeared in the room, followed by a fierce-looking little man, who asked the Vice-Warden " Vot music vill you haf?"

Уггуг, уже доверху набивший лягушками свою сетку, подчинился без возражений и вскоре появился в комнате в сопровождении маленького человечка свирепого вида, который обратился к Вице-Губернатору с вопросом:

- Што за музик ви хотите? (Chapter 6)

Крім того, в перекладі також передається “собача мова”:

" Oobooh, hooh boohooyah!" He growled at last. " Woobah yahwah oobooh! Bow wahbah woobooyah? Bow wow?" he asked Bruno, severely.

Of course Bruno understood all this, easily enough. All Fairies understand Doggee –that is, Dog-language. But, as you may find it a little difficult, just at first, I had better put it into English for you. "Humans, I verily believe! A couple of stray Humans! What Dog do you belong to? What do you want?"

— Р-рав ав-ав! — наконец рыкнул он. — У-у-бых, йа-вав у-у-вух! Боу бах-вах ву-у-бух? Боу-воу? — строго спросил он Бруно.

Бруно, конечно же, прекрасно понял всё, что сказал ему пёс. Ведь эльфы и феи способны понимать собак — то есть, собачий язык. Но вам-то он наверняка даётся с трудом, особенно поначалу, так что лучше я перескажу нормальными словами.

— Люди, это верно и несомненно! Пара бродячих людишек! Вы какому Псу принадлежите? Что вам здесь нужно?

В українській мові також є звуки, які важкі для вимови, наприклад [р], [щ], [ж], [ч] та деякі інші, тому, на нашу думку, варто було б якимось чином дати читачу зрозуміти, що говорить маленька дитина. Запропонуємо власний переклад прикладу з твору:

"If oo cuts it off, will oo give it to me, please?” Bruno thoughtfully added.

“ Якcо ти відлізес, ти мені дасис? ”

В деяких випадках важко зрозуміти, яке слово вживає Бруно, наприклад:

"A welly curious machine," Bruno broke in, not at all willing to have the story thus taken out of his mouth, "and if oo puts in--some- finoruvver --at one end, oo know and he turns the handle--and it comes out at the uvver end, oh, ever so short!"

Тому вважаємо за доцільне в українському перекладі застосувати генералізацію і використати замість незрозумілого слова займенник “ щось”, як це зробив Андрій Москотельніков в перекладі російською мовою:

…якщо ви покладете щось з одного боку….

Щодо граматичних помилок, то найпоширенішими з них є наступні:

– неправильні форми дієслова to be (It are (is), there' s words (are), I is (am), I are (am), that were (was), there were somefin (was); They' s all broken (are); What is oo talking about? (are):

"But what became of the nursemaid?"

" It are gone!" Bruno solemnly replied (Chapter 19)

– подвійне заперечення (there isn'tnuffin; I ca'n't sing it not wizout oo plays it for me; Nobody never walked; I didn't hardly make only one mistake; I haven't got no money left; I ca'n't give oo nuffin but this, there isn't no rules at all) тощо;

– неправильне утворення ІІ та ІІІ форм дієслова (writed, heerd, tolded, hurted, teached, stinged, knewed, telled, spoked, shooken, singed, runned, springed, slipted, tripted, wishted):

"What's the matter, darling?" said Sylvie, with her arms round his neck.

" Hurted mine self welly much!" sobbed the poor little fellow. (Chapter 19)

"But they haven't comed yet. (Chapter 24)

– неправильне вживання допоміжних дієслів do-does (She do say) та додавання закінчення -(e)s в Present Simple в 1-й та 2-й особі (Suppose oo shut s the book; I tell s);

– помилки при утворенні часових форм дієслова (I quite forgotted) та форм інфінітива (They wants to be drove up, like sheep.);

– неправильне утворення ступіней порівняння прикметників (ignoranter, more cleaner) та форм множини слів винятків (mouses).

Слід зазначити, що перекладач лише в окремих випадках робив граматичні помилки в російському перекладі, наприклад:

"If he's always as sleepy as that," Bruno remarked, " a course he's dreamy!"(Chapter 22)

— Раз он так сладко спит, — заметил Бруно, когда Профессор устал, — значит, он уже проник в… снов.

Таким чином, перекладач застосував метод компенсації.

Звичайно, найцікавішими прикладами, в тому числі у перекладацькому аспекті, є ті, а яких автор застосовує різноманітні лексико-стилістичні прийоми.

Наведемо декілька прикладів з тексту:

"Let me explain it to you. If A B were to be divided into two parts at C --"

"It would be drownded," Bruno pronounced confidently.

The Other Professor gasped. "What would be drownded?"

"Why the bumble -bee, of course!" said Bruno. "And the two bits would sink down in the sea!"(Chapter 12)

Сейчас объясню. Если ось «икс» разделить надвое в точке А, мы получим две полуоси, которые…

— Которые упадут на землю, — уверенно произнёс Бруно.

— Что упадёт на землю? — в замешательстве остановился Другой Профессор.

— Две полуосы! — сказал Бруно. — Ведь половинки осы не могут летать.

Як бачимо, гра слів базується на омонімії слів “ B” – “bee” та “C” – “sea”. В наступному прикладі причиною непорозуміно стало слово “bound”:

Then he turned to the Warden. "Are they bound? " he enquired.

"No, we aren't," said Bruno, who thought himself quite able to answer this question.

The Professor shook his head sadly. "Not even half-bound?"

"Why would we be half-bound?" said Bruno. "We're not prisoners!" (Chapter 1 ).

Спустя полминуты он повернулся к Правителю с вопросом:

— Они все были переплетены?

— Ещё чего! — сказал Бруно, решивший, что уж на такой-то вопрос он и сам может ответить. — Нас не бьют плетьми — мы же не преступники!

Ми пропонуємо в українському перекладі використати багатозначне слово “пов'язати”:

Вони пов’язані? – Навіщо нас в’язати (зв’язувати)?

Часто причиною гри слів є те, що Бруно чує нові слова, як, наприклад,“revenge” (“помста”):

"Oh, Bruno, you shouldn't do that!" I cried. "Don't you know that's revenge? And revenge is a wicked, cruel, dangerous thing!"

"River-edge?" said Bruno. "What a funny word! I suppose oo call it cruel and dangerous 'cause, if oo wented too far and tumbleded in, oo'd get drownded."

— Не нужно этого делать, Бруно! — вскричал я. — Ты разве не знаешь, что это называется «месть»? А месть — это дурная, отвратительная, опасная штука!

— Месть? — переспросил Бруно. — Место? Почему ты называешь это место опасным? Оно просто дурное, а скоро станет и отвратительным.

Нашим варіантом перекладу є застосувати трансформацію заміни частини мови та “обіграти” слова “помстити” та “помістити”.

Ще одним стилістичним прийомом, який використовує письменник, є алітерація (повторення однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності тексту), наприклад:

I followed them out of the room, and down the passage, the Professor murmuring to himself, all the time, as a kind of aid to his feeble memory, " C, C, C; Couch, Cooling-Draught, Correct-Grammar …"

Я последовал за ними из комнаты; и пока мы шли коридором, Профессор беспрестанно бормотал про себя, словно не надеялся на свою дырявую память: “П, П, П: положить в постель, подать питьё, поправить произношение …”

Запропонуємо наступні варіанти перекладу:

Г.Г.Г.: Градусник. Гірчичники. Граматика.

Л.Л.Л.: Ліки. Ліжко. Логіка.

Чималу тематичну групу в творі “Сільвія і Бруно” становлять назви страв. Численні згадки про їжу в творі свідчать лише про прагнення Льюїса Керрола дати задоволення своїм маленьким читачам, оскільки діти цікавляться стравами, особливо смачними.

Таким чином, для написання практичної частини нашого дослідження опрацьовано твір Льюїса Керрола “Сільвія та Бруно”. Для передачі дитячого мовлення автор застосовує фонологічні та граматичні помилки, а також лексико-стилістичні прийоми. Щодо їх частотності, зазначимо, що переважають граматичні помилки (55%), серед них – неправильні форми дієслова to be, подвійне заперечення, неправильне утворення ІІ та ІІІ форм дієслова, неправильне вживання допоміжних дієслів do-does, додавання закінчення -(e)s в Present Simple в 1-й та 2-й особі, помилки при утворенні часових форм дієслова та неправильне утворення ступіней порівняння прикметників. Проте деякі фонологічні помилки частіше повторюються.

 

 

ВИСНОВКИ

У науковій роботі досліджується дитяче мовлення на матеріалі англійської мови, розглядаються напрямки та аспекти вивчення дитячого мовлення, зазначаються особливості засвоєння мови дитиною, розкриваються особливості репрезентації дитячого мовлення у творі Льюїса Керрола “Сільвія та Бруно”, визначаються основні засоби, що вживаються письменником для відображення дитячого мовлення, розглядаються особливості передачі дитячого мовлення при перекладі.

. Отже, дитяче мовлення характеризується меншою, порівняно з мовою дорослих, унормованістю. Причиною цього є низький рівень оволодіння дитиною системою мови і, як наслідок, вільне використання формального словотворчого потенціалу мови, тяжіння до прямого, буквального розуміння фразеологічних одиниць, прагнення пов’язати внутрішній зміст слова з його формою тощо.

В дитячому мовленні різних народів існують загальні стратегії і типи номінації.

До складу лексики дитинства можна віднести тематичні групи слів літературної мови, які позначають поняття, що традиційно вважаються належними до світу дитини: назви дитячих ігор, дитячі вірші, лічилки, загадки, певною мірою назви шкільних предметів і страв, особливо улюблених для дітей, дитячі оказіоналізми.

Оволодіння мовою як засобом знакової поведінки в суспільстві визначається надзвичайною активністю самої дитини по відношенню до мови. Активність засвоєння мови дитиною виявляється в дитячих неологізмах. Акт словотвору в дитячому мовленні відбувається в результаті складної взаємодії словесних структур, де суттєвий компонент складають утворення за аналогією.

Дитяче мовлення не копіюється в літературних творах, а своєрідно відтворюється в них за допомогою стилістичних засобів. Особливості репрезентації дитячого мовлення залежать від образу персонажу, від тих художніх задач, які поставив перед собою письменник.

“Дитячі” неологізми, гра слів, “дитячі” помилки, каламбури служать для створення ексцентричного, гумористичного ефекту репрезентованого мовлення дітей у художньому творі.

Невідповідність дитячого мовлення загальноприйнятим традиціям і нормам часто викликає комічний ефект. Дітям особливо подобаються твори, де звичний світ постає позбавленим сенсу, де не діють загальноприйняті правила і де може статися все, за винятком того, чого не може статися.

У художньому творі Льюїса Керрола “Сільвія і Бруно” можна виділити дві значні групи лексичних одиниць, пов’язаних зі світом дитинства:

1) назви ігор та іграшок;

2) назви їжі.

Автор передає дитяче мовлення за допомогою фонологічних та граматичні помилок та лексико-стилістичних прийомів.

Результати досліджень дитячого мовлення є також надзвичайно корисними для всіх тих, хто стоїть перед складними завданнями моделювання процесу оволодіння мовою в будь-якій навчальній системі.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аркадьева Т.Г. Семантико-ассоциативный компонент в значении окказионализмов детской речи / Т.Г.Аркадьева // Детская речь: Проблемы и наблюдения: Межвуз. сб. научных трудов. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С. 54–64.

2. Арушанова А.Г. Парадоксы детской грамматики / А.Г. Арушанова // Дошк. воспитание. — 1991. – N 7. – С. 47– 48.

3. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию: В 2 т. / И.А. Бодуэн де Куртене. – М.: АПН СССР, 1963. – Т. 1. – С. 311.

4. Гвоздев А.Н. От первых слов до первого класса: Дневник научных наблюдений / А.Н. Гвоздев. – Саратов: СГУ, 1981. – 323 с.

5. Гюльвердиева Л.М. Окказиональные слова в речи дошкольников и младших школьников / Л.М. Гюльвердиева, А.М. Сакиев // Нач. школа. – 2000. – N 5. – С. 82–87.

6. Крутій К.Л. Дитячі оказіоналізми як продукт мовної системи / К.Л. Крутій // Дошкільна освіта. – 2009. – N 4(26). – C.34-43.

7. Кудрявцев В.Т. Как рождается субъект деятельности / В.Т. Кудрявцев, Г.К. Уразалиева // Нач. школа. Плюс – минус. – 2001. – N 1. – С. 13–22.

8. Кулешов Е.В. Предисловие / Е.В. Кулешов // Детский сборник: Статьи по детской литературе и антропологии текста. – М., 2003. – С.8-15.

9. Моісеєнко О.Ю. Дискурсно- прагматичні особливості дитячого мовлення (на матеріалі сучасної англійської мови). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 /; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка / О.Ю. Моісеєнко. – К., 1999.

10. Рульова О.О. Номінативний аспект дитячого мовлення (на матеріалі французької, грецької, англійської та української мов). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.15 /; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова / О.О. Рульов. – Одеса, 2002. – 19 с.

11. Соссюр де Ф. Курс общей лингвистики: Труды по языкознанию / Ф. де Соссюр // – М.: Прогресс, 1977. – С. 58–203.

12. Ушакова Т.Н. Пути усвоения родного языка нормальным ребенком / Т.Н. Ушакова // Вопр. психологии. // 1974. – N 1. – С. 123-130.

13. Ушакова Т.Н. Принципы развития ранней детской речи/ Т.Н. Ушакова // Журнал Дефектология. – 2004. – № 5. – С.4-16

14. Федоров А.В. Основы общей теории перевода / А.В. Федоров. – М., “Высшая школа”, 1983. – 303 с.

15. Цейтлин С.Н. Инновации как продукт речевой деятельности ребенка / С.Н. Цейтлин // Детская речь: Проблемы и наблюдения: Межвуз. сб. научных трудов. – Л.: ЛГПИ, 1989. – С. 64-74.

16. Цейтлин С.Н. Речевые ошибки и их предупреждение / С.Н. Цейтлин. – СПб.: МиМ, 1997. – С. 9-49.

17. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок: Лингвистика детской речи. / С.Н. Цейтлин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

18. Bates E. & G. Carnevale. New directions in research on language development. // Developmental Review, 1993, v. 13, pp.436-470.

19. Slobin D. (Ed.). The crosslinguistic study of language acquisition. 1985-1997. Vols. 1-5.

20. Werker J.F., Tees R.C. Influences on infant speech processing: Toward a new synthesis. //Ann. Rev. Psychol. 1999. 50. P. 509-535.

21. ru.wikipedia.org/wiki/ Онтолингвистика

22. www.classes.ru/grammar/154.new-in-linguistics-7/source Чарлз Фергюсон. Автономная детская речь в шести языках.

23. nbuv.gov.ua/portal/ Алексєєнко Ю.С.Лексика дитинства у казках Льюїса Керрола

24. visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2006/3(87)/ Огар Е.І. Мова дитячого літературного дискурсу: функціонально-комунікативні аспекти дослідження

25. www.literature.org/authors/carroll-lewis/sylvie-and-bruno/

26. lib.rus.ec/b/144740 Льюис Кэрролл. Сильвия и Бруно (перевод Андрея Москотельников

ДОДАТОК А

Короткий словник дитячої лексики:

• baba (blanket, bottle or baby)
• beddy-bye (go to bed, sleeping, bedtime)
• binkie (pacifier (dummy) or blanket)
• blankie (blanket)
• boogeyman (house-spirit) домовик
• boo-boo (wound or bruise)
• bow-wow (dog)
• bubby (brother)
• bubba (brother)
• burnie (hot)
• choo-choo (train)
• dada, dad, dadd, pop (father)
• didee (diaper)
• din-din (dinner)
• footsie (walk)
• googoogaga
• ickle (little (chiefly British))
• icky (disgusting)
• jammies (pajamas)
• mama, mom, ma, momma (mother)
• nana (grandmother)
• num nums (food/dinner)
• oopsie-daisy (accident)
• owie (wound or bruise)
• passie or paci (pacifier (dummy))
• pee-pee (urinate or penis)
• pewie (smelling bad)
• poo-poo or doo-doo (defecation)
• potty (toilet)
• sissy (sister)
• sleepy-bye or night-night (go to bed, sleeping, bedtime)
• stinky (defecation)
• teenie, weenie, itty-bitty (small)
• tummy (stomach)
• uppie (wanting to be picked up)
• wawa (water)
• wee-wee (urination or penis)
• widdle (urine (chiefly British))
• widdle (little (chiefly American))
• wuv (love)
• yucky (disgusting)
• yum-yum (tasty)

 

 

ДОДАТОК Б

Lewis Carroll “Sylvie and Bruno”

(Abstracts)

Chapter 1. Less Bread! More Taxes!

" Doos oo know where Sylvie is? I's looking for Sylvie!"

 

"I wiss Sylvie was a little more dreamy," said Bruno.

"She says she ca'n't, oo know. But I thinks it isn't ca'n't, it's wo'n't."

"Says she ca'n't dream!" the puzzled Warden repeated.

"She do say it," Bruno persisted. "When I says to her 'Let's stop lessons!', she says 'Oh, I ca'n't dream of letting oo stop yet!'"

"He always wants to stop lessons," Sylvie explained, "five minutes after we begin!"

"Five minutes' lessons a day!" said the Warden. "You won't learn much at that rate, little man!"

"That's just what Sylvie says," Bruno rejoined. "She says I wo'n't learn my lessons. And I tells her, over and over, I ca'n't learn 'em. And what doos oo think she says? She says 'It isn't ca'n't, it's wo'n't!'"

 

At last he addressed Bruno. "I hope you have had a good night, my child?"

Bruno looked puzzled. I's had the same night oo've had," he replied. "There's only been one night since yesterday!"

It was the Professor's turn to look puzzled now. He took off his spectacles, and rubbed them with his handkerchief. Then he gazed at them again. Then he turned to the Warden. "Are they bound? " he enquired.

"No, we aren't," said Bruno, who thought himself quite able to answer this question.

The Professor shook his head sadly. "Not even half-bound?"

"Why would we be half-bound?" said Bruno.

"We're not prisoners!"